Звертаюся до побратимів із ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ "СВОБОДА",  звертаюся до лідера націоналістичного об'єднання Олега  Тягнибока!

Уважно прочитавши  програму ВО "Свобода" "Своя влада – Своя власність – Своя гідність – на СВОїй, БОгом ДАній, землі" ,  хотіла б зазначити:

Я є частиною тієї ГРОМАДИ, яка не вважає себе тимчасовим гостем на СВОїй, БОгом ДАній, землі... і тому я не дозволю за красивими гаслами про об"єднання і про принцип «взаємного непоборення» рейдерам-кандидатам від ОО "ОО"   БЕСЧЕСНО і НАХАБНО задурювати голови довірливим виборцям на, чи не єдиному, правобережному "київському" окрузі № 223 (Шевченківський район).

Це МІЙ рідний ОКРУГ! В цьому окрузі балатуються такі гниди, як Бузина, Віктор Пилипишин, Ігор Шаповал (КПУ). Тут потрібна СИЛЬНА НАЦІОНАЛІСТИЧНА ПРОТИВАГА!

Згідно з поділом округів в Україні між ОО"Батьківщина" і "Свободою" саме цей округ № 223 припав на ЄДИНОГО УЗГОДЖЕНОГО з ОО КАНДИДАТА від "Свободи" Юрія Левченка ( ДАЮ ПОСИЛАННЯ НА ОКРУГ >>>>ТИСНИ) 

Юрій вже провів кілька зустрічей з виборцями

Уважно подивіться на агітаційний плакат. Тут чітко і зрозуміло написано: Єдиний кандидат від опозиції

Але, нещодавно на всіх стовпах (на кожному!!!) мого округу з"явилися ось такі агітки:

Зверніть, шановні, увагу на плакат Юрія Левченка, де він призначає зустріч виборцям на розі вулиць Тешебаєва і Вільгельма Піка і на останнє фото, де агітка пана Лебедівського ( ВО Батьківщина) висить як раз на цьому самому РОЗІ!!! (Там видно адресу Тешебаєва 58).

А от плакати  ЛЕВЧЕНКА із цих стовпів вирвали разом із "м"ясом", наразі, Святе місце пустим не буває...саме тому в ОДНУ НІЧ всі плакати Юрія Левченка дивним чином перетворилися на агітки пана Лебедівського.

Також, хочу запитати, чому агітатори в палатках ВО "Батьківщина" агітують не за "єдиного кандидата від опозиції" Левченка, а за "самовисуванця" Лебедівського???

Я, від імені національносвідомої громади Шевченківського району, яка твердо вірить у ДОЦІЛЬНІСТЬ і ПРИНЦИПОВІСТЬ  програми ВО "Свобода" "Своя влада – Своя власність – Своя гідність – на СВОїй, БОгом ДАній, землі" прошу КЕРІВНИЦТВО ВО "Свобода" відстояти право громади ОБИРАТИ ВИЗНАЧЕНОГО і ВИЗНАНОГО таким, що є Єдиним від опозиції, КАНДИДАТА Юрія Левченка!

                                                                          З повагою, Юлія Танета.

Валерія Новодворська померла в лікарні Москви. Відома російська правозахисниця Валерія Новодворська (на фото) померла на 65-му році життя в Москві. Про це повідомляє "Ехо Москви" з посиланням на віце-мера Москви з питань соціального розвитку Леоніда Печатникова.

За попередніми даними, смерть Новодворської настала внаслідок інфекційно-токсичного шоку.

Як повідомляє "5 канал" з посиланням на російські ЗМІ, Новодворська раніше 12 липня в тяжкому стані була доставлена до реанімаційного відділення однієї з московських лікарень.
Валерія Новодворська - відомий російський правозахисник, громадський діяч, незалежна журналістка і відеоблогер, засновниця партії "Демократичний союз". Останнім часом вона різко висловлювалася із приводу політики Кремля щодо України.
Новодворська народилася 17 травня 1950 р. в місті Барановичі Білоруської РСР. У 1977 р. закінчила вечірній факультет іноземних мов Московського обласного педагогічного інституту ім. Крупської.
У 19 років Новодворська організувала підпільну студентську групу, у якій обговорювалася необхідність повалення комуністичного режиму шляхом збройного повстання. Зазнавала переслідувань з боку радянської влади, поміщалася на невеликі терміни до психіатричних лікарень, неодноразово зазнавала обшуків, затримань і числених арештів.
Політик була організатором несанкціонованих мітингів.
У вересні 1990 р. звинувачувалася в публічній образі честі і гідності Президента СРСР і в образі державного прапора.
Наприкінці 1992 р. нею була створена партія "Демократичний союз Росії".
Після указу Президента Бориса Єльцина про розпуск Верховної ради РФ була серед перших, хто підтримав цей указ. Організовувала мітинги на підтримку Президента.
У 1994 р. Краснопресненська прокуратура розпочала перевірку діяльності Валерії Новодворської за статтями 71 і 74 КК РФ (пропаганда громадянської війни і розпалювання міжнаціональної ворожнечі).
У грудні 1995 р. на виборах до Держдуми 5-го скликання Новодворська увійшла до виборчого списку Партії економічної свободи. Крім цього, правозахисниця зареєструвалася в одномандатному окрузі №192 м. Москви, в результаті вибори програла.
Новодворська є автором книг "Над прірвою у брехні", "Мій Карфаген повинен бути зруйнований", "По той бік відчаю", "Прощання слов'янки", "Поети і царі". Нагороджена Орденом Великого князя Литовського Гядимінаса за захист інтересів Литви.

Джерело

Від себе додам, що існують різні версії того: " інфекційно-токсичного шоку". Вам нічого не нагадує? Думаю, що її вбили, занадто була смілива, багато собі дозволяла за кремлівськими мірами. Завжди гаряче підтримувала Україну. Ось її останнє звернення до нас від 28.06.14

Вічна пам'ять, царство небесне...

Всі коментарі любителів хуйла будуть видалені. Тому, друзі, не відповідайте ним. Прошу вибачити мене тих, чиї коменти також видалились черз  зрадників та тролів.

Скільки державних мов в таких багатонаціональних країнах, як Росія, США, Франція, Німеччина, Італія, Польща? Чому тамтешні політики (владні та опозиційні) не піднімають, і особливо перед виборами, це питання?

За логікою (якої, правда, немає) тих, хто нав’язує Україні російську мову, як другу державну, слід розпочати в вищезгаданих країнах серйозно підняти питання впровадження російської мови, як другої державної. «Обґрунтування» має бути дуже простим – там дуже багато живе «наших». Пригадуєте сюжет з фільму «Брат», коли до старшого брата головного героя фільму звернувся американський поліцейський? Той поліцейському приблизно відповів так: «Ти зі мною розмовляй російською, сука! Скільки тут наших живе, а ви й досі не вивчили нашу мову!».

Якби там не було, але «мовне питання» ні американські політики, ні європейські, не піднімають. Знаєте чому? А все дуже просто: ні влада, ні опозиція в тих країнах не ставить перед собою задачу розколювати суспільство. В Україні, на жаль, багато політиків ставить перед собою цю задачу і з однією метою – розколоте суспільство легше грабувати.

Особисто мені ніхто не нав’яже жодної мови. Думаю я українською. Говорю переважно українською. Рідко переходжу на російську. Мова для мене це засіб для мислення і спілкування. Я не звертаю уваги на політиків, які піднімають «мовне питання». Я сміюся від того, коли вони від того чубляться між собою. Шкода, що вони це роблять за рахунок наших податків.

А ще я пропоную «мовним» політикам узаконити «суржик» і відбірний мат. Дайте народу можливість вільно писати, а не тільки говорити, про вас те, що вони думають. Слабо?..

У той час, коли основна увага ЗМІ прикута до переслідування лідерів опозиції, в областях вже почали "приструнювати" місцевих діячів. Однак зараз в інформаційному просторі важко щось помітити за яскравою картинкою Юрія Луценка, який сидить за ґратами на судових засіданнях, чи Юлії Тимошенко, яку мало не щодня допитує генеральна прокуратура. Вийшла така ситуація, коли люди, що вели опозиційну діяльність в регіонах, - кинуті напризволяще. Вони залишились битися один на один з прокурорсько-міліцейським репресивним апаратом.

Аби не прогавити всі злодіяння нинішньої влади, необхідна системна робота. Тому закликаємо "Батьківщину", "Народну Самооборону" та інші політичні сили оприлюднювати списки людей, які потрапили під політичні репресії в регіонах.

"Майдан".

Три сопливих мужика опозиціонери що ви робите, чого ви сподіваєтесь рецидивістів наперсточників обіграти в наперстки ?

"Опозиція повинна зробити усе для скидання встановленої в Україні бандитської диктатури олігархократії, .  -  які щороку обкрадають український народ на 25 млрд. доларів і усі гроші перераховують на офшорні рахунки не вкладаючи в економіку України ні копієчки !!!""- пише Юля, і вона ще досі  перебуває під арештом !!!.

У своїй заяві вона заявила про необхідність припинити "розподіл" /дерибан/ державної власності, ."повернути усе вкрадене  у  народу України,  незаконно присвоєне  внаслідок корупції чиновників від влади, .".

Тимошенко переконана, що єдиною державною мовою в країні має бути тільки українська мова, .  вона вказала на необхідність для усіх політиків дотримуватися положень Конституції про заборону розміщення іноземних військових баз на території України   європейського вибору Україна  . і забезпечення свободи слова в Україні, яка зараз взагалі не існує, тому що усі без виключення засоби масової інформації належать злодіям-олігархам !!!.

P.S.: . " бандитська влада планує  найближчим  часом заарештувати першого заступника лідера опозиції  … Олександра Турчинова".  -  Володимир Арьєв (зі слів інформатора, працюючого в  СБУ, …)

                               А хто там все це намутив? Послухавши різні інтерв'ю, доводиться визнавати, що так, це Турчинов, Яценюк, чомусь, Мартиненко, і що взагалі шокує, депутатській міхур, Жванія. У останнього проста політика, - куди вітер дме, туди він і летить.
                               Вчора, на TVI, були Шевченко і Оробець. На Андрія було шкода дивитися. Був червоний, як рак. Неозброєним оком було видно, що він казав не свої думки, він виправдовувався. Натомість, від політичного неподобства (це дуже і дуже м'яко, в мене є набагато більш влучні визначення), Оробець, повний одобрямс. Який дурень взяв її в список?! Коли вона вчора, менторським тоном, пояснювала, "тупим" Донію, Стецьківу, Кармазіну, чому на них вихлюпнули діжку лайна, і що це дуже добре, то в мене склалося враження, що це вона складала списки та керувала всім передвиборчим процесом. Як це розуміти? ПРдунська тушка сяє на верхівці опозиційної піраміди. То що, завтра, післязавтра, ми почуємо, що опозиція підтримує на мажоритарному окрузі Богословську?
                              Не можу передати словами, яких сил мені вартує, щоб вгамувати свою лють, та висловлюватися більш-менш толерантно, та максимально спокійно. І це при тому, що я постійно закликав всіх не наїжджати на опозицію та її керівництво. Але, яку мету вони переслідували, плюнувши, в першу чергу, не на своїх колег, а на нас, на виборців? Якщо, припустим, Міщенка, люди особливо не помічали в активних діях спротиву бандюкам, окрім нечислених інтерв'ю (я вже не кажу, що особисто у мене ідіосинкразія на "опозиціонерів" з прокурорського середовища, хоча, можливо я і помиляюся), і віднеслись до його демаршу спокійно, майже не помітивши його, то таки люди, як Доній, Стецьків, Гримчак, Шкіль, і багато хто ще, постійно на передньому краї, постійно у вирі подій, наражаючись, в деяких випадках, і на небезпеку власному життю. Цим людям, народ довіряє. Чуєте, Ви, керманичі? ДОВІРЯЄ!!! А вони взагалі не потрапили до списку, або опинилися на непрохідних місцях.
                              І що тепер нам робити? Ґа, долбані керівники опозиції? Якщо, навіть мене, Ви вивели з рівноваги? Що тоді казати за інших, не так, як я, політично заклопотаних? Що робити харків'янам, які не побачать в списку Філенка? 
                              По мажоритарці також жах. Невже в Дніпрі, не можна було знайти кандидатів в депутати, з більшими шансами на перемогу, ніж свободівці? Навіщо у Львові, ставити політичну муху, Чорновол, проти олігархо-ПРдунського елефанта? Коли в цьому окрузі, є стовідсотковий переможець, Стецьків? І так, по багатьох мажоритарних округах.
                             Дивлячись на все це, я вже навіть не знаю, що і робити. Боюся наговорити зайвого, все ж таки здоровий глузд підказує, що навіть за цих, хренових обставин, не можна гарячкувати. 
                            Тому, роблю до керівництва опозиції, наступний, скоріше всього в повітря, заклик.Не знаю, як це ви зробите, але я вимагаю, прибрати зі списку Оробець, та коханку якогось ПРдуна, Донець, здається. Не знаю всіх за прізвищами та їх діяльністю, але передивитися список та мажоритарну частину, та позбутися людей, які, хоч якимось чином, мали, чи мають відношення до чинної влади.
                            Так само, не знаю, як це Ви зробите, але я вимагаю, щоб в парламент балотувалися, чи за списком, чи по мажоритарці, - Доній, Стецьків, Філенко, Білорус, Таран-Терен, та ще низка гідних і незламних людей, справжніх патріотів України.
                            І запам'ятайте, це не Ви, керівники опозиції, робите вибір, хто гідний представляти нас в парламенті. Це вирішуємо, ми, народ України.

Як довго нам, Українцям, доведеться терпіти це знущання. Може вистачить захищати Януковича чи Тимошенко.Може вистачить обирати МЕНЬШЕ ЛИХО.Є Україна, є Українці. Янукович --- не наш президент.Тимошенко --- не наша опозиція.УКРАЇНЦІ, ЛЮДИ,  ПРОКЛЯНІТЬ СВОЄ ОДВІЧНЕ РАБСТВО. ПОРВІТЬ КАЙДАНИ. РОЗПЛЮЩТЕ ОЧІ. Вони у ВАС відбирають Україну, минуле, майбутнє і щоденне життя. 

Байдужість так званої парламентської опозиції до доль молодих українських патріотів, незаконно ув'язнених у Запоріжжі, вражає і обурює, особливо на фоні численних заяв її речників про переслідування опонентів режиму. Громадськість, адвокати, журналісти неодноразово повідомляли, як хлопців катують і морять голодом, позбавляють права на захист. Та ані Тимошенко, ані лідери «Нашої України» чи «Фронту змін» палець о палець не ударили, щоби зупинити ці знущання і беззаконня, їхня бездіяльність заохочує злочинців у погонах. Після того, як без реакції з її боку залишилися дії катів з СБУ щодо Анатолія Онуфрійчука та Василя Лабайчука, сьогодні ми маємо інформацію про звіряче побиття міліцією Пилипа Тарана. Йому завдано тілесних ушкоджень середньої тяжкості, у хлопця струс мозоку, розбите обличчя, пухлина на хребті.

Саме через бездіяльність штатної опозиції стала можливою зухвало цинічна відповідь генпрокуратури, що начебто перевіряла умови утримання «тризубівців» і «свободівців», про відсутність будь-яких порушень при проведенні слідства. Фракції БЮТ-Батьківщина та НУНС по суті є мовчазними співучасниками злочинів у застінках запорізької міліції та СБУ.

Сьогодні за фізичний порятунок ув'язнених у Запоріжжі патріотів бореться купка членів «Тризубу», «Свободи», громадських діячів, адвокатів і батьків затриманих. З перших днів хлопцям надає допомогу Андрій Парубій, включалися Андрій Шкіль, Микола Кульчинський та Олесь Доній, але це лише крапля в морі. У Запоріжжі потрібний справжній депутатський десант, потрібно створити комісію Верховної Ради і розслідувати факти звірячих катувань політв'язнів, злочини міліції, СБУ та прокуратури.

ГРАД звернувся до керівництва БЮТ-Батьківщини та НУНС з вимогою негайного втручання в ситуацію. Нехай доведуть, що потоки слів на честь героїв Крут, коли у Запоріжжі мордують хлопців, які відтяли голову вражому ідолу Сталіна - то не лицемірство.

http://dniprograd.org/ua/anyingrad/529

Не треба всіх гребти під одну гребінку. На політичному олімпі є і цілком нормальні люди. Інша справа, що вони розрізнені і їх тримають на відстані гарматного пострілу від влади. Ну, самі розумієте чому. Бо для бандюковичів вони "казли, коториє мєшают жить". А для нас - майбутні лідери і державотворці. Не буду зараз придумувати якісь назви для цього руху. Це не важливо, як він називатиметься. Важливо те, хто там буде. Отже, зустрічайте політиків, яких би я волів бачити в одній політичній силі:

Олесь Доній. Народний депутат, засновник мистецького об'єднання "Остання Барикада". Його біографію наводити не буду, захочете - самі почитаєте . 

Доній - достатньо творча людина. Він організовує та приймає участь у "зіркових вертепах", видав диск пісень, постійно організовує якісь івенти. У ВР Олесь принципово не віддає свою картку для голосування. І взагалі, замість того аби протирати штани у безплідній Верховній Раді та насолоджуватися чималою зарплатнею за дрьом під куполом, Олесь приймає участь в акціях "з народом". Ба, більше, особисто сидить і чатиться у Facebook. Мабуть, ніколи народний депутат не був настільки близьким, на відстані одного кліка.

У моїй політичній силі Олесь Доній буде лідером. Він молодий, сучасний, має гарні ораторські здібності, кришталево чисту репутацію і адекватне розуміння політичної ситуації. Далося взнаки минуле політолога. 

Йдемо далі.

Леся Оробець. Народний депутат. До цього встигла і в бізнесі покрутитися, і кваліфікованим юристом попрацювати. За твердженням Вадима Карасьова, її взяли у політику з поваги до батька. Можна сказати, що вона потрапила до ВР випадково, а це характеризує її виключно з позитивної сторони :-). 

Леся Оробець - герой інтернету. ЇЇ блоги є скрізь, при чому ведуться вони не сухими прес-релізами, а мовою живої людини. Зі сторінок ЖЖ і ФБ ми дізнаємося про її вихід з партії, про засідання освітянського комітету, нарешті про те, що Леся їла, дивилась, куди ходила і чи не болить у неї сьогодні голова :-))). З цього слідують два висновки:

по-перше, неможливо вести такі блоги без участі самої Лесі. Це значить, що з великою долею вірогідності вона їх веде сама..

по-друге, ми бачимо її бурхливу діяльність. 

А роботи у Лесі дійсно багато. Бо ж кожний може списатися з нею в інтернеті і попрохати допомогти у вирішенні різних питань. І що дивно, вона цю допомогу надає! Посилає депутатські запити, виїжджає на місце події і викладає все це у своїх блогах. Шум піднімається шалений. 

У моїй політичній силі Леся Оробець буде захищати права студентів. Все, що стосується хабарництва у ВНЗ, політичного переслідування, студентських пільг, самоврядування, - це все до неї. 

Наступний, а точніше наступна.

Оксана Забужко, письменниця. Скажу чесно, я не читав жодної її книжки. Я тільки знаю, що "Польові дослідження з українського сексу" - не про секс. Але як вона говорить! Її мова багата, а думка глибока. Її хочеться слухати і слухати, наче якогось даньогрецького філософа, сидячи під оливковим деревом. Нарешті, мене дратує те, що країною керують тільки червоні директори або бариги. Не хлібом єдиним, так сказати. Письменники теж повинні бути представлені у владі. Тільки справжні письменники, а не дуполизи, що пишуть книжки кучмам і табачникам.  Оксана - живий класик нової української літератури. Думаю, що в політиці не вистачає таких людей, які досягли успіху і визнання завдяки своїм здібностям і чеснотам, а не просто похапали все, що погано лежало у буремних дев'яностих. 

В моїй політсилі Оксана Забужко буде відповідати за ідеологію. Займатиметься проблемами гендерної нерівності, розвитку культури і української мови. 

так, хто тут у мене далі йде. Ага!

Михайло Свистович. Громадський діяч, один з засновників популярного сайту "Майдан", руху "Україна без Кучми", Громадянської кампанії "Пора!"(чорна), Альянсу "Майдан". Остання його задумка - це неформальний громадський опозиційний рух "Відсіч". Неформальний не в тому сенсі, що там зібралися чуваки в ботфортах і шкіряних косухах, а в тому, що ніде не зареєстрований. 

Як я уже казав, моя уявна політсила буде опозиційною. А перед тим, як побудувати новий дім, спочатку треба знести стару халупу. Саме для цього і потрібен прогресивному суспільству Михайло Свистович - руйнівник тоталітарних режимів і владного самоправства. Ця людина точно знає, як робити клізму громадського опору зажерливим дупограям української політики. У нього немає комплексів великого лідера чи щось таке. Михайло приймає участь в акціях протесту пліч-о-пліч зі своїми однодумцями. Має креативний розум і невиліковно демократичні погляди. 

В моїй політичній силі Михайло Свистович буде займатися організацією протестів проти політики чинної влади. Мітинги, наліпки, листівки, критика законопроектів, маніфести, флеш-моби та інший креатив - це буде його парафія.

Ну і насамкінець...

Євген Захаров. Голова Харківської правозахисної групи, співголова Української Гельсінської спілки з прав людини. Ця людина вирішила присвятити своє життя правозахисній діяльності. Я б не сказав, що це така класна робота, бігати по тюремним гнидникам та дізнаватися подробиці роботи нашої доблєсної міліції. Не кожна психіка таке витримає. Багато людей, чия діяльність пов'язана з політикою,  завдячують Захарову своїм вивільненням з цупких лап МВС, яке було репресивним в усі часи української незалежності. Він навіть мені колись допомагав (опосередковано), хоча я особисто з ним не знайомий.

В моїй політсилі Євген Захаров займатиметься приблизно тим, чим і зараз у своїй ХПГ. Також він буде аналізувати законотворчу діяльність чинної влади, яка стосуватиметься обмеження прав і свобод громадян.Якщо моя політсила отримає владу, Захаров буде очолювати Міністерство внутрішніх справ ;-).

Ось така вийшла у мене перша п'ятірка. Суб'єктивно? Звичайно! Це мої особисті уподобання. Такою я хотів би бачити опозицію в обличчях. Всі перелічені тут люди - професіонали своєї справи з державницькими поглядами. Їх об'єднує те, що жоден з них не спокусився обміняти свою репутацію на коктейль із влади та грошей. Можливо коли вони прочитають цю статтю, то вирішать об'єднатися. Я б найперший побіг у таку партію, рух чи організацію :-).

Станіслав Полянський для сайту "Україна понад усе!"