хочу сюда!
 

Алиса

38 лет, дева, познакомится с парнем в возрасте 32-52 лет

Заметки с меткой «спосіб життя»

Один з голосів цивілізації,

...багато з яких не було почуто ніколи...

З промови індіанського вождя Чорного Яструба після свого потрапляння у полон, який поклав край збройному протистоянню між властями США та індіанськими племенами у штаті Іллінойс але і поклав початок вигнанню племен сауків та фоксів зі своїх територій.
Оригінал зберігається в історичному відділі бібліотеки індіанського селища Канайохарі між містами Олбані та Сіракузи, штат Нью Йорк.

"Я вперто бився. Та ви мали сильну зброю. Кулі летіли, немов птахи у повітрі, і свистіли біля наших вух, як вітер у вітах дерев зимою. [...] Чорне, схоже на палку красуню, сонце, що випило морок ночі та хмар, нині зійшло над нами. То було останнє світло, що сяяло Чорному Яструбу. [...] Тепер він полонений блідолицих. [...] Він не зробив ніц з того, чого має соромитися індіанець. Він боровся за своїх співвітчизників, скво та дітей, проти блідолицих, що прибували до них з року в рік для того, аби обдурювати і забирати їхні землі. Ви знаєте, чому ми воювали! Причина відома всім блідолицим. Вони мають соромитися її. [...] Індіанці не брехуни. Білі говорять погане про індіанців і дивляться на них з ненавистю. Але індіанці не брешуть і не крадуть. Індіанець, який поводив би себе так само гидко, як блідолиці, не міг би жити у нашій країні; він був би скараний на смерть, а його рештки зжерли б вовки. Блідолиці то є погані вчителі; вони брешуть і творять кривду, посміхаючись у лице бідоласі-індіанцю, якого вони тут таки дурять; вони тиснуть його руку аби завоювати довіру, напоїти, збезчестити його жінку та обманути його. Ми просили їх дати нам спокій, та вони невідступно прямували за нами, обвиваючись навкруг нас, немов змія. Вони отруїли нас своїм дотиком. Ми не могли порятувати себе. Ми жили в небезпеці. Ми ставали такими ж, як вони, - лицемірними брехунами, невірними у подружжі, ледачими трутнями, пустомелями та неробами. [...] Білі не знімають скальпа з голови, але вони чинять гірше - отруюють серце. [...] Прощавай, моя країно! [...] Прощавай, Чорний Яструбе!"



На час причалювання перших кораблів колоністів до американського суходолу за деякими оцінками у Північній, Південній та Центральній Америках проживало загалом 75 млн людей. З яких 25 млн жило на територіях сучасних США та Канади.

З книги Говарда Зінна "Історія народів Сполучених Штатів"

"Колумб із послідовниками прибули не у безлюдну дику місцину, а у заселений світ усталених традицій та культури, стосунків між людьми, що характеризувалися більшою рівністю, аніж у Європі. Чоловіки, жінки і діти співіснували у ньому одне з одним та з навколишньою природою більш гармонійно і мирно, аніж де б то не було у світі".

У наші дні за найсвіжішими та точнішими оцінками число корінного населення США і Канади складає в сумі 2 млн осіб. Ці дані також містяться у згаданій бібліотеці.

Всі ці дані транслює автор Фредрік А. Ротххаар у своїй книзі "Смажений" або Одного разу в Америці"
сайт автора: www.faro.hu


Але звісно актуальнішими є інші задачи, до прикладу, збереження тигрів, яких у дикій природі лишилося 3890, і які, на відміну від індіанців, про себе не подбають.

Pilgrim's Progress - Procol Harum

Pilgrim's Progress
       Просування пілігрима

(Fisher / Reid)

I sat me down to write a simple story
       Присяду і начеркаю одну нехитру оповідку,
which maybe in the end became a song
       яка, може, колись стане піснею.
In trying to find the words which might begin it
       Довго добираючи, з чого б її почати,  
I found these were the thoughts I brought along
       я вирішив, хай це будуть ось ці слова!
At first I took my weight to be an anchor
       На початку я завдав собі на плечі мій тягар, щоб він був мені якорем,
and gathered up my fears to guide me round
       зібрав до купи свої тривоги, щоб їм водити мене по колу,
but then I clearly saw my own delusion
       але з часом збагнув хибність цього шляху,
and found my struggles further bogged me down
       побачив, що мої зусилля лиш глибше засмоктували мене у трясовину.
In starting out I thought to go exploring
       Рушаючи в подорож, я захотів обдивитися довкола,
and set my foot upon the nearest road
       і моя нога ступила на найближчу дорогу.
In vain I looked to find the promised turning
       Даремно я роздивлявся, щоб не пропустити заповітний напрямок,
but only saw how far I was from home
       побачив тільки, як далеко я від дому.
In searching I forsook the paths of learning
       Поглинутий пошуком, я відкинув шлях навчання,
and sought instead to find some pirate's gold
       намагався натомість знайти якесь піратське золото.
In fighting I did hurt those dearest to me
       У протиборстві поранив тих, хто найдорожчий мені,
and still no hidden truths could I unfold
       і з тих пір я навряд чи відкрию якісь таємні істини...
 
I sat me down to write a simple story
        От і присів записати цю наївну історію,
which maybe in the end became a song
        що, можливо, згодом стане піснею.
The words have all been writ by one before me
        Ці слова були написані кимось задовго до мене,
We're taking turns in trying to pass them on
        і всі ми по черзі тільки й намагаємося їх повторити,
Oh, we're taking turns in trying to pass them on
        о, знов і знов пробуємо це висловити.
                                        
                                                             28.12.2013

letsrock СЛУХАТИ