хочу сюда!
 

Анна

42 года, овен, познакомится с парнем в возрасте 20-50 лет

Заметки с меткой «бізнес»

Скасування печаток: нові правила ведення бізнесу

Скасування печаток: нові правила ведення бізнесу в Україні



Які нововедення внесла Рада для підприємців законом про використання печаток

Верховна Рада України підтримала в другому читанні законопроект №4194 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними-особами підприємцями".

За законопроект Владислава Голуба та Олени Сотник після кількох невдалих спроб таки проголосували 226 нардепів.

Законопроект є резонансним в українському законодавстві, адже його норми передбачають повне скасування печаток. Зазначимо, що законопроект стосується не всіх громадян, а лише суб’єктів господарювання. Тобто тієї фізичної або юридичної особи, яка займається діяльністю з виробництва, реалізації, придбання товарів та іншою господарською діяльністю.

Законом передбачається виключити використання печаток у взаєминах суб'єктів господарювання з державними органами та органами місцевого самоврядування.

Скасовано норму "немає печатки - недійсний"

Згідно із змінами до закону використання печаток тепер не обов’язкова вимога для визнання документа чи угоди дійсними. Ба більше, виключається навіть можливість визнати такий документ недійсним у зв'язку з відсутністю печатки.

Цікаво, що відтепер державні органи або органи місцевого самоврядування не мають права вимагати наявності печатки на офіційних документах.

За порушення цієї норми тепер передбачається адміністративна відповідальність. Також за відмову прийняти документ без печатки передбачено штраф 50 - 100 неоподатковуваних мінімум (850-1700 грн).

Копія без печатки

Щоб вважати дійсною копію документа, яка подається, достатньо підпису уповноваженої особи суб'єкта господарювання або особистого підпису фізособи-підприємця. Орган не має права вимагати нотаріального посвідчення у разі, якщо така вимога не встановлена окремим законом.

Також пропонується скасувати відповідальність за порушення правил виготовлення, порядку обліку і зберігання печаток та штампів.

А у Цивільному кодексі замість короткої статті про те, що суб'єкт господарювання "може мати печатку" пропонується її нова редакція, згідно з якою суб'єкт господарювання "має право" використовувати в своїй діяльності печатку.

Окрім того із закону виключили норму, що "обов’язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін".

Довіреність за підписом

Раніше у законодавстві України передбачалося, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи з прикладенням печатки (за наявності). За новою редакцією довіреність видається теж від від імені юридичної особи, але вже без печатки.

Відзначимо, що законом № 1206-VII був введений перехід від обов'язкового до добровільного використання печаток юридичними особами. При цьому існує ціла низка законів, які роблять відбиток печатки обов'язковим реквізитом вийняткових документів.

До того ж, в господарській та правозастосовчій діяльності відбиток печатки часто помилково сприймається як доказ наявності повноважень у особи, яка підписала документ. Законопроект покликаний вирішити ці та інші проблеми.

Розробники закону прогнозують, що внаслідок прийняття закону суб’єкти господарювання отримають реальну можливість здійснювати господарську діяльність без використання печаток.

Також буде зменшено правову невизначеність у сфері використання печаток, що, у свою чергу, призведе до зменшення кількості спорів з цього питання. І взагалі взаємодія суб’єктів господарювання та державних органів буде спрощеною.

Наголошується, що проект закону не стосується прав та обов’язків громадян, які не здійснюють господарську діяльність.

Законопроект почне діяти через три місяці після його публікації. Поки його ще повинен підписати спікер і президент.

Наталія Марченко, 26 березня, 2017 р.
http://espreso.tv/article/2017/03/26/skasuvannya_pechatok_novi_pravyla_vedennya_biznesu


29%, 2 голоса

71%, 5 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Догана бездоганності ОСББ




Догана бездоганності ОСББ

В мене були сумніви, чи можна про це розповідати, бо журналісти, як адвокати чи лікарі, можуть знати багато, але не все мають право розголошувати, особливо якщо це стосується когось приватно, зокрема його бізнесову таємницю. Водночас і мовчати не можна, коли це стає надто вагомою темою. Одного часу я активно досліджував тему комунального господарства в Україні і, зокрема, тему ОСББ (Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку).  http://blog.i.ua/community/662/1974822/
В той час я познайомився з чоловіком, який розповів мені про унікальну людину-реформатора і його досягнення в цій комунальній сфері, але суто по-секрету і далі ви здогадаєтесь чому. Так само я знаю приблизну схему, а не реальність як таку, бо то відбувалось в іншому місті, але для мене то була вражаюча інтелектуальна знахідка. У нас зараз (як і завжди!) є чимало базік, що на словах палаци з повітря збудують, але якщо постає запитання: Чому ж коли ви (вибачне на слові: с-с-суки!) був при владі і параді, то самі нічого не зробили?! Чому не вирішили проблемне питання так, щоб ми про нього більше і не згадували? – відповіді конкретної немає, або ж безпомічно розводять руками, що ситуація не дозволяла і лякала тощо. Маю, зокрема,  на увазі занадто балакучого екс-міністра комунального господарства Кучеренка і ще більшу «народну захисницю» щодо газу та комунальних тарифів екс-прем’єр-міністра Юлію Тимошенко, щоправда захисницю після втрати посади, а не під час свого прем'єрства. Також на противагу негативним прикладам назву унікальну людину, царство їй небесне, – Георгія Кирпу, який чи не єдиний рухав, будував і відкривав у часи, коли все довкола в Україні зупинялося і закривалося, а далі – руйнувалося і розкрадалося. Тобто одні в найгірші часи у жахливих  обставинах могли робити і зробили, а інші – не змогли і не зможуть ніколи. Висновки з того робить самі.
Герой моєї розповіді був інженером-будівельником, що лишився без роботи у кризові 90-ті роки псевдо-реформ Леоніда Кучми, коли в державі Україні майже все встало на «мертвий (в буквальному розумінні цього слова і вислову!) якір», особливо ж – будівництво припинилось повністю. Розпочинав «човником»-торгашем до Туреччини, а тоді трапилась нагода під замовлення будувати приватні котеджі ясно що не простим людям, під час чого завів потрібні знайомства, щоб змогти відкрити власну будівельну фірму, яку зайве не опікали владні установи з податкової та прокуратури і їм подібні рекетири при владі, а ще тоді можна було знайти земельні ділянки під забудову в досить прийнятний спосіб. Хто знається на темі – той все зрозуміє, а хто не знає, тому не пояснити в двох словах, а довго – ніколи. Після кількох вдалих оборудок з котеджами та окремими багатоповерховими будинками він, можливо, перший вийшов на проект побудови наразі вже поширеного будівництва комплексу, або інакше: цілого кварталу. Зараз у Львові такого багато, але не чув про інше, що було головним в задумі цього будівничого, про що і хочу розповісти.
Використати тему Закону про ОСББ в якості «фірми-прокладки» здогадались чимало бізнесменів, які будували багатоквартирний дім, приватизували на підставні особи квартири, створювали власне ОСББ і обирали-призначали його керівництво, після чого продавали квартири справжнім власниками, але при цьому по-суті примушували їх ставати членами вже діючого псевдо-ОСББ за фактом його існування. Реально будинок обслуговувався  найближчою з житлово-комунальних контор чи подібною організацією, з якими укладався від імені правління ОСББ відповідний договір, що було вигідно для керівництва комунальних підприємств, як значний додатковий прибуток при тій самій рабсилі і ресурсах. Таким чином гроші з мешканців будинку збирало псевдо-ОСББ, з того всього 20-40% лишало собі, а інше переказувало на рахунок комунальників і так до безкінечності. Чистий прибуток до кишені власника забудови на тривалий час гарантовано без зайвих витрат. Зокрема таким чином у Києві діяли будівельні фірми підпорядковані олігарху Живаго і не тільки його. Власне тут і проявилось найогидніше звіряче обличчя Закону про ОСББ, тому що правління цього колгоспу обрати простим співмешканцям будинку є досить важко, а переобрати – майже неможливо. Саме тому у новобудовах комунальні послуги завжди дорожчі за середній рівень по місту. Причому навіть за чесного утворення  і керівництва ОСББ, що мене особисто дивує, але то інша розмова.
Одразу зазначу, що не маю зайвого захоплення перед цією людиною, якої ніколи не знав, як не обожнюю надто Георгія Кирпу, з яким довелось безпосередньо бачитися кілька раз. Річ у тому, що на моє тверде переконання ще з армії: керівник не має бути добрим і альтруїстом, а має бути розумним і справедливим. Цього достатньо! Я поважаю людину, якщо вона справу вміло робить з прибутком, людям дає заробити і собі особисто добрий шмат залишає цілком заслуженого бабла (грошей). Так, добрий керівник часто є жорсткою і навіть жорстокою людиною, але це обумовлено всім стилем його роботи і посади, а точніше – з сукупності домовленостей, зобов'язань,   відповідальності та ризиків. Я не уявляю ситуації, щоб людина була доброю і стала багатою завдяки бізнесу. Бізнес – то є війна, нехай і економічна, а на війні головним є вижити і залишитись людиною, ну і, звичайно, – перемагати. Проте залишитись  Людиною для керівника завдання не з простих. Такою справжньою людиною  я вважаю героя моєї оповіді, який загинув під час відпустки кілька років тому, коли займався дайвінгом і досліджував з друзями уламки затонулого корабля. Його бізнесу я вже якоїсь значної шкоди не зроблю, розповідаючи про його унікальні знахідки в системі ОСББ, хоча по-суті то є антитеза існуючому закону. І гарна догана бездоганності цього закону про ОСББ, який аж занадто чомусь популяризують і майже не критикують в ЗМІ.
Тепер почну про головне: ним було збудовано чотири дев’ятиповерхових будинків на чотири під’їзди у вигляді чотирикутника (каре), посередині спортивний і дитячий майданчики, кілька продуктових «мапів» (магазинчіки) і кнайп (кафе), а найголовніше – збудовано окрему централізовану систему опалення та водопостачання. Ви скажете: – Ну і що тут дивного? Отож бо і воно, що всі так вважали: звичайна котельна і не більше. А воно зовсім незвичайна. Зрозуміло, що тут прийшлось людині чимало обмізкувати і ризикувати, бо тоді термальне тепло було для України диковинкою як, врешті, і зараз. Під час будівництва котельні були запрошені фахівці (недешеві!), які пробурили глибинні шурфи і встановили апаратуру термального теплопостачання. Ще на належній відстані було зроблено артезіанські свердловини, які було об'єднано в єдину автоматизовану систему з двома середньої потужності газовими котлами. Також було облаштовано на даху котельні сонячні батареї, а в середині акумуляторний відсік та ще два дизельні електрогенератори: один меншої потужний для аварійного підключення і другий досить потужний на випадок відключення централізованого електропостачання від міста для всього комплексу, бо ж все на електриці функціонувало. Також було прокладені мережі централізованого водопостачання,  водовідведення (каналізація) і газопостачання. Але самі будинки не були газифіковані, а все в них було виключно на електриці і то було дуже мудро з кількох причин: по-перше, ніхто з жильців апріорі не міг самостійно встановити собі автономне опалення; по-друге, це значно зменшувало залежність від різних контролюючих інстанцій по-газу; нарешті, по-третє, гарантувало високий рівень безпеки у багатоквартирній будові від вибухів побутового газу і пожеж. Досить і досить важлива річ, що завжди гарно сприймається мешканцями, як і для промоції при продажі квартир добре діє. Здавалось на перший погляд, що нічого особливого в тому немає, але давайте уважно придивимось і підрахуємо.
Одна справа: збудував, продав, прибутки зібрав і забув. Інша справа, якщо  після продажу доходи далі продовжують надходити, але не як у фірм-«прокладок» типу псевдо-ОСББ, а як все нормально якісно своє комунальне забезпечення. Звичайно, що була певна «хімія», коли створювались і функціонувало це своєрідне приватне ОСББ,  але інакшого наше українське законодавство не дозволяло, тому що управляючі компанії дотепер є тільки на папері в якості законопроектів. Тут все було досить законно! В кожному будинку до половини квартир продавалось, ще частина здавалась у довготермінову оренду, а ще інша частина йшла на по-добову здачу. Тобто частка квартир забудовника була достатня для обрання правління ОСББ, отже всім тим господарством по будинку займався офіційний голова правління ОСББ, а насправді – призначений забудовником управляючий, якому виділялась службова квартира і досить непогана зарплатня з гарними бонусами від прибутку. Маю зазначити, що демпінговими цінами тут не займалися, щоб не нажити ворогів, але в цілому ціни були середні за ринковими, при досить значних внутрішніх пільгах. Можна було мати нижчі розцінки за комуналку, але тоді це б викликало непотрібну підозру та зацікавленість різними інстанціями, чого не хотілось. Врешті, все було досить прибутковим навіть за низьких тарифів на газ, а коли тарифи почали шалено зростати – це стало просто «золотою жилою»! Додам, що кому потрібно – грошики заносили, бо то традиція в українців – «засіяти» в кабінетах чиновників, щоб як у нас кажуть: «Не треба від держави допомоги – головне, щоб не заважала». Мусів бути як всі на той час, щоб не постати під прицілом в переносному і прямому значення цього слова. Всіляке бувало. Повторюсь, що не роблю свого героя таким вже Героєм – я просто  втішався з того, що не просто когось з людей наших тупо обкрадають, а чесно розумом гроші хороші заробляють! Люди сплачували ті самі гроші, що і всі! Просто на газові котли приходило нагріта термальним теплом вода і її тільки підігрівали на потрібний градус та запускали в систему, а гроша рахували як за нагріту воду за розцінками, що і в усіх котельнях міста. Нечесно? Чому? Хіба втрати з тепломереж, які ми  так само оплачуємо, є чесно? Отож…
Скажу відверто, що коли зустрічаю подібні схеми збагачення, то щиро захоплююсь ними. Просто я мав надто багато справ зі справді геніальними схемами розкрадання бюджетних коштів, тобто обкрадання нас з вами. Чомусь багато хто вважає, що держава і її бюджет щось далеке від нього особисто, тоді як насправді це все наші з вами гроші – наші гроші! Власне тому я і поважаю людей, які стають багатими не торкаючись до бюджету держави. Вкрасти, звичайно, також треба вміння, але честі в тому немає, а тут чоловік просто додавав до основного централізованого джерела ще свою вироблену воду, тепло- та електроенергію і навіть послуги безпеки та кабельного телебачення – все чесно і достойно! Молодчина! Шкода, що мало таких у нас розумників. Зовні все так просто начебто виглядає: у кожного власника квартири його домофон окрім прямої дії впускати до під’їзду мав додаткову функцію внутрішнього зв'язку з операторами і будь-яку свою проблему чи потребу жилець міг миттєво їм передати, а ті так само швидко доводили все потрібному управляючому в цілодобовому режимі, бо ж той тут і жив в цьому будинку! Далі всі проблеми оперативно вирішував сам управляючий без додаткових коштів з мешканців будинку, окрім серйозних ремонтів, але то інакше не буває. Всі були задоволені, жили тихо і мирно, чого і всім іншим бажаємо.   
На завершення ще дещо так чисто раціональне: у так званій «котельні» все було автоматизовано, але і оператор про всяк випадок мав чергувати, щоб в разі чогось надзвичайного міг зреагувати, або передзвонити кому потрібно. Причому навіть оператори не знали про систему термального водопостачання та артезіанські свердловини! А навіщо їм те знати? Головне для них було знати, які коли кнопки на диспетчерському пульті натискати. Тільки спеціаліст з налаштування всієї тої автоматики все знав, а я його знав і сподіваюсь – не здав. Так от щоб оператори не сиділи дурно коло тої автоматики, цей чоловік порадив, а той забудовник його послухав щодо внутрішньої мережі з домофонів, а ще наставив відеокамер по периметру будинків і навіть у під'їздах на поверхах. Камери були об'єднано в єдину систему, вони йшли до запису на комп'ютери і виходили на цілу стіну моніторів перед операторами, які, в разі потреби, переключали відеоспостереження, тобто так би мовити «вели потрібний об'єкт» і одночасно, за потребою, викликали охорону. Вона також була своя, бо за безкоштовне користування місцевим тренажерним залом мешканцями мікрорайону «спортивної статури» існувала своєрідна такса охороняти місцевість «за викликом», що всіх влаштовувало: тут живу, тренуюсь і охороняю. Просто і розумно! Головне: правильна організація! Тоді є спокій і порядок. І задоволення від життя. Зрозуміло, що в дуже особливих моментах викликали поліцію чи там рятувальників. Водночас де б господар не мандрував, він завжди міг увійти в Інтернеті на свій сайт і його засекречену функцію аби переглянути відеокамери і простежити, що там у нього робиться в це час. І реагував моментально. Або пізніше. Або не було потреби йому втручатися, раз без нього гарно справлялись. Але він знав усе – техніка все фіксувала…
Більше додати не маю чого, хоч і певен, що було в такого чоловіка (на жаль, не маю права оприлюднити хто це і де це) багато інших задумів та досягнень, але розповів те, що про нього знав. І то взнав випадково в приватній розмові. Хочеться дуже, щоб такого позитиву було побільше у нас в Україні, як і на користь людей в більшому обширі це діяло, але то залежить він самих людей: не будьте наївними простаками і не мрійте, що хтось вам зробить добре за так – ніколи не зробить! Популізм – це система гарних, але брехливих за виконанням обіцянок заради того, щоб тільки дорватися до влади. І оте скигління: – А ми йому повірили…– залишіть немудрим, бо вірити можна тільки в Бога і в себе! Ставайте самі мудрими і самі робіть щось подібне до того, що зумів зробити цей чоловік. Будьмо!

Богдан Гордасевич
м. Львів, 04.12.2016

Ігор Смілянський став особистим ворогом українського бізнесу

Як це не прикро констатувати, але гендиректор Укрпошти Смілянський став особистим ворогом українського бізнесу. Замість того, щоб боротись за клієнта, він пропонує законопроект, яким Укрпошта буде регулювати діяльність операторів ринку. Пропонується створення регулятора з обкладання операторів податком у 0,2% від обороту.

Також Смілянський запропонував закріпити за Укрпоштою виняткове право відправляти посилки вагою або до 2 кг, або взагалі до 10 кг. Каже, що таким чином він хоче закрити діру в 1,5 млрд грн, яка з’явиться в Укрпошті після збільшення мінімальної зарплати. Він готовий знищити ринок доставки. Його не бентежить, що постраждають десятки бізнесів, пов’язаних з галуззю доставки. Не проблема, що постраждають сотні тисяч бізнесів, які щосекунди швидко доставляють свої товари своїм клієнтам. Мільярди втрат заради інтересів одного чиновника, якому потрібно показати результати, які він наобіцяв у ЗМІ.

Уся Україна рухається до дерегуляції, зі скрипом та потугами пробиває вікно у Європу, буквально по сантиметру. А тут таке – у протихід здоровому глузду людина, що декларує прозахідний підхід у менеджменті, законодавчо вирішила заборонити приватним компаніям працювати на найдинамічнішому ринку!

Такого жаху не дозволяли собі жодні керівники Укрпошти чи міністри інфраструктури ні за Кучми, ні за Януковича. Це не можна назвати навіть януковщиною. Такі дії – справжня швондерщина.

Найкращий регулятор ринку – це клієнти! А не Смілянський, що одягнув маску псевдореформатора. Нападати на вільний ринок – це знищення економіки та майбутнього України!

Володимир Поперешнюк, http://politiko.ua/blogpost140622

Предпринимателям придётся сжечь все эвакуаторы

Рано или поздно это придётся сделать. Когда власть остаётся глухой к народу, общество радикализируется.


Уже два года в Киеве творится беспредел. Сносятся десятки тысяч квадратных метров разрешённых ещё вчера торговых площадей. Рушатся пристройки. Разбиваются фасады. Угоняются микроавтобусы, продающие кофе. И предприниматели терпят полное фиаско в борьбе с госаппаратом за своё имущество. Одиночные протесты ни к чему не приводят.

«Швондеры» из киевской городской администрации руками «Київблагоустрій» в наглую разрушают чужую собственность. Вместо того чтобы приводить в порядок малые архитектурные формы, помогать предпринимателям становиться более цивилизованными, их обложили данью, поставив перед жёстким ультиматумом. И сейчас они, чтобы спастись, платят мзду молодым «швондерам».

Хуже всего приходится кофейбусам, которые с прошлого года оказались вне закона. Им запретили торговлю в так называемых «нулевой», «первой» и «второй» зонах, а это практически весь центр столицы, где гуляют и отдыхают люди. Объявив центр запретной для малого бизнеса зоной, городская власть решила не только за предпринимателей, но и за киевлян, где им пить кофе, а где — нет.




Предприниматели ведут себя, как терпилы, принимая «правила игры», которые навязываются им сверху. Время от времени они организовывают протесты, после особенно удачных митингов городская власть бросает им, как собаке кость, небольшие послабления. А затем «охота на ведьм» продолжается…

Это начальная стадия рождения гражданского общества. Следующий этап — формирование групп сопротивления.

Малый бизнес должен понять, что ему необходима самоорганизация. Но до состояния сбитой в единое целое стаи люди должны дорасти.


Для защиты своей собственности малому бизнесу нужны:

- юридическая группа;

- боевая группа;

- единая политическая сила.

Охранная грамота. Флаг. Сеть единомышленников по всему городу.

С этого начнётся цивилизованная торговля в столице. Потому что если предприниматели не объединятся, власть будет продолжать их чморить поодиночке, пользуясь государственной безнаказанностью. Но сплочённая группа людей, готовых защищаться юридически и физически, даст отпор беззаконию.


Методы сопротивления: юридическое обеспечение защиты прав (судовые иски, жалобы, ходатайства), массовые собрания, акции протеста, информационная поддержка (активное использование соцсетей, съёмка видео на YouTube на смартфоны).


Фактически в Киеве разворачивается настоящая война, и у нас, свободных предпринимателей, есть два выхода: либо подчиниться беспределу и платить, либо стать мощным политическим движением и заставить власть считаться с нашими правами.

Мы должны создавать цивилизованную торговлю в Киеве, а не ломать чужой бизнес бульдозерами, разбивать ломами, увозить на эвакуаторах, убивая сам дух предпринимательства. И чтобы донести до власти эту простую идею мы будем делать всё возможное.


Предприниматели, присоединяйтесь!

Становитесь активистами

Сбрасывайтесь деньгами

Вступайте в 5.10


6 стартапів, що створили бізнес ЗАВДЯКИ безпілотникам

SkyCatch

Стартап, якому лише 2 роки, вже привернув інвестиції 22 компаній, в тому числі і Qualcomm Ventures, Avalon Ventures і інших.
Клієнти бренду користуються додатком для підключення до камер дронів. Воно забезпечує перегляд потокового HD-відео і фото. Дрони використовуються для картографії і зйомки місцевості.

Skycart

Доставка вантажу дронами протягом півгодини. Поки що стартап працює по Каліфорнії, але збирається стати великою службою швидкої доставки.

Vertical

В основному корисний фотографам і дизайнерам, дозволяючи їм окреслити місцевість для майбутньої роботи і отримати мультимедійні матеріали з висоти.

OpenROV

Застосовується для підводної розвідки в різних водоймах. Найбільш затребуваний в екологів і дослідників водних глибин.

CyPhy Works
Компанія застосовує дронів в пошукових і рятувальних операціях.

Airdog

Дозволяє подивитися спортивні події прямо з повітря. На сьогоднішній день в стартапі зацікавлено більше 15 інвесторів ..

Програма форуму жінок у Харкові

Статистика щодо сфер праці вже зареєстрованих учасниць Форуму

 бізнес-леді в Харкові 17 -18 вересня.



ПРОГРАМА – 17 вересня

8:15 – 9:00
Реєстрація
8:30 – 9:00
Вітальна кава
9:00 – 9:05Вступне слово від організаторів Форуму – Наталія Яковлєва, директор агентства «Эксперт-Плюс».
9:05 – 9:20Звернення Посла США в Україні Джефрі Пайетта. Привітальна промова пана Вільяма Лейтінена, Радника з економічних питань Посольства США в Україні
9:20 – 10:40ПАНЕЛЬ 1.
«Стратегія можливостей» – Юлія Клименко, заступник Міністра економіки України, Тетяна Гавриш, керуючий партнер юридичної фірми ILF, Почесний консул Федеративної Республіки Німеччина у Харкові, Наталя Виноградська, директорка програми «IT-кластер» ,Денис Ткачов, директор департаменту з підвищення конкурентоспроможності ХОДА. Модератор —Тетяна Гавриш. Гранд зала.
10:40 – 11:40ІСТОРІЇ УСПІХУ, Гранд зала.

  1. Надія Хохлова, фітнес-директор спортивного клуба «ТЕТРА» (Харків)
  2. Катерина Ющенко, директор Ukrainian Wine & Spirit School (Харків)
  3. Оксана Сердюк, співвласниця мережі ресторанів «MAFIA» (Харків)
  4. Оксана Васильєва, власниця крамниці hand-made товарів «АртБутик» (Харків)
11:40 – 12:00
Кава-брейк
12:00 – 14:004 одночасних секційних сесії на вибір.

  • Стратегічний менеджмент, Ольга Гужва, заступник декана з міжнародної співпраці соціологічного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Зала 1
  • Комунікація, PR, Кирило Нагорний, керівник маркетингового бюро «Monya Gets» Зала 2
  • Стартап в МСБ, Олександр Чумак, президент Асоціації приватних працедавців Зала 3
  • Стартап в IT, Євген Шпіка, CEO компанії «TopTechPhoto» Гранд зала
14:00 – 15:00
Обід
15:00 – 17:004 одночасних секційних сесії на вибір.

  • Маркетинг, Марія Котвіцька, директор та співзасновник маркетингового агентства «AGV – AftermarketGlobalVision» Зала 1
  • Фінанси, Тетяна Герасимова, власниця консалтингового агентства з фінансових питань «Ведіс» Зала 2
  • Управління персоналом та мотивація, Ірина Маркевич, тренер, бізнес-консультант компанії «Эксперт-Плюс» Зала 3
  • Ефективні переговори, Олена Березовська, керівник навчального проекту «Школа лідерства» Гранд зала
17:00 – 17:15Резюме. Заключна промова.
17:15 – 17:45
Кава-брейк
19:00Культурна програма на основі самофінансування делегаток.


Дорогу і допомогу жінкам України!

Форум жіночого підприємництва
«Українки у Бізнесі: власна справа — розвиток та успіх»

«Українкам з восьми областей розкажуть про нові можливості для бізнесу»

17 – 18 вересня в Харкові відбудеться практичний Форум для жінок-підприємниць «Українки в бізнесі: власна справа – розвиток та успіх». Даний Форум стане вже п’ятим в цьому форматі. Головна мета заходу – всебічний розвиток жіночого підприємництва в Україні, пошук нових шляхів і можливостей.

Підтримка та розвиток жіночої підприємницької діяльності – це одна зі складових ефективного росту економіки та запорука вирішення широкого кола соціальних і економічних задач в Україні.

     У непросте сьогодення для жінок в бізнесі відкриваються нові перспективи і можливості, саме тому одним з головних завдань Форуму є навчити як ці можливості використовувати на повну силу. На учасниць чекає дванадцять актуальних та сучасних майстер-класів від кращих тренерів України, які покликані дати знання та практичні навички щодо виходу на європейські ринки, міжнародного маркетингу, відкриття та реалізації стартапів, отримання грантової і донорської допомоги та інших актуальних питань підприємницької діяльності. Бізнес-форум орієнтований на жінок з досвідом підприємницької діяльності від 0 до 3 років і його завдання – дати активний і якісний старт до розвитку власного бізнесу. Протягом Форуму відбудуться зустрічі учасниць з представниками влади, бізнес-кіл та однодумницями.

     Організаторами заходу виступають благодійний фонд «Харків з тобою» і маркетингове бюро«Monya Gets» спільно з соціальною мережею для жінок-підприємниць "Українки в бізнесі",Українським жіночим фондом та консалтинговим агентством «Ведіс». Подія відбудеться за підтримки посольства США в Україні. 

     У Форумі візьмуть участь жінки-підприємці з Харківської, Чернігівської, Полтавської, Сумської, Кіровоградської, Дніпропетровської областей, а також переселенці зі звільнених територій Донецької та Луганської областей. 

     Серед почесних гостей та доповідачів Форуму: Юлія Клименко, Заступник міністра економіки України, Тетяна Гавриш, ЮФ ILF, Почесний консул Федеративної Республіки Німеччина в Харкові, Наталя Виноградська, Директорка програми «IT-кластер», Денис Ткачов, Голова Департаменту з підвищення конкурентоспроможності ХОДА, Оксана Шахова, Керівник Харківського відділення Райффайзен банк Аваль, Олена Решетняк, Голова правління «Агенції змін «Перспектива», Наталія Яковлева, агенція «Експерт-Плюс» Марія Котвіцька, Директор та співвласник міжнародної агенції «AGV – Aftermarket Global Vision», автор проекту бізнес-платформи для жінок www.ukrainky.biz, Тетяна Герасимова, Власник консалтингового агентства з фінансових питань «Ведіс», Олеся Бондар, Директор БФ «Український жіночий фонд», представники Посольства США в Україні. 

     Участь у заході безкоштовна за умови попередньої реєстрації та конкурсного відбору анкет. 

    Учасницям з регіонів організатори компенсують вартість проїзду (за умови надання дублікату проїзних документів) та проживання. 

     Для участі у Форумі необхідно заповнити анкету з 17 по 31 серпня 2015 . 

Всі анкети будуть розглянуті, а відібрані учасниці отримають офіційне запрошення на електронну пошту після 4 вересня. 


 Cторінка ВКонтакті: https://vk.com/event100324508
 Facebook: https://www.facebook.com/events/1619947084942108/

Контактна особа з питань програми, реєстрації, умов участі: Марія Платонова

Тел: 099-660-44-80 (10:00 – 17:00)


Почесні гості


Джеффрі Р. Пайєтт
Посол США в Україні

Партнери та спікери


Марія Котвіцька

Тетяна Герасимова


Євгенiя Вострикова


Олеся Бондар

Докладно…


Форум жіночого підприємництва
“Українки в бізнесі: власна справа – розвиток та успіх”
17-18 вересня 2015, м. Харків

Криваві гроші війни, або чому АТО – це надовго...

Криваві гроші війни, або чому АТО – це надовго?

1358371

Пам’яті чергової заяви ВР про агресію Російської Федерації присвячується.

Крайню заяву ВРУ «Про гідну відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» (№ 2332) було підписано учора, 27.04.2015 р.

Ймовірно, це сталося через те, що попередні постанови давали не таку «гідну відсіч»… Мова «Про Звернення ВРУ до ООН, ЄП, ПАРЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання РФ державою-агресором» від 27.01.2015 р. та про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької й Луганської областей тимчасово окупованими територіями від 25 березня 2015 р.

Чи змінилося щось у стосунках з агресором та окупованими територіями після схвалення чергових заяв? За своєю силою ці постанови є політичними документами та носять декларативний характер, тобто не містять норм прямої дії. Їх ухвалення нічого не змінює ні на війні, ні у господарській, ні у правозастосовчій практиці, а лише дає політичну оцінку ситуації. Отже… не змінює нічого.

Далі розглянемо уважніше саме господарську складову відносин Україна-ЛДНР, оскільки саме вона є самою непублічною на цей час.

На окупованій території Донбасу наразі проживають близько 3 млн. осіб та зосереджено до 20% промислового потенціалу України. Енергетика, промисловість та транспорт інтегровані в економіку України. Це великий споживчий та промисловий ринки.

Де факто, економічні стосунки з ЛДНР ніколи не припинялися. Лінію фронту перетинали і перетинають як люди, так і товари. При цьому «побори» до структур ЛДНР платять абсолютно всі суб’єкти, що знаходяться на окупованій території: від ДТЕК до копанки. В них просто немає вибору. Навіть якщо підприємство перереєєструвалося в Україні – воно платить ще й місцевим хазяївам. Тому на практиці абсолютно УВЕСЬ бізнес на території псевдореспублік на даний час фінансує діяльність бойовиків.

Це факт, на який ми не можемо вплинути, оскільки суверенітет України в ЛДНР не діє. Тому давайте з’ясуємо, чому навіть за умов подвійного оподаткування та хаотичних поборів, на лінії розмежування з ЛДНР стоять черги з фур, що шукають найменшої можливості потрапити до бойовиків і назад.

12

І справа не лише в тому, що Донецьку та Луганську потрібні харчі. Торгувати з Донецьком ризиковано, мутно і… вигідно. Настільки вигідно, що є люди, які зацікавлені в продовженні мутного статусу: «ані війни, ані миру». Саме для збереження схем збагачення на ухиленні від оподаткування. Головна «тема» – прихований від оподаткування прибуток.

Схема працює наступним чином. Як правило, виробник з України продає свій товар дистрибутору, який також має українську реєстрацію та працює легально. Дистрибутор знаходить покупця на окупованих територіях. Зазвичай, дистрибутор і покупець пов’язані через одних й тих самих фізичних осіб.

Укладається угода на поставку продукції, бажано з відтермінуванням оплати поставленого товару. Товар з документами та товарно-транспортними накладними їде до ЛДНР. Все легально, підстав відмовити у перетині лінії розмежування немає, окрім особливого режиму в зоні АТО, про який йтиметься нижче.

Покупець отримує товар, продає його з неймовірною націнкою до середньої роздрібної вартості товару в Україні – тобто приблизно у 30% та ще й виключно за готівку, оскільки українська банкова система в ЛДНР не працює. Уся націнка прихована від фіскалів. Тому вже на цьому етапі Покупець отримує приблизно 40 % неоподатковуваного прибутку від вартості товару. Навіть за відкатів на війну для терористів такий бізнес залишається золотим.

Існує можливість і для більш грубих, але ще прибутковіших оборудок. При наближенні термінів оплати Покупець звертається до штабу АТО (СБУ) й легально отримує документ, що підтверджує проведення АТО на території його реєстрації (господарської діяльності) і заявляє, що не може сплатити за отриманий товар, оскільки йде АТО. При цьому уся готівка залишається у Покупця. Звідси стільки повідомлень про затримання кур’єрів з грошима, що прямують з готівкою зі «стрьомної» ЛДНР в Україну.

Окремо стоїть питання відшкодування НДС при зовнішньоекономічних операціях. На території ЛДНР знаходяться виробництва низки найбільших експортерів України: Алчевський металургійний, АВК тощо. Що робити, якщо експорт здійснюється до Росії, митницю ми не контролюємо, а документи оформлюємо на території, підконтрольній Києву? Як прослідкувати, що товар перетнув державний кордон?

Чому в ЛДНР така неймовірна націнка? Плата за ризик – так, безумовно. Але, окрім іншого, система доправлення вантажів на окуповані території запрограмована на виникнення дефіциту. Особливий режим у районі проведення антитерористичної операції запроваджує Закон «Про боротьбу з тероризмом» (ст.14). Відповідно до ч. 4 цієї статті, «перебування в  районі  проведення  АТО осіб,  які не залучені до її проведення,  допускається  з  дозволу керівника оперативного штабу». У нашому випадку – це штаб АТО. Частиною цього режиму є також «Тимчасовий порядок здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів і вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей». Відповідно до нього перевізник повинен мати ще й «дозвіл» не проїзд встановленого зразка, який видається однією з чотирьох координаційних груп в зоні АТО. Діяльність цих груп підпорядкована Координаційному центру при штабі АТО, який складається виключно з силовиків.

Керівництво АТО для проведення «відсіву» претендентів має у своєму розпорядженні підстави на вибір:

1)    наявна інформація правоохоронних органів про можливість використання такого товару у злочинних цілях та/або використання такого товару терористичними організаціями на неконтрольованій території;

2)    наявна інформація про порушення отримувачем та/або постачальником вантажу (товару) вимог податкового та/або митного законодавства;

3)    наявна інформація про використання коштів за поставлений товар з метою фінансування тероризму;

4)    наявність інформації про причетність власника або отримувача товару до терористичної організації.

Підкреслю, що усі ці підстави є оціночними, до того ж їх неможливо перевірити. Пам’ятаєте, що абсолютно всі в ЛДНР фінансують бойовиків та псевдореспубліки? Пам’ятаєте, що ніхто не платить податків з кінцевої ціни продажу?

Власне, це все… Нічого кращого для створення дефіциту та черг бажаючих отримати жаданний дозвіл, годі й уявити. Не важливо, хто прийматиме рішення: генерал СБУ чи архистратиг Гавриїл, – корупційною є сама схема. Корупціонерами є усі, хто в ній задіяний.

У підсумку маємо таке:

  1. Побори, зібрані на території ЛДНР, використовуються для подальшого фінансування власне ЛДНР.
  2. З операцій, проведених на окупованій території Донбасу податки в бюджет України не сплачуються.
  3. При перетині «лінії розмежування» створено легальні корупційні схеми.

Найнеприємніше, що йдеться про схеми з мільярдними оборудками. Отримані кошти, наче наркотик, отруюють відразу увесь організм держави: правоохоронців, фіскалів, урядовців та парламентарів. Тих самих урядовців і парламентарів, яких ми обрали рік тому й матимемо нагоду змінити лише за чотири роки. Виникає риторичне запитання: скільки місяців потрібно вести АТО за сьогоднішими правилами, щоб корупція поглинула усю державну систему України?

 Володимир Полевий,

експерт з національної безпеки Інформаційно-аналітичного центру

http://mediarnbo.org/2015/04/28/krivavi-groshi-viyni-abo-chomu-ato-tse-nadovgo/


80%, 4 голоса

20%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Лошадка (не зоологічне)


Немного про Натаху и ее алюминиевый заводик в Христофоровке

Вокруг Антрацита полно копанок, которые принадлежат Натали. Что интересно, когда в Луганске собирали сброд под СБУ, в самом начале проекта Луганда, основная массовка была бригадиры и рабы с этих копанок, которых привезли туда по Наташиному приказанию и Ефремова (её компаньона) просьбе. Так вот, когда началась АТО сепаратисты не пойми с какого бодуна выставили блокпост в забытой и заброшенной Христофоровке, где ничего стратегического нет. Кроме Натахиного заводика по производству алюминиевых чушек, от которого стоит невыносимая вонь по всей округе. Это чудище периодически выпускает в небо вонючий дым ядовито-желтого цвета, которым местные вынуждены дышать. С какого такого бодуна сепаратисты стали бы охранять Натахин подпольный завод я думаю вы догадаетесь и сами. Надеюсь, что после окончания войны на Донбассе этим вопросом заинтересуется и Ярема или кто-там будет прокурорствовать на тот момент. Потому что там же украдено столько бабла, что надо задавать вопросы. Не может же так быть, что весь Луганск знает чьи копанки, а прокуратура не знает.

P.S. Кстати, шахтеры нежно зовут ее Наша Лошадка.