хочу сюди!
 

Марта

48 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 50-60 років

Замітки з міткою «обзор»

Сравнительный обзор бесплатных антивирусов



Оценка антивирусов проводилась по трём параметрам — юзабилити (тут с
моими оценками хабрасообщество может не согласиться), потребление
ресурсов и надёжность (надёжность я оценивал по знаменитому архиву из
3732 вирусов).

[ Читать дальше ]

Еблантий КалоВсрат


Еблантий КалоВсрат,

или

Убожество синематографа козломордых

 

Столько шума было поднято вокруг очередного шедевра расейскаго синематографа, что за этим галдежом практически не было слышно голосов тех, кто на вещи смотрит реально. То есть – не заангажированно, не ожидая косточки с барскаго стола, не примазываясь к хору жопполижущих шакалов от близкосинематографических кругов – ведь Сам Великий Пу был восхищен этим фильмом. «Из того, что видел, - впечатляет, за душу берет, и мне кажется, что люди будут смотреть с интересом. И сама по себе идея хорошая»; «Идея объединения хорошая, дает дополнительные силы и учит побеждать»; «Красиво, и играете вы так выразительно все очень. Желаю успехов фильму в прокате» - вот как соизволило сказать Великое Пуйло о гениальнейшем фильме первой четверти XXI столетия.

[ Читать дальше ]

Музыка 2015 (парт оне)

Внимание! Заметка ПЕРЕНАСЫЩЕНА видео, возможен периодический "вылет" плагина или подвисание браузера

Традиционное продолжение вот этого безобразия 


Но для тех, кому лень топать по ссылкам, повторюсь:

Читатель, тут упоминаются только те альбомы, которые:

А) Не прошли мимо моего внимания.

Б) Чем-то зацепили (хотя не факт что я от конкретного альбома в восторге, вполне может быть что более одной-двух песен там и слушать нечего, но именно ради этой пары и стоит вспомнить).

Посему: если кого-то или чего-то обошёл - не взыщите. На этот раз были внесены в порядок повествования некоторые изменения, а именно - убран произвольный порядок альбомов, теперь они расположены в порядке прослушивания (что нередко совпадает с хронологией их выхода). По этой же причине привычка начинать обзор с поющих тётенек приказала долго жить, так как первым альбомом оказался альбом дяденек. Как и раньше, искать намёки на хит-парад бесполезно. Всем робятам лепим минимум по два ролика (дабы публика смогла раскушать, что это было). И, да, в этом году робят особенно много, поэтому, чтобы лишний раз не повторяться, каждое название альбома кликабельно и ведёт тудыть, откуда это можно стырить.


Открывают наш обзор старые монстры, которые уже было распрощались с публикой и даже устроили грандиозный прощальный же чёс, но, видимо, внутри что-то у них ёкнуло и... Короче, Scorpions с альбомом Return to Forever. Ну шо сказать? Вкусно, качественно и... ровно настолько, что "уху трудно зацепиться". Цепляемся за это:


И вот за это:


Из Германии перенесёмся через Северное море в эту самую вашу Британию. Там как раз старшенький брат Галлахер, который Ноэль (который ex-Oasis), наточил очередной албум без своего шизанутого младшенького гопника Лиама. Фанам вменяемого брит-попа (который жыф!) рекомендовано проект Noel Gallagher's High Flying Birds с альбомом Chasing Yesterday.



О, наконец пошли дамы. Фолк-роковая Brandi Carlile с типичным для Америки звучанием во вполне приличном и милом альбоме The Firewatcher's Daughter, который неплохо пойдёт в долгую дорогу.



Летим назад в Англию. дядюшка Mark Knopfler с очередным усыпляющим альбомом, на этот раз Tracker. Да, как и в прошлый раз закос в что-то кантриподобное, медленное, спать можно.



Дабы проснуться после Марка, тут как раз подоспели заокеанские товарищи из Blackberry Smoke, адепты южноамериканского рока. Альбом Holding All the Roses', живенько и интересно настолько, что влепим, пожалуй, три ролика:




Ну, и чтобы далеко не бегать, ещё один американский дядечка - Butch Walker с несколько мрачноватым альбомом Afraid Of Ghosts, как раз музсопровождение под хандру.



Поехали назад в Англию, к ударнику САМИХ... Ага, которые эти, как их, а, Битлас, не? Короче, Ringo Starr с очередным альбомом, которые он стабильно выдаёт раз в два года. Postcards From Paradise получился очень добрым, как сам Ринго, и ностальгичным - от заглавной песни, в которой упоминается группа Rory And The Hurricanes, где Ринго стучал до Битлз, и заканчивая песней Postcards From Paradise, которая, по сути, состоит из названий всё тех же битловских песен, только расположенных в таком порядке, чтобы был какой-то смысл. Пожалуй, тоже три песни вставим.




Более позитивным получился альбом американского же дуэта Delta Rae под названием After It All. Эдакая сметь фолка (близкого к кантри, но не сильно увлекающегося) непонятно с чем, но весьма мелодичного и слушабельного.



Возвращаемся назад в Англию, к, пожалуй, самому мощному альбому года Drones от трио Muse. Описанию не поддаётся, это надо просто СЛУШАТЬ и получать кайф.






Для разнообразия в этот список Англия-США неожиданно решила вклиниться Канада. Притяжелённая группа Finger Eleven с альбомом 
Five Crooked Lines для тех, кто не против утром проснуться.



Облегчаем звучание, для чего придётся завернуть в Норвегию, в которой "внезапно" разбежавшаяся группа A-Ha решила повторить подвиг начавших обзор "скорпионов", даже прощальные концерты устраивали, ага... Альбом Cast In Steel для тех, кому хочется понежиться с чашечкой чего-то тёпленького солнечным воскресным утром.



Ну, хватит шляться где попало, возвращаемся в Британию, чья валлийская группа Stereophonics снова выдала вкусняшку, теперь под названием Keep The Village Alive. Менее мрачновато и философски, чем предыдущая работа, ну да ладно, всё равно красотища.




Ой, снова Америка, та шо такое... Группа товарища Бона Джови решила разродиться "дежурным" альбомом Burning Bridges. Не фонтан, но слушать можно и даже нужно (любители покритиковать пусть идут куда подальше и пишут себе альбомы сами)





Следующая вкусность снова пришла из Британии. Некий Дэвид Гилмор, дядька в глубоком уже даже не расцвете лет, а в закате, выдал на гора альбом Rattle That Lock, чем несказанно потешил пинкфлойдоманов, которые традиционно разделились на "ураващекласно" и на "девидуженетортуотерскруче". А мы просто послушаем:




В спину дедушке Гилмору дышит дедушка Кит Ричардс (ага, который из  роллингов). Заждались у 10 лет самих роллингов? Ну, на безрыбье... Тем более стилистика до чёртиков узнаваема - ритм-энд-блюз, рок-н-ролл и даже реггей... Альбом Crosseyed Heart



Так, а не заглянуть ли нам в Австралию ради разнообразия? Правда это будут каверы, ну и фиг с ним, хороший кавер ещё никому не помешал. Проект Mahalia Barnes & The Soul Mates с альбомом Ooh Yea!: The Betty Davis Songbook, жестковатый блюз-рок (руку приложил некий Бонамасса...). Для тех, кто, проснувшись поутру, хочет настроиться порвать всех, кто встанет поперёк дороги.



Что-то мы давно не заглядывали в штаб-квартиру Мировой Закулисы... Ага, в Америку. Группа Widespread Panic, играющая в куче стилей от южного рока до джем-рока, блюза и до джаза, с альбомом Street Dogs (и вкусной гитарой).



В той же Америке откопаем альтернативщиков Collective Soul с альбомом See What You Started By Continuing. Живенько, приятно.



Да что мы всё по заграницам да по заграницам? Mad Heads с ну очень разношёрстным альбомом "8", в котором собраны все стили и языки, которые засветились в творчестве Вадима Красноокого и компании, ну и на том спасибо - более часа хорошего настроения




Продолжение завтра, тамушта эти заразы ограничили лимит текста на заметку.

Мой обзор и впечталения от Kubuntu

ОС KubuntuОперационные системы на ядре Linux за последнее время стали достаточно популярными. Я хотя и работаю в Windows, но интерес пробовать новое, познакомиться с альтернативами тоже есть. В основном самыми рекомендуемыми системами являются Ubuntu и его ряд. Так что я решил испытать, что представляют собой эти продукты, так сказать глазами человека, который впервые с ними сталкивается.

Хотя этот пост не совсем будет в тему моего блога, а именно в части  "полезности", тем не менее почему-то хочу изложить свои  мысли и впечатления о Kubuntu, написать свой обзор. Забегая вперёд, скажу, что я остался больше немного разочарован. Честно говоря, ожидал лучшего. Но есть также и приятные моменты. Обо всём этом в данной статье.

Почитать подробнее...

А Вы работали с Kubuntu?


14%, 1 голос

14%, 1 голос

43%, 3 голоси

29%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

крем для тіла

Створюю цю нотатку для записів свого досвіду і збереження інформації по темі.
Отже

Ціль: пошук хорошого засобу догляду за шкірою тіла.
Вимоги: 1) класний аромат; 2) хороші зволожуючі якості 3) довготривалість ефекту; 4) додаткові  дії (антицеллюліт, проти розтяжок, тощо)





1.
Беззаперечний лідер моїх випробувань крем, який вже неможливо знайти у продажі.
масло для тіла "Персик-груша" від "Фруттіні" виробництва Німеччини.

1) аромат на "відмінно". Смачненький освіжаючий, геніально поєднані ароматичні якості духмяності персика, та груші, з нотками прохолоди не перезрілих цих фруктів.
2) зволоження на "відмінно". До того ж крем має прохолоджуючу дію, що трішки пощипує шкіру, схоже на ефект ментолу. Це добре бодрить, але у холодну пору року краще не використовувати.
3) довготривалість на "відмінно". Можна маститися раз на день, або навіть рідше. Не залишає масного нальоту.
4) додаткових ефетків не має. Це просто зволожуючий крем і не більше.


2.
Нормальний крем для тіла від Гарньєр "Упругость"


Ну... таке...
1. аромату ніякого. Він є, але це банальний стандартний аромат звичайного крему. Не напрягає, не смердить, але нічим і не приваблює.
2. Зволожуючі якості хороші, але шкіра швидко підсихає і вимагає повторного нанесення.
3. Недовготривала дія. Необхідно наносити мінімум два рази на день.
4. Заявлений підтягуючий ефект. Я його не помітила. Можливо він таки є, але використосувати треба довше. Бо мені цього крему вистачає максимум на два тижні.

3.
Крем для пружності грудей, та крем для тіла цієї ж серії від Ейвон.


Нормальні засоби. Добре зволожують. Мені сподобалися. Але зникли з продажу. А нові серії купувати не ризикую (чому - описано нижче).
1. Нормальний аромат, не нав'язуючий, не приторний, майже непомітний.
2. Зволоження хороше.
3. Довготривалість ефекту нормальне. Мені вистачило набору двох кремів (для грудей і для тіла) на довго.
4. Додаткові дії - ефект пружності для грудей, а крем для тіла здається був атницеллюлітний. Ефектів не помітила. Тільки зволоження.

4.
Крем-лосьон для тіла від Ейвон


Абсолютний відстій. На їхньому сайті за їхнім проханням я писала хороший відгук. Але тут напишу правду. Крем - повне гівно. Нічого він не дає, ніяк не діє. Тільки трішки парфумованого ефекту - не більше. Та ще й чомусь терпне від нього трішечки шкіра. Особливо відчувається якщо нанести на губи - губи терпнуть. А шкіра висихає ще більше, ніж була до того. Відстій повнісінький. Але крему у пляшці багатенько, і пахне він добре. Може людям з жирною шкірою ним користуватися в самий раз.

1. Аромат хороший. Легкий, непримусовий, свіжий.
2. Зволоження нульове. Здається, що навпаки сушить.
3. Довготривалість дії нульова. Шкіра терпне на годинку - дві, але навіщо - не зрозуміло.
4. Додаткових дій не заявлено, навіть із заявленим зволоженням не справляється.

Це дешева величезна пляшка безглуздого крему "аби було". Ну, хіба що можна себе трохи парфумувати його ароматом.

5.
Незамінний помічник у морозні дні. Кращого для зими ще не винайшли. 
Крем від Нівеа. Дешевий і якісний для використання у холодну пору року. Його плотна структура незамінна взимку. Аналогів я не зустрічала. Але влітку  ним не скористаєшся - надто масний.


1. Аромат дешевий, але не напрягає і не смердить.
2. Зволоження відмінне якщо наносити одразу після душу на чисту підсушену зволожену водою шкіру - крем утримує цю вологу надовго на тобі. Але підходить тільки для зими. Влітку - надто масний і виглядає жирним.
3. Довготривалість - відмінна. Можна наносити раз на кілька днів і він тримає ефект.
4. Ніяких додаткових дій - це бюджетний варіант який відмінно справляється зі зволоженням, але не більше.

6.
Крем з прекрасними зволожуючими якостями для теплої пори року Нівеа Софт.
Єдиний недолік цього крему, що змушує шукати інший - це його дешевий аромат, який більше б'є в ніс, ніж попередньо описаний крем цього виробника. Читала на етикетці - ці два креми Нівеа виробляє в різних країнах. Можливо в цьому і причина.


Зазвичай я закупляю кілька баночок цього крему про всяк випадок. Бо він завжди у нагоді, коли закінчується основний запас більш кращого продукту. А ще ним можна мастити і обличчя теж.

1. Аромат поганенький
2. Зволоження хороше. Але не ідеальне. Але хороше.
3. Довготривалість незначна. Але якщо маститися щодня / раз на два дні - нормально. 
4. Додаткові дії відсутні.

7.
Нова серія марки Фрутіні. Лосьон для тіла "Ківі", "Вишня", та вершки для тіла "полуниця", "кавун".
Головне розчарування. Здається попередня серія була краща. Продукти з нової серії ніби виготовлені з більш дешевих інгрідієнтів. І зволожують вже не  так, і пощіпує шкіру від ментолової свіжості менше (якщо взагалі не пощіпує). Вірогідно, що виробник намагався дотримуватися певної цінової політики, і відмовився від хороших інгрідієнтів, аби не втратити свою аудиторію через стрімке підвищення цін. Креми стали дорожче, але таке враження, що втратили у якості. Думаю, за тієї ж якості, що була раніше - ці креми коштували би не півтори сотні гривень, а всі чотири, або й п'ять за баночку.
Але пахнуть як завжди добре.
Ось, саме під час написання намастила руки лосьоном - пахне неймовірно, але шкіра не зволожується, а просто вкрита плівкою крему. 


1. Аромати відмінні як завжди у цієї Німецької марки. Пахнуть свіжістю, фруктами, тонкий шлейф ідеально свіжих ароматів. Вишня більш "тепла" підходить для зими, ківі та кавун - просто неймовірно освіжаючі для літа. Полуниця - нейтральна для будь-якої пори року.
2. Зволоження таке собі. Якщо раніше ці креми можна було наносити на суху шкіру і вони змінювали її стан на зволожений, то тепер треба тільки після душу, після попереднього зволоження, для утримування вологи (як більшість дешевих кремів). І більше немає пощіпування, яке сповнювало енергійністю, та бадьорило. Гадаю, те пощіпування було якимсь дорогим інгрідієнтом, від якого відмовилися через кризу аби не збільшувати ціну товару.
3. Довготривалість. Нормальна. 
4. Додаткових ефектів не має. 

8.
Крем "Козине молоко" від "Зелена аптека". Взяла тільки через дуже приємний аромат. Коли намастишся цим кремом - пахнеш молоком ніби немовля. Але інші якості цього крему нульові. Проте дешевий.


1. Відмінний аромат молока. Аналогів я не знаю і не зустрічала. Дуже приємний, ніжний, легкий аромат. Виробник мав би його запатентувати і нікому не показувати.
2. Зволоження нульове. Крем ніби випаровується ще під час нанесення, і крім запаху нічого по собі не лишає, ані плівочки, ані хоч якоїсь дії. Ніби навпаки підсушує.
3. Довготривалість аромату - нормаьлна. Більше тривати просто немає чому.
4. Ніяких додаткових дій.

9.
Крем Dove "body silk".
Дуже сильно смердить. Ну дуже сильний аромат. Особисто я не можу витримувати такі сильні щільні аромати. Духмяність зашкалює - через мінімум часу починає дратувати.



1. Аромат жахливий. Через п'ять хвилин після нанесення відчуваєш себе старою бабкою, що напахнючилася на честь свята.
2. Зволоження присутнє. Але дає сильне відчуття плівки яке створює дискомфорт.
3. Довготривалість присутня. Часто наносити не має потреби.
4. Ніяких додаткових ефектів.

10.
Крем марки "Домашний доктор" - викинуті на повітря копійки. Краще віддати бездомному ті кілька гривень, ніж це купувати.


1) Аромат нікчемний. Хоч і не нав'язливий.
2) Зволоження відсутнє. Взагалі відсутні будь-які дії цього крему. Що мазав - що не мазав.
3) Довготривалість. Просто нічому тривати.
4) Ніяких ефектів. Все, що там написано, про зволоження, про попередження старіння - маячня і нахабна брехня.

11.
Королева моєї підбірки - крем для обличчя з ароматом сракиrofl І я не жартую. Крем "Пивний хміль" чеської марки "Мануфактура" вражає смородом, що ідентичний смороду дуже брудних трусів, чи шкарпеток, а ще той самий сморід можна відчути встромивши палець до сраки і понюхавши.
Продавчиня дуже наполегливо пропонувала мені купити саме цей крем. Вже коли я розкупорила тубу -  дуже образилася, я була до сліз засмучена, і не зрозуміла за що вона так наді мною поглумилася. Що ж. Заздрість до краси дівчини буває дуже жорстокою. Сподіваюся, їй дуже весело.
Щоправда, крем здивував своїми косметичними якостями. Він пом'якшує шкіру, сповнює вологою, чи мені здалося, чи навіть відбілює. Шкіра виглядає після цього крему дуже добре, і відчуття дуже свіжі. Після кількох місяців інтенсивного користання, люди, які мене не бачили весь цей час сказали, що я дуже посвіжіла на вигляд, а вони нічого не знали про крем.



1) Відстійний аромат сраки. Цей аромат можна сприйняти як образу і піти війною на чехів )))) Якщо ненавидите якусь дівчину - можете відомстити, подарувавши цей не дешевий косметичний засіб. Спочатку вона зрадіє якісному подарунку хорошого бренду, а вже коли ви будете далеко - буде вас проклинати й материтися. А якщо хочете за щось покарати свою половинку - намастіться з голови до  ніг все тіло цим кремом перед тим, як лягати разом до ліжка. А якщо хочете поринути у роль суспільного ізгоя - намастіть все тіло перед тим як йти на роботу, і у вас з'явиться величенький особистий простір)))))).
2) Зволоження ідеально. Ніякої дискомфортної плівки. Крем помітно проникає у товщу шкіри і діє не просто на поверхні, а глибинно. Створює свіжіший вигляд. Або здалося - або дещо відбілює.
3) Довготривалість нормальна. Але наносити доводиться два рази на день, бо вбирається шкірою.
4) Додаткові ефекти - засіб для догляду за чутливою шкірою, не містить синтетики, натуральна косметика.


12.
Лосьон для тіла "Сицилійський апельсин - карамель" від "Наомі" виробництва США.
Хороший "смачненький" лосьон.
Спочатку викликає недовіру його рідка як молоко структура. Починає здаватися, що ця біла водичка не лишить і слідів на тілі. Всі сумніви розвіяться після використання. Дуже хороший лосьон. Кращий за деякі креми. Такий смачненький аромат, що хочеться його скуштувати на смак. А після нанесення - за тобою шлейф ароматів як від кондитерської фабрики. 



1) Аромат на "відмінно". Перетворює свою власницю на піроженку.
2) Зволоження хороше. Справді зволожує. Але для сухої шкіри використання цього лосьону потребує подвійного нанесення і не один раз на день, краще - кілька. Підходить для теплої пори року. Для зими - надто легка структура. Не лишає на тілі відчуття плівки, та не робить тіло масним.
3) Довготривалість посередня. Зовсім не довготривала дія. Потребує повторного нанесення протягом дня.
4) Без додаткових ефектів.

13.
Молочко для тіла "Манго-коріандр" від Ив Роше, Франція.
Особливість ароматів усієї косметики Ів Роше в тому, що ідеально відчуваєш їх тільки найпершого разу. Потім - будь-який аромат віддає якимсь дивним "відтінком", який не є приємним. Можливо, це такий побічний ефект натуральних компонентів.
Дане молочко абсолютно не відчувається на тілі, одночасно позбавляючи сухості. Я такого ще не зустрічала, бо зазвичай засіб або взагалі не діє, або створює дещо масну плівку на шкірі. А цей - просто ідеально матує шкіру, залишаючи її оксамитовою, і при тому при всьому позбавляє дискомфорту сухості. Аж не викликає довіри, бо не розумієш як одночасно може бути шкіра і сухою оксамитовою на дотик і зволоженою.



1) Аромат - "відмінно" на перший раз користування, і на трієчку, коли з'являється неприємний "післясмак". Аромат дуже приємний, свіжий, як чисте повітря, ним хочеться дихати і не набридає. Вцілому неприємний "післясмак" не заважає, але всеодно лишається неприємним.
2) Зволоження лишається під питанням, бо засіб дає комфортне відчуття ніби зволожує, але залишає шкіру матовою та сухою на дотик. Залишається питання - як це можливо, і чи дійсно зволожує, чи тільки позбавляє симптомів сухості шкіри.
3) Довготривалість невідома. Але коли митися, то відчуваєш як зі шкіри змивається плівка цього молочка. Отже - вона присутня на шкірі, і якось там діє. Відчуття сухості не з'являється після нанесення.
4) Додаткові ефекти - матує шкіру, позбавляючи її блиску, робить на дотик оксамитовою "бархатистою", залишає шкіру сухою на дотик, без масної липкості. Якщо нанести на обличчя, то дуже помітний матуючий ефект, так, ніби нанесено косметичну пудру, але пудри на шкірі при цьому не видно.


14.
Лосьон для тіла "Кашемір" від LG, Корея. Серія косметики ISEA.
Перше що - дуже сильний парфум. Намастився - і ніби сидиш постійно серед бузку, чи жасміну. Дещо нав'язливо. Навіть задушливо. Хочеться свіжого повітря, хоч аромат приємний.



1) Аромат "відмінно", але що занадто - то не добре. Таке враження, що несе за кілометр. І постійно не вистачає свіжого повітря.
2) Зволоження. Одразу ж помічаєш щедрий зволожуючий ефект. Дійсно зволожує. При першому нанесенні я відчула поколювання й пощіпування по всій поверхні шкіри, ніби крихітний електрофарез. Відчуття зігріваючі. Значить - для спеки це не підходить, краще використовувати в прохолодну і холодну пору року. Про що й аромат теж свідчить - для спеки він занадто запашний.
3) Довготривалий, і дуже економічний засіб. Крихітної краплі вистачає на більшу поверхню, ніж у інших виробників. Тримається дуже довго. Навіть хочеться, щоб вивітрився швидше - але ні, пахне й пахне навіть через добу. Зволоження теж довготривале. Я не відчула потреби наносити засіб повторно.
4) Додаткові ефекти - це парфумований засіб, виробник заявляє в першу чергу парфумуючу дію, і вже потім - зволожуючу. Але і та і та - добрі.
Доречі, виробник заявляє на етикетці, що цей засіб ще й регенерує, і захищає від УФ-променів, і багато чого іншого (коллаген, пом'якшення, олія ши, арганова олія, живлення, відновлення кольору, протизморшкова дія, антивікова дія). Але не можливо повірити, що все це може бути властиве одній пляшечці крему.


Магия лунного света. Новый фильм Вуди Аллена.

У Вуди Аллена вышел новый фильм. С 25 сентября в кинотеатрах Украины
Мы сделали подробный обзор
приятного просмотра.

Евро для украинцев будет дорожать

На прошлой неделе  доллар упал к 15-месячным минимумам на ожиданиях того, что процентные ставки в США останутся на рекордно низких уровнях и продолжит оказывать давление на национальную валюту.

Своего апогея тема ставок достигла в четверг после того, как ЕЦБ впервые с начала финансового кризиса пошел на повышение основной учетной ставки в попытках борьбы с инфляционными процессами в регионе. По итогам заседания центральный банк повысил ставку на 25 пунктов до 1.25%. Глава ЕЦБ Жан-Клод Трише на традиционной пресс-конференции дал четко понять, что дальнейшие повышения ставки вполне вероятны. 
Ульрих Лечманн из Commerzbank полагает, что Федеральный резерв вскоре может остаться единственным центральным банком с "ультра-ослабленной" монетарной политикой, поскольку даже Банк Британии, согласно ожиданиям рынка, может повысить свою ставку в ближайшие месяцы.
[ Читать дальше ]

Bernhard Fleischmann



Фляйшманн подружился с музыкой в возрасте 8 лет, когда в 1983 году
увлекся фортепиано. Видимо, клавишные быстро надоели мальчику, и вскоре
он дебютировал как барабанщик (барабанил в барабаны с 1988 по 1995 год
в разных группах). Подкопив таким образом немного денег и найдя
правильных знакомых, в 1998 году создал студию. В следующем году
познакомился с Кристофом Курцманном, боссом лейбла Charhizma. Он-то и
продвинул Бернарда на мировые сцены: способствовал организации тура по
Европе, устраивал совместные выступления с различными группами в
Италии, концерты в Нью-Йорке... Помог записать пластинку Poploops For
Breakfast. Конечно, этот релиз нельзя назвать достаточно оригинальным
или сложным. Он просто получился качественным, а песни, на удивление, —
красивыми.

Новый электроакустический диск Angst Is Not A Weltanschauung Фляйшманн
записал не сам. На разных треках можно услышать голоса Дэниеля
Джонстона, Суита Уильяма Ван Госта и Мэрилиз Ягш, которые и ранее
поддерживали Бернарда. Мягкая музыка, плавные ноты, медленный ритм —
все это настраивает слушателя на скорейшее приобретение кресла-качалки
и пледа. В композициях много плывущих струнных звуков, а каждый
гитарный аккорд вычищен до блеска. Добавьте к этому фоновый хаус,
немного фортепиано и щипотку аккордеона, и рецепт отдельно взятого
трека готова. А вот изысканность всего блюда можно вкусить лишь
прослушав весь альбом.

Официальный сайт:

http://www.bfleischmann.com/