Наші дії повинні стати наступальними і мати за свідому кінцеву мету розпад Російської Федерації. Це – єдине ефективне довгострокове рішення, від якого виграє переважна більшість країн.

Серед аргументів на користь цієї пропозиції можна зазначити такі:

• Вперше після закінчення Другої світової війни було силоміць змінено кордони суверенної держави під прикриттям псевдореферендуму і під приводом "захисту прав національних меншин" та "історичної справедливості". За цією логікою можна виправдати будь-які наступні анексії з боку будь-якого агресора. Жодна країна світу не може тепер почуватися в безпеці, якщо первісний винуватець не буде покараний.
• Росія буденно порушує двосторонні угоди, зухвало нехтує міжнародним правом та міжнародним гуманітарним правом; відмовляється виконувати рішення Міжнародного суду та інших судів ООН, Міжнародного морського трибуналу, Європейського Суду з прав людини, Стокгольмського арбітражу; постійно зловживає правом вето в РБ ООН для прикриття своїх злочинів. Тобто Москва свідомо веде до невпинної ерозії повоєнної системи міжнародних відносин, права і довіри між народами.
• Напад РФ на без’ядерну Україну серйозно підірвав режими нерозповсюдження ЗМЗ, заохочуючи інші країни не позбуватися або набувати зброю масового знищення. Випадки з КНДР та Іраном можуть бути лише першими "ластівками".
• Москва створює спалахи нестабільності і насильства по всьому світу, зокрема по периметру своїх кордонів, в Сирії та Лівії, Венесуелі, на Балканах, на корейському півострові, в африканських державах.
• Кремль прямо причетний до військового управління і забезпечення своїх збройних сил та найманців на Донбасі. Існують докази його залучення до створення і підтримки ІДІЛ, озброєння Талібану, Хамасу, Хезболли. Збиття малайзійського літака, отруєння Литвиненка і Скрипалів та інші вбивства ГРУ в Європі свідчать і про зухвалий державний тероризм РФ.
• На окупованих українських територіях російська адміністрація вчиняє вбивства, тортури, масові депортації українського і кримськотатарського населення. В Сирії РФ бомбардує цивільне населення, викликаючи нові хвилі міграції до ЄС.
• Спецслужби РФ курирують канали поставки наркотиків з Азії і Латинської Америки до США і Європи.
• Гібридні методи Москви спрямовані на розвал Європейського Союзу і НАТО, підривають фундаментальні демократичні цінності, поширюють політичну корупцію та підтримують організовану злочинність.
• Москва почала напряму втручатися у процеси виборів та референдумів, зокрема в Україні, США, Великій Британії, Нідерландах, ПАР, Мадагаскарі, Індонезії, Північній Македонії, Молдові, поширюючи пропаганду, дезінформацію та сіючи розбрат і конфлікти в суспільствах.
• РФ призвела до девальвації цінностей чесного спорту шляхом державного спонсорування допінгу.
• Росія не має поваги до приватної власності. Звична форма її співпраці з іноземними компаніями – це залучити їхні фінанси і технології, а після того, як виробництво стане на ноги, - по-рейдерськи захопити його і віддати в руки кремлівським олігархам.
• Технологічна відсталість Росії призводить до все частіших техногенних катастроф на її території, в т.ч. ядерних, а байдужість її керівництва до людського життя – до значних жертв. Світ не може склавши руки чекати чергового апокаліпсису, оскільки інциденти носять транскордонний характер.

Будь-які спроби втихомирити Росію і повернутися до звичного бізнесу ведуть лише до її все більшого нахабства, як це було у випадку з поверненням російської делегації до ПАРЄ. Будь-які спроби цивілізовано домовитися з Москвою апріорі приречені на невдачу, оскільки це суперечить базовим експансіоністським установкам кремлівського режиму незалежно від прізвища президента РФ і навіть безвідносно до ідеології чи форми правління. Історія Московського царства, Російської імперії, СРСР і сучасної Російської Федерації демонструє майже ідентичні методи як внутрішньополітичної боротьби, так і зовнішньополітичної поведінки. РФ в її нинішніх кордонах і з її нинішніми ресурсами ніколи не здатна стати нормальною цивілізованою державою. Натомість Росія зменшена до розмірів її нинішньої європейської території, позбавлена зброї масового знищення і постійного членства в Раді безпеки ООН, має всі шанси стати відповідальним регіональним гравцем, можливо навіть стати членом ЄС і НАТО, мирно співіснувати зі своїми сусідами.

Після переформатування російського простору з утворенням низки нових незалежних держав вищезазначені проблеми якщо не щезнуть зовсім, то значно вщухнуть. Подібний "занепад" деструктивної ролі РФ спостерігався в 1990-х роках, коли її спецслужби ще повністю не оговталися після розпаду СРСР.

Після розпаду РФ її природні ресурси та інфраструктура не щезнуть, а стануть власністю нових незалежних держав, політична культура яких може бути сформована під впливом міжнародної спільноти, а отже дозволить укладати нові цивілізовані контракти і партнерства.

Додатковим аргументом на користь розвалу РФ є можливість для окупованих сусідів нарешті повернути собі захоплені Москвою раніше території, наприклад Фінляндії, Балтійських держав, Польщі, Китаю, Японії, Грузії та України.

Важливо наголосити, що засоби розвалу РФ не потребують ведення військових дій. Автор цієї статті аж ніяк не закликає до жодних екстремістських чи будь-яких інших протизаконних дій, які би суперечили міжнародному праву. Достатньо просто ізолювати Росію, запровадивши реальні економічні санкції, зокрема: персональні санкції проти найвищих керівників із замороженням активів і забороною на в’їзд); жорсткі обмеження для енергетичного, банківсько-фінансового і військово-технічного секторів, заборона на продаж високих технологій, обвал цін на нафту.

Найважчим завданням, звісно, буде забезпечити контроль і безпеку ядерної зброї та інших видів ЗМЗ. Разом з тим, досвід роззброєння після припинення існування СРСР показує, що це завдання не є неможливим. Було б доцільно також підтримувати постійні канали комунікації з російськими військовими, щоб запобігти небажаним ексцесам.

Нова зовнішньополітична, економічна та військово-політична стратегія щодо ізоляції, стримування та примушення Росії до миру шляхом її контрольованого розвалу повинна отримати негласний консенсус і підтримку ключових глобальних гравців – США, ЄС, КНР і бути відображеною "за умовчуванням" у їхніх майбутніх щоденних кроках. Настає час, коли остання імперія зла мусить впасти. В результаті світ зітхне з глибоким полегшенням, спостерігаючи за тим, як неймовірно швидко зникають його найболючіші проблеми.

 Олександр Александрович

Змінять нові лідери стрих? Чи впорається Макрон з "жовтими жилетами?

КИЇВ. 2 січня. УНН. В епоху Дональда Трампа та Brexit, протекціонізму і популізму, стає все важче спрогнозувати, що станеться в світі. Для аналітиків Financial Times це так. Команда дала невірну відповідь на вісім з 20 головних питань минулого року, а саме - заявивши, що проти президента США Дональда Трампа почнеться процедура імпічменту (хоча в цьому році експерти дублюють прогноз), підтримавши не того кандидата на пост президента Мексики, а також припустившись помилки щодо бюджету єврозони і перемоги на чемпіонаті світу.

У виданні відзначили, що були занадто оптимістичні щодо цін на нафту, зростання на ринках, що розвиваються і фондового індексу S&P 500. Такий прогноз видання назвало гіршим за багато років. Про те, що ж прогнозує FT в році 2019 для світу в цілому і для України зокрема, повідомляє УНН.

Чи зупинять Brexit?

Так. В останній момент Великобританія відмовиться від цього акту членоушкодження. Brexit значить Brexit, заявила Тереза Мей в 2016 році, але після двох років запеклих суперечок навіть власна партія прем'єр-міністра не може домовитися про те, що це означає на практиці. Нездатність парламентудомовитися про будь-яку єдину версію Brexit обернеться питанням для виборців. На другому референдумі вони проголосують за відновлення репутації Великобританії як нації, яка не хоче жертвувати процвітанням і безпекою заради ідеологічної одержимості. Цей прогноз вселяє стільки ж надій, скільки і очікувань.

Чи стане Джеремі Корбін прем'єр-міністром Великобританії?

Ні. Лідер опозиції поліпшив свій імідж в суспільстві, але лише в межах партії лейбористів. Цілком можливо, що в 2019 році у Великобританії пройдуть загальні вибори, але експерти FT сильно сумніваються, що він переможе. Опитування громадської думки показують, що популярність Корбіна не така висока, як популярність Терези Мей і його власної партії. Його виступ не переконав виборців, що він здатний керувати. Але якщо Консервативна партія продовжить війну на виснаження через Європу, лейбористи ще можуть піднятися з руїн, особливо якщо Корбін більше не буде стояти біля керма.

Чи вдасться президенту Франції Еммануелю Макрона відновити свої реформи після "жовтих жилетів"?

Так. У французького президента немає вибору. Здатися - значить припинити своє існування в якості політика. Тактична пауза все-таки неминуча, вважають експерти, щоб гнів демонстрантів пішов на спад, а населення відчуло наслідки зниження податків на житло і підвищення рівня мінімальної заробітної плати. У той же час Макрон продовжить реформи в сфері пенсійної системи, страхування від безробіття та регулювання бізнесу. Заходи з модернізації держави будуть більш болючими, але вони зможуть допомогти задовольнити вимоги протестувальників, незадоволених високими податками. Однак, щоб уникнути подальших протестів, Макрону доведеться набагато краще працювати, щоб люди за ним слідували.

Чи доб'ються популісти великих успіхів на виборах в Європейському парламенті?

Так. Ці вибори ідеально підходять для того, щоб популісти і націоналісти домоглися великих успіхів. Опитування показують, що імміграція є головною проблемою в більшості країн. Вибори в ЄП часто використовуються для того, щоб врахувати рівень протестного голосування, і проводяться за принципом пропорційного представництва, що лише на руку популістам.

Націоналістичні партії, в тому числі Ліга Маттео Сальвини в Італії, "Альтернатива для Німеччини" і "Шведські демократи", ймовірно, досягнуть значних успіхів. В цілому, центристська проєвропейська більшість збережеться. Але наступний парламент буде набагато більш роз'єднаним і спірним.

Чи будуть демократи намагатися оголосити імпічмент президенту Дональда Трампа?

Так. Розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера досягне кульмінації на початку 2019 року за цілим рядом обвинувальних висновків і викривальною доповіддю. Байдуже ставлення Трампа до його висновків - про змову з Росією з метою злому поштових серверів Демократичної партії і узгодження їх публікації - розлютить демократів. Спікер, Ненсі Пелосі, погодиться на слухання. Трамп буде притягнутий до відповідальності простою більшістю в Конгресі. Але Сенат, який потребує двох третіх голосів, щоб засудити його, реабілітує його. Буде підготовлено грунт для президентських виборів на основі "верховенства закону" в 2020 році.

Чи буде укладено торгове перемир'я між Дональдом Трампом і китайським лідером Сі Цзіньпіном?

Ні. Хоча припинення "вогню" в тарифній війні між США і ЄС триває з липня, Трамп і інші члени його адміністрації більш критично висловлюються щодо того, що вони називають звичними діями Китаю, що заважають безперешкодній торгівлі. По суті, США заявляють, що щоб уникнути збільшення тарифів на товари з Китаю угоду, укладену між Трампом і Сі в грудні, означає, що в найближчі три місяці Китай повинен почати демонтувати всю модель свого розвитку, заснованого на державному втручанні. Цього не станеться, вважають експерти. США відновлять підвищення тарифів на імпорт з Китаю до середини наступного року.

Чи чекати від Росії ескалації військових дій проти України?

Ні. Захоплення Росією трьох українських військових кораблів в Чорному морі в листопаді експерти назвали зловісним. Відокремлення України від Російської православної церкви викликало напруженість. Непопулярні пенсійні реформи підірвали рейтинги схвалення Володимира Путіна; військові дії проти України можуть бути відволікаючим маневром влади РФ для патріотичного об'єднання населення. Але президент Росії ретельно зважує ризики. Українські збройні сили підготовлені і оснащені краще, ніж п'ять років тому; росіяни не будуть вітати більше втрати від боротьби з "братньою" нацією. Обережність переможе в Кремлі, вважають аналітики.

Чи буде нова фінансова криза?

Ні, якщо трактувати фінансову кризу як кризу, в якому політики повинні одночасно врятувати або врегулювати проблеми більш ніж однієї глобальної фінансової установи. Ми ж будемо спостерігати періоди турбулентності на фінансових ринках і в ряді національних економік. Приводом для оптимізму є те, що після кризи 2008 року основні показники фінансової діяльності глобальних фінансових установ суттєво покращилися. Приводами для песимізму є те, що процентні ставки залишаються низькими, як і раніше значний рівень заборгованості, і ціни на багато активів високі. Найбільш слабкими ланками є кілька ринків, що розвиваються, Китай, Британія, котра переживає нелегкі часи у зв'язку з Брексітом, італійський суверенний борг і американські акції.

Чи буде Нарендра Моді і раніше прем'єр-міністром Індії після парламентських виборів в країні?

Так. Правляча партія Моді Бхаратія Джаната недавно зазнала поразки на півночі країни, найважливішому для неї регіоні, де вона користується високою підтримкою населення, що говорить на хінді. Опозиційний Конгрес, в той же час, завоював перемогу в трьох штатах, де при владі були представники правлячої партії. Ці втрати свідчать про те, що Моді щосили намагається виправдати високі очікування, які покладали на нього виборці в 2014 році. Але прем'єр-міністр залишається популярним і харизматичним, рішучим учасником кампанії. Він, ймовірно, зробить все можливе, включаючи хвилю популістських витрат, щоб забезпечити свою перемогу.

Розгоряться чи суперечки навколо Південно-Китайського моря?

Ні. Пекін стурбований торговельною війною зі США і не хоче давати Дональду Трампу більше приводів для нападок на Китай. Жодна інша країна-заявник не зможе протидіяти Китаю в спірних водах через подавляюще нерівній сили. Пекін буде продовжувати спокійно нарощувати міць і мілітаризувати штучні острови в Південно-Китайському морі, але не зробить більш сміливих кроків, хочаб, в 2019 році.

Чи прискорить Жаір Болсонару економічне зростання в Бразилії?

Так. У будь-якому випадку, найбільша економіка Південної Америки близька до циклічного відновлення після найбільшої в історії рецесії. Запропоновані президентом Болсонаро економічні реформи посилили хвилювання, які вже існували серед інвесторів. Ці заходи щодо лібералізації, що проводяться міністром економіки, які здобули освіту в Чиказькому університеті, є більш розумною частиною часто одіозної урядової платформи. Якщо Болсонару зможе провести деякі зі своїх реформ через Конгрес, особливо таку необхідну пенсійну реформу, це дасть додатковий імпульс економіці.

Чи зможе наслідний принц Саудівської Аравії Мухаммед бен Салман пережити наслідки вбивства Джамала Хашоґджі?

Так. Молодий принц провів три роки, консолідуючи свою владу і обмежуючи суперників. Король Салман, його старіючий батько, стояв на боці улюбленого сина, і було б принизливо зміщувати принца з посади. На міжнародному рівні Дональд Трамп ясно дав зрозуміти, що вважає відносини США з найбільшим в світі експортером нафти - і обіцяні принцом Мухаммедом мільярди доларів інвестицій і продажів зброї - набагато важливіше, ніж жорстоке вбивство Хашоґджі. У той же час аналітики роблять ремарку: принц виявився непередбачуваним і впертим. Якщо чергова необдумана акція під його наглядом викличе новий міжнародний криза, ситуація може змінитися.

Чи досягне S&P 500 в 2019 році рівня вище 3000?

Ні. Середня оцінка аналітиків близька до цього рівня, незважаючи на недавню турбулентність. Але позитивні фактори, що лежать в основі однієї з найтриваліших на Уолл-Стріт тенденцій на підвищення, сходять нанівець. Зростання доходів буде повільніше, а маржа - стискатися. Пауза в зниженні ставок з боку Федерального резерву, обмеження сили долара і стимулювання з боку Китаю повинні допомогти зберегти настрій. Але цей цикл затягнувся, і корпоративний кредитний дефіцит зростає. В епоху легких грошей в жодному секторі не спостерігалося такого розгулу, як в кредитному. І коли музика затихне, на фондовому ринку всім стане ясно, що значення мають основні показники фінансового стану компаній.

Чи зможе прем'єр-міністр Ефіопії зберегти динаміку одного з найяскравіших перетворень в Африці?

Так. Абій Ахмед, який прийшов до влади в квітні, став найбільшим сюрпризом для Африки в 2018 році. Він звільнив тисячі політичних в'язнів, дозволив повернення заборонених опозиційних груп, уклав мир з Еритреєю і призначив кабінет міністрів, половину якого складають жінки. Зміни дали заряд здебільшого континенту. З огляду на мужність і рішучість, які він проявив, було б необачно робити ставки проти Ахмеда - навіть якщо він кинув виклик корисливим інтересам правлячих кіл, які вже одного разу намагалися вбити його, і його подальший шлях і раніше усіяний небезпеками.

Чи буде нафта марки Brent до кінця року нижче 60 доларів за барель?

Так. Ціни на нафту різко впали за останні три місяці завдяки стрімкому зростанню виробництва в США та погіршенню економічних перспектив. Обидва чинники збережуться в 2019 році. Зниження цін буде гальмувати сланцеву галузь США, але в системі є достатній імпульс, включаючи буріння свердловин і очікування їх введення в експлуатацію, щоб підтримувати зростання видобутку. У цьому місяці OPEC і її союзники спробували стабілізувати ціни, погодившись скоротити обсяги виробництва, проте їх правозастосовна дисципліна може погіршитися.

Притягне до відповідальності компанія Uber максимальний в історії обсяг інвестицій в ході первинного публічного розміщення своїх акцій (IPO)?

Ні. 25 мільярдів доларів, які компанія Alibaba привернула в ході свого рекордного IPO, оцінюючи його майже в 170 мільярдів доларів, майже напевно недосяжні. Недавнє зниження акцій технологічних компаній і великі операційні збитки Uber роблять оцінку в 120 мільярдів доларів, яку називають деякі банкіри, злегка натягнутою. Але фондового ринку не вистачає нових швидкозростаючих компаній, і Uber, що знаходиться під новим керівництвом, має шанс завоювати величезний ринок транспортних і логістичних послуг. Його оцінка все ще може скласти конкуренцію 100 мільярдам доларів, які Facebook досяг в рекордному американському технологічному IPO. Успішний дебют також підготує грунт для технологічних компаній, які сподіваються взяти приклад, включаючи Airbnb, Pinterest та Palantir.

Чи піде Марк Цукерберг з поста голови Facebook?

Ні. З огляду на проблеми управління в Facebook, він повинен. Але він не буде, точно не з власної волі. На відміну від Ілона Маск, якого вигнали з поста голови Tesla за порушення правил Комісії з цінних паперів і бірж, Цукерберг поки не допустив жодних правопорушень (що може змінитися, якщо Федеральна торгова комісія визнає, що Facebook порушує угоду про конфіденційність 2011 року). Правління може витіснити його, але у нього все ще є контрольний пакет акцій розміром майже 60% - цього достатньо, щоб продовжувати керувати компанією так довго, як йому б хотілося.

Чи буде крива прибутковості США інвертуватися?

Так. Нахил, утворений з урахуванням прибутковості казначейських облігацій з різними термінами погашення, перед більшістю спадів міняв напрямок (ставки за короткостроковими облігаціями вище, ніж за довгостроковими) і тепер небезпечно близький до іншої точки перегину. Прибутковість казначейських облігацій з 10-річним терміном погашення навряд чи підніметься набагато вище 3%, її росту перешкоджають такі фактори як дезінфляційна демографія і попит на надійні активи, при цьому як і раніше існує ймовірність того, що в 2019 році ФРС підніме ставки кілька разів. Це повинно, хоча навряд чи, привести до інвертування кривої прибутковості - що вказує на виникнення неприємностей в майбутньому.

Чи втратить компанія Huawei свою присутність за межами Китаю?

Ні. Китайський гігант телекомунікаційного обладнання зіткнеться з обмеженнями на ключових ринках Заходу. США і Австралія вже ввели заборону на компанію. Інші, такі як Великобританія, Канада, Німеччина і Франція, можуть ввести часткові обмеження, наприклад, заборонити Huawei постачати обладнання в свої "основні" мережі 5G, в той же час дозволяючи йому виконувати більше периферійних робіт. Але це не зупинить компанію в просуванні на ринки. Її присутність на ринках, що розвиваються, глобальне домінування в мобільних пристроях і зростаючий бізнес підприємства стануть для неї підтримкою і дозволять протриматися до тих пір, поки поява інтернету речей не додасть їй черговий потужний імпульс.

Чи виживе альянс Nissan-Renault без Карлоса Гона?

Так. Звичайно, для альянсу все виглядає не дуже добре: одна з небагатьох очевидних причин арешту і зміщення з посади Гона полягає в тому, що це було симптомом напруженості між Токіо і Парижем. Напруга прогнозовано посилиться, перш ніж спаде. Проте, у міру того, як розгортається криза, буде поставлений під сумнів ряд питань, в тому числі про те, що Гон був незамінним для альянсу. Його члени тісно пов'язані між собою і забезпечують один одному максимальні можливості для розвитку технологій масового ринку, необхідних в майбутньому. Буде досягнута домовленість, і союз збережеться.