Замітки інтимна лірика

Замітки з міткою «інтимна лірика»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

А дощ іде...

А дощ осінній обриває квіти,
На клені мерзне листячко слабе.
І сумно так відходить в далеч літо,
З собою забираючи тебе...

Лиш болісно, що почуття живими
Так різко обірвались в одну мить...
Ми все ж були... Все інше - не важливо.
А дощ іде... Його не зупинить...

Коментарі: 64

sonce-33

Бо я жінка-атом

Колись ми не знали ні дня супокою,
За місце під сонцем боролись навік.
В затятім сімейнім невпиннім двобої
Шукав неземної земний чоловік.

А я так хотіла лише притулитись,
Відчути тремтіння, тепло твоїх рук.
З очей темно-сірих любові напитись,
Та очі сталеві окреслили круг.

Роки пролітали удаль журавлями,
І я уже в осінь, і ти до зими.
І я битим шляхом, і ти - манівцями...
Що ж вдвох наробили, де ділися МИ?

Як хочеться зараз вернутися в весни,
Та я розумію: любов невловима.
Й мене не поділиш, і крига не скресне,
Бо я жінка-атом, і вже неділима...

Коментарі: 70

sonce-33

Ти зливу ввечері приніс

Ти зливу ввечері приніс,
Дзвенять краплини в тиші лунко.
Розверзлись небеса навскіс -
Підставлю щоку для цілунку.

Гуркоче громовицями весна,
Пускає вогняні спіралі.
А я прокручую у снах
Стосунки наші нетривалі.

Збирає блискавиці ніч
У мокрім шумовинні трав.
Найголовнішого мені
Сьогодні так і не сказав...

Коментарі: 77

sonce-33

Бентежить вечір цвіркунами

Бентежить вечір цвіркунами,
Закутались річки в тумани,
В сітчасті зоряні боа.
Спивають трави прохолоду,
Пірнають ясні зорі в воду,
В цілунках губляться слова...

Іще попереду розлука,
І серце лунко-лунко стука,
Хвалу коханню воздає.
Ніхто ще не стоїть між нами,
Бентежить вечір цвіркунами,
Дарує літепло своє...

Коментарі: 62

sonce-33

А полум'я танцює степ...

Нахабний дощ все стукає в вікно.
Не впустимо його - він третій зайвий.
Годинник забиває доміно
І додає азарту а чи драйву.

Сьогодні нам так хороше удвох:
Ти в светрі, я сиджу під теплим пледом.
Хай краплі стукотять, немов горох, -
Є ти і я, й нікого нам не треба.

І скоро стане непотрібним плед:
Ми розведемо вдвох вогонь в каміні.
Танцює полум'я затято степ,
А на стіні - дві наші світлі тіні.

Коментарі: 76

sonce-33

Все питалася доля

Все питалася доля: "Людино, скажи,
Що б змінити в житті ти хотіла?"
- Щоб дідусь молодим повернувся з війни,
Щоб бабуся жила й молоділа...

Щаб матуся, моя метушлива бджола,
Не вгрузала у землю від часу...
Щоб дві доні - два біло-рожевих крила -
Мали сім'ї успішні і щасні...

- А для себе чого б ти хотіла найбільш,
Може, статків в земному двобої?
- Ти найкращий даруй мені, доленько, вірш,
Не написаний досі ще мною...

Коментарі: 76

sonce-33

Як він про неї говорив!

худ. Manuel Nunez

Як він про неї палко говорив!
Пісні проціджував крізь горло!
І відчувалось: він боготворив
Цю жінку, що трималась гордо.

Із квітів-слів сонети він складав,
Витали у пітьмі цілунки.
І чистим-чистим світ умить ставав,
Скидав запилені лаштунки.

Він серце вірне їй під ноги клав -
І погляд плавився сталевий.
В портрет впокорював і малював
Дружину - Сніжну королеву!

Коментарі: 64

sonce-33

Про Нього....

Цей чоловік - мелодія чуття,
Його уста - солодкий, звабний трунок,
Його обійми - магія буття,
І до небес підносить поцілунок.

При зустрічах - серденька щемний стук,
Вінок із слів - куди тому санскриту!
А далі...Міць і божевілля рук...
Але про це не будем говорити.

Коментарі: 65

sonce-33

Кохаю - значить жива!

Говориш: "Ілюзії... Ними не тішся.
Навіщо даремно втрачаєш літа?"
Але без любові не пишуться вірші,
Без неї душа в височінь не зліта.

Ти кажеш: "Не вартий...Залиш у минулім..."
Пусте... Головне, що у грудях щемить.
Погано, коли почуття вже заснули,
Коли всередИні мовчить, не саднить.

Людина повинна сміятися, плакать,
І марить минулим, в майбутнє зирнути.
Щось гарне знайти, а потім утратить,
І знов з головою в кохання пірнути.

А пам'ять події з екрана не стерла:
Нечасті побачення, вічні слова...
Коли я страждаю - кохання не вмерло,
Коли я кохаю - то значить жива!

Коментарі: 78

sonce-33

Миттєва зустріч в надвечір'ї

Ввірвався у життя моє прожогом
Дощем, що щедро сипав із небес.
Величним вітровим Стрибогом.
Чи я таким придумала тебе?

Про все сказали пильні очі сірі -
Зачаєне безмежжя теплоти...
Миттєва зустріч в синім надвечір'ї -
І розійшлися рідні два світи...

Коментарі: 63