Фотохостинг io, нажаль, знову в відключці. Тому першими знімки покажу вам. Екскурсія була насчиченою: дві поїздки на трьох різних моделях трамваїв, екскурсія по музею громадського транспорту і по трамвайному депо. Було круто! Єдине що, втомливо.

В поїздці.

Побував з подружкою, Мері, у ще одному закинутому оздоровчому закладі. Санаторій або база відпочинку. Хоча головні ворота, як у піонертаборах.

Цікавий об'єкт з гарним збереженням. Охороняється. Закинули наприкінці 2000-х.

Скуштував польський йогурт. Смакота!

Відчувається смак чорниці (або лохини — "голубики" - рос.).

Але головне не лише смак, а інгрідієнти. І в цьому він дуже відрізняється від вітчизняних йогуртів.

Здійснилася ще одна мрія — побував на Дівич горі. Цікавий оглядовий майданчик на горі на березі Дніпра. Згори відкриваються краєвиди навколишніх сіл, міста Українка і Трипільської ТЕЦ. А ще Дніпро.

Як ви і хотіли — звіт з фоточками. Причому на блогах в ЖЖ і Дрімі звіт з'явиться аж наступного року. А на юашці — ексклюзив.

Шлях до гори, традиційно, непростий. В мостику купа дірок.

Гіпермаркет відкрили — покупців навалило. Перед Білогородським колом иягнучки з машин. По пішохідних переходах ходять натовпи людей:) Вся парковка перед гіпермаркетом заставлена автівками. Узбіччя з обох сторін біля гіпермаркету теж запарковане (думаю, що воно так і залишиться).

Але найбільше здивувало, що посеред тротуару — бігборд. І всі обходять по газону. Таке може бути лише в Україні і Росії.

Отак ідеш по лісу — і опа, якісь незрозумілі ячищки. Причому, відкриті!

Нещодавно з'їздив із товаришем на заброшку, яку давно хотів відвідати. Шлях був довгий, але цікавий.

Об'єкт — недобудована частина оборонного заводу.

Територія з даху адміністративного корпусу. Судячи по деревам, закинули давно.

"Йди навпростець,

Йди навпростець."

Давно не було так соромно. Якби пішов сам, або з подружкою, то пішов би довшою, але цивілізованішою дорогою. А так, напарник вирішив, що через пішохідний міст топати довше, то чому б не скоротити його по мосту, який ближче?

Зекономили кілометр-півтора. І вперше пройшовся по залізничному мосту.

На днях вперше побачив дренажно-штольневу систему (дренажку).

Виглядає незвично.

Лазив по знаменитій Нижній підпірній стінці (нажаль, Верхня зараз перегороджена власниками Зеленого театру).

Прикольно. Нікого не зустрів.

Заброшка занадто маленька. Проте незвична.