хочу сюди!
 

Ліда

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 46-56 років

Замітки з міткою «щастя»

Щастя

Вчися знаходити в житті радість -

ось найкращий спосіб привернути щастя

 

Б. Франклін


Ось і настала прощання пора

Ось і настала прощання пора

З роком, що вже промайнув непомітно

Вже копошиться навкруг дітвора

Ялинки яскраво розкві`тчаної

 

Ми полюбляєм святкову цю мить,

Готуєм келихи і напої всілякії

І тут важливо помилки не забуть

Лишити в році, що полишає нас...

 

Прощавай же рік високосний, 

В якому полишили частку себе

За столом сидим ми „колгоспним”

Почуваючись щасливими вже... 

Жінка-вода

Жінка-вода
Осінні дощі.
З неба впадуть, як надії її.

Жінка-ріка,
що у море впадає
Вся у коханні себе розливає.

Жінка мінлива мов гірський ручай.
Сьогодні її ти, завтра - "Прощавай!"

Жінка - сніги,
що навесні
нове життя дарують тобі.

Спробуй сказати все і саме зараз.

білий вірш о півночіprivetstena

Спробуй сказати все і саме зараз. 
Спробуй спорудити щось на все життя. 
Зроби це так, щоб серце й на мить не ваголось. 
А чи же ти? Ех!... Аби ж знаття...

Аби знати, аби ж знати чи це ти? 
Було у мене вже раніш, що очі мріяли словами щастя і бажань 
Було у мене вже раніш, що бачив я на самоті лиш губи палкі твої 
І бачив я в твоїх вустах все те, що бачив в небесах! 

Минають дні, минають ночі, біжить і час від нас завжди.
Не знаю чи не бачу, чи просто знову боюсь іти. 
І до цілі, а їх багато. Раніш одна була лише. 
Іти назад не зазирати, знати - ти одна, ти моє все. 

Не вірю я таким словам, бо серце вже відшкріб я від асфальту. 
Зібравши залишки оті, я його комусь віддам новому 
І буду вірити у шастя, бо ж на цій планеті ще робити
Лишись вірити і жити. 

__________________________
Надобраніч малята+)

Малювати щастя...


Кілька пензлів і пожовклий ватман.
Келих коньяку напівпорожній…
Я хотіла щастя малювати,
Хоча з мене той іще художник.

Кількома мазками – як інакше.
І не варто змішувати фарби.
В темних силуетах – душі наші
Міняться незнайденим ще скарбом.

Звісно що – без підпису і дати,
Наче лист, відправлений у завтра.
Нам іще до себе доростати,
Мій у снах загублений співавтор.

Нам іще торкатися світанків,
Щоб впізнати: він – ну от, нарешті.
А у вікнах – леготом – фіранки.
І цвіте за вікнами черешня.

І, такий досвідчено-невиннй,
Промінець побачить на світанні,
Як на полотні малюють тіні
Перший ранок нашого кохання.

Привіт!!!

Відчуваю легеньку хвилю…

……Прокидається синя мрія…

Прокидається серце вільне…

……А думки ще спросоння мліють…

В надрах ночі видіння сяє…

……Злегка тішить мене і лякає…

Очі Всесвітом розум долають…

……А слова геть з шляху збивають…

Уві сні мене віщун привітає…

……Мою руку він легко стискає…

Він показує мою синю мрію…

……Щастя втримати міцно зумію…

Ось в долоні золота моя доля…

……Їй змарніти не дасть моя воля…

Вже у небі моя синя мрія…

...… Не зіб’ють вже її слова стріли…

 

Я прокинусь, зрозуміти все маю…

……Це лиш сон був, його вже немає…

Залишається синя мрія…

……Їй я мушу лиш дати силу…

У руках я тримаю хвилю…

……Віщий сон простягає надію…

Очі з ночі вітають грайливо…

……Привіт, я живу, синя мріє!!!

Весілля від Петрівни

Уже багато років успішно розвивається агенція "Щасливі разом".
"Щасливі разом" для нас не просто слова. Це мовби оберіг для усіх, хто звертається до нас за порадою, за допомогою, хто доручає нам компетентну організацію та професійне проведення різноманітних найурочистіших  подій свого життя.
До весіль у нас особливе ставлення.Бо весілля – це свято благословення Богом закоханих сердець, це народження сім’ї, це об’єднання двох досі далеких родин, це джерело великого щастя на многая літа.
Ми відкриємо таємничу завісу українського обрядового весілля. Ми допоможемо поєднати давні родинні традиції із традиціями сучасності. Ми порадимо, як раціонально використовувати час і гроші.

Саме про Ваше весілля усі будуть згадувати довго і гарно! Бо Ваше весілля – найнезабутніше, найкрасивіше, найяскравіше, най-най-най!!!

 Щастя гуртом і вроздріб від агенції "Щасливі разом"!

Моє щастя

            Моє Щастя – в Теплих Морях. Щастю було мало місця в нашому містечку, воно тьмяніло, марніло. «Я помандрую світом – а ти дочекайся мене. Я приїду до тебе великим і сильним. Я – лиш твоє щастя, і повернусь тільки до тебе, ти дочекайся!» І полетіло далеко-далеко. Мені лишило тільки два маленькі Щастячка, про які я повинна дбати. Я би полетіла вслід за Щастям, але маленькі мої Щастячка ще не вміють літати, і я їм потрібна тут, вони без мене пропадуть.

           
Без Щастя важко, тим більше, коли вже звик бути щасливим. Раптом Щастя зникає – і ти не вмієш вже без нього жити, борсаєшся в житті, як сліпе кошеня. Тримають на плаву маленькі Щастячка, але вони такі маленькі, їх самих ще треба тримати…

           
Я пишу своєму Щастю послання, але вони не долітають до теплих морів. Деколи моє Щастя виходить на потрібну хвилю і його голос запевняє, що повернеться, що воно тільки моє. Цих промінчиків мені вистачає, щоб бути веселою аж до вечора. Перехожі дивуються: чому вона посміхається в такий темно-сірий, холодний і сумний день, коли у світі криза, коли в гаманцях і кишенях свище вітер… 
          
Моє Щастя не може без нових вражень, не може сидіти на місці, йому потрібен простір. Це зовсім особливе Щастя, одне на ввесь світ, моє.

           Я жила багато років, навіть не здогадуючись про його існування.
Я не шукала його, думала, що його нема.  А воно – є. Його в мій дім привели з собою друзі, просто познайомити мене зі Щастям. Щастя прийшло, зігрілось і вирішило тут зі мною і поселитись. Воно мене відразу впізнало. Воно мене шукало по світах, приміряло на себе багато панночок і поважних дам, а підійшла йому саме я. Така, як є, без прикрас і масок. Я пригледілась добре – і також зрозуміла, що воно саме моє. Моє єдине Щастя.

            Моє Щастя – непросте. Воно норовисте. Воно волелюбне, як дикий кінь. Воно легкозаймисте і вибухонебезпечне. Зате як же з ним буває добре, коли просто його обняти і бути з ним наодинці… Воно тоді лагідне і муркотливе, м`яке і тепле. Моє Щастя – це моє продовження і доповнення. Ми перетікаємо з ним одне в одного, як пісок в пісочному годиннику, ми – з одного матеріалу. Я не зможу вже повноцінно жити без Щастя. Я мушу його дочекатись. Я мушу бути сильною, красивою і цікавою, коли воно повернеться, щоб Щастя впізнало в мені мене.

           
Щастя моє, я тут! Я чекаю на тебе. Я буду сильною, я буду достойною тебе. Щастя моє, добре, що ти є на світі. Ми нарешті знайшлись, і ми більше не загубимось. А якщо тобі знову треба буде полетіти у світ – я тебе відпущу, бо знаю – ти повернешся тільки до мене. Ти – крилате, моє Щастя, ти – особливе. За це я тебе і люблю.

Ключик до щастя...

 Але скрий глибоко до щастя ключ Але знай , що не маєш нічого ,  крім тої  малої золотої скриньки ...