14-15 липня 2012 р.
ДНІ УКРАЇНСЬКИХ СОЛОДОЩІВ
у Національному музеї народної архітектури та побуту України

З давніх-давен українські традиційні солодощі славились своїм надзвичайним смаком і секрети їх виготовлення передавалися від покоління до покоління. І жодне свято без них не обходилось.
Завітайте до нас на свято і ви матимете унікальний шанс скуштувати справжні українські солодощі, виготовлені за стародавніми рецептами, і поринути у таїнство їх виготовлення.
В програмі свята на Вас чекатимуть:
-    солодкі страви провідних українських ресторанів;
-    українські прохолодні напої;
-    народні конкурси та забави зі смачними призами;
-    чарівна українська музика: від  народних мотивів до сучасного етно-джазу;
-    танці під відкритим небом.

Також на території музею Ви матимете можливість отримати море задоволення від прогулянки на конях та стрільби з луку, Ваші діти зможуть розважитись на спеціально обладнаному дитячому майданчику із гойдалками та козацькою чайкою.

Спеціально для гостей свята роботу музею буде подовжено.

Час роботи каси:
14 липня – з 10.00 до 20.00,
15 липня – з 10.00 до 19.00.

Вхід в музей: 30 грн. (для студентів діють знижки).

Спеціальний гість свята: музичний гурт «Strikha-Project»

Пориньте у світ насолоди разом з нами!

9 – 10 червня 2012 р. в Національному музеї народної архітектури та побуту України відбудеться два свята: «День ткалі та вишивальниці»  і фестиваль козацької пісні та мистецтв «Козацькі клейноди».

 

«ДЕНЬ ТКАЛІ ТА ВИШИВАЛЬНИЦЬ» в  експозиції "Середня Наддніпрянщина".

 

У святі візьмуть участь народні майстри, художники, художньо-промислові об’єднання, що працюють у галузі традиційного українського ткацтва і вишивки. Відвідувачі побачать   різноманітні побутові вироби, предмети одягу, оздоблені рукотворними орнаментами.

 

9 червня працюватиме ручний ткацький верстат, де всі бажаючі зможуть спробувати себе в ролі ткачів.

 

10 червня в приміщенні церковно-парафіальної школи «Середньої Наддніпрянщині»  відбудеться семінарське заняття на тему "Символіка української орнаментики".

 

  19 та 20 травня цього року в Національному музеї народної архітектури та побуту України, у народі більш відомому як «Музей у Пирогові», відбудуться Дні українських Карпат. На гостей музею чекає фестиваль традицій карпатських етносів. В основі свята лежить давня, освячена віками традиція «мішання» овечих отар перед вигоном їх на полонину, під час обряду сільські газди надоювали «мірку» молока та варився овечий сир. Сільські громади відмічали дану подію як одне з найбільших свят, під час якого лунала музика, горяни у своєму найкращому вбранні йшли у запальний танок. Під звуки трембіт отари у супроводі святково вбраних вівчарів на прудких гуцульських кониках під охороною велетенських вівчарок вирушали у гори, на полонини, назустріч сонцю Головна подія Свята – «Мішання овець» - проводи вівчарів на полонину.
У Програмі: концерт фольклорних колективів, Майстер-класи та дегустація гуцульських, угорських, молдовських, румунських та інших Страв, а також ляльки-мотанки, розпис писанок, виготовлення традиційного українського вінка, косарські змагання (клепання коси, відправка на луки, сінокіс); всі бажаючі можуть взяти участь у приготуванні на вогні бринзи, сиру, вурди, сироватки, баноша, бограча. Ярмаркова програма від майстрів Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей; Нагородження переможців конкурсів.
Партнери Свята: ПП "Багатир", Село 10-ти музеїв Колочава, Музей вина родини Поличко.
Початок Свята кожного дня о 12:00 на експозиції «Карпати» (працюють волонтери). Добратися до музею можна маршрутними автобусами №№ 172, 156, тр-с № 11 (від М «Либідська») або на таксі.
Генеральний інформаційний партнер :Інформаційна агенція НК «Інтеркультура» www.ia.interkulturo.info
За журналістськими посвідченнями вхід безкоштовний
Організатори: Національний музей народної архітектури та побуту України. Співорганізатори: ПП "Багатир", ПА «Студія Мистецьких Ініціатив», Музей козацьких Страв (strava.do.am), Туристична компанія «Унікальна Україна».
ЗА ПІДТРИМКИ тм «РОСИНКА»
Приходьте у етнічному вбранні!

   У Національному музеї народної архітектури та побуту України, який знаходиться в селі Пирогів склалася давня традиція проводити народні свята, дні ремесел, ярмарки.
5-6 травня 2012 року на Співочому полі музею
проводиться весняний ярмарок
традиційних ремесел та народного мистецтва,
на який запрошуються кращі майстри з усієї України.
     Серед мальовничих пагорбів природному середовищі, в оточенні історичних памяток народної архітектури  відвідувачі познайомляться з виробами гончарів із Опішні, Василькова, Косова, Волині, Криму; ткаль та вишивальниць з Решетилівки, Богуслава; різьбярів з Чернігівщині, Івано-Франківщини, Кіровоградщини. Майстри, які плетуть із лози, соломи, кореня сосни, рогозу привезуть свої вироби з Київщини і Закарпаття.
  Народні умільці представлять свої вироби для продажу та покажуть майстер – класи з їх виготовлення.
     Для  гостей ярмарку виступлять: ансамбль циганської пісні, фольклорний   ансамбль села  Іванів Калинівського району на Вінничини, гурт «Берегиня» з м. Кролевця, гурт «Калина» з  м. Прилуки та ін. Дизайнерські агентства покажуть свої колекції етномоди - 2012. Традиційний весняний ярмарок є одним із найулюбленіших свят киян та гостей міста.                                                                                           
                                                                      Конт.тел: 526-56-44.

У однин з вихідних днів, здається на трійцю, ходили в Пирогово. Народу було багатенько, чулася навіть німецька мова серед відвідувачів музею. Основна частина людей відпочивала на схилах навколо центральної площі, де на дерев"яній сцені виступали етнічні колективи з народними піснями та танцями, діти запускали повітряних зміїв, допрослі відпочивали та фотографувалися на фоні вітряків та хат-мазанок.
Ми теж злилися з натовпом, хоч і намагалися не потрапляти в його гущу, тож пішли гуляти по всім регіонам. Я нарешті вперше потрпив до "карпатського села".
Тут нам всім сподобалося найбільше. Не знаю, не має у мене родичів серед гуцулів та горців, людина я більш рівнинна зі спокійним характером, а в гори душа тягнеться регулярно, як на другу батьківщину. От і тоді ми довго сиділи на ганку дерев"яної церкви, дивилися на білі хатки, квітучу калину та дітей у вишиванках, і так захотілося у старовинне карпатське село, де "всюди буйно квітне черемшина, мов до шлюбу вбралася калина", а "вівчар жене отару плаєм, тьохнув пісню соловей за гаєм..."
Короче, дивіться фотографії і мрійте і ви!

Празднование Масленицы в Киеве меня, честно говоря, не впечатлило. В этом году побывала в первый раз на оном и дала себе слово, что это будет и последний раз... 

Мы собрались большой компанией, в основном какие-то мало мне знакомые иностранцы, знакомые моей подруги, с которыми толком и не поговоришь.. До Пирогово мы ехали не меньше часа в переполненной маршрутке, такой, что я не могла дышать от того, что люди мне просто чуть ли не локтями в спину упирались.. Так я  мучалась очень долго, и я чуть не потеряла сознание в этой маршрутке. Конечно, место никто и не пытался уступить.. Мы проезжали Ледовый дворец, дельфинарий, а за окном непрерывно шел снег толстыми, белыми хлопьями, которые, однако, при прикосновении к окну растворялись, превращаясь в капельки воды..  

От остановки автобуса пришлось идти пешком минут 40, утопая ногами в снегу.. В общем, я устала ужасно и еле доплелась до самого Пирогово. Однако возвращаться уже казалось обидно.

В Пирогово же просто срубали бабки – за вход бодро брали 15 гривен, а толпа народа все шла и шла. За эти деньги ничего не полагалось, кроме того, чтоб месить ногами снег и покупать всевозможные блины, кулеши, шашлыки и пироги. Никакого даже намека на то, чтоб что-то раздавать, как-то радовать людей.. Просто тупое зарабатывание денег.

Благодаря  огромному количеству снега, которые хорошо лепился, народ вылепил большое количество снеговиков. Громко пели пожилые женщины в разноцветных цветастых платках, и на этом  народный колорит заканчивался. Там и тут устраивались импровизированные поляны с термосами, водочкой, колбасой, которые народ сам собе организовывал. Мы не взяли с собой ничего, и потому к этому празднику живота присоединиться не могли.

А снег все шел и шел, густой, мохнатый, как будто кто-то сверху переворачивал огромные ведра. Была идеальная возможность снимать какие-то романтические фильмы или клипы.  Снежная, щедрая зима немного спасала ситуацию.

Из позитивного -  ощущение того, что мы попали в уютное, благостное украинское село 19 века. Невысокие хатки выглядели очень красивыми и уютными под густым слоем снега на крыше. Моему мужу они навеяли мысли про Гоголя и тихую украинскую ночь. Мне – какую-то глубинную тоску по той народной, полной обрядов и праздников жизни украинского села,  про которую я читала только в книгах. Но в этом не было непосредственной заслуги организаторов:)

На этой фотографии в глубине можно увидеть кота, который так уютно там уселся:) Вечером у меня впервые за последние годы ныли и болели ноги. Шутку ли сказать – в общей сложности до и от Пирогова, а также по его территории мы прошли километра четыре, от чего изнеженные городские ножки уже отвыкли..  Не было сил не то что выйти на улицу, а даже по квартире передвигаться..  Я решила, что в Пирогово зимой больше ни ногой:)

Кадр первый - юный фотограф.



Кадр второй - Йо-хо! (вид сзади)




Кадр третий  - Одного рюкзака - маловато будет!



Кадр четвертый - Ай ем зе кавбой! (учитывая то, что мужик на лошади - англоязычный, и даже американец, эта картина привлекла не только мое внимание - мужичок с фотиком слева в кадре)