Накрылась муза моя медным тазом,

И лупит судорожно в  него ,

И просит звать это всё экстазом,

Но лишь потуги жалкие налицо.

Ось ми завжди тільки жаліємося. Кричимо на кожному шляху, що жити нестерпно. Сумнозвісне покращення також згадуємо, але слона поруч не помічаємо. Саме так, покращення вже кілька років поруч з нами, а з блакитними воно дуже швидко наближається. Про що це я? А про дороги! Чим гірший стан наших доріг - тим ближча Україна до економічного процвітання. Звучить недолуго, але давайте розкладемо все по полицях.

Створення робочих місць. Погані дороги потребують регулярного обслуговування. А хто їх обслуговує? Правильно, люди!. І ці люди працюють, отримують гроші, годують свої сім"ї. Гроші витрачають на товари та послуги, частина з них надходить державі у вигляді податків. Ось так і зростає внутрішня казна України. Тут логіка проста: хороші дороги => менше робітників => більше безробіття => менше грошей надходить до держбюджету => тотальна криза і високий рівень смертності. Тому скажімо ПР «дякую!» за розбиті шляхи, продовжуйте в тому ж дусі!

Розвиток великого бізнесу. Для латання автошляхів, окрім людей, потрібні ще сировина й устаткування. Компанії-підрядники отримують величезні замовлення на виготовлення бітуму, щебеню, асфальту тощо. І обіг коштів у цих компаніях йде на мільярди. Неважко тут підрахувати, скільки отримає держава прибутку у вигляді ПДВ. Взагалі, ПДВ — найзначніший за обсягом з усіх податків, які нараховуються в Державний бюджет (39,7% від загальних доходів держбюджету за 2008 рік, 35,7% у 2007 році). Це найбільше за обсягом джерело доходів держави, і якби не ПР та їх дороги, скільки б грошей не дійшло у бюджет? Тоді криза торкнулася б кожного. Отож, скажімо дружно ПР дякую!

Розвиток малого бізнесу. Поганим дорогам дуже раді підприємці малого бізнесу, особливо ті, котрі працюють у сфері ремонту автомобілей, торгівлі автодеталями, продажу палива і тому подібне. Тільки уявіть, що робили б працівники шиномонтажу? Сиділи б, і у стелю плювали. Скільки б їх збанкрутувало? Можливо були б самогубства, бо не всі можуть адекватно пережити крах та грошові ями... Те саме стосується і тих, хто займається продажом автодеталей. А заправки? Чим більше ям на дорогах, тим більша витрата палива. І якщо продовжити логічний ланцюжок, то отримаємо: збільшення витрат автомобілістів => збільшення прибутку заправок => збільшення виплати ПДВ => збільшення економічної стабільності. Комусь стане жаль водіїв, але у них насправді все в шоколаді - якщо є гроші на дорогі автівки, то і на бензин є. Вони ж знали, на що йдуть, купуючи авто. Славімо ПР та їх внесок в руйнування доріг!

Зменшення витрат з держбюджету. Для прокладання абсолютно нових доріг потребується дуже велика кількість грошей. Така кількість, що витративши їх, влада залишила б з носом пенсіонерів, інвалідів, дітей, молодих матерів. Усі помирали б від голоду та злиднях, зате їздили б на рівних дорогах. Чи може Партія, яка чує кожного Громадянина України і піклується про всіх, таке допустити? Ні в якому разі! На латання доріг йде грошей значно менше, ніж на їх нове будування, тому для людей більше залишається. І хто б що не казав, так і має виглядати турбота Провідної Партії про свій народ!

Підвищення безпеки. Якби ми йшли б шляхом "загнівающєго запада", то по нашим вулицям автівки просто б літали, збивали невинних бабусь, дітей... А Партія завжди дбає про нашу безпеку! Насправді тільки ями на дорогах змушують автомобілістів гальмувати, рухатись повільно. Навіть величезні штрафи на них так не діяли б. Наша безпека - це найголовніше разом з економічним добробутом для нашої Партії. Хто тепер наважиться сказати, що Вони про нас не думають? Інші - ні, ПР - так!

Як ми бачимо, ями, котрі знаходяться на дорогах за підтримки ПР, є важливою бюджетоутворуючою одиницею. А попередники хотіли знищити цю галузь. І не важко зрозуміти, що повне знищення автошляхів виведе нашу країну у двадцятку найбагатших, як це і обіцяв наш Цар і Бог. Головне, щоб це зрозумів і народ. І на виборах проголосував правильно, заради нашого майбутнього, зарадинаших наших дітей!

P.S. Тепер, думаю, вам зрозуміла суть цієї картинки:

Мені доводиться кожен тиждень дивитись і слухати нові пісні, які виходять у російських і українсбьких т.з. співаків і співачок.

Тому мені прийшла думка писати про них у свої блоги - російськомовний, і україномовний, який деякий час буде жити тут.

Тож, приєднуйтесь до мене, тут буде багато цікавих регулярних дописів.

Поїхали: огляд минулого тижня.

Якщо хтось думав, що його мине чаша сія, той дуже схибив, бо моя караюча долоня вже зависла над дупками дурних хлопчиків і дівчат, які уявляють себе зірками.

Тож минулий тиждень для мене почався з 24 новин на відеоканалі ELLO. Окрім нової команди Dостучаться Dо Nебес, яка і відкрила для мене моторошний світ пост-совкової попси, там було багато чого.. Жанна Фріске и Анна Семеновіч  з родини реліктових, не зацікавили нічим, як і їх режисери.

Після кучі усілякого лайна, про яке і казати гидко, звернули на себе мою увагу Ед Жульжевскій та Анастасія Волочкова з несподіваним дуетом. Може, в цьому щось і є, але не заціпило мене і більше хвилини я це слухати не зміг. Може там приспів гарний, чи може офігенне соло, але я цього вже ніколи не почую.

Віталій Козловський з вірменьскою екс-стриптизеркою Вардою показали нове відео про літо. Не вперло. Смішно було чути про море і бачити Дніпро і пляж на Трухановому острові в "Ольмеці". Но це ж для режисерів не проблема, дійсно?

А Тімур Родригес маладэс, ай маладэс. Щоправда, має дуже поганий прононс своєї англійської. Але це спільна для російських зірочок проблема. Але пісня в нього нічого така собі.

А ось Тарабарова "умніца". І хоча, як на мене, вокал у дівчини дуже своєрідний і мені не подобається, але тут у цій пісні усе на своєму місці. І відео дуже атмосферне.

Зачот, Світлана. Давай, екранізуй нові пісні. Тільки не про "Виндовз віснєт, молоко кіснєт". Йдемо далі.

Після чергової кучі фєєрічного лайна, дуже непогано виглядають хлопці з Казахстану Medas feat. Кейс. Я ненавиджу весь цей "репчік". Це справжня отрута для малолєтскіх мозків, як на мою думку. Але якщо хтось це робить, а хтось слухає, то і нехай. Принаймні, краще ніж пиво пити біля парадного.

А ось і Venger Collective (ХЗ хто такі) зробили непогану діскуху. Майже як Gorchitza у свій час :))) Далі якісь невідомі мені Єва Анрі и Бєлка вили як вовкулаки на світанку, кидалися на паркани, шипіли, та робили інші члєноврєдітельства :) Далі ще краще - знову якийсь малолітній реп, дівки без одягу і голосу, юзери щаленіють у коментах і таке інше.

Але тут і трапився розрив шаблону. Витвір Алана Бадоеєва під назвою Z.Dance part 3. Остання серія. Усе повинно було розірвати мозки тим, в кого вони ще є. Але не вийшло. Закінчився запал. Але є і приємні сторони. Максік тут не завжди брудний, як у попередніх серіях. Я розумію, що хтось любить "грязних мальчішек" у реальному сенсі. Але мені більше подобаються охайні :)))

І кліп вийшов дуже перевантажений дрібницями, за якими мало не загубилася дуже непогана пісня. І на останнє - ось вам дещо неймовірне.

Гарного дня. Далі буде.

37. Песня про начаЛьненка и Задлизаху/                                               Песня Львенка и Черепахи

Я на офисе сижу, И на «солнышко» гляжу... Все сижу и сижу И в рот «солнышку» гляжу.  Как Носорог-себя ведёт, Как дибил-дил-всех ипёт. Только я все сижу И начальству зад лижу...  Рядом стукачек сидит И ушами шевелит, Только я всё лижу- И абсолютно не жужу. Я на «солнышке» лежу, И в карман бабло ложу... Все лижу и ложу Я начальству угожу. Все лижу и лижу Я хорошеньким хожу Все лижу и лижу Все лижу лежу лижу…   23.06.2012

Я на солнышке лежу, И на солнышко гляжу... Все лежу и лежу И на солнышко гляжу. Носорог-рог-рог идёт, Крокодил-дил-дил плывёт. Только я все лежу И на солнышко гляжу...   Рядом львёночек лежит И ушами шевелит, Только я всё лежу И на львёнка не гляжу. Я на солнышке лежу, И на солнышко гляжу... Все лежу и лежу И на солнышко гляжу.

На 9 мая не забудь поставить на аву Георгиевскую ленточку. Ветераны тебе скажут спасибо. Бабушке купи Битнер и мечтай о Мерседесе и слушай Рамштайн. Ты же гордишься и наверняка соответсвуешь

и тп и тд.

Україна? Україна!!!! А подивіться яка країна! Яка природа! Які ліси. І хвойні, і листвені, і букові, в Криму навіть і тропічні ростуть. А поля? А луга, степи? Асканія-Нова - діамант! А земля??? Тут взагалі нема шо казати. Сказано переказано. Гори! Карпати, а на півдні Кримскі. Полонини, отари овець, бринза, смерічки, горні річки. Один краєвид чого вартий! А в землі які багатства! І нафта, і газ, і вуголь, і залізна руда, і уран, і сіль, і сода, всьго навіть і не згадаєш.
А які люди живуть в наший країні! Не буду називати всім відомих достойників, тут і місця не вистачить, шо б кожного відмітити. Простий люд. Це взагалі скарб! Талановиті, працьовиті, горді, красиві. Дівчата, жинкі! В цілому світі таких красунь нема.
Але не буду далі займати Вашу увагу, все рівно всього не перекажеш. І ось я думаю, як воно все так склалося? Ну там еволюція, суспільний розвиток. Це все зрозуміло. Мені здаєтся, шо тут ще і Бог доклався. Мабуть вирішив створити рай на землі. По великому рахунку задумка вдалася. Але......

---

 
Я думаю було так. Створив Бог нашу країну, нас поселив, добре попрацював, втомився, і вирішив піти відпочити. Вий шов зі своєї майстерні, та й і пішов в хату. А двері в майстерню забув зачинити. Тут поряд куширями ліз сатана. Бачить, двері у майстерню Бога відчинені. Підійшов, зазирнув, нема нікого. Дай, думає, подивлюсь, шо він тут намайстрував. Зайшов і баче, яку красу створив Всевишній. І вирішив напаскудити йому. Змотався до дому, витягнув з комірка своїх учнів - дике, брудне, в личаках, у ведмежих шкурах, з бородами до колін, племя людей, яке нічого не вміло робити, тількі виконувати вказівки сатани. І миттю назад, в майстерню до Бога. Баче, шо поселити їх в самій країні він не може, Бог поставив запобіжники, вирішив поселити їх поряд. І почав повчати їх шо робити. Навчив як вкрасти нашу мову, назву нациї, церкву і багато ще чому. Але саме головне, він навчив їх, як зробити так, шо б вони, сусіди, самі між собою гризлися. Між собою воювали по дрібницях, та вбивали один одного. І кожен раз, як тількі ми знаходили порозуміння, сатана підказував своїм учням, нашим сусідам, як зробити так, шо б ми знов посварилися між собою. І все це продовжуєтся по сей час. Хай тобі трясця буде!
 

---

 
Як бачите, я не звинувачую сусідів. Вони тількі ініструмент в руках сатани. Більшою мірою справа в нас саміх. Як нам давати опір капостям диявола? Як нам згуртиватися, шо б ніхто не зміг роз'єднати? Згуртованість та єдність. Тількі це, на мій погляд, може стати запорукою того, шо б задумка Бога нарешті утілилися у життя.
Звісно, я ні в якому разі не претендую на епістолярний стиль, але це, мої думки, спонтанні та живі.
І в якості своєрідного епілогу, аудіододаток. Це не моє. Але на мій погляд, дуже влучне.
 

---

І на останок. Я розумію, шо замітка трошкі легковажна. Використани образи, в чомусь деяка фантазія.Проте. Проголосуйте, будь ласка, яке Ваше відношення до неї.
 
 

   ...убегая от себя,меняя места жительства,работы,интересы,окружения,всё равно продолжаешь топтаться на одном и том-же месте. Под противным,моросящим дождём взбивая в пену чавкающую грязь армейскими сапогами(пох,что покупал в магазине "Geox"). Внушаешь себе,будто идёшь семимильными шагами к заветной,заповедной цели.  Как не убегай от реальности,как не виляй задом,всё равно социальный штык издеваясь и подбадривая подгоняет уколами в ягодицы.
  Возвратиться бы назад...далеко назад,- когда не зазорно было пить молоко из материнской сиськи.
     Найти бы работу. Хорошую,как у неё. И как она обеспечивать державу зерном(чтоб была мука,блины,пряники),наполнять метафизические резервуары пижженным у москалей газом(чтоб зимой тепло было и дёшево),строить самолёты(вот правда  кружок юного авиамоделиста всего два дня посещал ). И доходы шоб как у неё,шоб бомжам раздавать,гаишникам,праституткам,- не жалко.
     Но просыпаясь,разлепляя глаза, говоришь всему миру (чтоб настроение было) - "доброе утро",натягивая улыбку на лицо, и чувствуешь как лопаются пересохшие губы. И больно улыбаться хамовитому миру со всеми его богобоязненными гражданами,пытающимися при каждом удобном случае цапнуть тебя за самую филейную часть. Но всё-равно "доброе утро". 
   ...убегая от чёрной дыры записываешься в "виртуальные скоморохи", радуешься,как тихопомешаный всяким плюсикам, смайликам,картинкам с позирующими собратьями по палате... затем вынашиваешь крамольную идею самоликвидироваться вместе с альбомами,тупыми открытками и "прикольными" ,как сами хозяева, авками , никами,клонами. Но ликвидируешь только старые письма и нервные клетки. Может употребить стаканчик Каберне - попустит...,или пинка под зад,или волшебной палочкой-выручалочкой по темечку, стоб улыбка долго не сползала?
бля...об чом эта заметка? А! Во!  -- За грибами хочу сходить. Кто-нить знает грибные места в окресностях?

      Введение.Дорогие девушки,если вы истеричны,неадекватны,психически неуравновешены и у вас туговато с чувством юмора,ну или оно у вас не так извращённо как у меня,огромная просьба-не читайте эту заметку....

     Женское счастье напрямую зависит от мужских инвестиций(натуралки имеются ввиду).Для счастья обязательно надо класть в копилку инвестиции.Либо в кошелёк,который обычно по глубине равен Марианскому желобу,либо нужны кожаные инвестиции в губастую копилку,которая имеет привычку при добротных инвестиционных фрикциях распускать слюни и жадно "чавкать".Есть такие,что кожаные фонды у них гораздо более вместимы,чем сейфы для золото-валютных запасов.В любом случае,вложения в кожаную копилку должны быть наивысшего качества,тогда на время можно ,даже,не вкладывать в кошелёк.Тогда этот безжалостный,временами истеричный и ветреный,свирепый банк будет выдавать проценты.Чем больше вкладываете,тем больше получаете процентную ставку.Приготовление еды,минет,стирка вашего белья означают,что ваши вклады безмерны и банк готов с вами сотрудничать в долгосрочной перспективе.Постоянный "абонент не доступен",трах на скорую руку и встречи раз в месяц,подсказывают,что капиталы вложены в финансовую пирамиду.Если же инвестиции ваши непомерны, сотрудничество с банком долгосрочно,репутация у банка на рынке отменная,но депозит ваш не приносит дивидентов не беспокойтесь,просто вы первый клиент и первый капиталовкладчик,подождите,пока банк разовьётся и откроет двери не только для вас,если будете расторопным,то 100% первым получите бонусы.Простейшие законы рынка применимы к женщине,как Достоевский к русской литературе,если их правильно формулировать.Но чертовски тяжело найти банк,которому кожаные инвестиции важнее бумажных,тут нужна хитрость.Разрозненные вклады-цветы,сувенирчики,игрушечки,постоянное общение со службой охраны банка(папу нужно уважать,маму просто любить),всё это обычно помогает банку осмыслить значимость кожаных инвестиций,но о бумажных вкладах банк,навряд ли забудет,договор может быть расторгнут и через 15,и через 30 лет сотрудничества,при чём ваше мнение,навряд ли кого-то будет интересовать.В большинстве случаев банки эти страдают фальшью и кощунством,любят симулировать восторг от полученных депозитов,обожают симулировать,что симулируют восторг,и всегда симулируют,что не симулируют.Вообще,с симуляциями,как и любого банка,тут всё отлажено,как у шфейцарского турбийона.Причём когда вы станете нетрудоспособным,инвестиционнобеспомощным,
капиталоопустошённым,вам никто не гарантирует спокойную старость и уверенную пенсию.И запомните,банк не может существовать за счёт одного клиента.Если вам рассказывают байки о том,что вы самый дорогой,самый лучший и единственный клиент-никогда не верьте,но улыбайтесь доброй,доверительной гримасой(банк не любит хитрых и сообразительных,руководство банка считает,что оно самое мудрое и хитрое,и всегда безнаказанно может обмануть лучших клиентов).Местонахождение руководства банка-большой секрет.То ли в приёмной словесных инвестиций,то ли оно обосновало кабинет кожаных инвестиций.Но ясно одно,это руководство,если оно слабое,всегда "на ура" принимает кожаные инвестиции от многих вкладчиков и всегда старается расширяться,попутно отбивая клиентов и у других банков.Любые банки принимают словесные вклады от разных людей,вполне вероятно,что они могут стать в дальнейшем и клиентами с кожаными депозитами.Для большинства банков достаточно незначительной словесной инвестиции и вам с радостью откроют кожаный депозит.В общем надёжные банки-женщины,навряд ли существуют,в понятии экономическом,как и настоящие банки не страдают надёжностью в нашей стране.Ни один банк,сколько бы вы не искали и не метались,не будет вам верен в течении всего уделённого вам на жизнь времени.Какой-то один из видов инвестиций или же все сразу,или в какой-то определённой комбинации гарантированно будет принят от другого клиента.Иногда,случается,что одновременно с вами,клиентами являются ваши друзья,реже-родственники,но по правилам банковской этики,банк всегда об этом умалчивает,даже,если вы встретились с другими клиентами в приёмной.Всё прошлые капиталы,вклады и инвестиции банка скрываются,как оффшорные деньги наших депутатов.Устройства руководства,методы развития,вертикаль управления у большинства банков,абсолютно,непонятны,у подавляющего большинства-абсурдны.Но как не крути,а сотрудничать надо с этими романтично-капиталистическими утройствами.Куда-то ведь надо вкладывать миллионы фрикций кожаных инвестиций и пополнять золото-валютный запас страны...

зараз закину в ленту та й відлучуся по справах... отже така історія (анегдот)

м. Львів 1990 р. Молодий Славик Вакарчук у себе на квартирі вчиться грати на гітарі. Пробує підібрати акорди, тихо підспівує:

 - ...рідна мати моя... хм-гм-гм... ні те... рідна мати моя... хм.м... рідна мати моя, ти ночей... гм... ні те знов... хм... рідна мати моя...

Голос матері з кухні: - Славик, сідай обідати!!!

- МАМО, ЙДИТЬ НА%УЙ! хм-гм-гм... рідна мати моя...