1-2 березня  2014 року Національний музей Народної архітектури та побуту України запрошує киян та гостей міста на свято Масниці

Весняний цикл традиційних свят українців розпочинає Масляна. Це неповторне, веселе, колоритне свято, сповнене народних звичаїв та обрядів. Масниця - це перехід від Зими до Весни. Наші предки вірили: рядженими, піснями, танцями та різними заклинаннями можна прогнати Зиму та закликати Весну, а до того ж посвяткувати та позабавлятися востаннє перед Великим Постом.

У народі Масниця має такі назви: Масляна, Сирниця, Колодій, Туриця. За християнським календарем Масниця - це останній тиждень перед Великим Постом. В ці дні споживали в основному молочні продукти, вареники з сиром та млинці. Вареник у формі Місяця, а млинець, подібний до Сонця і Зірки - це вічні символи, якім поклоняється людина. Споживаючи вареники та млинці, сучасна людина робить це за давньою народною традицією.

На протязі сиропусного тижня відбувається обряд Колодки або Колодія: від народження і до похорону.

Відвідувачі музею зможуть побачити максимально відтворений давній обряд Колодія.

             На  Співочому полі   відбуватимуться  виступи фольклорних колективів з різних областей України, які виконають святкові пісні та обряди.

             Гостей музею  на Співочому полі чекають різноманітні народні забави та конкурси:  змагання на колоді, катання на конях,  перетягування канату, міряння силою, змагання на найшвидше поїдання вареників,якщо буде сніг - катання на санях та ослоні, сніжна фортеця зі сніжками та інші розваги та конкурси.

              Народні майстри з усієї України запропонують гостям свої кращі вироби декоративно-ужиткового мистецтва. (Розважальна частина з 12:00 до 16:00)

           Для відвідувачів музею будуть запропоновані різноманітні традиційні страви, які наші предки вживали під час святкування Масниці: вареники з сиром, млинці, пиріжки, узвар.

           Завершить Свято спалення «Кострубатого діда» як символу всього недоброго. Це знак початку весняного оновлення.

Адміністрація

З питань проведення заходів звертатись за телефоном

067 905 25 74 Зеленко Олена Олександрівна

 Водохреще – третє велике свято, що завершує Різдвяний цикл.

За традицією 19 січня у Національному музеї народної архітектури та побуту України

свято розпочнеться у церкві Св. Архістратига Михаїла святковою літургією (о 10.00).

Парафіяни, що приходять на службу Божу, святково вбрані, а працівники Музею у народному одязі. Усі тримають глечики, банки, прикрашені барвінком та калиною, щоб набрати освяченої води.

 Після закінчення літургії (близько 12 години) служба продовжується на церковному подвір’ї, де стоїть

прикрашений хвоєю та квітами хрест і чан , у якому освячується вода.

Священик занурює хрест у воду і вона освячена. Усі присутні набирають її, вмиваються,  та п’ють, щоб бути здоровими цілий рік.

Після служби родини розходилися по домівках і сідали за святковий стіл.

 Їхати до Музею від станції метро “Виставковий центр” тролейбусом № 11, маршрутне таксі № 156, від Ленінградської площі № 172.

12 січня 2014 року у Національному музеї народної архітектури та побуту України (с. Пирогів) з 12.00до 16.00 на експозиції “Середня Наддніпрянщина” відбудеться свято “Маланки” .

Увечері (13 січня) на Маланку наші пращури щедрували. Дуже часто ряджені парубки та чоловіки,перебрані в комічний жіночий та чоловічий одяг у масках, дружно регочучи,водили вулицями на Маланку переодягненого хлопця. Співали, жартували,бешкетували. «Маланка» поводила себе так, як за народною мораллю негоже було чинити чесній дівчині: вона залицялась до парубків та чоловіків, вішалась їм на шию, вела себе фамільярно зі старшими людьми, бешкетувала та провокувала господарів хати.

Біля селянських садиб та на сценічному майданчику будуть відтворені давні українські обряди: щедрування та “Маланка”. У святі візьмуть участь фольклорні колективи з Київщини.

У програмі також відбудеться конкурс на краще виконання колядки або щедрівки, ворожіння дівчат на “судженого”, розваги з Маланкою.

Завершиться свято вивченням українских народних танців разом з етнографічним танцювальним гуртом музею “Дам лиха закаблукам!”

Проведіть незабутнє свято «Маланки» у традиційній атмосфері українських гулянь!

Різдвяні свята відзначаються в Україні 6 січня (Святвечір) по 19 січня (Хрещення Господнього). Напередодні Різдва – 6 січня відзначається Святий вечір . До нього ошатно прикрашали та білили оселю, закладали за образ нові або випрані рушники, застеляли чисті ряднини, купували новий одяг, посуд. Напередодні господиня пекла  паляниці та готувала  «Божу їжу» - кутю та узвар.

Початок святкового часу — здобування нового вогню, який запалюють на припічку 12-ма полінами, що їх заготовляли 12 днів, для 12 різних страв, які приготують на Святу вечерю. А започатковує Різдвяні свята дідух — символ-знак, який вноситься до хати на Святий вечір. Саме внесення дідуха до хати — суцільне розвинене обрядове дійство, позначене рядом театральних елементів. (Дідух — останній обжинковий сніп, у склад якого входять: овес, жито, пшениця, льон. ) Дідух находиться у хаті протягом тижня: його присутність привносить в родину гарний настрій, затишок і святковість.

Свята вечеря — центральна традиція у святвечір. Цього дня господині зазвичай готують дванадцять різних страв, головною з яких є кутя.

Свята вечеря розпочинається молитвою. На столі запалюють різдвяну свічку — пам'ять про душі предків. За святковий стіл засідає вся сім'я, у тому числі немовлята. Господар благословить вечерю:«Дай, Боже, дочекати всім у здоров’ї до другого року, пробує кутю, хрестить і підкидає до стелі. Якщо прилипає хоч трішки — на врожайний рік. Якщо в хаті хтось помер, то і для нього кладуть ложку. Спочатку їдять кутю, а потім і решту страв. Повечерявши, колядують.На Різдво Христове люди йдуть на святкове богослужіння до церкви. Зазвичай літургія починається вночі.

Колядування.

Різдвяні колядницькі ватаги споряджали переважно хлопці. Вони заздалегідь вибирали ватага, себто керівника, «міхоношу», «козу», «пастуха  з пугою» тощо. «Козу» зодягали у вивернутий вовною назовні кожух, прилаштовували солом'яні роги, хвіст і дзвіночок на шию; в інших регіонах були свої відмінності, зокрема ватага супроводжували «циган», «лікар», «жид», «смерть з косою» тощо. Проте обов'язковим атрибутом мала бути рухома зірка, яку постійно носив ватаг

Заходячи на подвір'я, колядники просили дозволу і, коли господар зголошувався, починали виставу із віншувальних пісень-колядок та жартівливих сценок. У поетичних текстах оспівувались господар, господиня та їхні діти, зичили їм щастя і здоров'я, а в господарстві, щоб були статки і щедрий приплід. Натомість, якщо в родині були діти, котрі довго не розмовляли, то таким давали напитися води з ритуального дзвіночка. Це начебто мало допомогти «оживити дзвінкий голос». Жінки ж, аби в них росли великі коноплі, ненароком обливали «міхоношу» водою. Якщо в оселі була дівчина, то вона обдаровувала кожного колядника яблуками та горіхами.

 Національний музей народної архітектури та побуту України 20 жовтня 2013 року гостинно запрошує киян та гостей міста  на свято „Золота осінь”.

                О 10 годині розпочнеться служба Божа у церкві ХУІ століття святого архистратига Михаїла. З 12 години на Співочому полі музею виступатимуть фольклорні колективи з різних регіонів України. У програмі – українські побутові та ліричні пісні. З метою популяризації української народної пісні для відвідувачів буде проводитися конкурс  на краще виконання української народної гуртової пісні (гурти родинні, дитячі, жіночі, чоловічі, мішані).

               На експозиції Наддніпрянщина та на Співочому полі музею можна прийняти участь у різноманітних майстер-класах (виготовлення виробів з кукурудзи, ліплення з глини, виготовлення ляльки-мотанки та інші), які проводять найвідоміші народні майстри.

                Для відвідувачів готуються смачні страви української кухні: український борщ з пампушками, куліш, вареники, млинці з сиром та маком та ін.

                 Гостинно запрошуємо  відпочити на лоні природи  в останні теплі осінні дні  в Національний музей народної архітектури та побуту України

Їхати до Музею від станції метро “Виставковий центр” тролейбусом № 11, маршрутне таксі № 156, від Ленінградської площі № 172.

Національний музей народної архітектури та побуту України запрошує киян та гостей міста відвідати  виставку«Невмирущі джерела матеріальної культури. « Косівська кераміка» із фондової збірки  музею . На виставці представлено миски, горщики, глечики, кахлі, свічники, полумиски — весь необхідний домашній посуд. Миски були найпоширенішими серед розмальованого посуду гуцульської оселі. Адже саме вони додавали кольорову гаму у зрубному деревяному житлі гуцулів. По всьому світу славилась косівська кераміка, адже її техніка виготовлення є трудомісткою та унікальною. В колекції нашого музею є і кахляні печі з надзвичайно складними композиціями. Вони славилися не лише на Гуцульщині, а й у Румунії та Угорщині. На малюнках часто зображено мирне життя гуцульського села, з його побутом та звичаями. Не бракує кахлям і релігійної тематики, є зображення Святого Миколая, гуцульських церков, хрестів чи дзвінниць. Частими сюжетами на керамічних гуцульських виробах є тварини: олені, ведмеді, баранчики, риби, раки, півні, чудернацькі птахи, леви тощо.

Великий внесок в розширення кольорової гами народної кераміки Гуцульщини зробили П.Баранюк та О. Бахматюк. Творчість цих майстрів назавжди залишиться унікальним явищем у народному мистецтві. Але на цьому гуцульська кераміка не припинила свого існування. На виставці експонуються твори Павлини Цвілик, Івана Рйопки, Юрія Ілюка, Надії Вербівської, Євгенії Зарицької, Михайла Трушика. За останні десятиліття стрімко відроджуються традиції орнаментики давніх майстрів. Окрім традиційних виробів середини ХХ ст. на виставці представлені роботи і сучасних майстрів. Це Джуранюк Валентини, Шкромюк, Якібчуків Романа та Людмили тощо.

Запрошуємо всіх відвідати виставку «Невмирущі джерела матеріальної культури. Косівська кераміка», яка буде працювати до 15 листопада 2013 року на експозиції «Карпати»!

Їхати до Музею від станції метро “Виставковий центр” тролейбусом № 11, маршрутне таксі № 156, від Ленінградської площі № 172.

             13 жовтня 2013 року  з 10.00  – 15.00 години в Національному музеї народної архітектури та побуту України відбудеться щорічне 

храмове свято «Покрова». 

Свято Покрови Пречистої Діви Марії належить до найбільш пошанованого осіннього свята в честь Богородиці. На честь свята Покрови в Україні засновано чимало містечок, сіл і хуторів. У багатьох селах і містах на її честь будували і освячували  .

Згідно традиції, в Музеї щороку проходить храм, що розпочинається із святкової літургії та обходу церкви з хоругвами і водосвяттям. Церкву прикрашають смерековими "китицями", гірляндами, вінками, хрестами, рушниками, стрічками та розмальованими свічками "трійцями".

Після привітального слова священика та організаторів свята біля церкви відбудеться виступ народного аматорського фольклорно-етнографічного колективу «Черемош» Путильського р-ну, Чернівецької обл. з обрядом «Гуцульське весілля», а троїсті музики цього колективу створять колорит Карпатського краю. Вас запросять на народні забави у виконанні Закарпатського, Львівського, Івано-Франківського, Лемківського земляцтв.

 Храмові традиції на Закарпатті багаті і своєрідні. Повсюди на храмове свято під церквою відбувався "кермаш" – ярмарок, де збираються народні майстри зі своїми виробами. З 10. 00 год. – 15. 00 год.  тут можна придбати: обрядове печиво "медівники", рушники, ікони, витинанки  та знамениті закарпатські мальовані свічки.

Цього дня відбудеться святкування з нагоди 15- річчя заснування МГО «Івано-Франківського земляцтва» та відкриття персональної фотовиставки Євгена Гапича «Гуцули».

Бажаючі можуть долучитися до звичаїв і традицій, характерних для проведення престольного свята на Закарпатті, глибше пізнати особливості народної культури цього краю. Запрошуємо всіх відвідати НМНАП України 13 жовтня 2013 р.

 Їхати до Музею від станції метро “Виставковий центр” тролейбусом № 11, маршрутне таксі № 156, від Ленінградської площі № 172.

15 вересня 2013 року з 12.00 - 17.00 год. 

                     у Національному Музеї народної архітектури та побуту України за підтримки   

                  Европейської Економічної Палати Торгівля, Комерції та Промисловості

 проводиться свято “Осінь весільна”. 

У виконанні фольклорних колективів з Черкащини, Кіровоградщини,  Сумщини,  Київщини та Чернігівщини буде показано різні весільні обряди. Родзинкою цьогорічного заходу  стане буковинське весілля у виконанні фольклорно-етнографічного колективу із м. Чернівці.  Тут можна почути обрядові пісні, навчитися весільним танцям та придбати все необхідне до весілля.

15 вересня 2013 року з 12.00 - 17.00 год. 

                     у Національному Музеї народної архітектури та побуту України за підтримки   

                  Европейської Економічної Палати Торгівля, Комерції та Промисловості

 проводиться свято “Осінь весільна”. 

У виконанні фольклорних колективів з Черкащини, Кіровоградщини,  Сумщини,  Київщини та Чернігівщини буде показано різні весільні обряди. Родзинкою цьогорічного заходу  стане буковинське весілля у виконанні фольклорно-етнографічного колективу із м. Чернівці.  Тут можна почути обрядові пісні, навчитися весільним танцям та придбати все необхідне до весілля.

14 вересня 2013 року у Національному музеї народної архітектури та побуту (село Пірогів)  за підтримки Европейської Економічної Палати Торгівля, Комерції та Промисловості проводиться Фестиваль жіночих слов’янських практик«СЛОВ’ЯНСЬКА БЕРЕГИНЯ». 

Головна мета фестивалю - поширення інформації про звичаї, традиції, побут та вірування праукраїнців.

Головне завдання: надихнути сучасних жінок запозичити досвід та практичні навички своїх пращурів, які з давніх часів допомагають слов’янській жінці називатися Жінкою, зберігати родове вогнище, виховувати наступні покоління, бути Берегинею - Ладою своїх чоловіків, відчувати себе особистістю та щасливою жінкою. 

Жінка – берегиня Всесвіту.