А весна це дійсно пора кохання?... З року в рік, віками, століттями, з першим таненням снігу, першими акордами весняних трелей птахів, в душі, на серці і не тільки, починається справжнє бродіння, бурління почуттів... І, можливо, поки ще і не зрозуміло - чому так чуттєво і ніжно на душі, так приємно знеможнено у тілі... Але, цей вітерець, що шелестить, і пробігає по усій твоїй суті, він же відчувається тільки навесні... А, пам'ятаєте, що ще він особливо гострим був тоді, в той, зовсім юний,...

Читати далі...

Я замахалась воюватисловами, діями, думками.Вкладатися, але не матинадії. Хибні результати. І якщо ви, мої хороші, нічого цій країні датине хочете. Дорожче грошіі блиск лише своєї хати, то вам ніхто не допоможе.Я замахалась воювати.

В своєму особистому полоні ламає руки жінка божевільна. Вона не усвідомлює що сильна і що в тюрмі немає охорони. Сама себе загнала в кут неволі, стражданнями сама себе скувала. Для щастя їй потрібно дуже мало - дізнатися як вижити на волі.

Клеймом палає внутрішня тривога. Пече нестерпно, аж забракло слів. Дівчисько-муза - чи існує змога приборкати дракона почуттів? А може навпаки цього не треба і краще його випустити в світ? Нехай розважить натовп просто неба і воля осяває цей політ.

З коментів на Ютюбі моїх і чужихДуже дякую Іванову і Горовому за все, що обоє роблять і цю чудову передачу, але той "чос" скрізь по Україні. Я 30 років прожив у Донецьку, а ось вже понад 30 років - у Львові, де є різниця в ментальності соціуму в цілому, а ось влада тотожна Харкову і ще, і ще, тобто не тільки Кернес і Садовий клони, але і вся чиновна братія тотожна. Довго не міг осягну отой "чос", який гарно визначив Руслан: на словах патріоти, а по результатах - подонки! І...

Читати далі...

[Приєднана картинка]

Потрібно мати велику силу волі, щоб піднятись і добиватись своєї цілі; коли в очах оточуючих бачиш лише слова "ти невдаха", або ж співчуття. І моментами не знаєш що гірше? Коли хочеш себе відчувати людиною, якою пишаються і захоплюються... яку цінують і поважають. Де знайти сили, щоб повірити в себе і полюбити себе? По справжньому сильні люди, це ті, які не дивлячись на всі невдачі, знов і знову намагаються бути щасливими, і зрештою в них це вдається. Коли...

Читати далі...

Напевне, я трохи дивна, А може, всього лиш жива, Малюю словами битви, Та кожна із них не нова. Будую, а потім руйную, А може усе навпаки, Вдягнула на серце збрую, Малюю на ній квітки. Чекаю чогось, шукаю Натхнення, бажання, мету. Буває ще – рими складаю, Ховаю між них самоту. Колись перестану чекати, Допишу разом всі казки, Й почну щось нове малювати, Словами знов будуть мазки. 25.05.2020р. http...

Читати далі...

Колись чула вислів, щось типу, якщо ти не прочитав сьогодні жодної книги, жодної сторінки – ти цей день жив даремно. Скоро у моєї першої доньки день народження. Пам’ятаю, як тільки вона з’явилася на світ, перше, що я подумала : « Я жила не даремно». Чомусь на той момент, коли мені було 22, я вважала, що якби навіть я в той день померла, то я уже залишила слід в цьому світі – це нове життя може дати світу щось більше, ніж дала я… Зараз, коли мені вже майже 32, у мене є ...

Читати далі...

Кожному потрібна віра в когось чи щось, щоб знайти вихід, щоб прийняти якусь ситуацію чи щоб повірити в себе. Кожен з нас шукає свого бога, віру, але чомусь ми не помічаємо її, та що дає нам харчі, воду, очищає нам повітря і воду, очищає нас, лікує... Земля, Природа. Ми дякуємо офіціанту, що він подав нам їжу, дякуємо продавцю, що продав, пекарю - що спік хліб, фермеру - що виростив пшеницю, але чому в сучасному житті ми стали так рідко дякувати нашу Землю чи може правильніше Планету, за...

Читати далі...