Спішимо повідомити, що "Українська Республіканська Армія" (УРА) за ідеєю мистецького об`єднання "Остання Барикада" випустила музичну збірку повстанської та патріотичної пісні!

Збірка складається із чотирьох дисків.

Детально про це тут: http://ostbar.com.ua/news.php?pg=0&id=530

Як же нам жити на рідній землі

Слова: Федір Тишко    Музика: Геннадій Татарченко

Як же нам жити на рідній землі,
Щоб зникли навіки невігласи злі,
Щоб наша квітуча і щедра земля
Дійсно для людства раєм була?

Приспів:
За синєє небо, за жовте колосся
Боротися треба, щоб краще жилося.
За синєє небо, за жовте колосся
Боротися треба, щоб щастя було.

Як же нам жити на рідній землі,
Щоб люди довіку щасливі були,
Щоб мова народу в повазі була,
Від роду до роду між нами жила?

Приспів.

Вмикайте під заміткою музичний файл, співайте і насолоджуйтеся чарівною піснею!

Українська народна пісня, лемківський діалект

                          1

А що, якщо колись тебе забуду я а ти мене.

І цінності не цінні вже і теж життя усе мине.

Коли проходиш там де ми колись були

І лиш того нема, того нема

І лиш свідомості гіркі слова.

      Пр.

Згадай мене, згадавши мить,

Згадай мене коли болить,

Згадай мене, життя одне

Нам так потрібен час.

Згадай мене коли майбутнє десь загубить нас.

                2

Хто я зараз, хто я потім і хто колись я був?

Я часто на зустрічній плачу і кричу:

«Боюсь, що Бог мене забув!»

Чому ж ти пишеш не мені,

А я тобі ще не співав своїх пісень

Боюсь, коли проснусь, що після ночі

Не настане новий день.

        Пр.

                 3

Але, якщо тобі спішить нема куди

І весь в минулому сидиш

Рви ланцюги, будуй мости,

Зламавши стіни, впавши, встань!

Ти вже летиш!

         Пр.        

Одна гора високая, а другая низька, 
Одна мила далекая, а другая близька. 

У цієї близенької воли та корови, 
А в тієї далекої та чорнії брови. 

У цієї близенької воли поздихають, 
А в тієї далекої брівки не злиняють. 

У цієї близенької рушник на кілочку, 
А в тієї далекої брови на шнурочку. 

Ой, я цюю близенькую людям подарую, 
А до тої далекої пішки помандрую.

Заховається стомлене сонце за чорнії гори
Вийде місяць і зорі розсипить з своєї комори
Засинають ліси і гаї, і виспівують десь солов'ї
Засинає натруджений день, сон прийде на поріг
Заховається стомлене сонце за чорнії гори
Вийде місяць і зорі розсипить з своєї комори
Засинають ліси і гаї, і виспівують десь солов'ї
Засинає натруджений день, сон прийде на поріг

У блаженному спокої тихо пливе надвечір'я
Вийшов місяць, і ніч ступа на подвір'я
Поміж зустрічами й розлуками
Ти вже тішишся онуками
І так само чомусь по-дитячому віриш у сни

Приспів:
Пробач мені комусь присвячені пісні
Я їх співаю знову й знову
Пробач мені, що я прихожу лиш у сні
А ти співаєш тиху колискову

Між тривогами в пошуках щастя летіли години
День за днем пролітали літа, час рікою пробіг
Але як би життя не склалося, і ми завжди поверталися
На святий і гостинний батьківський поріг

Приспів:

Пробач одну цю пісню трішечки сумну
Літа невпинно пролетіли
Пробач одну оту найпершу сивину
Що голову твою покрила 

Слова: Кость Москалець	Музика: Плач Єремії
Обробка слів, переклад: Плач Єремії
Виконує: Плач Єремії Вступ G D Em Am C D 1,4 G D G-D Em Am D Am D G C D G 2 G D Em-D G D Em Am D G C D G 3 G D Em Am C D G D Em Am C D 1.Ти втретє цього літа зацвітеш Такою квіткою тендітною п'янкою. Кімната втратить риси супокою, Бо речі увійдуть у твій кортеж. 2.Обернеш пил на срібло і кришталь, Наділиш тіні здатністю до тліну. Одна із пелюсток розсуне стіни. Ти – даль, і подолаєш іншу даль. 3.В людей уже нема своїх святинь – Ти можеш стати першою, одначе Знай, біля тебе жоден не заплаче, І пам'ятай два дні всього цвісти. 4.Ти втретє цього літа зацвітеш Такою квіткою тендітною п'янкою. Кімната втратить риси супокою, Бо речі увійдуть у твій кортеж.

Слова: Володимир Івасюк	Музика: Володимир Івасюк
Виконують:
Смерічка
Назарій Яремчук
Софія Ротару Тече вода, тече бистра, А куди - не знає, Поміж гори, в світ широкий Тече, не вертає. Ми зустрінемось з тобою Біля водограю І попросим його щиро - Хай він нам заграє. Приспів: Ой водо-водограй, грай для нас, грай... Танок свій жвавий ти не зупиняй. За красну пісню на всі голоси, Що хочеш, водограю, попроси. Струни дає тобі кожна весна, Дзвінкість дарує їм осінь ясна. І ми заграєм на струнах твоїх - Хай розіллють вони радісний сміх. Подивись, як сіру скелю Б'є вода іскриста, Ти зроби мені з тих крапель Зоряне намисто. Краще я зберу джерела Й з них зроблю цимбали, Щоб тобі, дівчино мила, вони красно грали Приспів.