Декілька років назад я послухав концерт української бардівської музики.
Я був щиро здивований і вражений !
І не тільки майстерністю виконання,а особливо мене вразив якийсь неповторний романтизм
та задушевність  пісень ,які я почув...
Українські бардівські пісні звучали якось по-особливому,чіпляли за душу,їх хотілося слухати ще і ще.
З того часу я  почав цікавитися  українською сучасною та класичною поезією,
 слухати народні пісні.Вивчати історію України.
Потім я відкрив і продовжую відкривати для себе і українську поезію,як класичну ,так і сучасну.
В якійсь мірі ,це вплинуло на моє життя,на моє сприйняття нашого народу ,України!
Ця сторінка для тих ,хто любить українську поезію та пісні.
Тут можна публікувати вірші та пісні ,які Вам подобаються і Ваші власні твори.
Прохання ,при публікації  творів обов'язково вказувати прізвище автора.
Давайте пізнавати себе , свою культуру та історію!
 

За брудною шибкою сонце сходило,
На жито столочене жаревом лило.
Відбилося маревом в брудних калюжах
І лагідно гладило прив'ялі ружі.

Ледь мружаться очі від того видива,
І бачиться вже їм картина правдива;
Десь там вдалині - міражі й віртуальність,
А ближче тут - будні і сіра реальність.

Десь там вдалині - те, що хочеш, шукаєш,
А ближче, - то те, з чим живеш і що маєш,
Десь там за окраєм, - чого прагнеш щомиті,
А тут - з чим прийдеться миритися-жити.

Забуяло, заквітчало, завелось.
Запалало, загорілось, зайнялось.
Загадала. Зірку з неба.
Закотилася. Збулось.

Зустріч
Знайомство
Запитання
Записки
Зізнання.

Зблизились
Задушевно
Запал
Заласся і
ЗакохАння.

Завечеріло
Заворожила
Зацілував
Зараювали
Замилування.

Заграва
Забава
Зваба
Зілля зім'яли
ЗакохАння.

Забуяло, заквітчало, завелось.
Запалало, загорілось, зайнялось.
Загадала. Зірку з неба.
Закотилася. Збулось.

Забуяло, заквітчало, завелось.
Запалало, загорілось, зайнялось.
Загадала. Зірку з неба.
Закотилася. Збулось.

Ятка із пивом на галявині лісу

Кухоль із пивом тримай в руці
міцно

Пиво! Пиво-пиво-пиво пий!



Скільки смаків є і
вподобань

Та найбільше  смакує до пива тарань.

Пиво!
Пиво-пиво-пиво пий!



Нову пісню співає галаслива
ватага,

Слід за нудьгою зникає в нас спрага.

Пиво! Пиво-пиво-пиво
пий!



А ось почався метаболізм

Та всюди п’ють пиво, де не
підеш у ліс

Пиво! Пиво-пиво-пиво пий!



Пляшки, бляшанки!
Здіймається піна.

Я у сні бачу пиво і дівочі коліна.

Пиво!
Пиво-пиво-пиво пий!



Ятка із пивом на галявині лісу

Кухоль
із пивом тримай в руці міцно

Пиво! Пиво-пиво-пиво пий!

Як лишилась Україна без Богдана,
Стали бунтарі співати царям о-сану.


А царі із того тішаться-радіють,
Воєводу із стрільцями шлють у Київ,


Слід за воєводою їдуть і посли,
Та везуть з собою із Москви листи.


В тих листах - наказ царя поучать козацтво
Вольниці зректися, буде
тоді ласка,

Буде цар любити їх наче діток рідних, -
Віра бо у нас
одна, предки наші - скіфи.

Та помовкують посли, як то московітам,

Солодко чи ні, з царською ласкою жити.

Бо ті московіти ходять в
личаках,
Науки люд не знає, смути по церквах,

Розбій по дорогах, по
палатах дяки
Холопам за срібло дають мідяки,

Хто ж надумає роптати -
буде тому кара,
Не ходіть ви до царя, славні отамани.  

Роз’їжджали
ті посли, наробили лиха
І козацтво чесне збили з пантелику.

А як
розбрат зчинивсь, наплодилося Каїнів,
Що плюндрують свій край, гірш
татарина.

Йосифа повели знов брати на торжище,
І вже скоро
обернулась земля в попелище.

Як лишилась Україна без
Богдана
Розіп’яли козацький край деспоти-тирани.

Рабство і сваволя -
уся царська ласка
Чи воскресне ще коли держава гетьманська?

Розмови на сонних кухнях,

Танці на п’яних столах,

Де оселились
музи в клозетах,

А боги живуть в дзеркалах.

Де кожен в душі – Сід
Вішес,

А на справі – Йосиф Кобзон.

Де гасло постійне:

„Хто
прийде раніше,

Хто із вас – чемпіон?”

Це усе
рок-н-рол!



Потяги і пароплави,

Автобуси і
літаки,

Сьогодні ми на Камчатці,

Завтра ми в
Алма-Аті.

Післязавтра ми почнемо пити пиво

В Пушкарях, чи в
Жигулях.

А що з нами буде десь через тиждень

Відає тільки
Аллах.

Це усе рок-н-рол!



Це чимось схоже на
спорт,

Чимось на казино,

Чимось на караван-сарай,

Чимось на
загони Махно,

Чимось на Хіросіму,

Чимось на мідний дріт,

В
цьому є щось таке,

Від чого вибухне світ. Це усе
рок-н-рол!



Вченні скубуть волосся,

Сержанти свистять у
свисток,

Затюкані господарки

Зеленіють почувши –
РОК.

Товариші в кабінетах

Пачками п’ють валідол,

Їм знову
став за обідом кісткою в горлі

Наш новий рок-н-рол. Це усе
рок-н-рол!



Ну, а ми, а ми – п123расти,

Наркомани, фашисти,
шпана!

Для суспільства ми небезпечні,

Нам всім за грати
пора.

Ми піна в каламутнім потоці

Славнозвісної Червоної
Хвилі,

Так про це сповіщають газети,

А газети у нас
справедливі.

Це усе рок-н-рол!



І ми котимось прямо до
долу

З точки зору вищої влади.

Молодіжним угрупуванням

Наші
співи додають вад.

Де виховний момент?

Де віра в майбутнє
щасливе?

Гей, гітарист, відправ їх усіх подалі

І тисну свою
педаль! Давай!

Це усе рок-н-рол!

Іван Іванов зарізав Петрова
Був Іван лейтенантом, тепер капітан.
Родина
помститься  тепер за Петрова
Син Петрова – сержант, а брат
–генерал.

В капітана Івана влучила куля
Снайпер Петров отримав
медаль
Рід Іванових прокляв Петрових
Івановим Петрових вбивати не
жаль.

10 скальпів зняв з Іванових
І 10 з Петрових Степанов
Степан
Степанов Степан - найдобріша людина
Але виріс в окопах і миру не
знав.

Семенов Семен зарізав Степана
Був Семен лейтенантом тепер
капітан.
Родина помститься тепер за Степана
Син Степана сержант, а брат
генерал.

зима пришла нежданно и негаданно... жаль что вся эта прелесть пока еще задерживается всего лишь на несколько часов... а потом под ногами творится невесть что... прям не хочется выходить на улицу... хотя очень хочется...вообще, а вы любите зиму?я наверно люблю ее... за Новый год, Рождество и День рождения мамы... а еще за белый пушистый снег...а когда погода НИКАКАЯ... то такую зиму я не люблю... не люблю ее за холод...наверно дурацкая у меня сегодня заметка...не судите строго... просто башка уже не варит...

Ось так завжди й усе з початку.
І ти попав неначе в казку.
А виявилось просто спав,
Бо не туди ти знов попав.

А помилився випадково,
Кохав дівчину ти чудову.
А виявилась просто лялька -
Бо все життя її забавка

Вона в життя неначе грала,
Робила все чого бажала.
Усе що хотіла те й робила,
Бо напевно, не любила...

А ти хотів її кохати,
З неба зорі всі дістати...
І що робити ти назнаєш???
Та гадаєш що кохаєш!!!

У тишині лунає постріл,
У тишині лунає два...
І в йього в серці тишина!
.........................
А бути все могло інакше.
 
Кохайте поки є кого


вірші про кохання

С Тобою не знаком настолько,

Чтобы конкретно мог сказать...

О  том  –   какая  Ты  девчонка,

И    как    Тебя   мне   описать.

 

Ну, эти смелые, ровные ножки -

Должное им надо срочно отдать!

Чудная кожа  упругой ладошки,

Тебя так  и  хочется,  поцеловать.

 

В эти бездонные Ксюшины глазки,

Без устали можно, как в небо смотреть.

Вовке Ты даришь небесные  ласки,

Ему   ж   остаётся  –  только   балдеть...

---

...вірш із збірки "Близько серцю моєму"