Присвячую другові trifolium, який не любить говорити компліментиВсе без упину трудиться душа, Не може існувать наполовину.А зовсім поруч (а куди їй поспішать?)Шипить юрма і цілиться у спину.Душі все нІколи, працює, як бджола, Доносить рідне Слово до людини.Із каменю викрешує квітки-слова.І дай Бог тим, що ціляться у спину![Приєднана картинка]

Слабує людське милосердя. Глитайство, гладке збайдужіння Натомість жиріють… О, смерди [ Читать дальше ]

Карався, мучився - не каявсьТакий близький мені Тарас.Не був він осторонь чи "скраю", Коли щось сталось з зором в нас.Коли всі разом вмить оглохли, Мов миші, ниділи в пітьмі, Коли коріння роду всохло, Лишились спогади сумніПро ті славетні перемоги, Що здобували нам діди, А ми ж топтали їх під ногиІ воленьку не зберегли.Пророк будив і звав на сполох, Сліпим повіки розтуляв.Ревів громами сильний голос, Рабів на битву піднімав.Байдужа нація прозріла, "Немудрі" ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]13 травня 1933 року позбавив себе життя М. Хвильовий.У день такий квітують вишні, Над цвітом їх гудуть джмелі.Здається, тут живе Всевишній, Колише спокій на землі.Та вечоровим зойком тишаРозірве небо голубе.Хтось в день оцей напише вірша, А хтось, як він, уб'є себе...

[Приєднана картинка]Злим загарбникам не корилась,бо на волі й душа іскриться…І в тобі, моя Нене, силагартувалась вогнем, мов криця. Як же ворог тебе боїться -нездоланний-бо дух у венах!Воскресаєш, як фенікс-птиця,наче крила твої знамена. Рани гоять вітри свободи,в грудях пісня дзвенить і плаче…Вже палали колись клейноди,руйнувалось гніздо козаче… Недруг мову твою калічив,щоб забулась і колискова…Та стоять бастіони Січі,шлють підмогу Сірко, Підкова. Є коріння – дозріють зерна,...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Я все частіше - день у день,у небо погляд піднімаю,і все частіше - день у день,душею ніби помираю…Скажіть, хто зможе пояснитимені страшні буденні дні,в яких голодні плачуть діти,та гинуть люди на війні?Чому колишні наші браттявіднині стали ворогами?Хто розпалив війни багаття,та прірву утворив між нами?Чому від геніїв-тиранів ми кривду маємо терпіти?Невже це - наші дні останні?Коли ж любов тоді творити?06.02.18© Copyright: Віталій Тугай, 2018-----------------...

Читати далі...

Україно, рідна моя мати, Слів бракує, біль уже тупий, Щоб тобі найпотаємніше сказати Про любов свою, ненависть і про гнів. [ Читати далі ]

*громадянська лірика[Приєднана картинка]Днем з вогнем не знайти нам любові - зіпсувався теперішній світ. Що Старий заповіт, а що Новий ігнорується не один вік. Днем з вогнем не знайти тут любові,буцім нині на неї - табу.Лиш байдужість і помста - у крові,бур’яном на Землі квітне блуд.Днем з вогнем не знайти вже любові,ми без неї змогли існувати.Ми, напевно, усі не здорові,та не прагнемо душ рятувати.Днем з вогнем не знайти вже любові - ось про що серце з сумом...

Читати далі...

Почнімо ранок з пляшечки міцного, Свідомість зґвалтувавши надбрутально. Свій дух, тіла фізичне та ментальне – В нокаут! Вузликом язик і ноги Зв'язавши, подаруймо привітальний Плювок нечистий - слово вбоге... 06.09.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: сатирические стихи Свидетельство о публикации № 14198

Розкіш врівноважте зубожінням – На мільйон убогих – мільйонера з-пів;Рабським упокоренням й терпіннямЗрівноважте власника рабів, Боягузством мовчазним – сваволю,Ницість вчинків і нахабство слів.Врівноважте власну вбогу долюМудрістю глибокою ослів. 05.09.2012 © Copyright: Марина СтепанськаРаздел: лирика гражданскаяСвидетельство о публикации № 14180