Це думки в голос. Про опозицію. Про неї кажуть, що вона така, яка є і іншої нема, і в такий ситуації її не можна чіпати. Все вірно, чіпати її ніхто не збирається. Більше того, в разі президентських виборів, особисто я, в гіпотетичних парах другого туру, буду голосувати за Яценюка, а якщо це буде Тягнибок, то за нього. Відповідно, і агітувати буду.           Ну, ось такі думки. Без висновків.

Заступник лідера партії "Батьківщина" Олександр Турчинов не вважає за доцільне розширювати коло переговорників.

Про це повідомляє 5 канал.

Так він прокоментував заяву об’єднання "Правий сектор" про залучення, як третьої сторони, до переговорів влади та опозиції їхніх представників і ветеранів-афганців.

За словами Турчинова, позиція, яка оголошується під час переговорів, узгоджується перед тим на віче на Майдані, обговорюється на Народній раді серед активу Майдану та регіональних представників Євромайданів. Тож у цьому питанні не може бути імпровізацій.

"Переговорний процес не повинен перетворюватись на мітинг. Тому я вважаю, що переговорна група репрезентована достатньо", - сказав опозиціонер.

Як відомо об’єднання Заступник лідера партії "Батьківщина" Олександр Турчинов не вважає за доцільне розширювати коло переговорників.

Про це повідомляє 5 канал.

Так він прокоментував заяву об’єднання "Правий сектор" про залучення, як третьої сторони, до переговорів влади та опозиції їхніх представників і ветеранів-афганців.

За словами Турчинова, позиція, яка оголошується під час переговорів, узгоджується перед тим на віче на Майдані, обговорюється на Народній раді серед активу Майдану та регіональних представників Євромайданів. Тож у цьому питанні не може бути імпровізацій.

"Переговорний процес не повинен перетворюватись на мітинг. Тому я вважаю, що переговорна група репрезентована достатньо", - сказав опозиціонер.

Як відомо об’єднання "Правий сектор" і ветерани-афганці хочуть виступити третьою стороною у ще незапланованому раунді переговорів між владою та опозицією з врегулювання суспільно-політичної кризи.

Вони пояснили це тим, що "влада й опозиція не досягають ніяких домовленостей з врегулювання надзвичайної ситуації в державі і підводять країну на межу війни".

Переговори між владою і опозицію, протікають в дуже складному діалогу, оскільки тепер потрібно звітуватися, як одним(для олігархів), так і іншим перед майданом.

Кожні зі сторін намагається для себе отримати кращі умови, але для опозиції, це отримання позицій влади, для влади це утримання своїх позицій.

Тепер про шанси сторін, пам’ятаю, як я був присутній на тренінгу від Андрія Шевченка(депутат ВРУ від БЮТ) по дебатах, і там він групі запропонував цікаву гру, суть, якої, аудиторія мала переконати Шевченка(який був у образі журналіста), аудиторія виступала від ролі президента. В результаті аудиторія, погодилася що Шевченко правий, настільки він вміло наводив аргументи. Суть в тому, що під час розмови він не боявся грати «по-крупному» як часто виражаються в фільмах.

Так само і грає опозиція, бо ситуація цього вимагає. Але робити все що від неї залежить вона не хоче. Одними переговорами Янукович не піде у відставку, і тим більше йому не дозволять зробити це олігархи, які його спонсорують.

У ПР цілі прямі, втримати все що мають, оскільки ймовірність отримання фінансових санкцій не велика, тому почувають вони себе поки, що нормально, хоча в їх лавах вже є серйозний розбрат, і розпач.

Якщо буде введений НС, то від цього виграє опозиція, бо тепер вони стануть «мучениками», і ЄС їх швидко підтримає.

Від ПР зараз можна очікувати тільки відтягування всіх переговорів, і намагатися привернути на свою сторону РФ, з ще одним траншем грошей.

Тобто, для опозиції не вигідно вести переговори, бо вони ні до чого не приведуть, їй вигідно те, щоб ПР щось робила, і ПР не вигідно вести переговори, бо здаватися вони ще не збираються, але і плану дій, як вгамувати людей вони ще не мають… Виходить ситуація, коли багато говорять обидві сторони, але на практиці майже ні до чого не можуть, і не хочуть домовитися, і як наслідок від таких переговорів страдають лідери, як одних так і інших сторін.

Ідеальний варіант це поступка від однієї з сторін, бо тоді люди отримають якийсь результат. Зараз же, навіть опозиція підтримує затягування процесів переговорів. А що було в ВРУ, коли закон про амністію обговорювали 2 дні, і все одно прийняли, той який пропонували регіони…

Думаю, що розглядати всерйоз заяву Кравчука ніхто не буде, оскільки в цьому ніхто не зацікавлений. Опозицію, і ПР влаштовує, що за закритими дверима, вони можуть говорити, про все що завгодно, і це тримається в секреті.

Також варто відмітити той момент, що жодного разу, опозиція не давала коментарів журналістам, а їхала на майдан годину, і там розповідала про переговори. З однієї сторони це відповідальність перед людьми, з іншої це відтягування часу, для того щоб обдумати, що сказати людям. Саме другий варіант, я б сказав вони використовують, оскільки дуже часто видно, що лідери підбирають слова, і говорять майже однаково…

Тому висновок який я можу зробити, ми зараз перебуваємо в центрі великої гри, але в цій грі ми нічого не вирішуємо, щоб там нам не розповідали, що разом ми сила і т.д., є різні політ. технології, і як нас використовують стане ясно трохи згодом… Зараз же люди тішать себе розпачем ПР, і тим що весь світ знає про нас. До слова про Єгипет також всі знали, але навіть коли танки душили людей ніхто цим людям не допоміг і фінансових санкцій не ввів…

Напевне так потрібно назвати статтю, після того, як долар пробив стелю у 8,60 грн., на суботніх торгах, і це при тому, що останній раз це було, в 2009 році, коли була у нас колосальна девальвація… та спочатку майдан.

Сьогодні майдан – це має бути протест не проти якоїсь сили, а проти системи, що у нас склалася. Менше року і Янукович піде з президентства, але якщо замість нього прийде хтось інший, то все буде так само, а якщо ми сьогодні поміняємо саму систему життя, то все вже буде складатися по-іншому.

Що отримала Україна від євромайдану? Напевне найбільше що може отримати народ – єдність, силу, братерство, віру в власний народ, у самих себе. Напевне такого поштовху до розвитку громадянського суспільства, не було під час жодної соціальної акції.

Я звик що будь-яке явище має розглядатися з обох сторін, і від значного соціального ефекту, ми можемо отримати тільки негативні економічні наслідки, для тих регіонів, звідки мітингувальники приїхали, і де проходять блокування місцевих адміністрацій, оскільки, це перешкоджає їх роботі, а тому, деякі рішення залишаються не прийнятими, а це значить, що хтось до цих пір живе за кошторисами минулого року.

В ці хвилини, йде голосування по закону «Про амністію», як пройде голосування я не знаю, зараз мені ясно тільки одне, що якщо опозиція і так далі буде домовлятися, то на Майдан вже можна прокладати каналізацію, тепло, і давати провулкам між палатками імена.

Майдан це та точка непокори, яка ми зараз маємо, але опозиція через різні бюрократичні механізми(ще один + для того, щоб міняти систему, а не людей), просто колосально повільно проводить цю революцію.

Я думаю, що і опозиції, і регіоналам варто подивитися, до чого вони довели країну(саме вони, бо у ВРУ 450 місць, і всі вони зайняті). Просто одного ранку, прокинутися, вмитися і прогулятися по місті Києву, потім поїхати за місто, потім в забуте Богом село…

Картина що сьогодні відкривається перед таким мандрівником, зовсім, не радісна. Київ з колись індустріальної столиці перетворився, на столицю ресторанів і гіпермаркетів.

За містом роботи немає, і всі тікають в Київ, на престижну професію охоронця. Про села зараз взагалі краще помовчати… невже наша влада, і опозиція не розуміють, що Майдан це шанс, якого потім потрібно буде дуже довго чекати, для того щоб це все змінити? Я думаю, що у політиків шансів щось поміняти набагато більше, ніж у простих людей, хоча на що ми спроможні політики вже дізналися. Тому, варто тільки дочекатися, щоб з’явився один план, який можна виконувати, і це стане проривом в революції, і не потрібно буде вимагати відставки президента, він просто сам піде.

Після вчорашніх подій, які сталися у ВРУ стає ясно, що в Україні не відбулася революція, а відбулося повстання, яке швидко придушили, і тепер влада готова, до наступних подібних реакцій з нашої сторони.

Наше повстання(уже можна його так називати) не було ефективним, в тому плані, що ми не мали планів діяльності, рухалися в більшості випадків на осліп, і мали як це не дивно пасивних лідерів, які відверто не могли правильно зробити акценти на тій чи іншій діяльності.

В більшості випадків опозиція тільки констатувала факти, але не намагалися їм протистояти, в принципі вчора це теж відбулося.

Прийняті закони вказують на те, що події, 1-го грудня вже законні, а тому люди самі винні що вийшли на майдан(трактуючи закони влади).

Стало ясно, що влада свого не відпустить мирним шляхом, але заклики Луценка про штурм влади вважаю поспішними, і на даному етапі не допустимими. Якщо ми підемо на штурм, то влада з сьогоднішнього дня може приміняти зброю, а це значить, що необдумані вихідки можуть закінчитися криваво.

А від так, ні про який штурм не може йти мова, максимум це чергове віче, на якому має бути обговорений подальший план дій, і створення плану дій на найближчі півроку-рік, оскільки раніше змін не відбудеться. Вибори це тільки шанс, яким опозиція може і не скористатися, як це було з відставкою уряду, і іншими голосуваннями в ВРУ.

Але і це ще не все, сьогодні стало відомо що вбито регіонального керівника Уманської ПР. Як на мене, то скоро такі випадки не будуть поодинокі, якщо зробили це раз, зможуть і повторити, а тому регіонали мали б вести себе обачніше, оскільки, якщо проти людей приміняти зброю, то люди і самі можуть її примінити, а це вже громадянська війна, найгірше з усіх сценаріїв що могли бути.

Думаю, зараз необхідно шукати собі прибічників… у ПР, якщо Богословська вийшла то і інші члени ПР це зможуть. Такі міграції середині ПР, це буде локальна перемога, яка вплине на результат усієї компанії, яка вже триває дуже давно, але поки, стався тільки обмін Доній на Богословську.

Опозиція має за наступні дні зробити, щось екстраординарне, тільки для того, щоб змусити регіоналів засумніватися у своїх діях. Я не знаю, що саме, але потрібно щось робити, якщо страйк, то це має бути одночасно, і бажано щоб розпочалося з Києва і встали всі бюджетні підприємства. Тоді держава перестане виконувати свої функції, а це вже щось.

Але дивлячись на нашу трійцю, мене турбують великі сумніви, що щось станеться, скільки шансів втратити за останні 2 місяці вони за останні декілька років не мали, а тому перспективи так і залишаються у тумані.

Сьогодні у ВРУ був прийнятий бюджет, як завжди з бійками, криками, блокуванням загалом з усім тим, без чого не може жити наш парламент. Мені здається, що я вже й не згадаю, коли бюджет приймався тихо, спокійно і без бійки.

Все вийшло надзвичайно швидко, поки заблокований жінками з опозиції Рибак, був у себе в кабінеті, Калєтнік, проявивши швидкість достойну супермена відкрив голосування провів його, зробив кілька важливих рішень, і ухвалив бюджет країни за 5 хвилин. Що й казати, швидкість прийняття документа, за яким буде жити вся країна рік просто вражає(.

Тепер, що робила опозиція? Питання саме по собі дуже важливе, оскільки, опозиція більше всіх кричала, про те, що бюджет поганий(що в принципі відповідає дійсності, про це навіть комуністи говорили), але нічого не спромоглися зробити, для того щоб попередити його прийняття!

На місці опозиції потрібно робити щось більш радикальне ніж просте блокування Рибака, при чому його заблокували а віце-спікера ні, невже не знали, що він також може відкрити засідання? Тут можна сказати про 2 речі, або дійсно не знали, або блокування проводилося спонтанно і не сплановано.

Також мене цікавить, чому опозиція не проводила громадських слухань, або не розробила свого проекту бюджету, вона ж опозиція вона має бути альтернативою уряду, тому в неї, має бути альтернативний проект бюджету. Але чомусь цього я не помітив і заяв з цього приводу у опозиції не було.

Можна як завгодно довго лаяти регіоналів(оскільки є за що), але при такій пасивній опозиції, ми будемо боротися за Вітчизну ще не відомо скільки, і таке враження що стоятимемо на місці.

Де той лідер, що приїхав би до ВРУ на білому коні і сказав: «Хлопці, пішли громить!». Такого лідера немає, і ще невідомо скільки не буде, а тому, і боротиметься український народ сам з собою.

Три сопливих мужика опозиціонери що ви робите, чого ви сподіваєтесь рецидивістів наперсточників обіграти в наперстки ?

Абсурдність вимог студентів:
Одразу зазначу, що горджусь земляками студентами, які вийшли на майдан та кумедно й весело відстоюють необхідність надання Європою кредиту в 160 мільярдів євро на підтримку корупції та тотального розкрадання ригоанального України, на підтримку тоталітарної політики вельмишановному тричі не засудженому пану гаранту конституції світочу всіх земель українських по звірячому побитому яйцем за народ український. Пропоную студентам не займатись ганебною політикою та політичною агітацією з різною символікою й краще стояти на колінах мовчки не порушуючи закону про рівність всіх національностей та про регіональні мови, й висунути категоричну обіцянку шановному лідеру нації даунецької Януковічу поклонитись всім майданом у випадку повернення надії на можливу перемогу в наперстки над Європою й успішному освоєнні 160 мільярдів євриків.