Замітки інтимна лірика

Замітки з міткою «інтимна лірика»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Бабусині руки

Ці руки плекали дерева в садку,
В городі картоплю, квасольку саджали.
Долівку вбирали в чебрець, осоку,
Іконки на стінах любовно квітчали.

[ Читати далі ]

Коментарі: 115

sonce-33

Калашник Т.І. присвячую.

Мама вишивала
Рушник для синочка
І старанно клала
Стіжок до стіжочка.

Де любов стискала -
Червоний з'являвся,
А сльозина впала -
Чорний проривався.

На рушник син гляне
У землі чужинській -
Матінку спом'яне,
Край згада вкраїнський.

Вмить запаленіють
Мальви і жоржини.
Душу обігріють
Барви України.

До рідного краю
Покажуть дорогу...
Вишивала мама
І молилась Богу.

http://im2-tub-ua.yandex.net/i?id=127574114-40-72&n=21

Коментарі: 65

sonce-33

Непроханий, непрощений, шалений...

Непроханий, непрощений, шалений
З'явився на порозі мого дому.
В грудневий день, морозний і студений,
Божився, що нелегко буть одному.

Казав: "На вічній ковзанці життя
Ще жоден не вберігся від падіння..."
Здавалось щирим пізнє каяття,
І зашпорами входило сумління.

Даремно в душу стукали слова -
Луна котилась сніжними полями.
Колись любов моя була жива,
Тепер вона покрилась кураями...

Не повернути чистоти стосунків,
Щемливих, недолюблених ночей...
"Прости...", - підставив лоба для цілунку -
Спіткнувся враз об паморозь очей.

*Кураї - рослина типу перекотиполе.

Коментарі: 129

sonce-33

Крізь печалі, образи, розлуки...

Крізь печалі, образи, розлуки
Павутинкою тане життя...
Простягаю услід йому руки:
Ще не хочу іти в небуття...

Після бурі, що валить дерева,
Поступово стихають громи.
Лиш у пам'яті присмак сталевий
І на серці шрамованім шви...

А душа, полонена тобою,
До сих пір полинами саднить.
Чом, мужчино, в нерівнім двобої
Безборонну не став боронить?

Коментарі: 82

sonce-33

Просто я любила Вас...

Осінь. Вечір. Листя шепіт.
Поруч Ви. Легка печаль...
Я накинула на плечі
Павутинку - світлу шаль.

Стукіт серця, лунко-лунко,
Трепет рук, легкий-легкий...
І прощальна мить цілунку -
Присмак осені терпкий...

Знову верби жовтокосі,
Як тоді, танцюють вальс...
Я не плачу...Просто осінь...
Просто я любила Вас...

и перевод стиха

ego39

Осень. Вечер. Листьев шепот...
Рядом Вы. И тень печали.
Я накинула на плечи
Паутинку легкой шали.

Стук сердечный. Звонко-звонко,
Трепет рук. Слегка-слегка...
И прощальным поцелуем
Осень, вкусом чуть горька...

Снова вербы в желтых косах,
Как тогда, танцуют вальс.
Я не плачу. Просто осень..
Просто я любила Вас...

Коментарі: 104

sonce-33

Мені всього-навсього треба

Мені всього-навсього треба
Яскравого світла в пітьмі,
Рожевого кольору неба,
Волошок в зеленій траві.

Левад, де корівок квасолька
Розсипана щедро зокола.
Вербичок рясні парасольки,
Стерня, яка ніженьки коле.

Заплави в ставку полудневі,
Там жаб'ячий спів серце крає.
Духмяні луги чебрецеві,
Де коник на скрипочку грає.

Так хочеться літечка ласки -
Далекого світу того,
Де сон пряде бабця із казки,
А може, з дитинства мого...

Коментарі: 98

sonce-33

Турбувати я тебе не стану

Турбувати я тебе не стану,
Музо упокорена моя,
А раненько-вранці завтра встану,
Щоб послухать співи солов'я.

Защебече він про Україну
Мовою незайманих полів,
Про її небесні очі сині,
Що всміхнуться з-під колосся вій.

Заспіває він про світлі далі,
Що зовуть у світанковій млі.
Соловейко милий нагадає:
Я комусь потрібна на землі!

Коментарі: 130

sonce-33

Другові

Тривожить біль необережно.
Просію сумніви крізь сито -
Прийду і сяду біля тебе,
Погладжу скроні, снігом вкриті.

Відкину геть скорботи квіти,
Вдихну здоров'я в твоє тіло.
І сонце усміхом освітить
Передосіннє надвечір'я.

Внесу в твій дім жмуток натхнення -
Тобі відразу стане легше.
Покриють промені черлені
Статечний погляд, сильні плечі.

І ти одужаєш відразу -
Запахне вересень медами.
А ми нікому не розкажем,
Що нить незрима є між нами.

Коментарі: 104

sonce-33

Ще трохи... Зовсім недалеко...

Вслухаюся у стукіт крапель,
Що упокорили дахи.
А дощ все крапа, крапа, крапа,
Змиває всі мої гріхи.

Земля зітхає під снігами,
Їй в снах ввижається весна...
Мені ж так хочеться з птахами
Злетіти ввись під небеса.

Ще трохи... Зовсім недалеко...
Вбереться березень в зело.
Немолодий уже лелека
Запросить на своє крило!

Коментарі: 121

sonce-33

Махає бабуся з дитинства рукою...

Як пахли ранети в бабусиній хаті,
Долівка, притрушена квіт-осокою...
А руки у бабці, меткі і завзяті,
Не знали утоми, не мали спокою...

І я, невеличке дівча у сукенці,
Зігріте увагою й диво-любов'ю...
Як щасно було у малої на серці,
Коли поринала у світ з головою!

Коза-Дереза і муркотик учений -
Здавалося все неймовірно казковим...
Так тепло сьогодні, і тужно, і щемно
Махає бабуся з дитинства рукою...

Коментарі: 85