У нас немає лідера…
- 15.05.11, 17:28
І ви будете кликати того дня проти вашого царя, якого собі вибрали, та не відповість вам Господь того дня!(1Цар.8:18)
З тим, що ситуація в Україні критична, погоджуються, мабуть, усі. І з тим, що потрібно щось міняти, - теж, мабуть усі. Тільки от коли постає питання про те, щоб особисто докластися до цих змін, у більшості прокидається аргумент в захист свого лінивства та боягузтва: «А кого поставити заміть них?», «Немає нікого!», «У нас немає лідера…», «Всі – подонки, а ті, що не подонки стануть такими коли дорвуться до влади…».
Коротше кажучи, відмазка така: «Дайте нам лідера, так щоб ми не обтяжували себе роздумами та вибором, так, щоб жертвувати нічим не треба було, і щоб нам, випадково, по сраці не дали, за нас все зробили, а ми тоді, може, приїдемо на фестиваль…»
А ще коротше: «Нічого я робити не буду!».
Гнила відмазка… Відмазка природженого раба, який між ланцюгами та особистою відповідальністю вибирає ланцюги.
Вам, що, вождів потрібно?!! Ющів, Юль, Яників? Цісарів, царів, фюрерів, перших секретарів? Чи ви настільки погано вчилися у навчальних закладах, у тому числі вищих, що не засвоїли, що за всю історію України ні один вождь нічого і ніколи українському народу не дав?
Демократія!
Демократія?
Демократія!!!
Ти не признаєш демократію? А ти її, взагалі, коли-небудь бачив?
Чи ти, може, думаєш, що демократія – це можливість безкарно красти, знущатися з ближнього свого та відмовитися від незручної моралі? Чи, може, демократія, - це коли за тебе все держава вирішує, а ти живеш у комфортному бараку, оточуєш себе непотрібом і продукуєш таких же рабів як ти? Я тебе розчарую – це не демократія. Це – країна дураків, у якій ти – несвідома та тупа біологічна маса.
Ні! Демократія – це влада народу. А народ – це ти! Це – постійний та усвідомлений вибір та відповідальність кожної частинки цього народу. А ще, вона потребує постійного захисту, захисту, у першу чергу, від тебе, твого егоїзму, продажності, пороків та глупоти.
Думаєш, можна залишитися осторонь? Який же ти недалекий та сліпий. Ніхто не є осторонь. Тільки одні це усвідомлюють і приймають рішення та відповідальність за свою доля та долю своїх дітей, а інші ідуть стадом, часто не помічаючи що їх ведуть не лише доїти, а й на забій.
І ніколи ніякий вождь тобі не допоможе.
Твоя доля – виключно у твоїх руках!
З тим, що ситуація в Україні критична, погоджуються, мабуть, усі. І з тим, що потрібно щось міняти, - теж, мабуть усі. Тільки от коли постає питання про те, щоб особисто докластися до цих змін, у більшості прокидається аргумент в захист свого лінивства та боягузтва: «А кого поставити заміть них?», «Немає нікого!», «У нас немає лідера…», «Всі – подонки, а ті, що не подонки стануть такими коли дорвуться до влади…».
Коротше кажучи, відмазка така: «Дайте нам лідера, так щоб ми не обтяжували себе роздумами та вибором, так, щоб жертвувати нічим не треба було, і щоб нам, випадково, по сраці не дали, за нас все зробили, а ми тоді, може, приїдемо на фестиваль…»
А ще коротше: «Нічого я робити не буду!».
Гнила відмазка… Відмазка природженого раба, який між ланцюгами та особистою відповідальністю вибирає ланцюги.
Вам, що, вождів потрібно?!! Ющів, Юль, Яників? Цісарів, царів, фюрерів, перших секретарів? Чи ви настільки погано вчилися у навчальних закладах, у тому числі вищих, що не засвоїли, що за всю історію України ні один вождь нічого і ніколи українському народу не дав?
Демократія!
Демократія?
Демократія!!!
Ти не признаєш демократію? А ти її, взагалі, коли-небудь бачив?
Чи ти, може, думаєш, що демократія – це можливість безкарно красти, знущатися з ближнього свого та відмовитися від незручної моралі? Чи, може, демократія, - це коли за тебе все держава вирішує, а ти живеш у комфортному бараку, оточуєш себе непотрібом і продукуєш таких же рабів як ти? Я тебе розчарую – це не демократія. Це – країна дураків, у якій ти – несвідома та тупа біологічна маса.
Ні! Демократія – це влада народу. А народ – це ти! Це – постійний та усвідомлений вибір та відповідальність кожної частинки цього народу. А ще, вона потребує постійного захисту, захисту, у першу чергу, від тебе, твого егоїзму, продажності, пороків та глупоти.
Думаєш, можна залишитися осторонь? Який же ти недалекий та сліпий. Ніхто не є осторонь. Тільки одні це усвідомлюють і приймають рішення та відповідальність за свою доля та долю своїх дітей, а інші ідуть стадом, часто не помічаючи що їх ведуть не лише доїти, а й на забій.
І ніколи ніякий вождь тобі не допоможе.
Твоя доля – виключно у твоїх руках!
0
Нам кажется нормальным переживать за весь мир честной: за японские землетрясения, египетские мятежи, ливийские войны, африканский неурожай фиников и прочая, прочая, прочая… С газетных полос и экранов телевизоров на нас валится поток информации и дезинформации. Многие уже не способны самостоятельно спрыгнуть с «информационной иглы». Вечером после работы никак не уснуть без просмотра вечерних телепередач, несмотря на невероятную усталость и необходимость утром быть «как штык» на работе. С утра одно из первых движений – это к сигарете и пульту телевизора (а иногда и всё сразу).
А может так и надо? А надо ли? И кому это надо? Или так: кому это выгодно? Засорять наши головы беЗконечным потоком мультимедийной шелухи, постоянно рассказывая и показывая о чём-то «за бугром». А о событиях в своей стране – это, как правило, заказная «развесистая клюква» или «чернуха», смакующая преступления, случаи бедствий или гибели своего народа, эпидемии… Или жизнь «великих людей» нашей державы депутатов, членов правительства, шоуменов и прочих люмпенов, давно превратившийся в социальных паразитов нашего общества.
Может, пора пристальнее присмотреться к событиям в своей стране? Может, пора рассекретить статистические данные, сделать их анализ и, засучив рукава, приняться за работу по благоустройству жизни своего народа и своей родины России?!
