хочу сюда!
 

Инна

37 лет, водолей, познакомится с парнем в возрасте 36-43 лет

Заметки с меткой «бізнес»

Заробіток на хворих короновірусом! Як Україна готова до епідемії

СБУ викрила: Топ-менеджмент фірми привласнив 16,5 мільйона гривень держкоштів на поставках медобладнання для діагностики коронавірусу.

Служба безпеки України викрила топ-менеджмент київської комерційної структури на привласненні мільйонів гривень державних коштів при поставках лабораторного обладнання для діагностики коронавірусу. Гендиректору фірми повідомлено про підозру.



За версією слідства, приватне товариство уклало договір з державними медичними закладами у Полтавській і Запорізькій областях. Комерсанти мали забезпечити лабораторії обладнанням, необхідним для виявлення коронавірусної інфекції СOVID-19. Устаткування призначалось, зокрема, для досліджень біологічного матеріалу потенційних хворих.

Оперативники спецслужби встановили, що бізнесмени при формуванні ціни порушили норми граничної надбавки на медобладнання, встановленої урядом. Своїми діями вони завдали збитків держбюджету на понад 16,5 мільйона гривень. Ця сума підтверджена судово-економічною експертизою.




Під час обшуків в офісних приміщеннях комерційної структури правоохоронці вилучили документацію, яка підтверджує проведення оборудки.

Наразі генеральному директору приватного товариства повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 12 років з конфіскацією майна.

Операція проводилась співробітниками Головного управління контррозвідувального захисту держави у сфері економічної безпеки СБ України під процесуальним керівництвом Київської місцевою прокуратури № 7.

Действительно ли сбу "кошмарит" бизнес, или правда о реформе cбу

Недавно на "Экономической правде" наткнулся на интересную колонку Юрия Радзиевского с красноречивым названием "СБУ повышает давление: что готовит" реформа "спецслужбы".

Правда, "интерес" достаточно условный. Потому что само название и отдельные выводы автора является манипулятивными.

Действительно, в прошлом о случаях давления на бизнес вспоминали не раз. Они негативно повлияли на имидж Службы, результаты этого чувствуем до сих пор.

Но сегодня превращать СБУ в "кошмар" для бизнеса и отпугивателя иностранных инвестиций как минимум неверно. Особенно когда статистика задержания коррупционеров из других правоохранительных органов дает много информации для противоположных выводов.

Отдельно обращу внимание на интересный момент. Знаете ли вы, что пресловутые "маски-шоу", в которых неоднократно обвиняли СБУ, в большинстве случаев инициировали следователи других правоохранительных органов?

То есть они начинали уголовные производства, а представителей Службы привлекали для участия в соответствующих процессуальных мероприятиях. И все это - в рамках действующего законодательства.

Например, довольно распространенная практика: следователь другого правоохранительного органа начинает уголовное производство в преступлении, не отнесенном к подследственности СБУ (при этом проверка обоснованности оснований - не в компетенции Службы), затем поручает одному из оперативных подразделений СБУ провести следственные действия (обыск или допрос).

Кто в такой ситуации на самом деле давит на бизнес, если уголовное производство начато с "надуманных" оснований? Следователь, который инициировал, или оперативный сотрудник, который обязан провести обыск?

Чтобы таких ситуаций не возникало в будущем, этот вопрос решается в законопроекте "О СБУ". Он делает невозможным привлечение сотрудников Службы к проведению следственных (розыскных) действий в рамках досудебного расследования преступлений, которые не отнесены к ее подследственности.

Однако некоторые "эксперты" упорно этого не замечают. Создается впечатление, что чуть ли не каждый пытается хайпануть на реформе СБУ. Невольно на ум приходит популярный в соцсетях мем о вчерашних политических экспертах, которые сегодня вдруг стали специалистами-вирусологами.

Кстати, вот еще один такой пример подачи "жареного": мол, после реформы СБУ сможет "забрать" у любого другого органа дело, если оно будет касаться государственной безопасности.

А в действительности право инициативы и разрешения предоставляется только высшим должностным лицам СБУ и ГПУ и касается именно возможности Службы проводить досудебное расследование преступления, не включенного в ее подследственности, если он представляет угрозу государственной безопасности.

Поэтому использовать этот механизм для якобы давления на бизнес, как опасаются некоторые эксперты, на практике довольно сложно.

Еще одно неоднозначное требование - забрать у спецслужбы полномочия по защите экономической безопасности государства. Но давайте посмотрим: агрессия со стороны РФ идет по четырем операционными линиями - политической, экономической, информационной и военной.

Закон "О национальной безопасности Украины" прямо определяет обязанностью СБУ осуществлять контрразведывательную защиту экономической безопасности государства. Нам отказаться от этого направления? Мы готовы просто сдаться? Или поверим, что РФ не будет подрывать украинскую экономику?

Если же мы внедряем лучший зарубежный опыт, то, например, в Национальной контрразведывательной стратегии США на 2020-2022 гг. определены пять стратегических целей контрразведки. И три из пяти - об экономике! В странах НАТО и ЕС контрразведка защищает критическую инфраструктуру. Почему же некоторые наши эксперты ссылаются на опыт иностранных спецслужб, но не видят там экономики?

Подчеркиваю, что сегодня СБУ воспринимает бизнес как важного партнера. Мы взаимодействуем с ведущими бизнес-ассоциациями: Американской торговой палатой, Союзом украинских предпринимателей, Европейской бизнес ассоциацией. Вместе с бизнес-омбудсменом рассматриваем жалобы на СБУ.

И если сравнить динамику таких жалоб в Совет бизнес-омбудсмена, то по СБУ она в разы меньше, чем по другим органам (в 2019 году: на СБУ - 17 на ГФС - 1073, на НПУ - 107). И каждый год их количество уменьшается.

О каком системном давлении мы тогда говорим? Я понимаю, что, наверное, это и есть работа отдельных экспертов - моделировать теоретические лазейки. Но не за счет инсинуаций и домыслов. Нельзя целенаправленно лишать спецслужбу действенного инструментария перед угрозами только потому, что кто-то заранее предполагает теоретический риск каких-то злоупотреблений.

Должны учитывать существующие реалии безопасности, в частности в экономике, а не вычеркивать ее из списка. Ведь на самом деле вопрос не в том, какие у Службы будут полномочия (хотя и это важно), а скорее в том - как и каким образом они будут реализовываться.

Источник:https://newsone.ua/opinions/dejstvitelno-li-sbu-koshmarit-biznes-ili-pravda-o-reforme-sluzhby.html?fbclid=IwAR00KAKHZvY20EZz3wJ3oQ77AvqKEZHPlRmXDwn3im3HoFy0q3kOCdFbBaw

Повідомлено про підозру викритому СБУ на корупції підполковнику

Співробітники Служби безпеки України викрили на корупційному правопорушенні заступника начальника райвідділу ГУ Нацполіції в Кіровоградській області. 
За даними слідства, підполковник поліції вимагав від місцевого мешканця одного із райцентрів області неправомірну вигоду. Посадовець обіцяв вплинути на працівників міжрайонного регістраційно-екзаменаційного відділу підробити документи про навчання з присвоєння додаткових категорій водійських прав.

Затримали поліцейського на робочому місці після отримання заключної частини хабара.

Під час обшуків у його робочому кабінеті правоохоронці також виявили понад 56 тисяч доларів США та 7,5 тисяч євро, ймовірно отриманих незаконним шляхом.

У межах кримінального провадження затриманому повідомлено про підозру вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 (зловживання впливом) Кримінального кодексу України, вирішується питання щодо обрання міри запобіжного заходу.

Тривають слідчі дії для встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності інших співробітників райвідділу, можливо причетних до незаконних заробітків.

Викриття посадовця проводилось спільно з Теруправлінням ДБР, розташованим у Миколаєві, Управлінням внутрішньої безпеки Нацполіції та під процесуальним керівництвом прокуратури області. 


Чи дійсно СБУ "кошмарить" бізнес, або Правда про реформу Служби

Нещодавно на "Економічній правді" натрапив на цікаву колонку Юрія Радзієвського з промовистою назвою "СБУ підвищує тиск: що готує "реформа" спецслужби".

Щоправда, "цікавість" доволі умовна. Бо сама назва та окремі висновки автора є маніпулятивними.

Дійсно, в минулому про випадки тиску на бізнес згадували не раз. Вони негативно вплинули на імідж Служби, результати цього відчуваємо дотепер.

Але сьогодні перетворювати СБУ на "кошмар" для бізнесу та відлякувача іноземних інвестицій, як мінімум, невірно. Особливо коли статистика затримання корупціонерів з інших правоохоронних органів дає багато інформації для протилежних висновків.

Окремо зверну увагу на цікавий момент. Чи знаєте ви, що горезвісні "маски-шоу", у яких неодноразово звинувачували СБУ, в більшості випадків ініціювали слідчі інших правоохоронних органів?

Тобто вони розпочинали кримінальні провадження, а представників Служби залучали для участі у відповідних процесуальних заходах. І все це – в межах чинного законодавства.

Наприклад, доволі поширена практика: слідчий іншого правоохоронного органу розпочинає кримінальне провадження у злочині, не віднесеному до підслідності СБУ (при цьому перевірка обґрунтованості підстав – не в компетенції Служби), потім доручає одному з оперативних підрозділів СБУ провести слідчі дії (обшук або допит).

Хто у такій ситуації насправді тисне на бізнес, якщо кримінальне провадження розпочато з "надуманих" підстав? Слідчий, який його ініціював, чи оперативний співробітник, який зобов'язаний провести обшук?

Щоб таких ситуацій не виникало у майбутньому, це питання вирішується у законопроекті "Про СБУ". Він унеможливлює залучення співробітників Служби до проведення слідчих (розшукових) дій у рамках досудового розслідування злочинів, які не віднесені до її підслідності.

Однак деякі "експерти" вперто цього не помічають. Складається враження, що ледь не кожен намагається хайпонути на реформі СБУ. Мимоволі на думку спадає популярний у соцмережах мем про вчорашніх політичних експертів, які сьогодні раптом стали фахівцями-вірусологами.

До речі, ось ще один такий приклад подачі "смаженого": мовляв, після реформи СБУ зможе "забрати" у будь-якого іншого органу справу, якщо вона стосуватиметься державної безпеки.

А насправді ж право ініціативи та дозволу надається тільки вищим посадовим особам СБУ та ГПУ і стосується саме можливості Служби проводити досудове розслідування злочину, не віднесеного до її підслідності, якщо він становить загрозу державній безпеці.

Отож використати цей механізм для нібито тиску на бізнес, як побоюються окремі експерти, на практиці доволі складно.

Ще одна неоднозначна вимога – забрати у спецслужби повноваження щодо захисту економічної безпеки держави. Але давайте подивимося: агресія з боку РФ йде за чотирма операційними лініями – політичною, економічною, інформаційною та військовою.

Закон "Про національну безпеку України" прямо визначає обов'язком СБУ здійснювати контррозвідувальний захист економічної безпеки держави. Нам відмовитися від цього напряму? Ми готові просто здатися? Чи, може, повіримо, що РФ не буде підривати українську економіку?

Якщо ж ми впроваджуємо кращий зарубіжний досвід, то, наприклад, у Національній контррозвідувальній стратегії США на 2020-2022 рр. визначено п'ять стратегічних цілей контррозвідки. І три з п'яти – про економіку! У країнах НАТО та ЄС контррозвідка захищає критичну інфраструктуру. Чому ж деякі наші експерти посилаються на досвід іноземних спецслужб, але не бачать там економіки?

Наголошую, що сьогодні СБУ сприймає бізнес як важливого партнера. Ми взаємодіємо з провідними бізнес-асоціаціями: Американською торгівельною палатою, Спілкою українських підприємців, Європейською бізнес асоціацією. Разом з бізнес-омбудсменом розглядаємо скарги на СБУ.

І якщо порівняти динаміку таких скарг до Ради бізнес-омбудсмена, то по СБУ вона в рази менша, ніж по інших органах (у 2019 році: на СБУ – 17, на ДФС – 1073, на НПУ – 107). І щороку їх кількість зменшується.

Про який системний тиск ми тоді говоримо? Я розумію, що, мабуть, це і є робота окремих експертів – моделювати теоретичні лазівки. Але ж не за рахунок інсинуацій і домислів. Не можна цілеспрямовано позбавляти спецслужбу дієвого інструментарію перед загрозами тільки тому, що хтось наперед припускає теоретичний ризик якихось зловживань.

Маємо враховувати існуючі безпекові реалії, зокрема в економіці, а не викреслювати її зі списку. Бо насправді питання не в тому, які у Служби будуть повноваження (хоча і це важливо), а радше в тому – як і яким чином вони будуть реалізовуватися.

Сергій Пунь, для УП

Як зберегти бізнес під час спалаху коронавірусу

Подбайте про співробітників. Встановіть надійні і довірливі відносини зі співробітниками, спілкуйтеся з ними якомога частіше, щоб розуміти, як впливає ситуація з карантином на кожного окремо. По можливості, надайте гарантії щодо того, як Ви плануєте їх підтримувати.

Організуйте систему управління. Створіть систему управління (CRM-прим.) для прийняття рішень, зосередившись на даних, а не на емоціях. Вона може складатися з трьох рівнів: короткостроковий (персонал і повсякденна діяльність), середньостроковий (наприклад, збереження грошових коштів і потенційні звільнення) і довгостроковий (ймовірність серйозного економічного впливу).

Проведіть оцінку ризиків. Навіть якщо у вас є існуюча оцінка ризиків, вона може виявитися неактуальною. Створіть нову, орієнтовану на гігієнічні заходи та заходи безпеки, необхідні для захисту людей, фінансів, технологій та операцій під час спалаху COVID-19.

Упор на зовнішні комунікації. Під час кризи Ваш найцінніший товар - це довіра! Приділіть час, щоб запевнити всіх клієнтів, зацікавлених сторін та громадськість, що Ви застосовуєте всі необхідні заходи для боротьби зі спалахом коронавірусу. Соціальні мережі можуть стати чудовою платформою для цього, а також засобом пошуку ідей від вже існуючих клієнтів.

Оцініть ланцюг поставок. З'ясуйте, чи потребують Ваші колишні клієнти в послугах компанії донині, а також визначте, в яких саме. Потім дізнайтеся у постачальників, що вони можуть Вам запропонувати, але пам'ятайте, що їх пропозиції можуть в підсумку виявитися занадто багатообіцяючими. Якщо готівки не вистачає, проявіть творчий підхід і подумайте про те, як можна обмінюватися послугами по бартеру.

Оцінка операційних ризиків. Оцініть всі операційні аспекти Вашого бізнесу та створіть попередній контрольний список. Так ви будете впевнені, що готові приступити до роботи, як тільки це дозволить соціально-економічна ситуація в країні.

Продуктивно використовуйте час простою. Використовуйте будь-який вільний час, щоб подумати про розробку нових послуг і процедур, на які у Вас раніше не було часу. Стимулюйте своїх співробітників і допомагайте їм відчувати себе продуктивними і цінними, залучаючи їх до цього процесу.

Як бізнес допомагає Україні в сутичці з пандемією

Після того, як коронавірус почав поширюватися Україною, великий та середній бізнес нашої країни виявив активну соціальну позицію. Багато хто з наших співвітчизників здивувався заяві власника компанії Alibaba Джека Ма щодо виділення для України тест-систем на 1 млн. осіб загальною вартістю 80 мільйонів доларів. Але не варто забувати, що це рішення Джек Ма прийняв після розмови з президентом групи DCH Олександром Ярославським, який на боротьбу з коронавірусом надав 2 мільйони доларів власних грошей. 

Мережа «Епіцентр» заявила про надання 1 відсотку з обороту на закупівлю медичного обладнання та засобів захисту та плани передати 100 апаратів штучної вентиляції легенів лікарням Києва та інших міст України.

Компанії FERREXPO сповістила про виділення 2,5 мільйони американських доларів на боротьбу з пандемією коронавірусу на території Полтавщини. У  першу чергу кошти будуть спрямовані на придбання апаратів штучної вентиляції легенів, тест-систем для виявлення COVID-19 і всього необхідного обладнання, як для медичних закладів Полтавщини, так і медизакладів усієї системи охорони здоров'я України. 
Нова пошта виділила 25 мільйонів гривень на обладнання лікарень. Співак і депутат Святослав Вакарчук передає 1 мільйон гривень на покупку медобладнання для лікарень Львівської та Одеської областей.
Інші власники бізнесу не стояли осторонь і надають безкоштовні послуги тим, хто потребує цього в першу чергу. Володимир Кличко та компанія DEOL Partners розміщують лікарів та медпрацівників у мережи своїх готелів у центрі Києва. Uber безкоштовно доставляє до лікарень медпрацівників, задіяних у боротьбі з коронавірусом (сервіс надав 10 000 поїздок). 
Львівське ательє Podium надає приміщення та швейне обладнання, щоб волонтери могли шити маски. Музичне медіа «СЛУХ» почав марафон онлайн-концертів українських артистів.


В Закарпатті санаторний комплекс «Деренівська Купіль» передав у Закарпатську обласну інфекційну лікарню партію експрес-тестів на виявлення COVID-19. Сьогодні увесь світ опинився у ситуації, коли злагоджені дії та відповідальність кожного можуть врятувати тисячі життів, - рахує директор з розвитку комплексу «Деренівська Купіль» Дмитро Шатерніков. - Бізнес не має права стояти осторонь цих трагічних подій. Це величезний тест на людяність. Хтось допомагає фінансово, а хтось - гарним словом. Як казали наші пращури - «З кожного по нитці і буде сорочка». Ми зробили перший крок на цьому шляху. Але точно не останній. Зараз вирішуємо, чим ще можемо допомогти Закарпатській обласній інфекційній лікарні. Адже тільки разом зможемо здолати коронавірус.

Український мікрофінансовий ринок

Український мікрофінансовий ринок очікує найсерйозніша стадія реформування за всю історію його існування

У Європі мікрокредитування – один із найпопулярніших способів фінансування стартапів, у Америці – це спосіб заробітку позичальників, в той час, як українці через власну необізнаність і упереджене ставлення щодо цього бізнесу втрачають безліч можливостей.

Мікрофінансування виникло в період економічної кризи, його історія бере свій початок в середині 1800-х років. В кінці Другої світової війни теоретик Лізандер Спунер запропонував невеличкий кредит, як спосіб порятунку людей від бідності, при цьому «кредитори» - підприємці і фермери теж отримували свій зиск. 

Мікрофінансування у сучасному розумінні почало розвиватись на початку 1970-х, коли такі організації, як Grameen Bank of Bangladesh і піонер мікрофінансування Мохаммад Юнус, почали формувати сучасну індустрію мікрофінансування. Їх досвід започаткував хвилю мікрофінансових ініціатив, коли багато інноваційних підприємств почали експериментувати з кредитуванням малозабезпечених людей. Grameen Bank був джерелом ідей і моделей для багатьох установ в області мікрокредитування, які виникли у всьому світі.

На думку засновника ідеї мікрокредитування Юнуса, кожна людина на землі має потенціал і право жити гідним життям. У різних культурах і цивілізаціях навіть найбідніші люди можуть працювати, щоб домогтися свого власного розвитку, і мікрокредитування може цьому сприяти. 

Сьогодні, за оцінками Світового банку, понад 16 мільйонів осіб обслуговують близько 7000 мікрофінансових організацій по всьому світу. Експерти CGAP зазначають, що близько 500 мільйонів сімей отримують вигоду від невеликих кредитів, що роблять можливим їх новий бізнес. На саміті з мікрокредитування у Вашингтоні була озвучена ідея допомогти 100 мільйонам людей в світі, що наразі за межею бідності, за рахунок кредитів від світових лідерів і великих фінансових інститутів.

Минуло майже 15 років відтоді, як Рада Організації Об'єднаних Націй оголосила 2005 рік  Міжнародним роком мікрокредитування, закликавши фінансовий та будівельний сектор «підживлювати підприємницький дух» бідних людей у всьому світі.

Попри це, інтеграції України у світовий фінансовий простір МФО за цей час не відбулося. Наразі фінансові компанії, що працюють в секторі мікрокредитування, вимушені будувати бізнес в умовах високого ризику неповернених позик. Більш того, наразі доволі багато юристів та адвокатів офіційно, без жодних обмежень з боку фіскальних органів, пропонують послуги захисту боржників, які прострочили з виплатою фінансовим компаніям. Це вже стало своєрідним трендом: створються YouTube канали, сторінки в соцмережах тощо.

Таким чином, можна спостерігати парадоксальну ситуацію, коли на тлі підвищення ефективності державного нагляду за компаніями МФО, правники стимулюють безвідповідальність платників у частині виконання кредитних зобов'язань.

Водночас зауважу, що попит на отримання швидкої беззаставної позики в Україні зростає – сьогодні фактично будь-яка столична площа є місцем високої концентрації кіосків з рекламою послуг з мікрокредитування. Це підтверджує і звіт держрегулятора - ринок мікрокредитування в Україні невпинно зростає.


Інформація з річного звіту Нацкомфінпослуг за 2018 рік

І це попри те, що певні верстви населення через фінансову необізнаність ототожнюють поняття мікрокредитування з позикою без жодних зобов'язань з боку клієнтів, борг, який не потрібно повертати, бо вони, буцімто, не несуть юридичної відповідальності. Насправді це не так: зобов'язання по мікрокредиту має таку ж саму юридичну силу, як інші позики, взяті в кредитних установах.

Фінансові компанії у цьому секторі працюють згідно всім нормам чинного законодавства. Як директор компанії, яка надає послуги з мікрокредитування, підкреслю - компанія не просто офіційно працює на ринку, вона дотримується усіх стандартів ведення європейського бізнесу, зокрема сплачує всі податки державі у повному обсязі.

Проблема в тому, що гравці на ринку МФО багато законодавчо неврегульованих питань тлумачать по різному. Ось чому так важливо включити представників мікрофінансових компаній до діалогу з держрегулятором, який, власне, і формує правила гри на ринку.

З початку осені фінансові компанії, що надають українцям мікрокредити, опинились у зоні турбулентності через довгоочікуване прийняття закону про спліт.

Учасники ринку МФО не просто очікують від НБУ розуміння, що сектор мікрофінансування -  важлива складова розвитку української економіки, ми прагнемо безпосередньо брати участь у трансформації ринку, у підвищенні відкритості і прозорості гравців, відтак сприяти підвищенню його конкурентноздатності. Стратегічне партнерство з представниками європейського бізнесу, заохочення компаній до інновацій у сфері мікрофінансування для всіх, створення системи підтримки постійного доступу до фінансових послуг – все це лише сприятиме економічному зростанню держави. Адже як слушно зауважив свого часу Лоренс Пітер: «Економіка є мистецтвом задоволення безмежних потреб населення за допомогою обмежених ресурсів».

Хто каже про біду в Україні? Невдахи!

Ми багатшими європейців! В Україні продано найдорожчі в історії машини
Стало відомо, які авто воліють наші співвітчизники

Інформація про те, що Україна найбідніша країна в Європі не відповідає дійсності. Такий висновок напрошується після того, як стало відомо, що українці в цьому році купили автомобілі, які не можуть собі дозволити європейці через їх неймовірно високу вартість. Про це повідомляє портал epravda .

Українці купують навіть Бентлі

Втім, українці стали купувати більше нових автомобілів. Як зазначає джерело, цього літа в Україні було зафіксовано зростання продажів нових автомобілів на 18%. Дилери заявили, що реалізували майже 23 тисяч нових автомобілів.

Найпопулярнішим авто в Україні за підсумками 3-х літніх місяців став KIA Sportage.

Топ-10 найбільш затребуваних у українців нових машин виглядає наступним чином:

1. KIA Sportage,

2. RENAULT Duster,

3. RENAULT Logan,

4. TOYOTA RAV4,

5. RENAULT Sandero,

6. Toyota Land Cruiser Prado,

8. SKODA Octavia,

8. ХЮНДАЙ Тусон,

9. NISSAN Qashqai

10. TOYOTA Camry.

Слід зазначити, що в червні і липні 2019 року було поставлено відразу кілька рекордів продажів.

Найдорожчим придбанням українців став броньований Mercedes-Benz S600. Його купили за ціною більш ніж 800 тисяч доларів.

Були ще покупки скромніше. Кілька новеньких Rolls-Royce (Phantom і Cullinan) придбали за ціною 570-670 тисяч доларів. Звичайно, в порівнянні з Mercedes - це не так і дорого.

Роллс Ройс теж користується популярністю в Україні

Крім вищезазначених машин, українці придбали кілька Bentley Bentayga і Continental GT і GTC за ціною в межах 300-380 тисяч доларів. Купили наші співвітчизники також Lamborghini Urus за 280-300 тисяч доларів і Aston Martin DBS за 380 тисяч доларів.

А от придбання таких автомобілів як Range Rover, Porsche Cayenne і 911 за ціною в районі 240 тисяч доларів взагалі не здається якимось винятком. Всього ж за 3 літніх місяці за інформацією було продано близько сотні дорогих люксових автомобілів, що коштують понад 200 тисяч доларів.

Ось хто після цього, зможе називати Україну найбіднішою державою Європи.

А великий бізнес - це олігархи

Міжнародні експерти розкрили секрет успіху розвинених країн світу

Міжнародні експерти розкрили секрет успіху розвинених країн світу

КИЇВ. 14 травня. УНН. Експерти міжнародної консалтингової компанії The McKinsey Global Institute розкрили секрет успіху розвинених країн світу, передає УНН з посиланням на звіт компанії.

Темп зростання економіки країни задає, серед іншого, великий бізнес, вважають в The McKinsey Global Institute.

"Багато країн з переважаючими темпами розвитку ВВП визнали важливість конкурентоспроможних компаній приватного сектора і створення сприятливих умов, в яких вони могли б інвестувати і конкурувати, навіть якщо вони створювали стимули для підвищення продуктивності", - говорить звіт.

Сьогодні помітно швидше ростуть ті сектори економіки, де великі компанії займають велику частку. Держава, в свою чергу, йде назустріч великим компаніям, надаючи останнім доступ до дешевих кредитів, пільговим курсом обміну, низькими ставками оподаткування.

Зі свого боку, великий бізнес сприяє зростанню ринків, що розвиваються, вкладаючи в експортно-орієнтовані галузі, в наукоємні галузі, пишуть аналітики. Більш того, великий бізнес, в середньому, виплачує своїм співробітникам вищі заробітні плати. Це дозволяє нарощувати внутрішні споживання і заощадження для інвестицій, переконані експерти.

Але існує і зворотна сторона медалі, кажуть аналітики. Йдеться про найжорстокішу конкуренцію, яка існує серед великого бізнесу в країнах, що розвиваються, а також про безперервну необхідність великих капіталовкладень. Їх, як показує практика, найкраще робити в інноваційні технології та створення нових товарів і послуг, йдеться в звіті.

Нагадаємо, в минулому році українські виробники і експортери курятини забезпечили Україну 500 млн доларів валютної виручки, з них 450 млн доларів – частка агрохолдингу Юрія Косюка "Миронівський хлібопродукт" (МХП), який є головним експортером у країні. Компанія здійснює 88,2% всіх зовнішніх поставок м'яса птиці на міжнародні ринки.

Валютна виручка, за словами експертів, гостро необхідна Україні для балансу валютного курсу, а також розрахунків за зовнішніми боргами.

Джерело: УНН

Що Ви думаєте про "сетевой бизнес"?

"Сетевой бизнес".

Це фінансова свобода?

Це самореалізація?

Це суцільний обман?

podmig