- Тату, ти ж обіцяв сходити в зоопарк?
- Батько обіцяв – батько
сходив!

Найдорожче щастячко, синочок! Тобі виповнилось вже 11. Так швидко пролетів час, все було ніби вчора.. Згадуються твої перші слова, перші кроки.

Ми дуже щасливі що ростеш ти таким розумним, а на сам перед доброю людиною.

Бажаємо тобі синочок пізнавати цей не простий світ з меншими втратами, щоб в тебе було багато друзів, але щоб ніколи ти не розчарувався в званні Друг. Наука щоб тобі давалась як і тепер легко та в насолоду. Успіхів тобі в твоїх музичних починаннях. Будь здоровим та веселим, а ми в свою чергу будемо тобі допомагати в любу твою годину щастя та невдач. Щоб мрії твої збувались як і сьогодні, коли відкривши оченятка ти почув звук електрогітари про яку ти так мріяв, щоб ти так само щасливо посміхався тримаючи диск з автографом групи яка так тобі подобається.

Щасти тобі синочок завжди! Ми тебе дуже любим, ти наша радість та татова гордість!

Сердечно дякую чудовому нашому товаришу http://narod.i.ua/user/2716829/ RnR  за подарунок. Дуже дякую друже! Я твый боржник!

Дружина поїхала у відрядження. Чоловік вранці будить сина і веде до
дитсадка. Зайшли до нього — не беруть. Заходять до другого — знову не
беруть, бо немає такого у списку вихованців. Дорогою до третього син
каже:
- Доки ти водитимеш мене по дитсадках, я спізнюся до школи.

Міськрада вирішила надати «Януковичу Олександру Вікторовичу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність через викуп і проведення грошової оцінки земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, прилеглого до вулиці Райніса, 65-г у Будьонівському районі Донецька. Розмір ділянки не уточнюється.

Це не перший земельна ділянка, яка купує в Донецьку родина президента Віктора Януковича.

Так, 22 жовтня 2010 року депутати Донецької міської ради ухвалили рішення продати Олександру Януковичу земельну ділянку площею 1.610 квадратних метрів для експлуатації існуючого адміністративного будинку та господарського блоку по вул. Райніса, 65-в у Будьонівському районі за ціною 244 375 гривень 42 копійки з розрахунку за один квадратний метр земельної ділянки 151 гривень 78 копійок.

Водночас, для Олександра Януковича депутати затвердили ціну продажу земельної ділянки площею 7373 квадратних метрів для експлуатації існуючого адмінбудівлі та спортивного комплексу по вул. Райніса, 65-г у розмірі 1 млн. 80 тисяч 184 гривні 83 копійки з розрахунку за один квадратний метр земельної ділянки 146 грн. 50 копійок. Ціна за земл

Донецький будинок родини президента Віктора Януковича розташований в Будьонівському районі Донецька за адресою вул. Райніса. Тут мешкає дружина президента і старший син - Олександр. Віктор-молодший теж має будинок на території резиденції. Незважаючи на те, що формально, всі вони мають різні адреси (Райніса 65-а і Райніса 65-г) ділянки обгороджені одним парканом та об'єднані в одну територію. На цій же площі розташовані спорткомплекс, господарський блок, будиночок охорони, гостьовий зруб, альтанка і голуб’ятник.

Як повідомлялось, колишній заступник гендиректора ТОВ «Кепітал Білдінг Корпорейш», засновником якї є компанія Олександра Януковича «МАКО», Павло Литовчинко виступає співзасновником фірми «Танталіт», що активне забудовує територію урочища «Межигір'я», де мешкає президент Віктор Янукович.

Литовченко нині є депутатом Київської облради. Литовченко також є співзасновником компанії ТОВ «Центравіа», у якої президент Віктор Янукович орендує вертоліт AgustaWestland- 139 італійсько-американського виробництва. Вартість оренди гвинтокрила обійдеться держбюджету 2011 року 7,5 млн. грн.

Крім того, 35% компанії «Танталіт» належить компанії Blythe (Europe) Ltd, власником якої, згідно з британським реєстром, є траст із Ліхтенштейну P&A CORPORATE TRUST.

Колись наша мати розказувала нам казки.
Тепер ми здатні самі створювати історії.

На свято Миколая наш син попросив розповісти казку. Казку я йому розповіла і тут же вигадала повчальну історію.

Ялинка до свята.

Одна жінка мала сина.
Хлопець став вже дорослим і запитав у матері:
- А що то добре, а що погане, мамо? І на кого я маю більше покладатися у виборі: на серце чи на розум?

Жінка не знала, що відповісти.Вона знала, що хлопець має добре серце і розум. Вона сама жила по правді і воліла передати те синові, але, як добра мати, вона була упередженою.


Одже коли, хлопчина запитав її про те, як відрізнити добрі і погані речі у житті, вона порадила йому піти і щось зробити, а потім поспитатися в кількох людей - на добро він те зробив, чи на біду. А потім подякувати тим людям за пораду

Наближалися зимові свята і хлопець вирішив піти до лісу і зрубати ялинку.
Як він звалив дерево, то з лісу до нього вийшов лісник і сказав:
- Знаю, що ти добрий хлопчина. Але те, що ти зробив - біда. Ялина ця ще мала, але не в тім річ. Якби вона тут виросла, то  вона б стримувала ерозію грунту.  Але заради свята і через те, що ти понесешь її додому, а не на базар, - я не накладатиму великий штраф. За півроку привезуть нові саджанці і ти приходь до мене, я навчу тебе порядкувати ліс і землю. То буде добрий урок!

Хлопець засмутився через свій вчинок, але потім з радістю погодився і подякував лісникові.

Наступним, кого він стрів був здоровань сусід.
- Агов, хлопче! Добре вчинив!
Тай ялинка нічогенька!
Продай-но! Добре заплачу!!

Хлопчина подумав і відмовився.
Сусід не вгамовувався
- Йолоп, за таку ціну можна купити вам смачненького до святкового столу.

Сусіда був злий, але коли почув подяку - знітився.

Мати вже сиділа біля вікна і виглядала сина.
 Коли хлопець зиркну у віконниці поруч... і побачив радісні дидячі і здивовані старечі очі.
Стара сусідка з маленькою онукою не мала нагоди придбати ялинку до свята...
І, хоч мати чекала на нього, він повернув у інші двері.

Коли хлопчина згодом повернувся додому з гілкою у руці, серце його було спокійним, а в очі світилися впевненістю.
- Я зрозумів, мамо, як я маю чинити!  ...аби розрізнити де добре, а де погане... і, мені здається, я навчився відчувати, коли серце має бути мудрішим за розум...

Мати обійняла і поцілувала його.

Приблизно два місяці тому,гуляючи вечірнім Львов з подругою ми зайшли в книгарню.Я якраз дочитував книжку і вирішив що треба купити щось нове.Проходячі повз полички і розглядаючи книжки я помітив тоненьку оранжеву книжечку. По обкладинці я зрозумів що це "Помаранчева дівчинка" Гордера і не задумуючивсь взяв її. Річ у тім що її мені рекомендували кілька людей ще років 4-5 тому коли я ще навчався в університеті.Вона тоді напевне якраз зявилась у львівських книгарнях і мої знайомі філологи,які слідкують за новиннками ))) в літературі, зразу її запримітили.Одна подруга навіть дуже сильно рекомендувала і обіцяла подарувати.Але не склалось. За цей час я мав напевне кілька можливостей почитати цю книжку але якось так напевне попровадив Бог, що я прочитав її тільки тепер. І то не одразу , бо довелось віддати спочатку подрузі з котрою гуляв)))

[ Читати далі ]