хочу сюди!
 

светлана

41 рік, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Замітки з міткою «радість»

Таки встигла нагрИбти

Цього року я вже думала, що пролечу як хванєра над Парижем, але таки встигла отримати насолоду від цьогорічного осіннього грибного сезону. Влітку я теж кайфонула від сбору маслюків, але ця грибалка запам'ятається надовго.
Зранку у п'ятницю я написала замітку, що їду на гриби і....наготувала їсточки, зібрала сумки, дочекалася дитину зі школи, дочекалася чоловіка (бо падлюка вєчно мені плани пересере своїми ділами), завезли Степана до мами і, майже зранку у 15 з гачком, я була у лісі. 
Людей було як на Хрещатику, чого їм вдома не сидиться, я не розумію. Мене тішать наші грибники. Майже всі у камуфляжі і з лукошками (не з корзинами, а саме з лукошками), у всіх круті швейцарські ножі і модні мешти. Ми серед них були як цигани, не скажу, що як броварські цигани, бо ті ще крутіші. Ми були приблизно як бердичівські цигани. Коли ми заходили до лісу, то всі хитрі і розумні вже виходили. Але, як кажуть, твій гриб тебе дочекається. За дві години ми взяли відро поляків, шалену купу зонтів і трохи гливи. Збирали гриби до того моменту, поки у мене не почалася куряча сліпота.
 
Фото "шедевральні", бо у мого бабушкофона теж сталася куряча сліпота.


Наступного ранку я ледве дочекалася. Коли ми приїхали до лісу, то зондеркоманда вже робила свою справу. Ми знайшли вільне місце у строю і стали прочесувати територію разом з ними. Головне в цій справі, коли ти знайдеш галявину з сімейкою поляків, голосно не радіти, бо якесь чудо обов'язково ненароком опиниться поруч і почне різати твою здобич. А ще подумки тре про себе казати: "Тут грибів нема... тут грибів нема". Не повірите, але це діє! Гриботелепати з часом розсмоктуються і ти вже починаєш вголос співати: "Грибочок-грибочок, покажи бочочок". Це теж 100% діє (перевірено роками) і збираєш спокійно гриби вже без свідків і конкурентів. 

Спочатку було це.
             
    Потім це. Бо нажарити пательню свіжих грибів, то святе!


А вже потім це.

 
І наостанок, що я хочу сказати. Я вас всіх люблю і цілую, але якщо ви колись підете у ліс по гриби і у вас в голові буде лунати голос: "Тут грибів нема...тут грибів нема", то краще йдіть, бо ставати між мною і грибами не слід. lol kiss

Весела розмова.



Д(дитя) – Еееее! Еееее!
П(перехожий) — Чого ти плачеш друже?
Д — Тлицька тлє-ба-й-дюже.
        Еееее! Уеее!
П — Тлицька тре байдуже?
Д — Нетлицька, а тіцька тлє!
П — А кіцька тре байдуже.
        А що вона тре і чого байдуже!
Д — Еееее! Уееее!
П — Дивне маля дуже.
Д — Уееее! Еееее!
П — Як зовуть хоч кицьку?
        І що вона може терти дуже?
Д — Уееее! Еееуу!
        Не кіцька тлє, а ціцька тлє-ба-й-дюже.
П — А ціцька тобі тре!  І дуже?
Д — Еееее! Уееее!
П — То кіцька, то ціцька.
        То що тобі тре-ба-й-дуже?
Д — Ціцька тлє-ба-й-дюже!
П — Дюже?
Д — Дюже, дюже тлє-ба!
П — А-га, тобі цицька треба й дуже.
        От в чому справа друже!
Д — Ціцька тлє-ба й дюже!
        Еееуу! Уееее!
М(мама) — Циць Катре, бо йду вже!
Д — Ма-мааааа!
П — Циць-Ка-тре-ба-й-дуже?
         Вона цицьку хоче й дуже!
М — Сам ти цицьку хочеш.
         Вона хоче соску!


Подаруємо разом радість для собаки

Знайшли величезну добру, розумну собаку просто в кюветі. Люди бачили її та не звертали увагу не повірите, протягом 4-х тижнів. Собаку, судячи з огляду лікарів отримав сильні травми не від удару машини, а УВАГА, його добре били арматурою, всього, скільки було сили. А потім викинули в кювет Висновки медиків. Мабудь лиходії думали, що його вбили. На щастя, помилились.

http://photo.i.ua/user/655618/490136/

Голова Гостомельського притулку, Ася Вільгемівна їхала за кормами в село, та чудом помітили в кюветі собаку. За 4 тижні собака весь висох. Робили всілякі рентгени, МРТ, та інші аналізи, щоб врятувати собаку. Зробили декілька операцій. Зі слів українських та зарубіжних медиків його стан вкрай важкий, частина органів за цей період часу в кюветі, без їжі, від зневоднення відмовились працювати. Та він хоче жти, та вірить,  що йому допоможуть. Та й ми звичайні люди, віримо, що ми зможемо йому допомогти. 2 тижні собака лежав в стаціонарі на Малишка, м..Чернігівська в зооакадемії. 25 тис грн пішло на його реанімацію, результати трошки є. Та потрібно трошки більше, зібрати на коляску для цього мужнього радісного собаки. Та, коляска, яка в нас є в Гостомельському притулку, йому не підходить по розмірах. Нова коляска коштує прибл 250-300 євро, в залежності від комплектації.

Собака грається, жвавий, рухливий, повзає на передніх лапках.. а щоб не було собаці зовсім скучно підселили до нього маленьких цуценят. Йому веселіше, але на душі волонтерам справді, важко.

Оптимізм цього собаки дає надію і кожному з нас, хто хоче та може йому допомогти.

Також для швидшої реабілітації та одужання потрібний масажист – ветеринар, так як у нього проблеми з сечовипусканням. Портібно проводити деякий час з ним.

Спинний мозок цілий, з хребтом є  тимчасові проблеми.

Хто може допомогти, прошу допомогти, хто може провідати, прошу провідати собаку в Гостомельському притулку.

http://animalprotect.org/  Серпінська Ася Вільгельмівна 097 564 5907, 063 582 2240

Ми віримо та собака вірить, що йому допоможуть.

Бережи нас Господь та всю Україну!

 

Свято Соборності в Києві 22 січня 2017 року

Прекрасний фоторепортаж зі свята Соборності України в Києві. Роздивляючись ці світлини радості, якось мимоволі згадую 22 січня 2014-го і всі подальші події Революції Гідності аж по надтрагічні дні 18-20 лютого, і тоді стає урочисто піднесено усвідомити, що все було не даремно! Жертви були не марні: ми відстояли свою свободу і гідність! І право вільно святкувати!



71%, 5 голосів

29%, 2 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Белых берёз кисея

Белых берёз кисея,
Светлые неба глазницы...
Боже, Ты радость моя,
Сказка, что жизнью мне снится...

Зимушка, падает снег
Тихо, свободно, прекрасно...
Тонкой вибрации бег,
Нежной, как детская сказка.

Кружат снежинки, паря,
Душу объемля покоем -
Небо, природа, Земля
В сердце сияют любовью.

Господи, славься во век,
В дивной красы восхищенье...
...Небо, Земля, человек
В вечных гармоний свеченье!..

              А.Райдуга    

Великдень у Львові




ВАРРАВА

А як жилось тому Варраві,
Коли навдогоду юрбі
У невситимій злобі
Христа розп’яли у ганьбі,
А потім воскрес Він у славі?
Варраво, як жилось тобі?

Тобі всі злочини простили,
Його ж за правду розп’яли
Високовченії осли,
Шакали суддями були,
І низько роги опустили
Многотерплячії воли.

То ж як жилось тобі, Варраво?
Ти смачно їв? Спокійно спав?
Чи попелом ти посипав
Волосся, коли день згасав,
Як і вставав, — усе криваво?
А, може, спогади писав?

Мовляв, Христос моїм був другом,
Отак усе було і так.
Йому казав я: – Ти дивак!
Даремно не дражни собак!
Життя прожить – не перти плугом.
От і загинув, неборак!

А, може, мав ти знак з небес, –
Той здогад в серце моє проситься, –
Раніш, ніж Діва-мироносиця?
Ось ангел в темряві проноситься
І в двері стукає: – Воскрес!
Варраво, чуєш? Він воскрес!
І прощення тобі приноситься!
Христос Воскрес!
Христос Воскрес!


автор Галина Гордасевич