Замітки інтимна лірика

Замітки з міткою «інтимна лірика»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Літня пара

Вечір відчиня небесні двері:
Місяченько зір жене отару.
А на лавці у зеленім сквері
Вітерець голубить літню пару.

Сріблом припорошене волосся -
В молодість немає вороття...
І так хочу вірить, що вдалося
У стареньких пройдене життя...

Ось підвівся чоловік і руку
Неквапливо спутниці подав.
Щоб чуттів одвічних не розхлюпать,
Ніжні плечі тихо обійняв.

І пішли обоє в надвечір'я,
Як ходили, певно, сотні літ...
А статечні із небес сузір'я
Заздрісно дивилися їм вслід.

Коментарі: 62

sonce-33

Щоразу взимку думаю: усе...

Щоразу взимку думаю: усе...
Весною розквіта любові гілка.
Тривожить душу чарівна сопілка,
Щемливу радість в пригорщах несе.

Я так боюсь розхлюпати її
На перехрестях поглядів недобрих.
Та вперто вірю: життєдайний промінь
Проб'ється крізь буденність сірих днів.

Розкрившись потаємному чуттю,
До тебе з маків простелю стежину.
Якась маленька голосна пташина
Складе осанну небу і життю!

Коментарі: 66

sonce-33

Медовий присмак на губах

Гойдались ввечері прочахлі
Предвіковічні зорі на дротах.
А яблука дощами пахли,
Лишалися медами на губах.

П'янила ніжна матіола
І лоскотала стежечку в саду.
Я потім стежку ту шукала -
Та не знайшла й, напевно, не знайду...

Бо юність не вернуть ніколи...
Але у споминах чи, може, в снах
Відчую запах матіоли
І присмак меду на терпких губах...

Коментарі: 84

sonce-33

А у руці тремтіли Ваші пальці...

Ось ми й зустрілися... Тепер на Ви...
Кружляли у тіснім осіннім вальсі.
Роки чуття впокорити змогли,
Лиш видавали нас тремтливі пальці.

А вечір звабою все напував
І клав на плечі невимовну ніжність:
"Без Вас відтоді зовсім не жила..."
"В минуле ж повертатися запізно..."

Ніким не сказані в пітьмі слова -
Зневажені, розіп'яті вигнанці...
Моє волосся вітер цілував,
А у руці тремтіли Ваші пальці...

Коментарі: 55

sonce-33

Мені призначеному мужчині

До мене йдеш - а вітер в спину.
Тебе уже не ваблять манівці.
Хода упевнено- красива,
Усмішка на просвітленім лиці.

Ввібравши в себе міць і силу,
Читаєш зір тремтливі букварі.
Мені призначений мужчино,
Тобі складаю оди на зорі.

Коментарі: 78

sonce-33

Зрада

З'явився ти негадано, несміло.
А в мене - все. Проси чи не проси...
Відплакала - і тихо відболіла,
І за тобою знищила мости.

Ти ж зраду обминав в розмові,
Неначе її зовсім не було.
Якийсь маленький злочин побутовий
Забрав надовго із душі тепло.

Пішла із дому мовчки радість,
І не спасло те "випадково, всує..."
Там, де в стосунки просочилась зрада,
Довіри і любові не існує!

Коментарі: 103

sonce-33

Розмова з бабцею

Прийди вві сні, рідненька, поруч сядь.
В садку достигли груші й виноград.
Похилі вишні поганенько родять,
І яблуньки старі уже підводять...

Ніхто наливки не готує з слив,
На Маковія не пече коржів.
Насіння в вузличках не зберігає,
І "Отченашу" на ніч не читає...

Не знається на травах так, як ти,
З війни не перечитує листи...
Ми твою хату, бабцю, продаєм,
Немовби серця частку віддаєм...

Лунатимуть чужі в хатині кроки,
Чужу розмову слухатимуть крокви.
Усе проходить, рідна, все минає,
Та позабути не дозволить пам'ять.

Пішла тихенько, бабцю, за межу,
Я за тобою до сих пір тужу...
Ти ж сяєш зіркою у небі синім,
Душі моєї вічна Берегине!

Коментарі: 75

sonce-33

А нам ще довго осінь забувати...

Шукаю слів - а в горлі тихий щем,
Шукаю сліз - лише пусті зіниці,
Бо не потрібне щастя навзаєм :
Засохла наших почуттів криниця.

Розлука - та ж маленька смерть,
Що на калинових мостах чигає.
Кохання вчора - шалу круговерть,
А на сьогодні вже його немає...

Відлуння тиші... Ти зібрався йти
Туди, де клени вбралися у шати.
Поглянь: горять калинові мости,
А нам ще довго осінь забувати...

Симфония осени

Коментарі: 89

sonce-33

Зруйновані Чуття

Напівприкрита нагота,
Напіврозмите слово.
Напіврозтулені вуста,
Напівзакінчена розмова.

Хитросплетіння жахних слів,
Клубок прихованих обмов...
А на руїнах почуттів
Ридають Дружба і Любов...

Коментарі: 75

sonce-33

Перегоріло...

Тебе не бачу - не горю в огні,
Коли зустріну - очі не ховаю.
Чи я кохаю? Вже, напевно, ні,
Перегоріло...Перетліло... Забуваю...

Лиш хочу знати, що на світі
Десь поруч ти. І не важливо, з ким...
І хочеться когось вже полюбити,
Так не дає від попелища дим...

Сквозь дым костра...

Коментарі: 120