Замітки інтимна лірика

Замітки з міткою «інтимна лірика»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Неземним я його уявляла...

Неземним я його уявляла:
Загадковим, шляхетним, сумним...
В нетолочених травах шукала -
Не вдалося зустрітися з ним.

В небеса вище зір я злітала,
Там кохання бажала зустріти.
Подарунком на пам'ять зосталась
Лиш надкльована зірка із літа.

Після пошуків довгих здалася,
Перестала я марити ним.
Та на глум, а чи, може, на щастя,
Він постав - таким рідним... земним!

Коментарі: 94

sonce-33

Торкнеться янгол скрипки і смичка

Учора "я" і "ти" - то була пара,
Осколками сьогодні стало "ми"...
А що, як ми забудемо про чвари
І станемо, як і повинно буть, людьми?

[ Читати далі ]

Коментарі: 79

sonce-33

Що є любов?

Перечитуючи "Тіні забутих предків" М. Коцюбинського...

Що є любов? Серед віків
Нетлінна купинА одвічна?
Що є любов? Флояри ніжний спів?
Трембіти тужна гра магічна?

Що є любов? Мо', нявки звабна гра
Чи хіть вродливої любаски?
Що є любов? Жага тілес земна
Чи діва, що постала з казки?

Що є любов? І чом людей в огні
Мотузить, сушить, спопеляє?
Ні смерть, ні забуття їй не страшні,
Ніхто в двобої не здолає!

Коментарі: 76

sonce-33

Напевно, я тобою відболіла...

Напевно, я тобою відболіла,
Відплакала, згоріла у вогні...
Стужилось і поволеньки зомліло
Серденько, бовваніючи в мені.

І радість мої будні не мережить.
Розкритися б - лишилися жалі...
Озватися б на голос твій бентежний -
Але в душі не грають скрипалі...

Коментарі: 92

sonce-33

В гніздечку рук твоїх

В гніздечку рук твоїх панує спокій.
У вир очей занурюсь глибину,
Через туман фантазій і утопій
Стару як світ я істину збагну:

Не треба журавля мені у небі,
Напівшалених, неземних ночей...
А просто пригорнутися до тебе
І заховатися у затінку плечей.

Вдихнути рідний запах твого тіла,
Тебе узяти - і себе віддать.
Здається, все життя цього хотіла...
Земне кохання - ось в чім благодать!

Коментарі: 78

sonce-33

Осіння зустріч

З осіннім присмаком сльоти
Та наша зустріч в надвечір'ї.
Було бурштиновим подвір'я,
Палали пристрасті мости.

Мене ти поглядом стинав.
Напоєна любовним трунком,
Ловила промені-цілунки
О, як нестримно ти кохав!

Серед небесних партитур
Твоїх очей зваблива просинь...
Мов жаром, обпалила осінь.
Пройшов повз мене.
Близько так...
Впритул...

Коментарі: 68

sonce-33

Ти знаєш, де мене шукать

Ти знаєш, де мене шукать
У місячні травневі ночі.
Мости кохання не горять,
А згадки серденько лоскочуть.

Лише здавалось, що нема
Тих почуттів, терпко-солодких.
Як бачиш, прагнули дарма
Кувати почуття в колодки.

А двері в дім іще не сплять,
Вслухаються в звабливу тишу.
І хай скриплять чи не скриплять -
Незамкненими їх залишу.

Ти знаєш, де мене знайти
В весняні ночі полинові...
Ну ось і на порозі ти,
Весь розпашілий від любові!

І,традиційно, - вірш-відповідь Ягуара 65,
мого талановитого віртуального друга

По стежині до тебе, можливо й кривій,
У калюжах виблискують зорі.
Вже минула гроза, трохи стих буревій,
І довкола все чисто-прозоро.

А повітря яке! Зупинюсь я на мить,
Щоб озоном наповнились груди.
Хай радіє душа, що так серце п"янить
Ароматом, пронизаним всюди.

А в твоєму вікні світло в кухні горить
У квадраті віконної рами.
Ти чекаєш... чекаєш, аж серце щемить...
Ти чекаєш мене вечорами.

Не хвилюйся, кохана, - на крилах лечу!
Не боюся небесного грому...
Ми відкриєм вино, ми запалим свічу -
Я завжди повертаюсь додому.

Коментарі: 80

sonce-33

Вже у вирій летять журавлі...

Вже у вирій летять журавлі,
А сніжинки - мені на долоні...
Всі проблеми такі малі
В порівнЯнні із небом бездонним.

Будуть інші кохані не спать,
Обійнявшись, до самого ранку.
Будуть інші пташок зустрічать
Й будувати повітряні замки.

І отак проводжать журавлів
Ген далеко, за обрій, у хмари...
Може, проміжок часу малий
Пощастить їм лишитися в парі...

Коментарі: 90

sonce-33

Із самотою тет-а-тет

Краплини по вікну блукають.
Сиджу, закутавшись, у плед.
Ковточками смакую каву
Із самотою тет-а-тет.

Я відчуваю твою близькість.
З тенет звільнившись супокою,
Моя душа - чуттів колиска -
Бажає зустрічі з тобою.

Громи удалині гуркочуть,
Тривожать стомлену ріллю,
А дощ за вікнами шепоче:
"Люблю тебе... люблю... люблю..."

Коментарі: 105

sonce-33

Бездумно починаємо стосунки...

Бездумно починаємо стосунки,
Пірнаючи у вир нових чуттів.
Зникаємо пізніше за лаштунки
Не довгих днів, не місяців - років...

Кохані ж наші, ті, що у минулім,
Вночі вуста зімкнувши воскові,
Гортають почуття, ні, не заснулі,
До болю рідні, свіжі і - живі...

А ми приходимо до них у мріях,
У щемних споминах і світлих снах.
Лишаємось дощем на мокрих віях
І прОщенням в молИтвених словах...

Коментарі: 73