Замітки інтимна лірика

Замітки з міткою «інтимна лірика»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Ти зливу ввечері приніс

Ти зливу ввечері приніс,
Дзвенять краплини в тиші лунко.
Розверзлись небеса навскіс -
Підставлю щоку для цілунку.

Гуркоче громовицями весна,
Пускає вогняні спіралі.
А я прокручую у снах
Стосунки наші нетривалі.

Збирає блискавиці ніч
У мокрім шумовинні трав.
Найголовнішого мені
Сьогодні так і не сказав...

Коментарі: 77

sonce-33

Ти знаєш, де мене шукать

Ти знаєш, де мене шукать
У місячні травневі ночі.
Мости кохання не горять,
А згадки серденько лоскочуть.

Лише здавалось, що нема
Тих почуттів, терпко-солодких.
Як бачиш, прагнули дарма
Кувати почуття в колодки.

А двері в дім іще не сплять,
Вслухаються в звабливу тишу.
І хай скриплять чи не скриплять -
Незамкненими їх залишу.

Ти знаєш, де мене знайти
В весняні ночі полинові...
Ну ось і на порозі ти,
Весь розпашілий від любові!

І,традиційно, - вірш-відповідь Ягуара 65,
мого талановитого віртуального друга

По стежині до тебе, можливо й кривій,
У калюжах виблискують зорі.
Вже минула гроза, трохи стих буревій,
І довкола все чисто-прозоро.

А повітря яке! Зупинюсь я на мить,
Щоб озоном наповнились груди.
Хай радіє душа, що так серце п"янить
Ароматом, пронизаним всюди.

А в твоєму вікні світло в кухні горить
У квадраті віконної рами.
Ти чекаєш... чекаєш, аж серце щемить...
Ти чекаєш мене вечорами.

Не хвилюйся, кохана, - на крилах лечу!
Не боюся небесного грому...
Ми відкриєм вино, ми запалим свічу -
Я завжди повертаюсь додому.

Коментарі: 80

sonce-33

Напевно, я тобою відболіла...

Напевно, я тобою відболіла,
Відплакала, згоріла у вогні...
Стужилось і поволеньки зомліло
Серденько, бовваніючи в мені.

І радість мої будні не мережить.
Розкритися б - лишилися жалі...
Озватися б на голос твій бентежний -
Але в душі не грають скрипалі...

Коментарі: 92

sonce-33

Любов'ю дихає природа

Гаптоване зірками небо
Шепоче місяцю: "Зажди..."
Десь чутно: "Милий мій, не треба!.."
І вже тихіше: " Не губи..."

[ Читати далі ]

Коментарі: 61

sonce-33

Туди, де тишу рве твій голос

Весна убралась гожа в колодки.
Сріблястий серпик місяця тонкого
Заплутався у брості осоки
Й легкий туман розсіяв над рікою.

У гаї покотилася луна,
Нестямно соловейко серце крає,
Бринить, немов натягнута струна,
Десь усередині твоє "кохаю".

Літа зозулька мудро роздає
Із щедрістю прадавньовіковою.
І я лечу туди, де тишу рве
Твій голос, переповнений жагою.

Коментарі: 83

sonce-33

Не шукай у мені неземної...

Не шукай у мені неземної
І до рангу святих не возводь.
Я все та ж, бо із плоті і крові,
Як раніше, до мене приходь.

Я все та ж. У щасливій знемозі
Освічу тобі в темряві шлях.
Просто бачу я зорі у прозі,
Чисту музику чую в віршах.

Я все та ж, тільки сивіють коси...
Ти приходь - і уже навіки!
Бо безжальна зозуленька-осінь
Все рахує, рахує роки...

І як продовження -
див. вірш-відгук у блозі Ягуара 65

http://blog.i.ua/user/479006/1212052/

Всі ми зроблені з крові і плоті,
Та бажаємо благ неземних...
Лиш на жаль, в остогидлім болоті
Стільки жаб! І звикаєм до них.

Скільки в світі очей завидющих,
Стільки ж різних нечистих думок.
Але я все шукаю, тому що,
Ти моя. Неземна. Ти мій рок.

І нехай, що зозуля кувала -
Не зважаю, що плинуть роки.
Лиш тебе мені не вистачало...
Твого серця... Твоєї руки.

В мене теж вже посивіли скроні,
Але ж б'ються серця в унісон!
Цілуватиму ніжно долоні,
Щоб навічно продовжити сон...

Коментарі: 78

sonce-33

А чи спробуєм?

Ти приходиш до мене у сни,
Зазираєш замислено в очі.
Свіжий вітер стрімкої весни
У душі ніжним щастям хлюпоче.

[ Читати далі ]

Коментарі: 51

sonce-33

Миттєва зустріч в надвечір'ї

Ввірвався у життя моє прожогом
Дощем, що щедро сипав із небес.
Величним вітровим Стрибогом.
Чи я таким придумала тебе?

Про все сказали пильні очі сірі -
Зачаєне безмежжя теплоти...
Миттєва зустріч в синім надвечір'ї -
І розійшлися рідні два світи...

Коментарі: 63

sonce-33

Іще не пізно стрілись ми

I. Іще не пізно стрілись ми -
Далеко до кінця.
Амур уцілив стрілами -
І пурхали серця
[ Читати далі ]

Коментарі: 35

sonce-33

Розсипалась радість пелюстками квітів

Розсипалась радість пелюстками квітів.
Де стрілися двоє, бурштином іскрилось вино,
В малинових сутінках бавилось літо,
Духмяна черемха сміялась до них у вікно.

[ Читати далі ]

Коментарі: 67