[Приєднана картинка]Ці руки плекали дерева в садку, В городі картоплю, квасольку саджали.Долівку вбирали в чебрець, осоку, Іконки на стінах любовно квітчали.[ Читати далі ]

Калашник Т.І. присвячую.Мама вишивалаРушник для синочкаІ старанно клалаСтіжок до стіжочка.Де любов стискала -Червоний з'являвся, А сльозина впала - Чорний проривався.На рушник син гляне У землі чужинській - Матінку спом'яне, Край згада вкраїнський.Вмить запаленіютьМальви і жоржини.Душу обігріютьБарви України.До рідного краюПокажуть дорогу...Вишивала мамаІ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Непроханий, непрощений, шаленийЗ'явився на порозі мого дому.В грудневий день, морозний і студений, Божився, що нелегко буть одному.Казав: "На вічній ковзанці життяЩе жоден не вберігся від падіння..."Здавалось щирим пізнє каяття, І зашпорами входило сумління.Даремно в душу стукали слова -Луна котилась сніжними полями.Колись любов моя була жива, Тепер вона покрилась кураями...Не повернути чистоти стосунків, Щемливих, недолюблених ночей..."Прости...&quot...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Крізь печалі, образи, розлукиПавутинкою тане життя...Простягаю услід йому руки:Ще не хочу іти в небуття...Після бурі, що валить дерева, Поступово стихають громи.Лиш у пам'яті присмак сталевийІ на серці шрамованім шви...А душа, полонена тобою, До сих пір полинами саднить.Чом, мужчино, в нерівнім двобоїБезборонну не став боронить?

[Приєднана картинка]Осінь. Вечір. Листя шепіт.Поруч Ви. Легка печаль...Я накинула на плечіПавутинку - світлу шаль.Стукіт серця, лунко-лунко, Трепет рук, легкий-легкий...І прощальна мить цілунку -Присмак осені терпкий...Знову верби жовтокосі, Як тоді, танцюють вальс...Я не плачу...Просто осінь...Просто я любила Вас...и перевод стихаego39 [Приєднана картинка]Осень. Вечер. Листьев шепот...Рядом Вы. И тень печали.Я накинула на плечиПаутинку легкой шали.Стук сердечный. Звонко-звонко,Трепет...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Мені всього-навсього требаЯскравого світла в пітьмі, Рожевого кольору неба, Волошок в зеленій траві.Левад, де корівок квасолькаРозсипана щедро зокола.Вербичок рясні парасольки, Стерня, яка ніженьки коле.Заплави в ставку полудневі, Там жаб'ячий спів серце крає.Духмяні луги чебрецеві, Де коник на скрипочку грає.Так хочеться літечка ласки - Далекого світу того, Де сон пряде бабця із казки, А може, з дитинства мого...

[Приєднана картинка]Турбувати я тебе не стану, Музо упокорена моя, А раненько-вранці завтра встану, Щоб послухать співи солов'я.Защебече він про УкраїнуМовою незайманих полів, Про її небесні очі сині, Що всміхнуться з-під колосся вій.Заспіває він про світлі далі, Що зовуть у світанковій млі.Соловейко милий нагадає: Я комусь потрібна на землі!

Тривожить біль необережно.Просію сумніви крізь сито -Прийду і сяду біля тебе, Погладжу скроні, снігом вкриті.Відкину геть скорботи квіти, Вдихну здоров'я в твоє тіло.І сонце усміхом освітить Передосіннє надвечір'я.Внесу в твій дім жмуток натхнення -Тобі відразу стане легше.Покриють промені черленіСтатечний погляд, сильні плечі.І ти одужаєш відразу - Запахне вересень медами.А ми нікому не розкажем, Що нить незрима є між нами.[Приєднана картинка] &nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Вслухаюся у стукіт крапель, Що упокорили дахи.А дощ все крапа, крапа, крапа, Змиває всі мої гріхи.Земля зітхає під снігами, Їй в снах ввижається весна...Мені ж так хочеться з птахамиЗлетіти ввись під небеса.Ще трохи... Зовсім недалеко...Вбереться березень в зело.Немолодий уже лелекаЗапросить на своє крило!

Як пахли ранети в бабусиній хаті, Долівка, притрушена квіт-осокою...А руки у бабці, меткі і завзяті, Не знали утоми, не мали спокою...І я, невеличке дівча у сукенці, Зігріте увагою й диво-любов'ю...Як щасно було у малої на серці, Коли поринала у світ з головою!Коза-Дереза і муркотик учений - Здавалося все неймовірно казковим...Так тепло сьогодні, і тужно, і щемноМахає бабуся з дитинства рукою...[Приєднана картинка]