хочу сюди!
 

Татьяна

56 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Замітки з міткою «думки»

Насправді я згадала свої думки 12 липня 2008-го...

        Щойно спало на думку: як би склалась доля Анни Карєніної, аби вона не вирішила вкоротити собі віку за допомогою потяга?
       Чому взагалі цей твір вважають "класикою" і рекомендують до прочитання?
       Книга має навчити читача якомусь корисному рішенню, дати певні знання, допомогти з розв'язанням певної ситуації/проблеми. 
       І, ймовірно, не до теми. 
       Якщо не помиляюсь, 12 липня 2008-го року я купила мобільний виробника Sony Ericsson.
       Була акційна пропозиція з хорошою знижкою, а виробника вибрала, бо у знайомого був мобільний цієї марки.
       У мене з маркетингу було "4", але маркетологи мають знати, що насправді не завжди клієнтами стають люди, на яких реклама впливає безспосередньо, іноді це можуть бути знайомі/друзі. 
       З першого погляду: факти не пов'язані між собою.
       Не беріть близько до серця.
       Просто щось "накрило", вирішила написати "сторінку щоденника". 

       У Анни Карєніної була не любов, а нав'язлива думка. 
       Коли любиш по-справжньому, не обов'язково "прив'язувати" до себе. Якось так. 
       

Про мотивацію

Ну шо, чули про обов'язок оновити свої дані у ТЦК? Шо думаєте з цього приводу?
У мене вже були занепадницькі думки, але зараз вони лише посилились. План підсупний і жахливий. Але потраплю в новини.

Причини? Ось колишній військовий каже правильні слова про мотивацію. Точніше, про причини відсутності мотивації.

Мій щоденник

Дивлюся на стрічку у соцмережах і думку гадаю, чому люди так активно виставляють своє життя назагал? Нащо афішувати про день народження дитини, якщо тільки у неї немає своєї сторінки в тому ж фб чи інстаграмі? Нащо усім показувати, що у тебе день народження чи якесь інше свято? Висновок поки один: це потреба в увазі до своєї персони, потреба у вподобайках і підняття своєї самооцінки. Може я помиляюся? Та це мої думки.

А ви теж так робите?
Поділіться своїми спостереженнями і своїми думками.

Підкажіть ідеї для звіту

Дивне прохання, але тим не менш... Підкажіть ідеї для звіту. Тому що хотів написати про святкування Дня народження, але його фактично не було. На запас був ще один варіант — про вітчизняну військову техніку, однак нормальні фотки знайти важко + авторські права. Тому теж ніяк. Звичайно, є один варіант — дегустації. Але їх потрібно чимось розбавити, щоб звіти були на різні теми.

Як варіанти, огляд пам'яток громади або ставки. Але в села маршрутки їздять рідко, тому теж під питанням.

Правда, стосовно чого ідей вистачає, це як самовипилятись. Сьогодні довелося взяти вихідний, бо нерви вже здають.

Дописи з Фейсбуку.

27.07.2019 р.
Мої роздуми.
"Навіщо я це роблю? Навіщо кожен день в сторис додаю якісь малюнки з фразами чи листівки з побажаннями? Для чого? Адже, по суті, це має безглуздий вигляд. Але мені це подобається. Подобається, тому що я знаю, що будь-яка людина, подивившись мою сторис - усміхнеться. Мені хочеться дарувати людям грний настрій чи, принаймні, змусити їх усміхнутис. Знаю по собі, що навіть від маленької усмішки день стає яскравішим, приємнішим і настрій покращується. Ось чому я кожного дня це роблю. А ще я знаю, що мою сторис обов'язково перегляне мій коханий чоловік і усміхнеться, навіть якщо у нього була важка зміна."

Дописи з Фейсбуку.

10.10.2019 р.
"Повернутися б назад, у минуле, щоб пережити знову деякі події. Поглинути їх в себе, немов губка воду, і понести в теперішні дні, щоб, як зі скрині, дістати з душі, із себе і займати їх, насолоджуючись відчуттями. Пережити знову і знову ті емоції, що виходом, зливою, грозами і ураганами захоплювали душу і тіло, даруючи неймовірні відчуття. Закутатися б теплими спогадами, немов пледом в морозний вечір, і, заплющивши очі, розчинитися в них, як шматочок цукру в гарячому чаї."

Дописи з Фейсбуку.

Кілька років тому я почала у фейсбуці на своїй сторінці записувати свої думки. Вони часто не давали мені змоги заснути, лізли у мою голову. І щоб позбутися їх, я почала записувати. Після цього засинала швидко, адже голова звільнялася від процесу мислення.
Тому, пропоную вашій увазі нову рубрику з моєї блогової діяльності під назвою "Дописи з Фейсбуку".
Можна коментувати і висловлювати свої думки стосовно цих дописів. Мені буде цікаво почитати ваші роздуми. Кожен допис - це тема на тиждень обговореньpodmig .

30.09.2019 р.
"Правду кажуть, що чужа душа темрява. І, як і правда у кожного своя, так і біль у кожного свій. Інша людина не може твій біль, тому що це твій біль. Навіть якщо вона скаже, що знає, що ти відчуваєш, що розуміє тебе... Це все не правда. Тільки ти можеш відчути те, що відчуваєш. Твій біль - він ТІЛЬКИ ТВІЙ! Ніхто його не знає, адже у кожного він свій. Це тільки слово для всіх одне, загальне, а самі емоції, почуття, стан душі - у кожного різні, свої."

Камери-муляжі на смартфонах

Допис з розряду "а поговорити". Можливо, скажете: "Знайшов про що думати?!" Однак є одна річ, яка обурює.

Помітив дивну тенденцію, якої не було раніше — виробники смартфонів взяли моду робити фейкові камери на смартфонах. Їх ще називають "затичками". Але якщо спочатку це стосувалось лише апаратів початкового рівня і писали, що то якісь 0,002 МПікс, то тепер муляжі додаткових камер можна зустріти навіть на середньобюджетних моделях (Realme 11 Pro — 2 камери + обманка; Realme 12 — 3 камери + обманка). Не кажучи, про низькобюджетні (Infinix Hot 40 — 2 камери + обманка). Причому, вже не пишуть про 0,002 МПікс.

Навіщо так робити? Якщо на задній панелі є лише 2 камери, то який сенс робити блок під 3 камери?! Або якщо немає 4 камери, поставте їх не по кутам, а трикутником. Що заважає показати реальну кількість камер, а не робити муляжі?! Я, звичайно, здогадуюсь для чого це робиться. Напевно для того, щоб смартфон здавася преміальнішим, ніж він є насправді. Однак таке ставлення до покупців схоже на шахрайство, адже виробник показує, що додаткова камера є, а її нема. Тим паче, раніше якось робили середньобюджетні смартфони з 4 камерами. Так, від такої кількості толку було небагато, але хоча б не обдурювали покупців. Якщо в блоці камер 4 об'єктиви, значить камер теж має бути 4. Не робіть величезні блоки для камер, якщо нічим їх заповнити. Або якщо вже захотіли для краси, то невже не можна впихнути якісь 2 МПікс, аби було?!

2-га річниця війни

2 роки тому розпочалась повноцінна російсько-українська війна. Хоча і до того навряд чи був мирний час, адже русня почала загарбувати нові й нові території, розширюючи зону окупації. Захоплених Криму, частини Донецької та Луганської областей їм виявилось мало — бачте, Крим не мав сухопутного поєднання з тероросією, а Донбабве і Лугандонія окупована не в межах радянських кордонів областей. Втім, русні не потрібні деякі області — їм потрібна вся Україна. Але здавалось, що "переварювати" "маладі псевдорєспублікі Даунбасу" будуть довго і лаптям буде достатньо, що країну із замороженим військовим конфліктом не візьмуть ні в ЄС, ні в НАТО. Однак рашисти, напевно, захотіли піти "ва-банк" і взяти всю країну. Інша річ, що повномасштабна війна в Європі видавалась чимось фантастичним. Але імперська дурість не знає меж. До того ж, війна — чудовий спосіб відволікти від внутрішніх економічних і політичних проблем.

Дивно, що електорат Зелебородька, як і сам преЗЕдент, вважали повномасштабну війну неможливою. Але багатотисячне військо біля кордонів, начебто, для навчань, повинно було насторожити. Однак простіше було робити вигляд, що все добре. Ну шо ж, дочекались раптового наступу. Причому тероросія полізла з усіх напрямків — з півдня (Криму), зі сходу, та з півночі. Ледве не дійшли до Києва. Гупало щодня, а часто і вночі. До середини квітня 2022-го була жесть. Лише після того, як лаптів відігнали від столиці, стало спокійніше. До населених пунктів почали повертатись люди, зник дефіцит товарів і пального. Відчинялись заклади і установи.

Протягом двох минулих років обстановка змінювалась: від порожніх вулиць, до майже мирного життя (хі ба що стало менш людно), від порожніх полиць в магазинах до відновлення старих і появи нових вітчизняних продуктів і товарів.

Цікаво (хоч і страшно) спостерігати за інтенсивністю бойових дій. Якщо в перші дні війни пролітали літаки (не знаю, наші, чи ворожі), то потім літали хіба що дрони і ракети. На моє щастя я їх не бачив, лише чув. При цьому ворожа тактика змінюється. На початку це була тактична авіація, а після того, як вялікоімперські аероплани не залітали, розпочались масовані ракетні атаки. Причому зі збільшенням кількості ракет. Згодом до них додалися іранські беспілотники. Але оскільки й на них знайшли протидію, нальоти крилатих ракет і дронів стали чергувати, а потім комбінувати. За осінньо-зимовий сезон 2022-2023 лапті витратили майже всі запаси ракет і стали використовувати нові. Влітку 2023-го ракетні атаки поставили на паузу, але зрідка почали застосовувати балістику. А під час новорічних свят 2023/2024 одночасно запускали дрони, крилаті та балістичні ракети. Десь з осені минулого року нальоти беспілотників почастішали і збільшилась кількість запущених дронів. Тому призупинення ракетних атак компенсували майже щоденними атаками беспілотників. Звичайно, рашисти дочекались "отвєток": потопили крейсер "Мацква" і декілька фрегатів, "бавовна" на запоребриківських нафтобазах, нафтопереробних заводах і газових терміналах стали звичним явищем. Але до Лаптєстана все одно летить менше дронів, ніж до нас. Проте виснаження тероросії розпочате — і це тішить. Однак не варто впадати в ілюзії — запасів зброї і підприємств у них дофіга. Та й жити в лайні вони звикли. Тому довготривала війна хоч і виснажує, але вона виснажує обидві сторони. У виграші хіба шо Китай, який купляє задешево рабсіянські нафту і газ, та країни-"прокладки", типу Арабських Еміратів, Казахстану та Туреччини, які допомагають обходити західні санкції.

Що ще хочеться написати... Про зрадників і агентів Кремля, типу Обдристовича, Зєрмака та продажних "медведчуківських" журналюг. Корупція як була, так і лишилась. Тому, нажаль, поки не виведемо їх з влади, на перемогу можна не розраховувати. А ще чомусь вважають, що за відсутності сучасного озброєння можна утримувати фронт людьми. Хоча забувають, що чоловіків у нас набагато менше, ніж на рабсії. І найгірше, що ця війна може стати постійною. Причому ми можемо скінчитись раніше. Шкода, євіропейські партнери і ЗЕшобла цього не розуміє. А може, навпаки, розуміють і збираються відкупитись Україною, щоб русня не лізла у Східну Європу і країни Балтії.

Всупереч різних астрологам і тарологам, війна триває і буде тривати. Навіть я помилявся у своїх оцінках, бо вважав, що війна закінчиться за 10 років. Але зараз якраз 10-річчя російсько-української війни і закінчуватись вона не збирається. Напевно це надовго, напевно на роки.

Хочу фотосейшн!!!

Тепер я розумію, що хочу на День народження! Нехай це і здається дивакуватим. Як мінімум, хочеться спробувати те, чого раніше собі не дозволяв — фотосесію. Тим паче, це бажання якраз чудово корелюється з прихильністю до нематеріальних подарунків (ще задовго до повномасштабного вторгнення вирішив, що найкращий подарунок — приємні емоції). Крім того, це може знадобитись для знайомств. та й, знаєте, десь чув, чи може сам вигадав, вислів: "Як можна подобатись комусь, якщо не подобаєшся собі?"

Не турбуйтесь, не ню. Просто хочу фотосет в декількох різних образах. А сам себе не сфоткаєш нормально. Тому потрібна людина з навичками візажу і фотозйомки. Звичайно за гроші (в розумних межах). Локація, напевно, зйомна хата. І стосовно безпеки не переживайте, по відношенню до добровільних справ я адекватний (думаю, що переживати буду якраз я). А, можливо, у когось був досвід замовлення фотографів (тому шо сумніваюсь, що хтось відгукнеться)?

І не треба писати: "От надивився блохерів", "Всьо, пропав хлопець". З вподобаннями це ніяк не пов'язане.
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
43
попередня
наступна