хочу сюда!
 

Лида

36 лет, водолей, познакомится с парнем в возрасте 37-43 лет

Заметки с меткой «шевченко»

Другий кат

Не припиняю дивуватися Тарасові Шевченко
Всі, мабуть, знають його переспіви, або тлумачення псалмів

        І ось один з них, 43-й

Там він з точністю описує, що зараз відбувається в Україні

Далі пише про першу силу, яку ми побороли
Якщо порівняти сучасну історію України, то в нас були чотири Президента.

Перший, Кравчук, Не встиг багато лиха наробити. Тільки Чорноморське пароплавство вкрав.

Другий, Кучма, так, це була перша сила, перший кат. Він,
здебільшого розкрадав та знищував майно України. Руйнував її економічний потенціал.

Побороли його.

Третій, Ющенко, це був тюфяк. Міг щось зробити для України,але не зробив.
Дякувати Богу, що шкоди великої не наробив.

А ось четвертий, Янукович, власне я не вважаю його Президентом, це виродок людській.
Це другий кат. І про це пише Шевченко, що другий кат лютіший за першого.
Так воно і є. Він намагається знищити взагалі нашу націю.
 По суті,
це, етноцид. Не буду довго за цю мерзоту говорити, всі все знають.

Краще прочитайте вірш.  











Відкритий лист Сашка Положинського до голови СБУ

Шановний Валерію Івановичу!

Нам стало відомо, що на території України, Службу Безпеки якої Ви очолюєте, почастішали випадки вшановування, шляхом встановлення пам’ятників, відкриття музеїв, наіменування вулиць, населених пунктів, навчальних закладів та сільськогосподарських підприємств, проведення тематичних вечорів, урочистих концертів, мітингів та інших масових заходів, шляхом вивчення творів та розповсюдження портретів (в тому числі й через друк на  банкнотах національної валюти), колишнього державного злочинця, націоналіста і ксенофоба, Шевченка Тараса Григоровича.

Так звана творчість вищеозначеного Тараса Григоровича – це суцільний потік ксенофобії, агресивного націоналізму, анархічного мілітарізму та прямих закликів до фізичного знищення українцями представників інших національностей без розбору. При цьому пан Шевченко культивує, а скоріш за все – явно пропагує, використання різних типів холодної зброї. В якості прикладу можемо навести фрагмент одного із його текстів:

За що ж боролись ми з ляхами? За що ж ми різались з ордами? За що скородили списами Московські ребра?? Засівали, І рудою поливали… І шаблями скородили.

Особливо небезпечними, на наш погляд, є твори, в яких автор занадто реалістично і правдиво описує стан сучасної України. Ось один із уривків вірша “Розрита Могила”, в якому цей писака, фарбомаз, цей кар’єрист, вискочка, колишній кріпак, який хитрощами та інтригами потрапив у вищі кола столичної еліти, принижує громадян України зневажливим звертанням “нерозумний сину”:

Нерозумний сину! Подивись тепер на матір, На свою Вкраїну, Що, колишучи, співала Про свою недолю, Що, співаючи, ридала, Виглядала волю…

…Степи мої запродані Жидові, німоті, Сини мої на чужині, На чужій роботі. Дніпро, брат мій, висихає, Мене покидає, І могили мої милі Москаль розриває… Нехай риє, розкопує, Не своє шукає, А тим часом перевертні Нехай підростають Та поможуть москалеві Господарювати, Та з матері полатану Сорочку знімати. Помагайте, недолюдки, Матір катувати.

Як бачимо, автор ніяк не може утриматися ні від ксенофобської риторики, ні від образ на адресу людей, які не словом, а ділом сприяють побудові нової країни на теренах колишньої – архаїчної і безпорадної – України!

Особливу увагу просимо звернути на писання Тараса Григоровича, в яких він, на власному прикладі, не лише заохочує до протиправних дій, спрямованих на революційні зміни в державі та встановлення соціальної справедливості:

Ой виострю товариша, Засуну в халяву Та піду шукати правди І тієї слави…

…Та спитаю в жидовина, В багатого пана, У шляхтича поганого В поганім жупані І у ченця, як трапиться, Нехай не гуляє, А Святе Письмо читає, Людей поучає, Щоб брат брата не різали Та не окрадали, Та в москалі вдовиченка Щоб не оддавали.

але й викладає план розгортання цих масових протиправних дій, вказує на основні джерела соціальної напруги й нестабільності та відверто називає імена зачинщиків:

Задзвонили в усі дзвони По всій Україні; Закричали гайдамаки: «Гине шляхта, гине! Гине шляхта! Погуляєм Та хмару нагрієм!» Зайнялася Смілянщина, Хмара червоніє. А найперша Медведівка Небо нагріває. Горить Сміла, Смілянщина Кров’ю підпливає. Горить Корсунь, горить Канів, Чигирин, Черкаси; Чорним шляхом запалало, І кров полилася Аж у Волинь. По Поліссі Гонта бенкетує, А Залізняк в Смілянщині…

З метою возвеличення націоналістичних ідей та героїзації державних злочинців, підданих анафемі ще за велінням відомого гуманіста і просветителя Петра Першого, добродій Шевченко Т.Г. звертається зі своїми “батьківськими повчаннями”, написаними в дусі кращих зразків гебельсівської пропаганди, до всіх псевдопатріотів України. При цьому тексти явно спрямовані на розпалювання міжнаціональної ворожнечі та людиноненависницьких настроїв, так як під виглядом “патріотичних закликів”, ховають у собі пропаганду і вихваляння націоналізму, колабораціонізму та ксенофобії:

В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля. Нема на світі України, Немає другого Дніпра, А ви претеся на чужину Шукати доброго добра, Добра святого. Волі! волі! Братерства братнього! Найшли, Несли, несли з чужого поля І в Україну принесли Великих слов велику силу, Та й більш нічого. Кричите, Що Бог создав вас не на те, Щоб ви неправді поклонились!.. І хилитесь, як і хилились! І знову шкуру дерете З братів незрящих, гречкосіїв, І сонця-правди дозрівать В німецькі землі, не чужії, Претеся знову!..

…Схаменіться! будьте люди, Бо лихо вам буде. Розкуються незабаром Заковані люде, Настане суд, заговорять І Дніпро, і гори! І потече сторіками Кров у синє море Дітей ваших… і не буде Кому помагати. Одцурається брат брата І дитини мати. І дим хмарою заступить Сонце перед вами, І навіки прокленетесь Своїми синами!

Якби ви вчились так, як треба, То й мудрость би була своя. А то залізете на небо: «І ми не ми, і я не я, І все те бачив, і все знаю, Нема ні пекла, ані Раю. Немає й Бога, тілько я! Та куций німець узловатий, А більш нікого!..» — «Добре, брате, Що ж ти такеє?» «Нехай скаже Німець. Ми не знаєм». Отак-то ви навчаєтесь У чужому краю! Німець скаже: «Ви моголи». «Моголи! моголи!» Золотого Тамерлана Онучата голі. Німець скаже: «Ви слав’яне». «Слав’яне! слав’яне!» Славних прадідів великих Правнуки погані!

Так і претесь… І всі мови Слав’янського люду — Всі знаєте. А своєї Дастьбі… Колись будем І по-своєму глаголать, Як німець покаже Та до того й історію Нашу нам розкаже, — Отойді ми заходимось!..

Все розберіть… та й спитайте Тойді себе: що ми?.. Чиї сини? яких батьків? Ким? за що закуті?.. То й побачите, що ось що Ваші славні Брути: Раби, подножки, грязь Москви, Варшавське сміття — ваші пани Ясновельможнії гетьмани.

Правда!.. правда, наїдались. А вам тепер вадить. І на Січі мудрий німець Картопельку садить, А ви її купуєте, Їсте на здоров’я Та славите Запорожжя. А чиєю кров’ю Ота земля напоєна, Що картопля родить, — Вам байдуже. Аби добра Була для городу!

Так от як кров свою лили Батьки за Москву і Варшаву, І вам, синам, передали Свої кайдани, свою славу!

Доборолась Україна До самого краю. Гірше ляха свої діти Її розпинають. Замість пива праведную Кров із ребер точать. Просвітити, кажуть, хочуть Материні очі Современними огнями. Повести за віком, За німцями, недоріку, Сліпую каліку.

Просимо також звернути увагу на блюзнірське заперечення паном Шевченком, цим німецьким наймитом, таким собі козачком – натирачем енгельгардтівських чобіт, найновіших тверджень сучасної української історичної науки. Більше того, “вельмишановний”  Тарас Григорович ще й безпідствно ображає усіх тих, хто ці історичні твердження проголошує, і погрожує цим чесним людям розправою:

«Гайдамаки не воины — Розбойники, воры. Пятно в наший истории…» Брешеш, людоморе! За святую правду-волю Розбойник не стане, Не розкує закований У ваші кайдани Народ темний, не заріже Лукавого сина, Не розіб’є живе серце За свою країну. Ви — розбойники неситі, Голодні ворони. По якому правдивому, Святому закону І землею, всім даною, І сердешним людом Торгуєте? Стережіться ж, Бо лихо вам буде, Тяжке лихо!.. Дуріть Дітей І брата сліпого, Дуріть себе, чужих людей, Та не дуріть Бога. Бо в день радості над вами Розпадеться кара. І повіє огонь новий З Холодного Яру.

Викладені вище тексти зневажають пам’ять числених жертв, які здійснювали злочини проти українського народу впродовж всієї історії його існування.

Враховуючи все, викладене вище, просимо Вас хоча б забезпечити виконання Конституції України.

Якось-то йдучи уночі

Ні,
"Кобзар" не є в мене настільна книга, але лежить недалеко. Та і вірши я не сприймаю,
хоча в цьому випадку, Шевченко для мене є виняток.
Його я читаю дуже легко.

Мабуть, вже стало банально, при будь-якій нагоді, цитувати Шевченка.
Але зараз, привід є постійний, а в моєму випадку,
я забув один вислів, відкрив книгу,
і натрапив на цей вірш -




Доїжджачі - панські слуги, на обов'язку яких було вигодовувати мисливських собак
і водити їх на полювання.
Апостольська брама - брама коло церкви Петра і Павла в Петропавловській фортеці.

Я не Шевченко, хоч теж таки думки з'являються. І не раб, і не доїжджач, але вони
мабуть існують. Чому вони вирішуют мою долю, і долю моєї країни?


Сад Тараса Шевченка в Ботанічному саду Донецька

До дня народження Тараса Шевченка

   Свого часу у директора Донецького Ботанічного саду Євгена Кондратюка, який очолював ботанічний сад у період 1970-1987 р.р., народилася ідея - зібрати на одній місцині всі рослини, які згадувалися Т.Г.Шевченком у його творах. Як виявилося після підрахунку, таких рослин було близько 140. Задум Євгена Миколайовича Кондратюка було втілено в життя. 
   І сьогодні в Донецькому ботанічному саду Національної академії наук України можна відвідати Сад Тараса Шевченка, де встановлено пам'ятник Великому Кобзарю, що був переданий у ботанічний сад з Донецького художнього музею в 1999 році.


   Пам'ятник виконаний з граніту, автором цієї роботи є народний художник України Олександр Павлович Скобліков, до слова, уродженець міста Дружківки, що розташоване біля злиття річок Кривий Торець і Казенний Торець на відстані 80 км від Донецька.

Посвящается ПОТОМКАМ Богов-Олимпийцев!!!!

В данное время очень важно понимать правду т.к. на различных ресурсах каждый автор начинает трактовать историю в соответствии со своей личной точной зрения. Изменять историю самовольно - это недопустимо! Здесь будут приведены исторические факты из жизни людей искусства и политиков.В музее Т.Г.Шевченко есть его паспорт, в котором он записан как "православный Малороссиянин"! В паспортах Ивана Франко и Леси Украинки (Косач) стоит запись "русин" и "русинка"! В универсале к козачеству Б.Хмельницкий пишет: "Я, потомственный русский шляхтич, повелеваю ..." Григорий Сковорода про себя написал: "Я босоногий русский философ". Это исторические факты! 

По переписи населения ни в Российской Империи, ни в Австрийской Империи украинцев нет на этих территориях есть только малороссияне и русины. Факт, что украинцев просто придумали. Иван Франко в своём дневнике записал: "Меня сегодня кровно образили (оскорбили - польск. ). Меня обозвали украинцем хотя все знают что я - русин". Для сведения, до революции украинцами называли себя только те, кто отрёкся от православной веры и перешел в грекокатолики (униаты ) - это раскольники. Слово "украинец" было не национальностью, а принадлежность населения к окраинной территории Российской Империи - окраинец, житель окраинной России. Это были поляки и русины. Ленин решил это слово сделать национальностью. Так в Европе после 1917 года появилась новая "нация" - украинцы.
Кобзар.......одно из первых издательств....


На Київщині розбили погруддя Шевченка - міліції нема діла

У Сквирському районі Київської області розбили погруддя Тараса Шевченка, однак кримінальну справу не порушено. Про це повідомляє "Газета по-українськи"(№ 1184 від 2 березня 2011 року) із посиланням на місцевого скульптора Григорія ЛІТОША.


Ось вам і докази патріотизму промоскальської влади, і ставлення до національної ідеї....
Спочатку мова...... 
Тепер пам*ятники angry

Дякуємо вам, "брати" наші любі!

Російський канал «Оренбург» показав сюжет про Тараса Григоровича  Шевченка.

Я хочу акцентуватися на тому, що у сюжеті прослідковується настрій звичайних ЛЮДЕЙ, мешканців Оренбургу і.............кремлядська "гнидна" політика ( яку видають за державну).

Так "руССкий", или "руський"?

Газета «Дневник руський» в октябре 1848 г. в статье «Слово о Руси и ее
политическом положении» писала, что Т.Шевченко «сегодня считается
мучеником дела руськой свободы…». И.Вагилевич на страницах этой газеты
называл Т.Шевченко знаменитым поэтом, стихотворения которого «полны
страстного чувства». В этой же газете польский поэт Г.Яблонский
напечатал стихотворение «Мученикам вольности 1847 г.», в котором
воспевал кирилло-мефодиевцев как борцов и мучеников «за свободу, за
вольность братий».

Тарас навіяв…


Вчора зупинилася біля пам’ятника Тарасові Григоровичу Шевченку, що напроти Червоного корпусу Університету. Стою, дивлюся… А з очей Тараса, з глиби холодного металу, сльоза котиться! І так мені серце защемило, так за Україну прикро стало…
Мабуть навіяло!

Україно, моя Ненько,
Що нам всім робити,
Коли та кремлядська свора
Не дає нам жити.
Розвелося аґєнтури,
Як глистів в навозі.
Точуть бідну Україну,
А ковтнуть не в змозі.

В Україні Президентом
Став колишній урка.
Рідна мова його – «фєня»,
Пік культури – «Мурка».
Опозиція «працює»
Краще «Деві Хрістас».
Леді Ю. весь час катує
Пшончатий невіглас.
Та за що ж таку «невинну,
Чисту і прозору»?…
Ще не знала Україна
Більшого позору!

Сидять карлики, радіють:
-«Розвєлі как лохов
Єслі Юля хорошо,
Януковіч – плохо!
Єслі плохо Тімошєнко,
Януковіч – ЦЯЦЯ!
Україна как дітя
Со смєху ус…яться»!

І панує в Україні
Задум кепсько-адський
Голосуй не голосуй,
Вибір знов кремлядський!

11.02.2011р. Юлія Танета

Ватанам сюди зась!

Украінці на фото тримають портрет Кобзаря. Чи бачив хтось, на фото кацапів з портретом Пушкіна? Відчуйте різницю...

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
11
предыдущая
следующая