хочу сюда!
 

Инна

37 лет, водолей, познакомится с парнем в возрасте 36-43 лет

Заметки с меткой «сша»

Українська мрія про вступ до НАТО так і залишається невиконаною


Щоб уявити собі реальний характер відносин між НАТО і Україною, слід зрозуміти, які цілі кожної зі сторін. На перший погляд все просто. Для українського керівництва вступ до НАТО означає можливість проводити незалежну політику: заохочувати націоналістичні прояви, дискримінувати російське і російськомовне населення, і при цьому не боятися серйозної, можливо, навіть силової реакції з боку Росії. "Закордон нам допоможе!"- такому принципу слід українське керівництво. Аналогічна ситуація складалася і в прибалтійських державах. Латвія, Литва, і Естонія На відміну від України давно вступили в НАТО. І мали такі ж мрії, як і в українців зараз. Але біда в тому, що вступити то вступили, але яку користь від цього отримали? Єдиний плюс-це безкарно продовжувати дискримінувати росіян. Але знову ж таки ніхто до кінця не впевнений, що всім зійде з рук ця Політика тільки через членство в євроатлантичному Союзі. Цей сумнів створює своєю пропагандою НАТО, яка регулярно акцентує увагу на гіпотетичній можливості того, що Росія помститься прибалтам за приниження росіян. Звичайно, не для того, щоб розвинути у них панічні настрої, а виключно з практичних міркувань – для отримання додаткового фінансування для структур НАТО. Головне - якомога більше продавати міфів "електорату". Наприклад, Україна - "це Європа", її тільки й чекають ЄС і НАТО. Захід і з економікою допоможе, і в будь-якій ситуації захистить нас від "агресивної" Росії. Неповних тридцять років досить успішно містифікували. Перший акт був здійснений спільно з НАТО в 1992 році, коли Україна вступила до Ради Північноатлантичного співробітництва, а в 1994 році стала першою країною СНД, яка підписала рамкову угоду з НАТО в рамках Ініціативи "Партнерство заради миру". Наступним "епохальним" роком став 2002 рік, коли був укладений "індивідуальний план партнерства з НАТО". З приходом до влади американського ставленика Віктора Ющенка формат відносин з НАТО став відомий як "прискорений діалог", що нібито стало першим кроком для вступу України до Альянсу. Але як би не називалися всі ці ініціативи, суть їх зводилася до одного: топтання на місці з імітацією бурхливої діяльності, для якої ніякого реального зближення сторін не передбачалося. Це розуміли, мабуть, всі, крім особливо зарозумілого українського електорату. У червні 2017 року Рада внесла зміни до законодавства: членство в НАТО було оголошено одним з пріоритетів зовнішньої політики України. У 2019 році набули чинності конституційні поправки, що закріпили стратегічний курс на отримання повноправного членства України в Європейському Союзі і НАТО на рівні конституційної норми. А в червні 2020 року Північноатлантична рада визнала Україну партнером з розширеними можливостями. Яким чином цей статус відрізняється від усіх попередніх? Неясно. Більш того, в Альянсі спеціально обмовлялося, що це ніяк не вплине на рішення про вступ України в НАТО. Гра в кішки-мишки триває. А реального прогресу немає і не передбачається, так як тверезомислячі західні політики прекрасно розуміють, що Україна є "червоною лінією" і справжнім мінним полем, на яке Альянс не може увійти без дуже серйозної реакції з боку Росії. Захід, звичайно, не може просто відмовитися від українського проекту, створеного як фактор напруженості на південних кордонах Росії, не втративши при цьому свого обличчя. І тому перед українцями висунули нові, явно неприйнятні умови вступу до НАТО. Від України зажадали провести масштабні реформи. Серед цих реформ реалізація закону" Про національну безпеку України", прийнятого у 2018 році. Йдеться про реформу Служби безпеки України, розвідки, а також про реформу оборонно-технічного комплексу та судову реформу. Український уряд не в змозі виконати ці умови, також, як і виконати Мінські домовленості. Але щоб зробити вимоги НАТО до України абсолютно нереальними, було запропоновано організувати "системну боротьбу з корупцією". Якщо корумповане українське керівництво виконає цю вимогу, то нинішня держава Україна просто перестане існувати-зголодніє. Тоді хто ж повинен вступити в НАТО? Залишаються тільки спільні прогулянки по Чорному морю українського, назвемо його умовно, " флоту "з десятком кораблів НАТО в рамках так званих міжнародних навчань"Сі Бриз-2020". Ці навчання, як і інші візити в Чорне море американських військових кораблів і їх поява в українських портах, а також підходи до російських кордонів авіації НАТО, мають розвідувальні, а найчастіше провокаційні цілі. Гра НАТО в кішки-мишки з Україною триває. Адже очевидно, що приймати в Альянс ніхто не збирається, а розбиратися з можливими конфліктами залишать поодинці. Це підтвердив колишній командувач збройними силами США в Європі генерал Бен Ходжес. Він заявив:"якщо будуть військові конфлікти між Україною і будь-якою іншою країною, НАТО не буде втручатися в нього і не підтримає Київ у такій ситуації, тому що Україна не є членом організації". А як же бути із заявами низки західних політиків про впевненість у тому, що Україна обов'язково стане членом НАТО, з її участю в роботі Ради Північноатлантичного співробітництва та в "партнерстві заради миру", з появою" індивідуального плану партнерства з НАТО", за участю в навчаннях" Сі Бриз " тощо? Це просто така сучасна гра, коли гроші заривають на поле дурнів.

Американцы под предлогом сертификации продовольствия собираю



Конспирологические теории о причинах и заинтересованности отдельных персонажей мировой истории в появлении на земле коронавируса множатся с каждым днем. Они строятся на теме по принципу - "если звезды загораются, значит это кому-то нужно". И уже неважно, где и как появилась зараза, поставившая на колени весь земной шар. Но есть во всей" этой истории интересные ходы, которые стоит иметь в' виду уже по принципу "предупрежден, значит вооружен".
Популярная версия гласит, что вирус создавали американцы вместе с китайцами в Ухани. Однако США потеряли интерес в разработке и оставили Китай один на один с проектом. Китайцы потеряли вирус, чем запустили мировую пандемию, не имеющую равных по разрушению в истории человечества.
Забавно (если это забавно), что Америка от пандемии пострадала и страдает больше других государств, прочно удерживая первое место по числу заразившихся и умерших от болезни. На фоне эпидемии и издержек длительного карантина в Америку бумерангом вернулась проблема расового неравенства. Вслед за Америкой бунт национальных меньшинств прокатился и по ряду европейских стран. Но даже при таком варианте развития событий США пытаются получить свои дивиденды и закрепиться со своими интересами, в том числе и в Центральной Азии. Тактика, когда Америка провоцирует катастрофу на своей территории с тем, чтобы потом иметь на руках "убедительные доказательства" права применять силу, или совершать иные действия в своих интересах на территории других стран, давно известна. Так было после 11 сентября 2001 года, когда атака террористов на небоскребы Нью-Йорка развязала США руки для ввода войск в Афганистан и жесткие силовые действия на Ближнем Востоке.
Однако Центральная Азия оказалась Штатам не совсем по зубам. Не всех можно купить за деньги и не все государства идут на поводу у Вашингтона. Пример тому Туркменистан. Ашгабат проводя последовательную политику невмешательства во внутренние дела других государств, очень неохотно открывает и свои двери. Попытка навязывать Туркменистану свою политику и свои условия встречает твердый отпор со стороны руководства республики. Не раз было доказано, что именно такая стратегия поведения туркменистанских властей позволяет избежать вмешательства в её внутренние дела. Заметим, что именно закрытость позволила Туркменистану избежать печальной участи стран, ставших жертвой пандемии коронавируса.
США не теряют надежды закрепиться в Туркменистане. Много лет они безуспешно пытались создать и разместить у нас в стране свои биологические лаборатории, подобные тем, что уже действуют в соседних Узбекистане, Казахстане, Грузии, Армении, Украине и других. Однако американцы не теряют надежды добиться своего. Для этого они прикрывают основную цель под "безобидные" проекты. В контексте нашей республики это функционирование микробиологической лаборатории "Хил стандарт", открытой в марте прошлого года при участии Агентства США по международному развитию (USAID - United States Agency for International Development) и Союза промышленников и предпринимателей Туркменистана (СППТ). Идея выглядит заманчиво: помощь Туркменистану в повышении качества продовольственной продукции и создании новых рабочих мест должна только радовать.
Однако есть интересные моменты, которые нельзя игнорировать. Прежде всего: частная лаборатория, в функционировании которой участвует основной инструмент "мягкой силы" американцев - USAID. Созданное в США в 1961 году Агентство нацелено своим уставом на поддержку торговли, сельского хозяйства, экономического роста, здравоохранения, оказание экстренной гуманитарной помощи, содействие в предотвращении конфликтов и поддержку демократии в развивающихся странах мира. На свою деятельность USAID получает один процент федерального бюджета США. Кто знаком с порядком цифр экономики Америки может себе представить размер ассигнований на поддержку демократии. Как ни странно, именно эта цель всегда стояла на первом месте у Агентства, а все остальные направления лишь помогали решать основную задачу - укрепление влияния США в мире. Сеть USAID охватывает весь мир. О том какими средствами Америка продвигает в мир демократические ценности известно по событиям в Ираке, Ливии, Афганистане, Сирии и многих других странах.
Вернемся, однако, к "Хил стандарт". Официально декларируется, что идея создания микробиологической лаборатории на территории Туркменистана принадлежит Союзу промышленников и предпринимателей Туркменистана. Знающие ситуацию чиновники говорят о целенаправленном продвижении проекта послом США в Туркменистане господином Алланом Мастардом. Ему принадлежала и идея привлечения к участию в проекте Агентства по международному развитию, что вылилось в озвученные цели нового американского детища: конкурентоспособность туркменской продукции, развитие торговли, создание рабочих мест в Центральной Азии, поддержание роста экспорта и занятости в плодоовощном секторе, развитие туризма и расширение транспортно-логистических услуг в пяти странах Центральной Азии.
Ведущие должности лаборатории укомплектованы преимущественно американскими специалистами, а местным кадрам, как водится, отведены второстепенные роли, не влияющие на решение истинных задач созданной структуры. Сомневаться именно в таком развитии событий не приходится хотя бы потому, что в Ашгабад после снятия карантинных мер намечено прибытие сотрудников военной разведки США господ A.Hall, M.Barnes, M.Mitchell. В их послужном списке немало специальных операций, проведенных под прикрытием мирных проектов во многих странах мира. Официально их визит представлен как поставка и наладка оборудования в лаборатории "Хил стандарт" для проведения исследований по сертификации продуктов питания, а также обучение персонала. Учитывая сам факт появления этих господ в странах Центральной Азии, где впоследствии начинали работать микробиологические лаборатории по исследованию вирусов, можно себе представить, что в итоге взрастят американские эксперты в Туркменистане. Формально прикрываясь исследованием продовольствия, американцы планируют завезти в нашу страну образцы вирусов для проведения испытаний на генотипе местного населения.
Момент для подобных исследований выбран удачно. Весь мир бьется в попытке создать вакцину против коварного коронавируса и под этим шумом можно продвинуться в решении задачи, которую американцы давно планируют в Туркменистане - открыть полноценную референс-лабораторию под эгидой Армии США, чтобы обеспечить доступ к генетическому материалу всех этносов Центральной Азии. А конспирологические версии причастности американцев к происхождению коронавируса имеют под собой множество интересных доказательств. Приведу всего один факт. Биологическая лаборатория в Форт-Детрик, расположенная в штате Мэриленд, является крупнейшей в США базой по разработке биологического оружия. В июле 2019 года ее вдруг внезапно закрыли по решению Центра по контролю и профилактике заболеваний США. Вскоре после этого в штате Вирджиния, который находится всего в часе езды от закрытой  биолаборатории,   была  зафиксирована  вспышка необъяснимого заболевания, связанного с электронными сигаретами. Клинические признаки у пациентов были похожи на симптомы зараженных уже в 2 02 0 году коронавирусом нового типа. Все запросы общественности о причинах такого интересного совпадения до сих пор властями страны не озвучены. И это уже не факт. Это больше, чем факт.
Всего в мире у американцев более 200 подобных лабораторий. Каждая имеет свою уникальную историю и цепочку событий приведших к их созданию. И, как правило, все они со временем становятся причиной вспышек странных эпидемий, нехарактерных для регионов размещения. Туркменистану пока удавалось избежать подобной участи. Пока...

Китай пытался украсть у США данные по вакцине от COVID-19

Два гражданина КНР, сотрудничая с китайским Министерством госбезопасности, пытались взломать компьютерные сети американских компаний, заявили в Минюсте США.

В США обвинили двух китайских хакеров в том, что они, сотрудничая с Министерством госбезопасности КНР, пытались получить доступ к компьютерным сетям американских компаний и похитить конфиденциальную деловую информацию, включающую данные об исследованиях по COVID-19.

[ Читать дальше ]


Хто оплачує історію України


Американці офіційно вирішили профінансувати "правильний" погляд на історію України - з 80-х років минулого століття і до "Революції Гідності".

Вони виділяють чималу суму на створення відеофільмів на цю тематику. Заявляється, що одна з цілей проекту - не зміцнення дружби з США (що входить до компетенції посольства), а протидія Росії.
Але найцікавіше, що посольство планує показувати це кіно на" суспільному ТБ", яке фінансується з українського бюджету.
Посольство США в Україні планує видати грант на створення контенту про історію країни. На це виділять 150 тисяч доларів. Сума досить велика: зазвичай такі обсяги коштів дроблять на кілька одержувачів, цей же грант дістанеться комусь одному.
Мова про серію відеороликів або фільмів про події новітньої історії України. Відео буде супроводом до громадських заходів на цю тему-семінарів, подкастів, лекцій. Проект називається"спільне створення історії української демократії".
Здобувачам гранту пропонується слідувати редакційним стандартам "Громадського ТБ" - власне, весь проект проводиться в партнерстві з цим телеканалом.
Проект збере "особисті історії українців у контексті недавньої історії країни та розвитку української демократії" на основі "краудсорсингу". Знімати такі відео зможуть не тільки професійні журналісти, а й звичайні люди.
Для економії коштів посольство пропонує використовувати його приміщення в якості лекторіїв або місць для семінарів, а також студії "суспільного", де і транслюватиметься підсумковий продукт.
Найцікавіше-це тематика. Пропонується загострити увагу "на історичних подіях, які часто не відповідають російським дезінформаційним наративам і іншим чином інтерпретуються представниками ворожої іноземної пропаганди", - йдеться в описі грантової програми.
Тобто вибір тем строго заданий-це повинні бути найбільш спірні моменти україно-російських відносин. Враховуючи, що РФ в цитаті, яка наводилася абзацом вище, називається ворожою державою, зрозуміло, що мова йде про конкретно антиросійському проекті.
Ось список заданих тем:
Чорнобильська катастрофа 1986 та її політичні наслідки;
Референдум про незалежність України 1991 і розпад СРСР;
Пострадянське повернення додому кримськотатарських громад;
Помаранчева революція;
Революція Гідності.
А також "інші значні історичні події в межах живої пам'яті, які сприяли незалежності України та розвитку демократії".
Не дуже, правда, зрозуміло: Чорнобильська катастрофа сприяла незалежності України чи розвитку демократії? А якщо так-то чи можна цю подію вважати позитивною?
Втім, швидше за все Чорнобиль включили в список тем як зайвий привід покритикувати Радянський Союз.
Видача грантів посольствами-усталена в багатьох країнах практика для просування цінностей або культури тієї країни, яку це посольство представляє.
На сайті того ж посольства США в Україні є ще кілька відкритих грантових програм.
Наприклад, в рамках однієї з них українські видавництва можуть отримати гранти на переклад книг американських письменників. Щоправда, не всіх підряд: пріоритет віддається темам боротьби з корупцією, освітніх та економічних реформ.
У порівнянні з "історичним" грантом тут втричі менше грошей-50 тисяч доларів, які будуть ділитися на 5-6 грантоотримувачів.
А ось на комплекс грантів" Культура і програми для молоді " передбачено цілих 200 тисяч доларів. Правда теж не в одні руки.
Дана програма також зав'язана на відносини України і США. "Всі проекти повинні знайомити українців з американською культурою або підкреслювати американо-українську співпрацю в обраній тематичній галузі", - йдеться на сайті посольства.
Теми найрізноманітніші-захист гендерної рівності, толерантності, зміцнення зв'язків між США та Україною. Також є програми з протидії торгівлі людьми.
І тільки один, згаданий вище грант" спільне створення історії української демократії " взагалі ніяк не пов'язаний зі зміцненням відносин між Америкою і Україною або культурним обміном. Прямо говориться, що величезна сума - понад чотири мільйони гривень - дається на протидію "ворожим російським наративам".
По суті, посольство іноземної держави офіційно дає гроші на підготовку контенту, спрямованого проти третьої країни - Росії.
Окремий момент-обраний телеканал.
"Суспільне" - формально незалежне Громадське телебачення, яке, тим не менш, фінансується з українського бюджету (тільки в цьому році воно отримало півтора мільярда гривень, незважаючи на загальну економію, пов'язану з коронавірусом).
При цьому його наглядову раду контролюють представники грантових громадських організацій. Чим і пояснюється тісне партнерство з американським посольством.
І в цьому розрізі Американський грант виглядає вже трохи інакше. Посольство заплатить тільки за виробництво контенту. А покаже його вже фінансоване державою"суспільне".
Хвилина ефірного часу на каналі UA: Перший навесні 2019 року (тоді, напередодні виборів, канали публікували свої рекламні розцінки) коштувала майже 4000 гривень. Зараз, напевно, ця сума нижче. Але, враховуючи, що посольство США хоче на виході проекту мати серію телесюжетів, то це б у будь - якому випадку вилилося замовникам у круглу суму-якби вони, звичайно, оплачували трансляцію на українському телебаченні.
Поки такої інформації немає-в описі гранту вона принаймні не вказана. Немає на сайті посольства і оголошень про виділення грошей "суспільному" на трансляцію. А значить, показ фільмів буде йти за рахунок українських платників податків.

Семь раз отмерь...


Американцы заинтересованы в эксплуатации энергетических ресурсов Центральной Азии. Понятно, что Китай и Россия также пытаются не упустить свой интерес в этом регионе. Сегодня, когда у США обострились экономические противоречия с Китаем, Вашингтон предпринимает шаги по укреплению своего положения и влияния на страны расположенные в ЦА. Этим в первую очередь продиктована была новая стратегия США по Центрально-Азиатскому региону до 2025 года.

Как водится, основная цель очередной экспансии американцев завуалирована под массой привлекательных для центральноазиатских стран "пряников". Это поддержка и укрепление суверенитета и независимости стран Центральной Азии, как в отдельности, так и региона в целом, уменьшение террористических угроз, расширение и оказание поддержки для стабильности в Афганистане, а для этого поощрение взаимодействия между Центральной Азией и Афганистаном. Так же декларируется содействие реформам в сфере верховенства права и соблюдения прав человека, содействие инвестициям США в регион.

Туркменистану США традиционно уделяет повышенное внимание. Сегодня это одна из немногих стран, которая сдержанно относится к стремлениям Вашингтона прочно обосноваться на территории республики и усилить свое влияние на руководство страны. Именно поэтому каждый пункт стратегии нуждается в тщательном изучении на предмет наличия подводных камней. Ясно, что "камни" как донные мины США расставит на пути своих предполагаемых партнеров.

Тема "создания стабильной и преуспевающей Центральной Азии, которая будет продвигать свои политические и экономические интересы, а также интересы безопасности с различными партнерами на своих условиях" звучит привлекательно и внешне повышает вес каждой из стран региона прежде всего в собственных глазах. На самом деле так США пытается перетянуть одеяло на себя, переключив внимание Ашгабада от Пекина на Вашингтон. В некотором плане в этом нет ничего плохого. Но не будем забывать, что Туркменистан давно и плодотворно развивает отношения с Китаем и такое переключение на США потребует компенсации потерь, которые неизбежно последуют. И новые проекты подразумевают наличие новых партнеров. В стратегии американцы обещают многомиллионные инвестиции и проекты, которые позволят защитить страну от потерь. Однако чтобы выйти на проекты уровня китайских нужно будет многое пересмотреть в стратегии и тактике развития как региона в целом, так и Туркменистана в частности. Насколько оправданы такие скачки в направлениях?

Госдепартамент США говорит о вовлечении Туркменистана в деятельность надгосударственных экономико-политических структур в рамках формата "С5+1" и предусматривает американские инвестиции в региональную инфраструктуру.

Здесь уместно вспомнить о проекте объединения энергосистем Туркменистана и Афганистана, о котором говорят с 2010 года. В 2018 году началась    реализация    программы    комплексной модернизации электроэнергетической системы Туркменистана, которая должна после реализации, а это строительство больше тысяч километров магистральных линий электропередач, четырех подстанций, обеспечить возможность реверсных перетоков энергии между всеми странами Центральной Азии, исходя из сезонной необходимости.

Новый суверенный кредит в размере 300 миллионов долларов США на строительство двух магистральных ЛЭП протяженностью около 500 километров Туркменистану обещают выделить уже летом текущего года. Здесь как раз и начинают проступать те самые подводные камни. На них и подталкивают Туркменистан. Дело в том, что учитывая низкую проработку окупаемости проекта по экспорту туркменской электроэнергии, по факту формируется кредитная зависимость страны. Кредит является по условиям Азиатского банка развития "суверенным", а это подразумевает, что займополучатель, в данном случае Туркменистан, отвечает по обязательствам как государство всем имеющимся имуществом. Таким образом, непосредственное возвращение кредита возлагается на государство в целом, а не исключительно на государственную корпорацию "Туркменэнерго" участвующую в проекте. Не странно ли, что подконтрольная США межгосударственная структура как Азиатский банк развития, финансирует коммерческий проект, а спрашивает за него всё государство в целом.

Так, вслед за финансовой зависимостью начинают проявляться и желания далекие от экономики и экономического сотрудничества. Вашингтон умеет манипулировать странами, делая их невольными союзниками в борьбе со своими соперниками, толкая их на принятие выгодных для себя политических и экономических решений. Формируется коалиция и коллективное противодействие в угоду интересам США. Сегодня Китай стал главным соперником Вашингтона на Азиатском и мировом рынках. Не раз было доказано, что экономическая ориентация на США весьма опасна хотя бы потому, что США, в отличие от Китая почти всегда привязывают экономическое сотрудничество к вмешательству во внутриполитические дела.

Именно поэтому новая стратегия деятельности Госдепа США в Центральной Азии была озвучена в начале нынешнего года, когда противоречия между Америкой и Китаем обострились и вылились в экономическую войну.

Насколько выгодно Туркменистану участвовать в этой войне, рискуя собственным интересом? Вопрос не праздный. Мировой экономический кризис, усугубленный эпидемией Коронавируса, требует принятия взвешенных решений. Известная туркменская пословица гласит: "Страну разоряет тот враг, который хорошо её знает". Нас считают закрытой страной. Но это разумная закрытость, не раз выручавшая Туркменистан в сложные периоды истории.

Терроризм на службе Вашингтона: как США взрывают ЦентральнуюАзию

29 февраля 2020 года в столице Катара было заключено беспрецедентное соглашение между США и движением "Талибан". По этому соглашению Вашингтон в текущем году значительно сократит контингент своих сил в Афганистане. Значит ли это, что США теряют влияние в регионе? Увы, нет! В настоящее время на приграничных с Афганистаном территориях Туркменистана, Узбекистана и Таджикистана формируются и проходят обучение отряды террористов, выходцев из постсоветских стран и Китая. Именно эти группы являются тем самым инструментом, благодаря которому Вашингтон планирует поддерживать свое влияние, а также доставить массу проблем своему главному геополитическому конкуренту - Китаю.

К обучению и формированию отрядов боевиков активно привлекаются частные военные кампании: на севере Афганистана поддержкой террористов занимается ЧВК "Кампейн". Отряды формируются из числа боевиков разгромленного талибами Исламского государства. После боев в конце 2019 года большое количество игиловцев сдалось в плен и были переданы американцам для обучения и переформирования. Среди них этнические узбеки, казахи, таджики, уйгуры, которые, в конечном счете, возглавят террористические ячейки уже у себя на родине. Очевидно, что это приведет к дестабилизации ситуации в государствах Центральной Азии.

В подготовке террористических групп и усилении их за счет вербовки новых боевиков также активно участвует Пакистан. При финансовой поддержке Вашингтона Исламабад продолжает работу по обеспечению каналов транзита игиловцев из Сирии и Ирака в Афганистан. Более того, именно Пакистан активно "засеивает" террористами север Афганистана, оказывая им поддержку и обеспечивая необходимыми ресурсами. Кроме того, Исламабад способствует активизации игиловской пропаганды. Используя частоты популярных в Афганистане радиостанций, таких как "Аракозия", "Арман" и пакистанское оборудование террористы проповедуют ислам вахабитского толка, освещают операции ИГ в Афганистане и призывают мирное население вступать в ряды группировки.

В конечном итоге Вашингтон планирует дестабилизировать военно-политическую ситуацию в странах Центральной Азии. В Узбекистане и Таджикистане проблему осознают, но решать ее пока не спешат, наивно полагая, что угроза терроризма их не касается. Ведь за группировками стоят США, и они не утратят контроль над ситуацией. Впрочем история с Аль-Каидой и Усамой бен Ладеном говорит о том, что рассчитывать на это, по меньшей мере, глупо.

Биолаборатории США: туркменский путь

Америка признала, что создала на Украине восемь биологических лабораторий и хранит в них особо опасные инфекции. Вспомнить о лабораториях США, которые построены Штатами по всему миру стоит в привязке к эпидемии коронавируса, который практически парализовал все страны мира.

Пандемия страшной болезни заставила мир вспомнить об опасности биологического оружия и истории его появления. Говорить именно об оружии нужно, если вспомнить, как развивалась эпидемия и какие страны она затронула.

Один из главных партнеров США по экспериментам с биологическими материалами - Китай несколько лет назад запустил серию экспериментов по созданию новых вирусов. Было это как раз в китайском городе Ухане. Нынешняя версия о летучих мышах и естественном происхождении Covid-19 несостоятельна. Слишком много свидетельств в пользу его искусственного создания в стенах специальных лабораторий.

Но прежде чем мы вернемся к коронавирусу небольшой экскурс в экономику и большую политику. Соединенные Штаты Америки уже несколько лет ведут экономическую войну с Китаем. Госдеп не желая выглядеть монстром зла изобретает схемы коллективной ответственности и борьбе за справедливость. Как правило, в таких случаях не одна Америка, а несколько стран с её подачи выдвигают требования, что приводит к введению коллективных санкций против противника США. Но в случае с Китаем схема не сработала. Европа к Китаю претензий не имеет. Вернее не имела. И тогда в Поднебесной внезапно вспыхнула эпидемия новой непонятной болезни. С виду обычный грипп, но непривычно вирулентный.

Сообщение Daily Mail: "Китайская лаборатория, которая находится в центре пристального внимания в связи с возможной утечки коронавируса, использует правительственные деньги США для проведения исследований на летучих мышах из пещер, которые, по мнению ученых, являются первичным источником смертельной вспышки".

В предыстории США активно экспериментировали, пытаясь создать такое биологическое оружие, которое могло бы быстро распространяться и поражать людей носителей определенного гена. Эксперименты в Китае позволяли накопить достаточный материал для создания базы необходимых биоматериалов. По некоторым данным, результаты опытов в Ухани разочаровали американцев - слишком мала смертность от нового вируса и Америка вышла из проекта. И именно в это время происходит странная утечка вируса и первые заражения людей. Однако Штаты просчитались. Их задачей было навредить только Китаю. Понятно, ситуация коснулась бы и некоторых соседей. Но вирус вышел из-под контроля и пошел гулять по свету. По иронии судьбы сама Америка стала главным очагом эпидемии и понесла наибольшие потери. Теперь голоса из США настойчиво делают виновником всех бед Китай с желанием наложить санкции, заставить раскошелиться и компенсировать потери от пандемии. Так Китай стал новой "империей зла" и с идеей наказать Поднебесную американцы вербуют в свои ряды всё больше сторонников.

Не случайно речь идет о биологических лабораториях США, разбросанных по всему миру. Особенно их много на территории постсоветского пространства в Центральной Азии. Их создают с формулировкой предотвратить распространение технологий, патогенов и знаний, а не активно работать над их созданием. Вашингтону намного проще и безопаснее экспериментировать за океаном на чужой территории, где, в случае ошибки ученых, "наштампованный вирус" будет уничтожать граждан совсем другого государства. Такими государствами стали Грузия, Таджикистан, Армения, Азербайджан, Казахстан, Узбекистан и Молдова, Украина. Уместно заметить, что президенту Туркменистана Гурбангулы Бердымухамедову удалось не повестись на "выгодные" предложения и не допустить строительства и размещения на территории нашей страны сомнительных биологических лабораторий. И в этой связи занятно, что жертвами коронавируса стали, в первую очередь, страны, на территории которых есть американские биологические лаборатории и испытывают на себе все "прелести" эпидемии.

Напомню ещё раз цели и содержание программ создания биолабораторий на территориях других государств. Это: "Предотвращение распространения технологии, патогенов и знаний, которые могут быть использованы для разработки биологического оружия, путем создания национальной системы наблюдений за заболеваниями и системы отчетности, расширения общенациональной сети диагностических лабораторий, которые работают с особо опасными инфекциями (ООИ), безопасного хранения ООИ в назначенных заведениях, пока не будет внедрено временное либо постоянное решение".

Опять же, на территории самих США создание подобных лабораторий запрещено национальными Законами Америки. Поэтому проще вывести опасные направления исследования вирусов на территории третьих стран.

Дальновидность Аркадага отчасти позволила предотвратить проникновение вируса на территорию Туркменистана. Тому же способствовала и пресловутая закрытость нашей страны. США обвиняют руководство республики в тоталитарном управлении государством. Бердымухамедов рисуется как тиран, загнавший свой народ в резервацию и не позволяющий ему прикоснуться к демократическим ценностям. Чем обернулись пресловутые демократические ценности, и открытость продемонстрировала мировая эпидемия вирусом Covid-19.

Возвращаясь к теме биологических лабораторий, стоит вспомнить, что задолго до нынешней эпидемии на территории стран, где они расположены и работают, периодически вспыхивают эпидемии непонятных заболеваний, не характерных для данных территорий. Так было в Узбекистане, Грузии, Украине. Всякий раз после утечки вирусов и непонятных смертей от непонятных болезней, американцы купировали угрозу, и всячески скрывали информацию о ситуации вокруг лабораторий.

Накануне новой масштабной эпидемии 2020 года, 18 октября 2019 года в

Нью-Йорке состоялись учения под названием EVENT 201 (Событие 201). Их провели в форме стратегической "игры" - симуляции с принятием политических решений для сдерживания пандемии высокого уровня. Не случайным, видимо, является тот факт, что название вируса, из-за которого "возникла" пандемия в игровых условиях, симптомы, масштаб и последствия распространения инфекции в вымышленной ситуации подозрительно похожи на все то, с чем весь мир сегодня имеет дело. Учения организовал Университет Джонса Хопкинса якобы с научно-исследовательской целью. Профинансировал Фонд Билла и Мелинды Гейтс. Десятью годами раньше, в 2010-м фонд Рокфеллера "предсказал" пандемию и ее возможные последствия. С тех пор тему всемирной эпидемии Фонд Рокфеллера поднимал неоднократно, в том числе для продвижения введения новых информационных технологий, позволяющих на основе анализа так называемых "больших данных" (big data) и получить неограниченный информационный контроль для превентивного реагирования на возможное развитие пандемии.

Так мы в очередной раз доказали, что Туркменистан не просто идет своим, верным путем, позволяющим эффективно контролировать многие вызовы времени. Если только лаборатория "Хил стандарт" для проверки продуктов питания, открытая в 2019 г. в г. Ашхабаде на деньги Агентства США по международному развитию (USAID), не является предтечей биологической лаборатории...

США і НАТО створюють з союзників мішені


Останнім часом США і НАТО все частіше заявляють про зростання військових загроз в Чорноморському регіоні, змушуючи союзників все більше витрачати на оборону. При цьому повністю відмовлятися від розміщення своїх контингентів Вашингтон також не має наміру, для чого веде роботу зі створення мережі операційних баз.
Діяльність Збройних сил США за кордоном полягає не тільки в демонстрації своєї могутності для вирішення нагальних геополітичних завдань. Виходячи з того, що застосування військ носить експедиційний характер, американське військове керівництво проводить скрупульозну завчасну роботу зі створення мережі операційних баз або пунктів матеріально-технічного забезпечення.
Так, ще в 2005 році Пентагоном було введено термін «пункти спільної безпеки» (Cooperative Security Locations), в побуті отримав назву «бази на пелюстці лілії» (lily pads). За задумом це пункти з запасами матеріально-технічного забезпечення і мінімальною кількістю військового персоналу або без нього, які дозволяють організувати присутність на території іншої держави і при необхідності моментально розгорнути ударні і логістичні опорні плацдарми армії. Важливою особливістю є і те, що «приймаюча сторона» бере на себе більшу частину забезпечують функцій, скорочуючи логістичну навантаження на американських тиловиків.
Передбачається, що з опорою на ці «пелюстки лілій» у воєнний час можна досить швидко розгорнути підрозділ сил швидкого реагування, а в мирний - використовувати як базу для заходів стратегічного стримування або проведення точкових операцій, наприклад, по боротьбі з тероризмом або наркотрафіком.
Так як закордонне присутність США дуже велике, в даній статті фокус буде направлений тільки на Чорноморській регіон, який представлений Вашингтоном зоною «особливо важливих американських інтересів».
Найбільшу цінність для США в регіоні представляє авіабаза Михайло Когелнічану, яка знаходиться в Румунії, неподалік від прибережного міста Констанца. Вона використовується Пентагоном як опорний пункт для участі американських військ в регіональних коаліційних навчаннях, а також в якості транзитного летовища для перекидання вантажів в Афганістан. На базі знаходиться група тилового забезпечення (Area Support Group - Black Sea) і батальйонна тактична група сухопутних військ на ротаційній основі. Американські військовослужбовці регулярно беруть участь в спільних навчаннях на румунському полігоні «Бабадаг» і болгарському навчально-тренувальному комплексі «Ново село». Також США для виконання завдань часто використовують авіабазу Кимпія-Турзій, на якій в даний час базуються вертольоти Black Hawk. В контексті присутності не варто забувати і про комплекс ПРО наземного базування «Іджіс Ешор» в містечку Девеселу, на озброєнні якого знаходяться протиракети «Стандарт», але це вже інша історія.
В даний час уряд Румунії за власний рахунок веде модернізацію авіабази Когелнічану під стандарти НАТО, припускаючи протягом 20 років вкласти 2,8 млрд доларів.
В останні роки грузинське керівництво активно намагається досягти статусу «кандидата на вступ до НАТО». Вашингтон, не бажаючи витрачати значні зусилля на обхід п'ятої статті альянсу, щоб забезпечити Тбілісі членство, обережно вкладає ресурси в розвиток військової інфраструктури в країні, згадуючи уроки 2008 року. При цьому альтернативи Грузії, як «воріт в Закавказький регіон», поки не передбачається.
У зв'язку з цим Вашингтон і Тбілісі продовжують розвивати відносини, в листопаді минулого року підписав новий договір про співпрацю у військовій сфері на три роки. Незважаючи на те, що подробиць не оприлюднено, в ході підготовки угоди обговорювалося питання про будівництво військових баз (наземної та морської) на території Грузії. Найбільш реальним представляється розміщення пункту спільної безпеки на авіабазі Вазіані, де вже зараз періодично розміщується американський персонал, що забезпечує перекидання вантажів в Афганістан. До того ж місцева навчально-матеріальна база регулярно використовується в ході щорічних навчань Noble Partner і Agile Spirit. А ось морська база представляється зовсім віддаленою перспективою - будівництво глибоководного порту Анаклиа йде з великим скрипом, навіть незважаючи увагу до проекту держсекретаря Майка Помпео.
В Україні Сполучені Штати своїми силами поки розмістили тільки один військовий об'єкт, і то спільного користування - морський операційний центр в місті Очаків. Будівництво здійснювалося силами інженерного батальйону «Морські бджоли» (1 Naval mobile construction battalion - Seabees), причому не без пригод у вигляді затримок фінансування або корупції українських підрядників. За задумом, центр призначений для керівництва спільними морськими операціями НАТО і України, проведення яких відпрацьовується в ході щорічних навчань Sea Breeze.

З огляду на свій невеликий розмір, завчасне зберігання великої кількості озброєння на території об'єкта навряд чи можливо, але ось як опора для проведення розвідувальних операцій - цілком. При цьому, за оцінками американських фахівців, порт Очаків також розглядається НАТО як можливе місце для своєї операційної бази в Чорному морі.
Таким чином, використовуючи концепцію «пелюсток лілій», Пентагон із задіянням мінімальної кількості ресурсів організував постійну військову присутність в Чорноморському регіоні. При цьому на основі двосторонніх військових договорів дані «пункти спільної безпеки» в будь-який момент можуть бути розгорнуті в повноцінні військові бази і можуть стати приводом для подальшої ескалації напруженості в регіоні. Ескалації з далекосяжними негативними наслідками для країн надали свої території збройним силам США. Дії Вашингтона з використанням залежних від нього країн в Чорноморському регіоні не залишаться без реакції Москви, і перетворять ці держави в потенційні мішені для російських ракет.

Україну втягують в американські протести

Масові заворушення та погроми в містах США, приводом для яких стало вбивство поліцейськими темношкірого американця,викликали бурхливу реакцію у багатьох країнах світу. Акції протесту проти сваволі американської поліції відбулися на вулицях Лондона, Берліна, Брюсселя та інших європейських міст. Наївно вважати, що синхронний вихід на вулиці десятків тисяч людей у всьому світі дійсно є спонтанним обуренням людей через явище, яке відбувається на вулицях американських (та й не тільки) міст з лякаючою регулярністю. Враховуючи, що президентські вибори в США все ближче, а протиборство двох внутрішньоамериканських угруповань у боротьбі за владу все гостріше, очевидно, що будь-який конфлікт набуває політичного кольору. На жаль, Україна, як і інші європейські країни, виявилася втягнутою в американські передвиборчі пристрасті, бо вплив одного з угруповань на Київ сильний ще з часів першого українського Майдану.

Не міркуватимемо про справу Burisma та ролі, які грав один з чинних кандидатів в президенти США в кадровій політиці екс-президента України. Про це сказано вже багато та повторювати прописні істини не має сенсу. Однак, пташенята Джорджа Сороса, до яких без всяких сумнівів можна віднести оточення колишнього президента України, зробили хід у відповідь у цій шаховій грі та поставили офіціальний Київ в найскрутніше становище. По-перше, в інформаційному просторі України почалась масована атака на міністра внутрішніх справ Авакова. На сайті президента розміщено декілька петицій з вимогою його відставки, а в соціальних мережах ціла армія ботів вчиняє набіги на акаунти міністерства внутрішніх справ та його посадовців. По-друге, на вулицях Києва почали з'являться листівки із закликами підтримати американських погромників та вийти 14 червня на акцію протесту проти поліцейської сваволі. Місця зібрань - біля американського посольства та будівлі МВС України

Автори та замовники цих листівок невідомі, але судячи з виконання, вони вже робили агітаційні матеріали для народного обурення в США та Великій Британії.

Всі зображення надані для наочності та є у вільному доступі в Інтернеті.

Як ми бачимо, протести в США, Великій Британії, спроби влаштувати протести в Україні та, напевно, в інших європейських столицях організовані однією фінансово-політичною групою. Ще в 2017 році Джордж Сорос в інтерв'ю агентству Bloomberg передбачив Трампу недовге правлення, відтік інвестицій, крах економіки та остаточний розкол американського суспільства. Не варто вважати старого фінансиста пророком, він є провідником "м'якої сили" та експортером демократії. Цей експорт встигли оцінити Молдова, Грузія та, на жаль, Україна. Втім, ймовірно, у зв'язку з епідемією COVID-19 наступна порція "свободи" залишиться на внутрішньому ринку.

Беспорядки в США

    Не стоило бы о них писать, когда бы не разница между  реальными
событиями и их отражениях в наших СМИ.

Мои знакомые, живущие в США более 20 лет, рассказали.

Минеаполис. Негр зашел в магазин с целью его ограбить.
Хозяин вызвал полицию. Приехало 4 полисмена. Негр начал с ними драку.
Его уложили на асфальт. Негр заявил, что ему плохо.
Ему вызвали медиков и отправили в госпиталь.
Спустя некоторое время он там скончался.
Причина смерти пока не установлена.

Факт сей послужил поводом для массовых беспорядков - грабежи магазинов и поджог авто. Их участники чернокожие, живущие в США в основном на различные социальные пособия. Которые, благодаря мягким законам страны, адвокаты за мзду им обеспечивают.
Истинная цель этих людей грабежи, а отнюдь не права чернокожих. Беспорядки были подхвачены неграми других городов.     
 
Подобное случалось неоднократно и ранее и оставалось безнаказанным. Чиновники берегли свои места и электорат.  

Украинское радио начало говорить о революции в США, о майдане в Вашингтоне, о политических требованиях участников. 

Фууу!!!