Жили і вчилися два товариші.Два В, як казали, Володимир і Вадим. Володя ледь-ледь, та піддався на вмовини профспілкового розповсюджувача і таки придбав у нього лотерею. Куплений білет він поклав у записник. Вадим-товариш чомусь запам*ятав про це. А коли стався розіграш цінних речей, то першим узнав, що на казначейський білет випала велика сума грошей. То він тоді викрав блокнот, білет собі сховав, а записника порвав і викинув. Та друг згодом кинувся по свою записну книжечку і пригадав про білет. Окрім того, хтось ще приніс газету з виграшним тиражем. З*явилися підозри, що прикрість сталася через лотерею.
Вадим мучився, дрижав, уникав... І не зрозуміло було: через докори сумління чи через страх викриття. Врешті не витримав і признався. Він свідчив, а перед очима в нього від психічного напруження ходили темні плями, аж майже нічого не бачив перед собою. Та й чи хотілося йому відкрито дивитися у вічі побратимові? Нажаханий власним вчинком від своєї рудиментної жадібності, він ждав будь-якого страшного вироку від свого, тепер уже, мабуть, колишнього друга Володі. Проте друг його простив. І все в них пішло по-старому. Однак вузол є вузол, скільки його не пригладжуй.
Коли вони прощалися, то перший подарував книгу про вчених з написом "Вірю, Вадиме, що ти другом є і будеш ним завжди".
 
У цьому житті вони більше ніколи не зустрілися.

О, милый друг, читаю и
вам улыбаюсь я украдкой.
Прислали вы  письмо-стихи,
скрепивши клятвою-печаткой...

Признание чарует слух,
вокруг уняв мир полубранный.
И я улавливаю звук
невысказанных воздыханий.

Как ручеек журчат слова,
огонь в груди воспламеняют.
Что там вокруг людска молва,
когда богиней величают?!

Поэтов прошлых лет затмив,
ваш слог живучею водицей
в душе волнует перелив
и окрыляет нежно птицу...

Пишите письма, вас прошу,
они любовию пылают,
и святы строчки, и "… люблю"
в темнице двери открывают!..

Фото: Интернет.
Музыка: Виктор Лебедев - Разлука_минус ("Гардемарины, вперед")

Если Вы хотите высоко подняться, пользуйтесь собственными ногами. Не позволяйте нести себя, не садитесь на чужие плечи и головы!    (Ф.Ницше)

Пока ещё не все заснули,
BEST-ANIMATION.RU 

И шо теперь? Я сам понять себя...