Канонічний склад злочину

Тамара Горіха Зерня

Давайте так. Ви – росія. Ви воюєте з Україною. Спалахує епідемія смертельно небезпечного вірусу. У чому полягає ваш інтерес? Звичайно, у максимальному ослабленні противника, зв’язуванні його фінансових і людських ресурсів. Як? Через створення і поширення вогнищ масового зараження. Більш конкретно – як саме?
Через свою організацію на території України, яка має канали і можливості для фізичного стягнення великої маси людей у закритих приміщеннях і проведення ритуалів, що гарантують зараження. Як то споживання їжі і питва з одного посуду, доторків і контакту слизовою з одним предметом на всіх тощо.

Греко-католицька церква пропонує свої приміщення для організації тимчасових шпиталів. Православна церква України розливає антисептики у промислових кількостях і переводить служіння в онлайн. Так, священики тепер моляться у скайпі. І записки за здравіє та упокій приймають в електронному вигляді. І замість скриньок для пожертв у них тепер карткові рахунки.
Тому що Українська Церква дбає про здоров’я і життя наших людей, їй це не байдуже.

І одночасно у найбільших культурно-історичних пам’ятках України, у всіх українських Лаврах проводяться безкоштовні шоу-вистави з елементами культу. Проводяться організацією, яка безпосередньо створена, контролюється і фінансується спецслужбами країни-агресора.
До прикладу, зайдіть на сайт Почаївської Лаври. Який, до речі, ведеться виключно російською мовою. Що ми бачимо? Розклад богослужінь і реклама паломницьких турів, а також титульну статтю про те, що від святого причастя іще ніхто не помер і не заразився.
Сама діяльність Московського патріархату на території України ображає почуття віруючих. Гей, ви хто ви такі взагалі? Хто дав вам право перебувати на території наших святинь, і яке ви взагалі маєте відношення до українського православ’я? І до релігії взагалі? Для початку, покажіть свій Томос…

Але крім морального аспекту, ми зараз маємо цілком готовий, я б сказала канонічний склад злочину.
У нас тут власницю кіоску з кормами для тварин оштрафували на 15 тисяч за те, що винесла замовнику на вулицю покупку із закритого магазину. У нас тут бабку оштрафували на 17 тисяч за торгівлю у невстановленому місці. Бо ці жіночки завдали страшного удару карантинному режиму.
У нас тут метро і транспорт зупинили, так що лікарі на роботу пішки добираються. У нас тут дітям заборонили на дитячі майданчики виходити, у нас стоматології закрили.
Знайома панічно волає – що робити? У них робітники два тижні відпрацювали, потрібно нову зміну завозити, а цих по домах відправляти. Цим відпочити потрібно, новим заробити – але як?? Якщо перевезення закриті.
Здається, я знаю як. Малюйте хрести на бортах і садіть московського попа замість шофера. Безпроблемний проїзд по всій країні гарантований. У разі чого скажете, що паломники.

Здається, ми вже звикли до поняття вибіркового правосуддя в Україні. Але я не можу зрозуміти, чому ця вибірковість грає на руку росіянам? Чому наші правоохоронні органи такі запопадливі переді всім, що починається на «москов» і закінчується на «кий»?

ПОСТАНОВИ

Архієрейського Собору

Української Православної Церкви (Православної Церкви України)

у розширеному складі

під головуванням Блаженнійшого Епіфанія, Митрополита Київського і всієї України,

від 14 грудня 2019 р.

Місто Київ,

Митрополичі палати при Соборі Святої Софії

Зібравшись згідно рішення Священного Синоду на своє засідання у складі єпископату Української Православної Церкви (Православної Церкви України), Архієрейський Собор підносить подяку Богові за Його численні милості та благодіяння для Православної Церкви України.

Заслухавши та обговоривши доповідь Предстоятеля, Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, Архієрейський Собор постановляє:

1. Схвалити роботу Предстоятеля, Митрополита Київського і всієї України Епіфанія за період від Об’єднавчого Собору (15 грудня 2018 р.) та Київської Митрополії УПЦ (ПЦУ). Засвідчити повну підтримку Предстоятелю, Блаженнійшому Епіфанію, Митрополиту Київському і всієї України.

У своїх житті та діяльності Помісна Українська Православна Церква (Православна Церква України) керується Священним Писанням та Переданням, канонами Православної Церкви, власним Статутом, ухваленим Об’єднавчим Собором 15 грудня 2018 р. та відповідно зареєстрованим державою, Патріаршим та Синодальним Томосом про автокефалію від 6 січня 2019 р., рішеннями власних статутних органів.

Помісна УПЦ зберігає внутрішню єдність та закликає єпископат, духовенство і вірних усі питання, які виникають, обговорювати та вирішувати в дусі заповіданої Господом нашим Ісусом Христом братньої любові, уникаючи розпалення ворожнечі, протистоянь та розділення.

2. Затвердити прийняті Священним Синодом УПЦ (ПЦУ) протягом 2019 р. рішення, відображені у Журналах його восьми засідань (№№1-72).

3. Закликати Почесного Патріарха Філарета та його оточення до примирення і припинення самоізоляції, ствердивши гарантії положення Почесного Патріарха Філарета і забезпечення умов його життя та діяльності у зв’язку із завершенням процедури ліквідації релігійної організації «Київська Патріархія УПЦ КП», як про це зазначено у рішенні Священного Синоду (Журнал № 72 засідання від 05 грудня 2019 року).

4. Ухвалити Рішення (додається), про викладення та затвердження Статуту Київської Митрополії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) в новій редакції, чим зафіксувати правонаступництво, в тому числі щодо назв УПЦ КП та УАПЦ.

5. Висловити подяку всім Помісним Церквам, які вже встановили з нашою Церквою повне спілкування. Задекларувати бажання та готовність Помісної УПЦ вести діалог з іншими Помісними Православними Церквами, метою якого ми бачимо визнання доконаного факту автокефалії Української Православної Церкви і створення умов для мирного співіснування.

6. Доручити Предстоятелю від імені Собору звернутися до української держави та міжнародної спільноти у справі захисту свободи совісті та віросповідання в цілому в Україні та зокрема на окупованих територіях Криму і Донбасу.

Закликаємо державу і надалі виконувати свій обов’язок захищати релігійну спільноту і все суспільство від ворожого іноземного впливу, від намагань з-закордону під виглядом релігійної діяльності втручатися у внутрішні справи України, руйнувати її через нав’язування неоімперськоїідеології.

7. Підтримати викладені у Доповіді Митрополита Київського і всієї України Епіфанія на Соборі оцінки та пропозиції і взяти їх до уваги у подальшій праці з розбудови Помісної Церкви.

Архієрейський Собор підносить свої молитви за Помісну Українську Православну Церкву, за перемогу і справедливий мир в Україні, та закликає Боже благословення на духовенство і вірних та на весь український народ.