хочу сюда!
 

Таня

43 года, дева, познакомится с парнем в возрасте 35-50 лет

Заметки с меткой «поезія»

Вечірнє сонце, дякую за день!

Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.

Ліна Костенко

https://www.youtube.com/watch?v=M_CYTLqLnIA





Стріли

Скільки разів мрії
сум розбивав? Небо
зайвих турбот. Дія
радість несе. Треба

знищити страх. Стріли
розчарувань. Співи -
муза прийшла. Сила
з волею теж. Диво.

Гра фантазій

Фантазії живуть неначе діти - 
сміються, розмальовують світи.
Не намагайся їм заборонити,
бо справді тільки так існуєш ти.

Приборкати дракона?

Клеймом палає внутрішня тривога.
Пече нестерпно, аж забракло слів.
Дівчисько-муза - чи існує змога
приборкати дракона почуттів?

А може навпаки цього не треба
і краще його випустити в світ?
Нехай розважить натовп просто неба
і воля осяває цей політ.

Ієрогліф «Життя».

Гуаш. Сто разів ієрогліф «Життя».
Це спроба гармонію в ньому знайти.
Штрихи: божевілля, любов, відкриття...
Чи можна все разом нарешті звести?

Про мову

Магія ніжних слів -
казка чарівника.
Мова неначе спів
довго її шукав.

Внутрішній мій герою,
лагідний самураю!
Дяка що робиш грою
світ, де я знов літаю.

Йди

Стовпчики сподівань,
сходи твоїх надій.
Знизу на гору глянь.
Бачиш країну мрій?

Треба туди піти
буде складним цей шлях.
Все подолаєш ти.
Вірю. Тримай в руках

силу своїх бажань,
радість чарівних днів,
впевненість. Сильним стань.
Дій! Це міцніше слів.

Не бійся і мрій

Частинки надій кришталевими сколами
виблискують в храмі моєї душі.
Вони тут усюди. Лежать ореолами.
Збираю ретельно, додам у вірші.

Мені вже не страшно. Тримаю їх лагідно,
тоненькі, як голки, уламочки мрій.
І може не все тут написано правильно -
моя нова мантра: "Не бійся і мрій".