хочу сюди!
 

Наташа

49 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 44-53 років

Замітки з міткою «осінь»

1 листопада

Сьогодні в Запоріжжі був день просто зашибісь. В погодному плані. Тепло, сонце, повна відсутність вітру. Казка якась! Осінь по моєму не холодно пора року, а якраз тепла, літо - спекотна пора року. Осінь - це рівновага...

Осінь...

Перебирає тихо струни осінь,

Вплітає павутинки в жовті коси.

Гітари звуки чисті та сумні.

Палають ягоди калини, як вогні.

Танцює листя неповторні вальси,

Дерева голі - гілки, наче пальці.

І плаче дощ, закоханий у осінь,

Своє кохання загубивши в її косах. (с)                                                                                    

                                                                                

не...........

 Не розпачливий зойк...                                                  із душі виліта. Не тужливе зітхання...                                                  з грудей моїх... лине. То верхівки дерев...                                        за вікном розхитав... Вітер...                 що важко назвати...                                                          грайливим. Осінь...                 холодом дмухає...                                                         в душу мою. Гомін чується ледве ...                                           журба журавлина. Осінь...                знов ти до мене...                                                     перетворюсь... Я без  любові твоєї ...                                              в крижину. Дай мені, Осінь ...                                                                   хоч краплю... тепла... Дай мені, Осінь ....                                  хоч краплю... кохання! Осінь... ти Осінь ....                                  бач...  яка... золота... То ж бо й лишилось...                                     Що тільки... зітхання.  

Не...

Не розпачливий зойк...                                         із душі виліта. Не тужливе зітхання...                                         з грудей моїх... лине. То верхівки дерев...                                        за вікном розхитав... Вітер... що важко назвати...                                                   грайливим. Осінь... холодом дмухає...                                                  в душу мою. Гомін чується ледве ...                                            журба журавлина. Осінь...                 знов ти до мене...                                                   перетворюсь... Я без  любові твоєї ...                                         в крижину. Дай мені, Осінь ....                                   хоч краплю... тепла... Дай мені, Осінь ....                                   хоч краплю... кохання! Осінь... ти Осінь ....                                   бач...  яка... золота... То ж бо й лишилось...                                      Що тільки... зітхання.

Осінь.

Багрянцем вкриваються клени,

Жовтим полум"ям займаються берези,

У червоні шати увібрався дикий виноград,

Міддю відливає вбрання дубів,

Жовтогарячою строкатістю красується горобина,

У сарі місячного кольору вдяглися тендітні тополі -

Всі приготувалися до осінньго балу...

Закружляють у танку,

Захмеліють від жовтневих  п’янощів,bokali

Поскидають своє чудове вбрання

і заснуть... до весни...sleepy

Мелодії осені

Осіння челеста - по листі краплини;

Ці звуки прозорі вітрильники жовті

Зривають з гілок - перехожим під ноги...

"Тум-тум-м!" - барабанчики тихі - каштани.

У хмарах трембіти тужливо лунають...

22.09.2010

 © Stepanska Marina (SMG)

 

Арфи осінні

По гілках - золоті витинанки,

Дощ мережить і небо, і землю.

Саксофони та арфи осінні... Чуєш, грають?..

 

21.09.2010

 

© Stepanska Marina (SMG)

 

Як часто бачу я сон........

Завтра август мячиком с горки
Сентябрю прямо в руки скатится —
Вот и кончилось лето звонкое,
Вот и осени сказка началась.
Листья охрой уже подкрашены
И туман над рекою всё ниже.
Танго осени дождик спляшет нам,
Пробежится по тёплым крышам.
И останется лето в прошлом,
Мы на лето все станем старше.
Ветром листья жёлтые брошены —
Телеграммы из осени нашей.