Сьогодні я вперше в житті відвідав "Центр Краси та Здоров'я".
По відчуттям - щось середнє між переглядом нового крутого фільму, насиченого спецефектами, в класному кінотеатрі, та стрибком в воду з 10 метрів.
З одного боку - враження новизни, бо до цього я особливо не приділяв уваги своїй шкірі, і навіть не замислювався над тим, що існують декілька розділів науки про доглядання за шкірою (косметологія, нутрілогія, та всякі інші "шкірології").
З іншого боку, після двогодинного сеансу, при якому пройшлись по всьому спектру нагляду за собою, починаючи з технології вмивання, техніки витирання, потім - маски, скраби, м'який пілінг, живлення, захист, моя обличчя зовсім змінилось - воно стало таким, яким було близько 7-10 років тому... Пружненьке, гладеньке, м'якеньке...
Як пригадаю - після зняття маски з однієї оброленої для порівняння частини, побачив в дзеркалі відразу два своїх обличчя - одне старе, звичне, сіре, зі зморшками, шоршаве... і одне новеньке - світле, чисте, підтягнуте, і прямо сяюче здоров'ям. Не те, щоб я вважав себе хворим, чи свою шкіру проблемною... але тепер я точно знаю, яка вона у мене Є, і якою вона МОЖЕ БУТИ, якщо вірно її доглядати.
Одним словом - дві години кайфував від новизни відчуттів, і вже шість годин кайфую від задоволення собою. Заглядаю в кожне дзеркало, яке трапляється, постійно мацаю себе... Поводжусь як збочень якийсь, але вгомонитись ще не виходить, бо дійсно кайфово 
Добре, що знайшовся такий приятель, який мені розповів про нову косметику, і запросив на акцію. Лише за якихось 80 гривень - цілий день задоволення, та величезна купа нових знань, які тепер зможу застосувати до себе в майбутньому.
Не просто ж так я зібрався до літа стати справжнім красунчиком?! Ось бачу - вже і люди до мене необхідні притягуються, і засоби доступні та дійові знаходяться! Круто!
Бажаю всім бути красивими та любити себе так само (а можна і ще більше), як я люблю себе!
Турбуйтесь про себе, та про тих, хто вас оточує! Світ та життя варті того, щоб їх любити!
Щиро до вас, Красунчик-Миколка! 
Так сталось, бо родину не вибирають. (Вибирають лише факт того, чи варто народжуватись - а там вже куди пошлють). Народилась я в місті Макіївка Донецької області. І вчилась я у Донецбкому національному університеті. (Ні, це не сповідь, це прелюдія). Тепер я вчусь в Києві і живу на Ворзелі.
На Новий рік староста (сам з Чернігову) написав мені таке привітання: "З новим роком бика національного донецького символу))))".
"Донецьк - місто троянд!" - обурено сказали мої друзі. Та потім ми так сіли і подумали. І зрозуміли, що пару кущів троянд бачили в Донецьку лише на центральному бульварі (імені Пушкіна). А биків - валом. Зрозуміло ж, що маються на увазі не тварини, а люди.
Зараз я все це розказала старості. "Бачиш, бики всі троянди поїли" - сказав він.
На жаль, це правда. Наші славетні міста перетворюються завдяки людським зусиллям на казна що. Та можна ж з цим боротись. Для початку - елементарно самому не смітити. Далі - виховувати оточуючих, щоб вони не смітили. Свої будинки перетворити на міні-сади. Особливо це важливо на балконах і у приватних будинках - щоб всі бачили. А там... Може, колись в Донецьку знову висадять троянди і їх вже ніхто не витопче і не позриває (з благою метою порадувати кохану подарунком).
