хочу сюда!
 

Лилия

45 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 42-53 лет

Заметки с меткой «рашизм»

Рашизм

Победим, наша сила несметна,
Гений Сталина в бой нас ведет.
Наша армия в битвах бессмертна,
Как бессмертен cоветский народ. 
З інтернету

Тези цієї статті не є результатом моєї творчості. Усе вже було багато разів проговорено іншими авторами, і просто зібрано тут в одне ціле.
Рашизм - це ідеологія й практика правлячого режиму Російської Федерації, яка базується на ідеї зверхності "російських співвітчизників", їхньої "особливій цивілізаційній місії", антидемократизмі й неоколоніалізмі радянсько-імперського типу, використанні православ'я як моральної доктрини, та на геоекономічних інструментах, у першу чергу, енергоносіях.
Паралелі з нацизмом напрошуються самі собою. Обидва режими, мімікруючи й використовуючи слабкість світового порядку, витікаючи з бажання реваншу, граючи на конфліктах між гравцями-державами, змогли достатньо окріпнути й кинути виклик усьому світові. Обидва вони базувалися на неподоланій моральній спадщині своїх попередників-імперій.
Втім, теперішня РФ оперує набагато більшим людським і збройним потенціалом, аніж Німеччина кінця 30-х. Чого вартує тільки ядерна зброя.
Термін "рашизм" - неідеальний, бо вже містить у собі закид росіянам.
Але словосполучення "німецький нацизм" міцно закріпилося в усьому світі. Адже більшість німців підтримало його, або принаймні пасивно прийняло.
Тож тепер саме від росіян залежатиме, чи отримає таку ж етнічну конотацію режим сучасного Кремля.
Ідеологічні засновки й внутрішні обставини рашизму
"Ужасным поступком было закрытие Саровской обители, изгнание монахов, осквернение святынь, но промысл Божий даже этот дурной и страшный поступок обратил к добрым последствиям: именно здесь, в обители преподобного Серафима, наша страна получила то, что мы называли "оружием сдерживания". В условиях холодной войны именно появление ядерного оружия предотвратило третью мировую войну с ее самыми страшными и губительными последствиями."
Митрополит Московський і Всея Русі Кірілл, 11 вересня 2009 року

Центральна категорія рашизму - "соотєчєствєннікі", аналог нацистських "фольксдойчів" із російськомовністю як основною ознакою. Вторинна їхня ознака - приналежність до спільного "отєчєства" як підстава для подальшого спільного громадянства, та для включення всіх "своїх" в одну державу.
Рашизм не є вузько етнічним. Він тут ближчий до "арійської" концепції, котра включала в себе практично всі германські народи Європи. Риторика "захисту співвітчизників" також неначе взята з 1938-го.
Рашизм є ідеологією, базованою на міфі переможної "Великої Вітчизняної Війни". Саме це й дає моральне право на подальше насильство щодо "нацизму". Агресивна військова доктрина, із правом війни за кордонами РФ і правом на превентивне застосування ядерної зброї, завершують світогляд атаки під маскою "захисту".
Рашизм базується на дефіциті пам'яті й відповідальності за імперські та комуністичні часи. Геббельсівська пропагандистська практика сучасної Росії нав'язує цензуровані картини минулого. Свіжі фільми-агітки на замовлення російського Федерального агентства з культури і кінематографії є "танками свідомості", мотиваторами вбивати "ворога". Вони готують людей до війни.
Широкі верстви ностальгуючих за СРСР, що прагнуть реваншу після "великої поразки" 1991 року, є опорою рашистського режиму.
Покруч радянських і російських імперських традицій, що формується пропагандою, ренесанс Сталіна - наслідок моральної пустоти суспільства.
Брак сенсу в щоденному існуванні простого росіянина ,з його безробіттям і алкоголізмом, штовхає до військової героїки як простого змісту життя.
Вкотре відроджується стадний колективізм, падіння вартості індивіда.
Рашизм твориться елітами із кримінально-кагебістською свідомістю. Для цих людей можливо все, вони - без моральних гальм.
Безкарність злочинців попередніх часів заохочує до нових злочинів. І Путін, і Янукович, власне, як і Гітлер, прийшли до влади демократичним шляхом. Це свідчить, що їхні погляди й методи є близькими для широкого кола громадян.
Моральне опертя рашизму - Російська православна церква, яка не опонує антигуманному режимові, а навпаки - освячує його, виправдовує й організаційно підтримує.
Міжнародні обставини
"Ми довідалися про це з повідомлень ЗМІ. 
Це (угода між Росією і Україною щодо продовження терміну 
базування ЧФ у Севастополі) - двостороння справа Росії й України, 
які є партнерами НАТО".
Джеймс Аппатурай, 
офіційний представник НАТО, 22 квітня 2010 року.
Зона впливу Росії - це беззаконня й насильство, це вбогість і безглуздя. Придністров'я, Південна Осетія й Абхазія, Чечня й Дагестан - яскраві приклади "нового російського порядку".
Україна, руками свого керівництва знищуючи свій суверенітет, також стає частиною цієї зони.
Пробою сили рашистського режиму була війна в Грузії.
І знову аналогії прослідковуються досить чітко: Південна Осетія - це "Судети" сучасного світу. Місцеві "судетські росіяни" стають форматом, у якому російський паспорт стає територією путінської РФ. Цинічне спонсорство місцевих режимів, цинічна роздача російських паспортів, і таке ж цинічне "миротворство", "захист співгромадян", і не допуск міжнародних сил - усе цевдалося. Усе залишилося безкарним.
Невиразна резолюція ОБСЄ не мала жодних практичних наслідків - ні санкцій, ні обмежень для російської політичної еліти. ООН - копія довоєнної Ліги націй, та ще й із правом вето в агресора.
Далі - ще веселіше. Світоч демократії США, самоусунувшись з Європи, займається із Кремлем ядерною "розрядкою" без особливих обтяжень для останнього, без кари за акт агресії проти суверенної держави.
Аналогічно виглядає "розрядка" між Польщею й Росією на фоні ран Грузії, що кровоточать. Цинізм. Продаж "Містралів" Францією - цинізм.
Еліти ЄС є або "шрьодеризованими", або залежними від Кремля. "Цивілізованому світові" чужі наші проблеми. Вони ніколи не опинялись в ситуації, щоб саме їхнє право на існування заперечувалося, з репресіями й асиміляцією такої глибини, з таким колоніальним визиском.
Як результат, для рашистської еліти на найближчі 4 роки відкривається унікальний коридор можливостей. Можна робити майже все, і нічого за це не буде. "Це - внутрішня справа Росії й України", кажуть єврочиновники на останні події. Справжній зміст цієї фрази: "це внутрішня справа Росії".
Приблизно така внутрішня справа, як її зачистки чеченських аулів.
Роль України, та наслідки для неї
"Украинцы - это растерянный народ - 60% - 
нашого, русского народа, и 40% - 
ненавидящего нас народа, это проамериканские враги". 
Олександр Дугін, 11 серпня 2009 року

Рашизм не придумав нічого нового щодо України. Як Австрію в 1938-му, її чекає аншлюс.
Втім, специфічною рисою є те, що не всі українці надаються до такого недружнього поглинання. Тому частину з них треба звести до "галичан", затаврувати як "нацистів", щоб потім успішно "денацифікувати".
Романтична концепція "об'єднання слов'янських народів" виявляється просто потребою свіжого гарматного й дешевого трудового м'яса, можливістю подальшого ефективного економічного визиску й промивання мізків для гарантування собі легітимності.
З чим Україна входить у цю кризу?
У нас немає власних моральних авторитетів світового рівня. Немає високих адвокатів України у світових столицях. Немає власного голосу на чужині. Адже нас видно або крізь московські окуляри, або дуже здалека - депресивно, нецікаво й неважливо.
При негативному сценарії подій, в Україні встановиться маріонетковий режим, керований зсередини радниками Кремля. Відбудеться знищення й витіснення в еміграцію тих, хто вміє, і має сміливість говорити альтернативно, потужне придушення громадянських свобод, заблокування кордону для звичайних громадян. Цей сценарій видається мені вірогідним.
Можна розглядати й страшніші версії.
У Сербії й Чечні були можливі етнічні чистки - чому це неможливо в Україні? Невже "зачистка" України руками самих громадян України, за дружньої допомоги правлячих рашистів - настільки нереальна? Хочеться повоювати з Китаєм чи знову освоювати Сибір - невже неможливо організувати й таку можливість, чи тепер такий страшний дефіцит товарних вагонів?
А чи традиція колабораціонізму була перервана люстрацією й адекватним осмисленням нашого минулого?
При середньозваженому сценарії - триватиме повільна "азієінтеграція", правитиме тупуватий неефективний авторитарний режим. Проявиться конфлікт інтересів спайки Янукович-Кремль з економічними націоналістами Донбасу. Ми й надалі житимемо в болоті неприйнятих рішень. Цей сценарій я вважаю найвірогіднішим.
Існує й позитивний сценарій.
Потужний виступ опозиції з переконливою перемогою на місцевих виборах хоча б у частині України, з потужною парламентською кампанією, з успішною мобілізацією громадян, та перемогою на президентських виборах 2015 року.
Я б найбільше хотів вірити в нього. Але поки що українська опозиція займається прикладною граблістикою, а не боротьбою за Україну й за свою політичну перспективу.
Який із цих сценаріїв зреалізується - прямо залежить від нас.
Насамкінець
Ситуація не є безнадійною.
Існує інша Європа, яка не сп'яніла від газу й "перспектив модернізації Росії", для якої цінності демократії й прав людини не є пустим звуком. І ми повинні до тої Європи достукатися.
Існує США, котре також пам'ятає про свої цінності.
Існують європейські еліти, прикриті власними ядерними парасольками, якісний національний інтерес котрих у кінцевому результаті таки переможе короткотерміновий економічний егоїзм. Об'єднана Європа, як один із центрів світу, не дозволить себе руйнувати рашистській Росії.
Сама нова рашистська імперія буде недовговічною - надто багато протиріч усередині неї. Її демографічна катастрофа, фальшива ідеологія, пробудження пригноблених народів, у тому числі й росіян, - змете корумпований режим, і створить новий порядок денний для цілого регіону.
Але найважливішою є наша сила й солідарність, наша віра в майбутню Україну. І наші дії задля того, щоб її зберегти.
Остап Кривдик, спеціально для УП
______________________________


Рашизм - квазіідеологієя, що склалася на території Росії на початку XXI століття. Являє собою еклектичну , суперечливу суміш імперства, великодержавного шовінізму, ностальгії за радянським минулим і релігійного традиціоналізму. Рашизм протиставляє себе західним, ліберально-демократичним цінностям та інститутам, таким як вільні вибори, громадянські права і свободи. У зовнішній політиці є обгрунтуванням агресивної, загарбницької позиції, відомої як «збирання земель руських» . Академічно рашизм не формалізований і існує тільки для виконання тактичних завдань уряду Росії початку XXI століття за допомогою щоденної масованої пропаганди серед населення країни.

Ватник - рядовий апологет рашизму. Психологічно відрізняється низькою здатністю до самостійного критичного мислення, високим ступенем сугестивності. Часто малоосвічений. Відтворює окремі, сформульовані в лозунговій формі (див. «Крим наш!") положення рашизму. Модель споживання ватником інформації міцно пов'язана з телемовленням: для функціонування в активній фазі йому потрібно 2-3 години телепропаганди на день.

Георгіївська стрічка (в критичній літературі також «Колорадська стрічка») - відмітний знак агресивних прихильників рашизму під час скоєння ними актів насильства щодо дисидентів. Так рашісти відрізняють один одного під час мітингів, маршів, нападів на прихильників альтернативних точок зору, а також на окупованих територіях. Ідея використовувати георгіївську стрічку як символ з'явилася ще до встановлення рашизму в якості панівної ідеології. Спочатку вона була даниною пам'яті в свято 9 травня - день перемоги СРСР над нацистською Німеччиною. За своїм початковим призначенням використовується нечастл.
http://yury-nesterenko.livejournal.com/190735.html

Див. також
Имперский «рашизм»: бессмысленный и беспощадный

___________________

Що таке «рашизм»?
Про ідеологічне коріння російсько-українського конфлікту
В основі будь-якої загрози для нормального життя людей у світі, хоч би в чому ця загроза  виявлялася — соціальні конфлікти, злочинність, аморальність тощо, - лежить соціопатія.

Соціопатія — це соціальна хвороба особистості, зумовлена ураженням її волі і свідомості так званим «комплексом сваволі та ілюзій», тобто «комплексом», що перетворює волю на свавілля, а свідомість - на ілюзії. Ця хвороба в різних країнах і в різні часи виявляється в різних видах, що мають свою власну специфіку і симптоматику. Вона може вразити будь-який народ: наприклад, у ХХ столітті ця біда сталося з німцями, що захоплювалися нацизмом.

Російсько-український конфлікт став виявом соціопатичного «комплексу», що вразив частину росіян, який зветься «Рашизмом» (від слова Russia в англійській транскрипції).

Рашизм, як різновид соціопатії, можна визначити таким чином: «Рашизм - це ідеологія, що базується на ілюзіях і обґрунтовує, у свою чергу, припустимість будь-якого свавілля заради хибно трактованих інтересів російського суспільства».

У зовнішній політиці рашизм виявляється, зокрема,  у порушені принципів міжнародного права, нав’язуванні світові своєї версії історичної правди виключно на користь Росії, у зловживанні правом вето в Раді Безпеки ООН тощо.

У внутрішній політиці проявом рашизму є порушення прав людини на свободу думки, переслідування учасників «руху незгодних», використання ЗМІ для дезінформації свого народу тощо.

Взагалі в політиці рашизм виявляється як порушення «золотого» правила політичної етики: «Не створи свавілля! Бо свавілля руйнує світоустрій». Створений Російською Федерацією конфлікт з Україною - це прояв рашизму у вигляді політичного свавілля — порушення суверенітету України.

Використання саме такого «пояснювального інструментарію», як концепція «рашизму», дає змогу, зокрема, глибше зрозуміти коріння сьогоднішнього російсько-українського конфлікту, який не можна зводити лише до підступів політичних маргіналів, бо вони роблять те, що їм дозволяє народ.

Але ліки від хвороби рашизму, що вразила частину росіян, які підтримують антиукраїнську політику, вже визрівають в російському суспільстві. Найефективнішими ліками від цієї хвороби стануть російські ж АНТИРАШИСТИ.

Росія, завдяки їм, неодмінно одужає, і тоді російсько-українські відносини стануть справді братніми.

Олександр КОСТЕНКО, професор
______________________________________________________________

Рашизм - це ідеологія і соціальна практика правлячого режиму Російської Федерації , які характеризуються такими [шістьма] ознаками і рисами:
[1] обгрунтування за расовою ознакою переваги і винятковості лише російської нації, що в силу цього проголошується панівною;
[2] нетерпимість і дискримінація стосовно інших «чужорідних», «ворожих» націй і національних меншин;
[3] заперечення демократії і прав людини;
[4] насадження режиму, заснованого на принципах тоталітарно-корпоративної державності і вождизму;
[5] затвердження насильства і терору з метою придушення політичних противників і будь-яких форм інакомислення;
[6] мілітаризація суспільства, створення воєнізованих формувань [дружини, казаки - те саме що штурмовики в Третьому Рейху] і виправдання війни як засобу вирішення міждержавних проблем.
Рашизм веде до повного заперечення прав і свобод людини, він несе в собі потенційну і реальну загрозу миру і безпеки людства.

"Рашизм"

Думаю, нужно официально ввести термин "рашизм".

Нерукотворный памятник.....

Смерть московским оккупантам!

Крымодёры....

Смерть московским оккупантам!
Сьогодні, 12:33 Автор:
 Валерія Новодворська
 Крымодеры
 Сейчас, когда я пишу эти строки, советские мародеры растаскивают на части украинский и татарский Крым. Так некогда палачи на Голгофе делили скудную одежду Христа. Сергей Гоблинович Аксенов ссорится из-за общака с Рамзаном Кадыровым и российскими бандитскими компаниями. Ибо каждый, кто польстится на чужое, - бандит. Они волокут к себе, отпихивая локтями бандитов помельче, санатории, винзаводы, Ливадийский дворец, Ласточкино Гнездо, "Артек", Карадаг, Старый Крым, могилу Волошина, могилу Грина, мое коктебельское детство. Откуда такая прыть? Да они так же делили "ЮКОС", сопя и чавкая, вырывая акции у других едоков. Эта страна, которая раскулачивала, отбирала чужие дворцы, чужие избы, чужой фарфор и чужих коров, влезала в чужие платья, как атаманша Лариса Рейснер. Это проклятая страна, лепрозорий для советских прокаженных. Издыхающий спрут, который простудится на наших похоронах. Нашей России еще не было - она умерла трех лет от роду, 11 декабря 1994 года, когда танки пошли через границу Чечни. То, что мы видели 18 марта, было не просто тошнотворным, наглым, бестактным пиром победителей из бандитской "малины". Это было не только страшно, но и смешно. "Записки сумасшедшего" Гоголя. Помните, чиновник Поприщин, лишившись рассудка, предлагает другим сумасшедшим спасать луну, которая может сесть на землю? И ведь сумасшедшие бодро полезли на кровати и стали ловить луну, и никто не отказался! Хорошо что санитары прибежали. На каждого короля Испании из богоугодного заведения надо иметь санитаров. А мы не запасли. Вам Гоголь ничего не напоминает? Жаждущие кого-нибудь раскулачить с энтузиазмом кричали о спасении русских в Крыму. А ведь это тоже самое, что спасать луну, ибо ни русские, ни луна в спасении не нуждаются. Мы живем не там, где думали, не в XXI веке. Есть такая хорошая картина "Зеркало для героя". Там двое парней зацепились за какую-то проволоку и провалились в первые послевоенные годы. Как раз на собрание, где надо клеймить врагов народа. У нас клеймить будут "национал-предателей". Лично Путин изобрел. "На каждого умного по ярлыку повешено было однажды..." (Булат Окуджава). Путина Виктор Шендерович недооценил. Он думал, что это Крошка Цахес. А это Дракон. Помните начало пьесы Шварца? Ланцелот решает защищать Эльзу, а тут является Дракон: прилично одетый седеющий блондин. А когда он понимает, что поединок с Ланцелотом неизбежен, то теряет выдержку, выскакивает за дверь и раздается рев, в котором нет ничего человеческого. Ремарка Шварца: "Это ревет огромное, древнее, злобное чудовище". Шквал фашизма, гитлеровского и сталинского, в мелких, трусливых, пустых советских душонках. Ритуальное пиршество на Васильевском спуске. Концерт и фейерверки. Спрашивают: куда Путин так торопился, глотая юридические процедуры, как будто за ним гонятся? За ним и правда гонятся. Гонится история, гонится XXI век. Мезозой в России не будет вечно терпим Западом. Потому что, в отличие от Китая, российские динозавры лезут в чужие дела очень грубо, с клыками и когтями. Но Дракон чует всей чешуей, что его время ограничено. Времена драконов и динозавров прошли. Можно, конечно, появиться в отдельно взятом ужастике, пользуясь тем, что Запад давно отвык от борьбы с динозаврами. Но не вовремя ожившие динозавры имеют все шансы закончить жизнь в бункере с ампулой цианистого калия в руках. А чем кончают их страны? Их разносят в клочья "летающие крепости", союзники их делят пополам... А нас, наверное, разделят на 15–20 частей. И тут еще ядерное оружие! Небо над планетой начинает темнеть. Что это, казни египетские или предчувствие ядерной зимы? До сих пор мир худо-бедно держался на одной гарантии, записанной на планетарных скрижалях ракетами "Томагавк": на американской военной мощи. Наши страхи убаюкивали широкие палубы американских авианосцев. И надо же было так этому совпасть: Дракон в Кремле и сурок Фил в Вашингтоне! Буш остановил Путина в 2008 году за 40 километров от Тбилиси. И не словами: поплыли кораблики, полетели транспортные самолеты с личным составом. Обама страшно опаздывает на свидание с вызовами времени. Фашизм же до сих пор изучали по учебникам. А тут наглядное пособие в виде огромной страны. Фашизм – это даже не Гитлер, это Хрустальная ночь №2 с 18 на 19 марта, это "колорадские жуки" с полосатыми ленточками, это толпы охлоса на "путингах", это перманентный Нюрнберг - не времен процесса, а времен съезда НСДАП 1933 года. Можно и без свастики, главное восторг и дележ неважно чего: еврейских магазинов, церковной собственности, как в начале 1920-х годов, чужих коней и чужих курей, как в начале 30-х, "ЮКОСа" или украинской территории. Пираты были честные люди, за свои пиастры они рисковали собственной жизнью. А эти толпы и эти фюреры рискуют только чужой. "Хайль Гитлер!" - обезумевшие гретхен визжат в кудряшках, взбитых, словно крем, и Гитлер говорит с пожатьем крепким: "Какая ночь, партайгеноссе Рем..." (Евгений Евтушенко). Нам нечем крыть: до путинской России, наконец нашедшей свою национальную идею в завоевании "жизненного пространства", у нас была советская Империя Зла. Даже в благие ельцинские времена мы провалились на два года в чеченскую войну. А что было до Империи Зла? Российская тюрьма народов, где делили Польшу и подавляли польские восстания, где завоевывали два царствования несчастный Кавказ и повесили чеченского героя Байсангура. Получается, что наша Родина – в Новгороде и что она перестала существовать в 1470 году. Давненько мы ходим без Родины... Конечно, нас недолго будут терпеть. Вот поспеют в апреле госдурацкие законы об обожествлении Красной Армии и запрете неизвестной никому "коллаборационистской символики". А 9 мая вступят в силу поправки в закон об экстремизме - и несогласие с расчленением Украины будет считаться сепаратизмом стоимостью в 5 лет. Нам останется только достойно умереть вместе с нашими любимыми книгами и напрасными мечтами получить Родину, которую можно не проклинать. По крайней мере развязки не увидим... Развязку увидят наш Повелитель Мух и его "колорадские жуки". История таким всегда говорит: "Ты все пела? Это дело. Так поди же, попляши". И еще нам надо учиться переводу. Когда Путин заявляет, что Крым никогда не будет бандеровским (почему-то называя его "бендеровским"), он имеет в виду не давно погибших в боях с гитлеровцами или с советской армией членов УПА и ОУН. Те же, кто выжил, давно уже в лучшем мире. Он имеет в виду другое: что никто не посмеет оказать его полчищам вооруженное сопротивление, что все поднимут лапки. Дай Бог чтобы он ошибся. Мы не сумели защитить свою страну ни в 1920-м, ни в 2000-м. Пусть хоть Украина спасется. Говорят, что внуки перестанут верить в СССР и в советский фашизм тогда, когда вымрут последние советские бабушки. Бабушки бывают разные. Одна бабушка в Харькове в 70 лет записалась на курсы украинского языка. А один "внучек" в Севастополе, напротив, считает, что надо воссоздать СССР, и искренне верит, неуч, что Аляска тоже была его частью. Но общая тенденция верна. Красные Шапочки! Не слушайте бабушек, которые вам говорят, что в СССР было хорошо жить и что Крым – российская территория. Такая бабушка – наверняка переодетый серый волк. У нее такие большие зубы.

Джерело: http://fakty.ictv.ua/ua/index/read-blog/id/1125

Фимоз головного мозха

"Человеку бедному мозг больной свело", - Киселев пугает США ядерной войной.
Рупор кремлевской пропаганды заявил, что Россия способна превратить США в радиоактивный пепел.

В вечернем эфире российского федерального канала "Россия 1" в сторону США прозвучала угроза стереть с лица Земли. Об этом сообщает Источник: http://censor.net.ua/v276170ет Цензор.НЕТ со ссылкой на 5 канал.

Источник: http://censor.net.ua/v276170


Ведущий итоговой программы Дмитрий Киселев, говоря о событиях в Украине, сначала сказал, что Обама поседел от страха, а далее заявил, что Россия единственная страна в мире, которая способна превратить США в радиоактивный пепел. 

=============================================================================================================

                                                   

============================================================================================================


Страницы:
1
3
4
5
6
7
предыдущая
следующая