Помощь переселенцам в Харькове – ваучеры, оплата жилья, медикаменты. Дедлайн – 30 апреля

24.04.17

В Харькове и области в рамках инициативы «Папа для Украины» благотворительный фонд «Станция Харьков» реализует программу поддержки внутренне перемещенных лиц. Как сообщает инициатива «Папа для Украины», на эти цели выделено 7 млн 126 тыс. 880 грн.

Проект проходит с 5 апреля по 31 августа. Его участники могут получить продуктовые ваучеры, деньги на оплату съемного жилья или медикаменты:

• стоимость ваучера – 1200 грн на человека (всего есть 2000 ваучеров);
• сумма помощи на оплату жилья – до 4000 грн на семью: на нее могут рассчитывать 300 семей, и только в критических ситуациях и при наличии договора на аренду.

Для участия в программе нужно:

• до 30 апреля пройти онлайн-анкетирование в пунктах БФ «Станция Харьков»;
• после проверки данных, до 13 мая, также нужно прийти на интервью.

Волонтеры предупреждают: если переселенец заполнял предварительную (мониторинговую) анкету в январе-феврале 2017 года, приходить снова не нужно. А повторное заполнение приведет к блокированию обеих анкет.

На ваучеры и «жилищную» помощь могут рассчитывать люди следующих категорий:

• семьи, которые выехали позже 1 января 2017 года (включительно) из зоны АТО и обратились за помощью, потому что не имеют средств к существованию;
• ВПЛ, которые по объективным причинам не могут оформить социальные выплаты, не получают их, или выплаты приостановлены;
• в виде исключения – семьи, которые попали в трудные жизненные обстоятельства по объективным причинам, но не входят в льготные категории;
• семьи, выехавшие до 1 января 2017 года: многодетные (трое и больше детей), с детьми до трех лет, с тяжелобольными, с людьми с инвалидностью первой и второй группы, беременные женщины, одинокие родители, семьи без кормильца, сироты (семьи с сиротами), люди старше 65 лет без сопровождения, а также семьи, в которых есть погибшие или раненые в зоне АТО гражданские.

Другое направление помощи – адресная закупка медикаментов (на 500 человек – до 2500 грн на каждого) и адресная помощь особенно уязвимым лицам и семьям (на 150 человек – до 7500 грн). Она предоставляется в критической ситуации, только при наличии оригинала справки или выписки, рецепта или направления с печатью врача и медицинского учреждения. Чтобы попасть в программу, нужно пройти интервью, мониторинг и собеседование.

На помощь могут рассчитывать:

• тяжелобольные, которые находятся на стационарном лечении;
• онкобольные (оплата терапии по основному заболеванию);
• люди с инвалидностью (оплата терапии по основному заболеванию);
• люди, которые остро нуждаются в индивидуальном медицинском оборудовании (рекомендованном врачом);
• люди, которым срочно нужно платное медицинское обследование.

Интервью по медицинской программе можно пройти с апреля по август.

«Все справки, рецепты, выписки, направления должны быть датированы не ранее чем за один месяц до обращения к медицинскому консультанту», – предупредили на «Станции Харьков».

Волонтеры обращают внимание – заполнение анкеты не гарантирует получение помощи.

Участников программы также просят обратить внимание на некоторые условия:

• указанные льготные категории членов семьи должны быть документально подтверждены (включая справку о доходах всех членов семьи);
• повторное или многократное заполнение онлайн-анкеты (в том числе различными членами семьи) ведет к автоматической блокировке данных семьи;
• то же самое происходит при указании недостоверных данных или неправильном заполнении анкеты;
• нарушение правил использования продуктовых ваучеров ведет к блокированию карточки-ваучера и исключению семьи из программы;
• первые на очереди – семьи, которые ранее не получали гуманитарную помощь;
• данные представителя семьи являются неизменными (речь идет о человеке, который может приехать в пункт в случае необходимости).
• http://dnews.dn.ua/news/600776
  

Тут лінк на перший

          Коли хочуть пояснити роль та місце грошей у людському суспільстві або на шкалі абсолютних цінностей, то іноді наводять приклад мандрівника з мішком грошей, що заблукав у пустелі. Настає час, і... Хай би в нього тільки з'явилася можливість, купа папірців знецінилася б до вартості склянки води. Або вартості слова, яке покаже напрям до справжніх, а не примарних оази, річки, людської оселі.
           В далеких від первісної природи умовах цивілізації все навпаки. Тут гроші є фактично кров ринково-економічного організму. Якщо ця кров не протікає через твої рахунки, гаманці, кишені, ти є чужорідне тіло в цьому організмі. Так. Для тих, хто не має грошей, цивілізація та ж сама пустеля. Зате в межах доступної суми твої можливості необмежені. До цього звикаєш, з цим і живеш. Не замислюючись над "високими матеріями", міняєш і тим приводиш в рух всякі свої важливі процеси.
           Але є одна "фірма", здатна суттєво скоригувати цю вашу звичку. Вона бере плату за свої послуги винятково номіналами від 50 коп до 5 грн. Ви можете уявити державну організацію, яка б відхиляла пред'явлені до оплати грошові знаки… цієї ж таки держави? А там номінали, більші за 5 грн, не приймаються. Здача не відома як явище. Таким є автоматизований і тому майже безлюдний Харківський метрополітен.
           Ні, це не є для мене відкриттям 2016 року. Прецедент відбувся досить давно. І вже тоді мені казали, що є лиш один рецепт безпроблемного проїзду у метрополітені для гостей міста - мати одно-двох-гривневу готівку. З тих пір всякий раз, як виходжу з потягу у славному місті Харкові, мною оволодіває специфічне харківське почуття: починаю слідкувати, щоб не лишитися без дрібних грошей. Але як десь прогавив цей момент (що найчастіше виясняється тет-а-тет з метрополітенівським автоматом для видачі квитка) ось тут на якусь мить і можеш пережити те сильне й незабутнє відчуття пустелі. Це коли маєш грошей на тисячу поїздок, а не в змозі здійснити і одну. Капітулюєш, повертаєшся у підземний перехід купити щось дууууже тобі наразі "потрібне". І не просто купити, а щоб отримати на здачу і підходящі номінали. А просто так, на твоє прохання, не розміняє ніхто.
        А ще не проходить комбінація, коли є 2 по 50 коп і 2 по 1 грн. І гроші дрібні як треба, і в сумі 3 грн, що достатньо для поїздки. Але ситуація така. Автомати, котрі "їдять" 50-копійкові монети, не приймають гривні, а ті, що приймають 1 грн, випльовують назад 50 коп… Дякую Харківській підземці і за такий "попадос", і за зростання мого досвіду проїзду нею, і позапланове підкріплення пиріжком. Було, як ніколи. Неповторно!

Ось таким був перший крок розпочатої від сьогодні кампанії опору репресіям.

Як зазначено в заяві організації, метою утримання активістів не є встановлення правосуддя і справедливості (інакше вони туди б не потрапили взагалі), а виконання замовлення влади, задля знищення останнього свого ворога — патріотично налаштованих людей. Бо попереду осінь, яка традиційно є порою найбільшої активності суспільства.

Тисячі людей взяли участь у «Марші єдності» в Харкові 

У Харкові відбувся «Марш єдності», в якому взяли участь понад 5 тис. людей. Учасники тримали в руках українські прапори та великий банер з надписом «Харків — це Україна».

Подія відбулася в суботу, 5 лютого, марш стартував від площі Конституції. Попереду колони йшли правоохоронці та кінологи, пише «Укрінформ».

За словами координатору заходу Костянтина Немічева, на марші були присутні представники понад 80 громадських організацій.

Це мирна акція без політичних закликів, яку Харківська міська рада намагалася заборонити, посилаючись на коронавірус та загрозу ймовірних провокацій. Однак суд дозволив її провести, — розповів він.

Після маршу на площі Свободи розпочався патріотичний мітинг. За даними поліції, мирна акція пройшла без сутичок та затримань.

Треба показати, що Харків — це Україна. Ми всі єдині, але нічого не боїмося. Насправді вони мають нас боятися. Ми тут, на своїй землі, у своєму місті, — прокоментував один з учасників маршу.

Нагадаємо, під час такого ж «Маршу єдності», який проводився у Харкові 22 лютого 2015 року, було здійснено терористичний акт. Унаслідок вибуху, що пролунав, коли мирна хода проходила повз Харківський палац спорту, загинуло чотири людини, ще дев’ять осіб отримали поранення.

Несподіваний вояж глави Російської православної церкви Кирила до
Детальніше »

За інформацією відповідних державних служб, усі три "неморські" дельфінарії Немо у містах Києві, Харкові та Донецьку не вводилися в експлуатацію згідно з будівельними нормами.
Так, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області повідомляє, що об'єкт (дельфінарій НЕМО у місті Харкові) до експлуатації не приймався. Дельфінарій НЕМО у Києві, згідно висновку Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, також споруджений без дозволу на виконання будівельних робіт та затвердженої в установленому порядку проектної документації, та відповідно не вводився в експлуатацію. У м. Донецьку дельфінарій Немо розміщено у Парку культури та відпочинку ім. О.С. Щербакова м. Донецька, однак об'єкт дельфінарію в установленому законом порядку до експлуатації не приймався.
Кожний збудований об'єкт повинен прийматися в експлуатацію фахівцями державних контролюючих служб - архітекторами, будівельниками, екологами, пожежниками тощо. Лише за таких умов може бути встановлено, чи відповідає об'єкт державним нормам та стандартам безпеки. Але у випадку самовільного да безконтрольного спорудження об'єктів, зокрема, споруд дельфінарію НЕМО, ніхто не зможе дати жодної гарантії, що споруда, яка збудована з порушенням відповідних норм, не обвалиться під час вистави, що може, своєю чергою, призвести до травмування великої кількості людей. Найчисельніша категорія відвідувачів дельфінаріїв – діти, і саме вони, через безвідповідальність бізнесменів, наражаються на найбільшу небезпеку. І найприкрішим є те, що причина усіх цих порушень криється у банальному бажанні бізнесменів зекономити при будівництві та прийомі в експлуатацію об”єктів. І якщо рано чи пізно станеться трагедія – то винних, як завжди, не знайдуть. Можливо, в цій ситуації варто розраховувати бодай на свідомість дорослих, які заради безпеки власних дітей оберуть інше місце дозвілля, аніж заклад із сумнівною репутацією під назвою дельфінарій НЕМО.

Ну ось і почалося, стартує широкомасштабна робота по Харкову. Опис вулиць, історія, цікаві факти то що … Буде дуже багато ;)Починаю з Площі Конституції — центральна площа Харкова, що виникла між Харківською фортецею та міськими поселеннями на півночі та сході і стала місцем становлення торгівельної «міці» міста. В 1659 р. тут відбувся перший міський Успенський ярмарок.За час свого існування площа змінила багато назв:Ярмаркова площа – з другої половини 17 ст. і до 19 ст., оскільки на ній проходили щорічні Успенські ярмарки.Микільська площа – за назвою сторожової вежі, яка стояла раніше на місці сучасного Університету мистецтв (будинок №13).Миколаївська площа – з червня 1919 р. до кінця грудня 1919 р., в період перебування в місті Добровольчої армії. Назву площі визначила Миколаївська церква (існувала в 1896-1930 рр.), яка знаходилася між сучасними будинками №18 та №20. Храм було знесено з метою організації безпечного трамвайного руху.Площа М. С. Тевелєва – з січня по червень 1919 р. і з 1920 по 1975 р., названа на честь більшовика, члена підпільного губкому РКП (б), убитого німецькими окупантами в 1918 р.Площа Радянської України – з 1975 р. по 1996 р.Площа Конституції – з 1996 р.

Західну частину площі починає велика гарна будівля в стилі неокласицизму – колишній прибутковий будинок страхового товариства «Росія». Нині будівля називається – Палац праці (площа Конституції, №1). Побудовано будинок в 1914-1916 рр. (арх. І.О. Претро). Назва «Палац праці» пов’язана зі столичним періодом життя Харкова – тут розташовувались Наркомат праці та Всеукраїнська Рада професіональних союзів. На першому поверсі будинку знаходяться різноманітні магазини, а верхні поверхи зайняті численними офісами.

Будинок колишнього магазину залізних виробів Пономарьова та Рижова (площа Конституції, №3) побудований у 1894 р. в стилі бароко за проектом невідомого архітектора. У 1954 р. в будинку було надбудовано два поверхи(арх. Д.Л. Зеліченко), а через рік – прибудований житловий будинок з магазинами. В радянський час в ньому розташовувався магазин «Люкс» – «Все для жінок», а в наш час магазин «Адідас».

В будинку за адресою площа Конституції, №7 розташована Харківська міська рада. Першу будівлю для міської думи на цьому місці було побудовано в 1885 р. за проектом Болеслава Міхаловського. Близький до сучасного вигляду будинок набув в 1932 р. після реконструкції в стилі постконструктівізму (арх. В.Троценко та В. Пушкарьов).

Далі ,на площі Конституції, №11, знаходиться будівля Університету мистецтв ім. Котляревського. Будинок побудували у 1900 р. з використанням елементів стилів ренесансу та бароко (арх. Б. Міхаловський).

Продовжує архітектурну тему ще один будинок , який також належить Університету мистецтв ім. Котляревського (площа Конституції, №13). Спочатку будинок був двоповерховим . Тут знаходився магазин галантерейних товарів фірми «Альшванг». У 1925 р. будинок надбудували (арх. О.В. Лінецький). В часи НЕПу тут розміщувалася Товарна біржа, потім до війни – видавництво газети «Комуніст» . В 60-х рр. 20 ст. було безповоротно втрачено скульптури, які прикрашали будівлю.

Прекрасна будівля Торгового банку (Московського купецького банку) на площі Конституції, №26 також побудована архітектором О. Бекетовим в 1899 р. в традиціях західноєвропейського модерну. Будівля постраждала в роки Другої світової війни і була відновлена в 1949 р. (арх. Н. Підгорний), після чого в ній розмістився Всесоюзний науково-дослідний інститут організації шахтного будівництва, а потім – Будинок науки та техніки.

Ще одне творіння архітектора О.Бекетова в стилі модерн – будівля Волзько-Камського банку, 1907р.(площа Конституції, №24). До революції в будинку працював магазин екзотичних рослин І. Кабештова. В столичний період будівлю займав Наркомат охорони здоров’я. В 1960 р. будинок було реконструйовано для Театру ляльок ім. В. Афанасьєва (арх. Б. Клейн, Є. Любомілова).

За невеликою площею, на якій, як уже згадувалося вище, свого часу стояла Миколаївська церква, а потім проходили трамвайні колії, знаходиться Факультет фізичного виховання Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди (площа Конституції, №18). Будинок зведено в 1914 р. в стилі модерн (арх. Ф. Лідваль, Л. Тервен) для Азовсько – Донського комерційного банку.У 2003 р. на даху цього будинку було встановлено скульптуру «Скрипаль на даху»/ «Скрипач на крыше» (ск. С. Гурбанов),що є своєрідною даниною поваги творчим людям міста.

Дивитись ще багато про Харків. Площа Конституції

Площа Рози Люксембург – одна із центральних площ Харкова, що бере свій початок від площі Конституції, з’єднується з провулками Вірменським, Костюринським та Плетнівським на сході; з Банним провулком – на півдні; з вулицею Квітки-Основ’яненка на півночі; перетинається з Університетською вулицею в своїй центральній частині, а закінчується Пролетарської площею. Через площу проходить межа Дзержинського та Червонозаводського районів.Утворилась площа Рози Люксембург на місці, де свого часу проходила східна межа Харківської фортеці, а точніше на місці додаткового острогу фортеці, на низовинних землях біля річок Харків та Лопань. Досить тривалий час це була найбільш брудна, а тому малодоступна для пішоходів частина міста.

Заснована площа в кінці 17 ст. і за час свого існування змінила багато назв:Лобна – на розі площі та непарної сторони вулиці Університецької в другій половині 18 ст. був перший поштовий двір. Біля поштового двору з 1785 р. стояв кам’яний верстовий стовп з двоголовим орлом. З 1796 р. на стовпі зробили написи-вказівники відстані до окремих міст країни. Стовп був місцем, де зачитували накази та оголошення, а в визначені дні проводились публічні екзекуції. Всі ці заходи виконувались біля «лобного»(ганебного) стовпа до 1830 р.

В 1910-1913 рр. за проектом архітектора М.В. Васільєва та О.І. Ржепішевського для міського Купецького банку та готелю «Асторія», який розташовувався на верхніх поверхах, було зведено будівлю на площі Рози Люксембург, № 10. Це одна з перших в місті будівель з залізобетонним каркасом, що поєднує новизну конструкції з великою кількістю зовнішнього оздоблення. В післявоєнний час тут знаходився магазин «Марічка».

Будівля сучасного торгового дому «Павловский» в радянський час використовувалась Технікумом радянської торгівлі (площа Рози Люксембург, № 6). Зведено будинок на місці «Павловского подворья», будинку, де жив вищезгаданий купець Я.І.Павлов. Купець був досить заможним і прославився тим, що в його магазині торгували твердими цінами «без запиту та торгу».

Привертає увагу також колишній Селянський дім земства, зведений в 1912 р.(арх. Б.М. Корнєєнко) в стилі українського модерну (площа Рози Люксембург, № 4). Нині це адміністративна будівля, в якій знаходиться КП «Бюро технічної інвентаризації» (БТІ).

Будівля на площі Рози Люксембург, № 1/3 була побудована в 1932 р. (арх. О.В. Лінецький) для універмагу «Хаторг» на місці торгових рядів. Реконструкція 1938 р. (арх. П.І. Фролов) збільшила розміри будівлі, а післявоєнна реконструкція 1952 р. (арх. М. Мовшович, Б.Г. Клейн, та В. Харламов) кардинально змінила її зовнішній вигляд, залишивши враження незавершеності. Нині тут працює універмаг «Центральний».

Дивитись ще багато про Харків. Площа Рози Люксембург