28 травня.
- 28.05.19, 13:27
Щось у цьому травні підозріло мало комах. Навіть травневих жуків не бачив.
Рука сама по клавішах гуляє,
У вірші виливаючи рядки.
Словами поетичне поле засіває,
Яскраво щоби зацвіли грядки.
Мережкою немов би вишиває
Елегантністю,чарівністю вона,
Нитку незвичайну заплітає
Енергії прекрасної струна
Пожежа у душі моїй палає
Охолонути думки їй не дають.
Лагідно це серце зігріває
Оксамитом ніжності снують.
Ніби в казку знову поринаю,
І співає весело душа
Листування просто, і це знаю,
Але знову написав я нового вірша
Сонце посміхається з небес,
На майданчику веселий сміх лунає.
Серце виривається з грудей,
А душа веселу пісеньку співає.
Адже зустріч цю, я так чекав,
Щоби подивитися Вам в очі,
Бо Ваш образ в душу мні запав,
І приходив в сни мої щоночі.
По стежині ось Ви вже йдете,
Поруч Ваша доня поспішає.
Її голос чую я здаля,
Весело щось Вам розповідає.
Посмішку я бачу на вустах,
Ой, яка вона у Вас чудова.
Привітавшись щиро, на взаєм,
І між нами полилась розмова.
Непомітно час так промайнув,
І потрібно нам вже розлучатись,
Та не хочу звідти я іти,
В казці цій волів би залишатись.
Взявши доню Ви назад пішли,
Я услід Вам з сумом позираю,
Бо коли побачу Вас ще раз?
Ні, про це напевне вже не знаю.