хочу сюди!
 

Инна

43 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 37-54 років

Замітки з міткою «торговля»

Рокировка.



Равенства в мире нет, кому-то что-то безумно дорогое, что очень уж хочется будет целью всей его жизни, а для кого-то игрушкой и его любовница так обаятельно угрохает, это что-то или бросит через несколько лет, или быстрее мгновенья. Бывает, что хобби всей двадцатипятилетней жизни, рестайлинговый, чудо автомобиль приходится выставлять на торги и как обычно все вложения в него теряются, все труды становятся напрасными, потому что подлинных ценителей не найти, как оказыывается их еденицы, а иногда тоьлко один продавец осознаёт всю ценность своего товара, один-одинёшенек. Но попытаться нужно выставить с максимально высокой ценой в данном сигменте, только так не знающие и ничего неволокущие покупатели могут найти то что они хотят, это им откроет глаза и поможет увидеть настоящий шедевр.
beer

японские карпы КОИ,ферма КОИ,карп КОИ,рыбки для пруда

Как долго живут карпы кои ?

История карпа кои по имени Ханако.  

Историю карпа Ханако поведал доктор Комей Кошихара, президент женского колледжа в Нагои. В далеком 1966 году он выступил на японской радиостанции NHK, и об этой истории узнала Япония, а позже и весь мир.

Целью передачи было взять интервью у достаточно известного в Японии человека. Когда ведущий спросил доктора Кошихару, о чем бы он хотел рассказать слушателям, доктор ответил, что он хотел бы поговорить о кои. Слово «кои» в японском языке означает также «любовь». Ведущий очень удивился, что доктор будет говорить о любви, и даже переспросил его о теме разговора.

И доктор Кошихара начал рассказывать свою чудесную историю о карпе кои по имени Ханако.

В городе Гифу жил маленький японский мальчик. Возле небольшого и скромного дома его семьи находился пруд с разноцветными карпами. Мальчик с самого детства часами любовался кои. Один из них был большим красным карпом, которого все называли Ханако. Это был любимый карп маленького мальчика.

Вскоре мальчик вырос и уехал учиться, но старался как можно чаще приезжать домой, где его всегда с радостью встречала любимая Ханако.

«Ханако, Ханако!»-звал уже не мальчик, а красивый юноша, и рыба сразу подплывала к нему. Он нежно гладит ее по голове, бокам, а она выпрашивала любимое угощение – сухих куколок шелкопряда. Между юношей и этой крупной 70-ти сантиметровой рыбой установилась особенная связь: рыба понимала его чувства и переживания и всегда была рада видеть его.

Однажды юноша спросил свою бабушку, откуда эти карпы и сколько им лет, ведь он знал их всю свою жизнь. Семидесятилетняя бабушка рассказала ему  о появлении рыб: «Когда я вышла замуж, этих карпов мне отдала свекровь и сказала, чтобы я хорошо за ними ухаживала, потому что они достались ее семье очень давно».

Юношу очень удивил ее ответ-получалось, что рыбам было не менее ста лет.

Когда юноша вырос, окончил университет и начал научную карьеру, ему захотелось узнать настоящий возраст карпов кои, которые жили в пруду его родного дома. Он по очереди ловил карпов и с глубоким сожалением вырывал у них несколько чешуек, чтобы отправить своему знакомому для анализа. С болью в сердце он вырвал чешуйки у Ханако, слезно моля прощения за причиненную боль. Ведь Ханако была для него не просто рыбой, а символом любви и давней дружбы.

Его знакомый, Масаюки Амано, большой любитель и ценитель карпов кои, работал на рыбоводческой экспериментальной станции, которая выращивала карпов кои в Ниигате.

После долгих месяцев исследования он радостно сообщил доктору Кошихара, что после анализа чешуи Ханако он может подтвердить, что это самый старый известный науке карп. На тот момент ей было 217 лет.

«Целых 217 лет!» - подумал Комей. – «Ведь это жизнь 8 человеческих поколений, 217 лет назад даже не существовало такой страны, как США. Эта рыба пережила многих императоров и живет до сих пор в моем пруду. Удивительно!».

Полученные результаты ошеломили доктора. Он не переставал удивляться тому, что эти карпы прожили так долго.

Каждый раз, когда выпадала возможность, доктор стремился навестить своих карпов. Эти поездки помогали ему понять, что такое вечность. Ведь Ханако прожила целую вечность. Он не раз мечтал передать людям силу, которая позволяла этому карпу так долго жить.

Ханако уже нет на этом свете, она погибла в 1977 году, в возрасте 226 лет, став старейшим задокументированным карпом кои в истории и оставшись жить в сердце старого доктора, который любил и помнил это прекраснейшее создание.

Как же удалось узнать возраст Ханако? У карпов каждый год возникают новые слои на чешуе. Под микроскопом их можно сосчитать. Слои оче6нь тонкие, поэтому Масаюки Амано приходилось фотографировать каждый срез чешуи, увеличивать изображение и считать. Подсчет возраста остальных карпов растянулся на целых два года. Как оказалось, они тоже были долгожителями. Вот список рыб и их возраста, который доктор получил от ихтиолога:

Ханако (алая): 217 лет, год рождения-1751, за 25 лет до провозглашения Декларации независимости Америки.

Аои (белая с красными пятнами на животе): 170 лет, год рождения-1798.

Чикара (голубовато-черная): 155 лет, год рождения-1813.

Сатару (белая с черными пятнами на спине): 151 год, год рождения-1817. 

Санта (черная): 141 год, год рождения-1827.

Юки (белая): 141 год, год рождения-1827.

Кои – пресноводные рыбы также известные, как живые драгоценности являются настолько уникальными, что невозможно найти двух рыб с одинаковым рисунком и цветом. Кои наслаждаются взаимодействием с людьми, что делает их любимой декоративной рыбой.


koi.jpg

Родина кои Китай, позже вид стал широко распространенным в Японии, его научное название Cyprinus carpio в России их также называют цветными карпами. Эта рыба может вырастать в длину до одного метра и достигать массы десяти килограмм, в среднем кои могут жить 25 – 35 лет. При хорошем уходе продолжительность жизни может достигать 100 и более лет.  www.karpi.com.ua

Нишики-гои обычное название красочных, пятнистых кои разводимых из-за их красоты. Предполагается, что кои были завезены в Японию из Китая приблизительно 1000 лет назад. Большинство красочных кои имеющихся сейчас на рынке родились в Японии. Они считаются произведением искусства и источником гордости у Японцев, являются национальной рыбой Японии.

кои.jpg

Кои, которых мы видим сегодня получены из черных сазанов, которых разводили для еды. Мутации встречавшиеся у некоторых разводимых рыб привели к появлению небольшому количеству ярких кои, благодаря длительным селекциям были получены Нишики-гои которых мы видим сегодня.

Теоретически есть только один вид Нишики-гои, однако из-за разнообразия цветов и рисунка их разделили, по крайней мере, на 100 категорий. Вообще кои могут быть классифицированы на 14 главных категорий.


Классы определяются по расположению цветовых пятен на теле рыбы и по типу чешуи

асаги/шусуи (asagi-shusui)

Асаги (asagi) – кои с синей чешуей на спине, щеки, живот и основание плавников красные

хикаримоно/огон (hikarimono/ogon)

Хикари моно/огон (hikari mono/ogon) – кои с золотым или металлическим блеском не имеет пятен на голове

асаги/шусуи (asagi-shusui)

Шусуи ( shusui) – кои с изящной синей чешуей с обеих сторон спинного плавника

хикари мойо-моно (hikari moyo-mono)

Хикари мойо-моно (hikari moyo-mono) – кои с двумя или большим количеством цветов, один из которых с металлическим отливом

бекко (bekko)

Бекко (bekko) – кои с черными пятнами расположенными на белом, красном или желтом теле.

кин гинрин (kin ginrin)

Кин гинрин (kin ginrin) – кои с блестящей чешуей которая покрывает все пятна на теле

госанке (gosanke)

Тайшо санке (taisho sanke) – кои с белым телом красными пятнами на голове и черными на хвосте

горомо (goromo)

Горомо (goromo) – кои полученные скрещиванием асаги и кохаку или саншоки, они напоминают кохаку но красные пятна имеют темную окантовку

госанке (gosanke)

Шова саншоки (showa sanshoku) – кои с черным телом, красными и белыми пятнами, грудные плавники черные у основания

танчо (tancho)

Танчо (tancho) – кои с единственным пятном на голове

госанке (gosanke)

Кохаку (kohaku) – кои с белым телом и красными пятнами

уцури моно (utsuri mono)

Уцуримоно (utsurimono) – кои с черным телом, красными, желтыми и белыми пятнами

хикари уцуримоно (hikari utsurimono)

Хикари уцуримоно (hikari utsurimono) – кои полученные скрещиванием уцури и огона

каваримоно (kawarimono)

Каваримоно (kawarimono) – кои которые не могут быть помещены ни в одну из категорий, они обычно имеют пятна весьма отличные от других категорий


Растения для пруда

Для озеленения водоема лучше использовать местные водолюбивые растения. Их можно пересадить из ближайшей реки, озера или болота. Это рогоз, стрелолист, калужница, кувшинка белая и другие.
Так же сейчас в продаже огромный выбор декоративных растений. Но не все они могут перезимовать в наших широтах. Часто бывает так, что несознательные продавцы в водят покупателей в заблуждение, говоря что данное растение может без проблем перезимовать в наших климатических условиях. А стоят все эти экзотические растения довольно таки недешево. Самый бюджетный вариант найти все самому.

Растения сажают в различные емкости и размещают в водоеме по глубине с учетом их биологических особенностей.
По краю водоема хорошо высадить хосту, астильбу, примулы, купальницу.
Высаживать водные растения лучше в пластмассовые контейнеры, тогда за ними легко ухаживать. Но на небольшой глубине, 40-60 см контейнеры с растениями трудно замаскировать. Кроме того, нарушается естественный вид пруда. Это тоже надо учитывать. Поэтому, что бы не использовать контейнеры при посадке водных растений в грунт на покрытие пруда насыпают слой субстрата толщиной 5–8 см. Грунт важен именно в тех местах, где будут расти растения. Для этого, закладывая, например, пленочный пруд, можно заранее в дне сделать углубления, которые сохранятся и после укрытия ложа водоема пленкой. Засыпать грунт в пленочный пруд нужно очень осторожно, чтобы не повредить покрытия. Почвенный субстрат составляют из торфяной и илистой земли, перепревшего коровяка и крупнозернистого песка.
Для водоемов очень важно наличие растений-оксигенаторов, которые предотвращают загрязнение воды, служат пищей и нерестилищем для рыб. Их цветы, листья, стебли, как правило, находятся под водой, и лишь у некоторых видов «выглядывают» наружу. Несколько пучков растений-оксигенаторов, например, лютика водного, рдеста или турчи, высаживают в июне в низкие пластмассовые корзинки с глинистой почвой, поверхность которой засыпают гравием. Корзинки (одна на 1 м2) осторожно опускают на дно пруда. Важно в одном водоеме использовать не менее двух видов оксигенаторов.
В зоне мелководья можно высаживать такие декоративные растения, как аир, белокрыльник, калла, сусак, калужница, некоторые виды ирисов и осок, мяту водную, стрелолист, камыш и рогоз.
Еще более широк выбор болотных растений. Это и волжанка (арункус), астильбы, гравилат и лабазник, который нынче продается под своим загадочным латинским названием филипендулла. Хорошо смотрятся в болотистой зоне водоема самые разнообразные хосты, лилейники, папоротники, ирисы. Здесь место таким мощным растениям, как ревень, бузульник и гуннера. Особенно хороши папоротники.
Принципы размещения прибрежных растений таковы же, как и при формировании цветника – по контрасту цвета и формы. Например, стройные мечи ириса болотного подчеркивают нежный ажур вай папоротника. А ослепительное золото цветков купальницы сделает светлым самый темный уголок пруда.
При посадке растений у водоема следует учитывать особенности разных групп прибрежных и болотных растений. Корни мелководных растений находятся в грунте под водой на глубине не более 40 см, а большая часть побега – над водой. Растения этой группы неприхотливы, они будут хорошо развиваться не только в береговой зоне пруда или ручья, но и в мини-водоеме глубиной 5–10 см. При достаточной влажности мелководные многолетники могут расти в прибрежной и заболоченной зонах, высаженные на несколько сантиметров выше уровня воды. Большинство из них очень быстро разрастаются, поэтому их желательно высаживать в корзинки.
У болотных растений корневая шейка и листья приподнимаются над поверхностью воды. Почти все растения этой группы могут время от времени совершенно спокойно переносить затопления. Пока корни будут доставать до воды, с болотными растениями ничего серьезного не случится, но при длительном понижении воды в водоеме болотные растения будут страдать от засухи. Ухаживают за болотными растениями так же, как и за садовыми.


Посадка водных и прибрежных растений


Выбрав растения, которые украсят ваш водоем или ручей, разделите их на группы: собственно водные, которые будут расти непосредственно в водоеме; болотные, которые будут расти в постоянно влажной зоне; прибрежные, которые будут украшать относительно влажные берега водоема или ручья.
Лучший период для посадки растений в пруд – с мая по август, особенно если вы покупаете растения в контейнерах. При высадке непосредственно в грунт водоема для хорошей приживаемости важно выбрать время, когда вода имеет довольно высокую температуру.
Прежде чем высаживать растения, желательно иметь конкретный план посадок с учетом того, как растения разрастутся через год-два. При посадке растений обращайте внимание на глубину посадки и ожидаемую высоту растений. Учтите, что на 1 м2 пруда желательно высаживать не более 2 растений.
Для посадки растений осторожно встают на дно пруда, по отдельности берут и сажают их в субстрат, начиная с самых высоких. В последнюю очередь сажают нимфеи (кувшинки). Посаженные растения обязательно мульчируют белым, просеянным песком. Слой песка должен быть не мене 2 см. Он будет препятствовать вымыванию почвы и «поддерживать» следующий мульчирующий слой – из гравия.
Очень удобно высаживать корневищные глубоководные растения в специальные корзины. Этот способ особенно важен для тех растений, которые нуждаются в жестком контроле за распространением. Это облегчит как посадку растений, так и уход за ними. Корзины устанавливают на дно, поверхность почвы обязательно декорируют гравием или камешками. Это не только препятствует вымыванию почвы, но и не позволяет объедать корни растений рыбкам. Чтобы корзины не так бросались в глаза, их также декорируют крупными камнями. Корзинки очень удобны, потому что при первых признаках наступающих заморозков их можно убрать из пруда в помещение, растения в корзинках легко пересаживать и делить.
Для погружения корзины встают по правую и левую стороны глубокой зоны по одному человеку и медленно ее опускают. При посадке на глубину 80–100 см любая кувшинка летом в течение короткого времени выпускает листья на поверхность пруда. Кстати, кувшинки лучше всего выращивать в мелкоячеистых пластмассовых корзинах для картофеля. Высота корзины для кувшинок должна быть не менее 20 см. Корни кувшинок должны свободно проходить сквозь прутья решетки.
Береговые растения высаживают по тем же правилам, что и другие садовые культуры. Однако наиболее агрессивно размножающиеся культуры желательно сначала посадить в корзинки с ячейками, а затем уже прикопать на берегу водоема.
При уходе за растениями следует помнить, что в водоем не должны попадать ни гербициды, ни пестициды, ни избыток минеральных веществ.

Выбрав растения, которые украсят ваш водоем или ручей, разделите их на группы: собственно водные, которые будут расти непосредственно в водоеме; болотные, которые будут расти в постоянно влажной зоне; прибрежные, которые будут украшать относительно влажные берега водоема или ручья. Лучший период для посадки растений в пруд – с мая по август, особенно если вы покупаете растения в контейнерах. При высадке непосредственно в грунт водоема для хорошей приживаемости важно выбрать время, когда вода имеет довольно высокую температуру. Прежде чем высаживать растения, желательно иметь конкретный план посадок с учетом того, как растения разрастутся через год-два. При посадке растений обращайте внимание на глубину посадки и ожидаемую высоту растений. Учтите, что на 1 м2 пруда желательно высаживать не более 2 растений. Для посадки растений осторожно встают на дно пруда, по отдельности берут и сажают их в субстрат, начиная с самых высоких. В последнюю очередь сажают нимфеи (кувшинки). Посаженные растения обязательно мульчируют белым, просеянным песком. Слой песка должен быть не мене 2 см. Он будет препятствовать вымыванию почвы и «поддерживать» следующий мульчирующий слой – из гравия. Очень удобно высаживать корневищные глубоководные растения в специальные корзины. Этот способ особенно важен для тех растений, которые нуждаются в жестком контроле за распространением. Это облегчит как посадку растений, так и уход за ними. Корзины устанавливают на дно, поверхность почвы обязательно декорируют гравием или камешками. Это не только препятствует вымыванию почвы, но и не позволяет объедать корни растений рыбкам. Чтобы корзины не так бросались в глаза, их также декорируют крупными камнями. Корзинки очень удобны, потому что при первых признаках наступающих заморозков их можно убрать из пруда в помещение, растения в корзинках легко пересаживать и делить. Для погружения корзины встают по правую и левую стороны глубокой зоны по одному человеку и медленно ее опускают. При посадке на глубину 80–100 см любая кувшинка летом в течение короткого времени выпускает листья на поверхность пруда. Кстати, кувшинки лучше всего выращивать в мелкоячеистых пластмассовых корзинах для картофеля. Высота корзины для кувшинок должна быть не менее 20 см. Корни кувшинок должны свободно проходить сквозь прутья решетки. Береговые растения высаживают по тем же правилам, что и другие садовые культуры. Однако наиболее агрессивно размножающиеся культуры желательно сначала посадить в корзинки с ячейками, а затем уже прикопать на берегу водоема. При уходе за растениями следует помнить, что в водоем не должны попадать ни гербициды, ни пестициды, ни избыток минеральных веществ.

 

Схема посадки растений в пруд. 


схема посадки.jpg
пруд.jpg

Улыбка - двигатель торговли, или Нужны ли вам такие арбузы?

 

   

    Китайская пословица утверждает: «Кто не умеет улыбаться, не должен заниматься торговлей», и нужно отдать должное китайцам -  в торговле они знают толк! Даже природа им поспособствовала  с выражением лица для этого занятия.

    Но «высший пилотаж» в торговле не просто обезоружить покупателя своей улыбкой, но, при этом, заставить его самого улыбаться, обезоружив вдвойне. Он поулыбается, поулыбается да и купит какой-нибудь диковинный кубический арбуз, пусть даже более дорогой, чем привычный кругленький.

    Это уже потом его может догнать мысль о том, что вряд ли  только формой и ценой отличаются круглый, следовавший только программе матушки-Природы, и этот полосатый кубик, выросший в адских муках стеклянной тюрьмы. Подумает так и снова улыбнётся. И на этот раз улыбка может быть совсем другой.     (Попутные мысли)

Покупатель всегда ...?

Я уже где-то упоминала о том, что работаю в супермаркете.
Отличительной "фишкой" нашей сети является утроеннная забота о покупателе и высокий сервис (так, по-крайней мере, внушают нам, а мы - продавцам и кассирам). Мы прекрасно отдаем себе отчет в том, кто платит нам деньги, поэтому все конфликтные и спорные ситуации у нас решаются в пользу покупателя. Но, боги, чего это иногда стоит!


Только что вернулась я из торгового зала. У касс ругань и вопли: благообразная дама 40+ кроет отборным матом девочку-кассира. Обзывает проституткой и пеняет на кривые руки и скдуные умственные способности. Дебилка, х*** соска, выблядыш...  - это цитаты. Напомню, даме за сорок, алкоголичкой или больной на голову не выглядит. Обычная такая типичная дама за 40. Девочке 19, это ее первая работа, она еще искрення в своих улыбках и стремлении нести радость нашим Самым Главным Людям. И знаете, что она сделала такого, что спровоцировало даму на такой словесный понос? Отодвинула оплаченные покупки на другую сторону, потому что пока дама собиралась, кассир начала обслуживать другого покупателя. Сколько времени теперь нам понадобится, чтобы вернуть девочке былую искренность в улыбку и веру в нормальных людей?

История №2: две барышни взвешивают мандарины. Потом ломают одну на дольки и начинают докладывать эти дольки к основной массе фруктов. На замечание продавца отвечают, что им нужен точный вес, а продавцу следует знать свое место и "не гавкать". Идут и пишут на продавца жалобу в Книгу Жалоб. Продавец годится им в матери.

История №3, из недавнего, но яркого прошлого:): Евро 2012, супермаркет возле лагеря голландских фанатов. Народу немеряно, работают все кассы (т.е. магазин делает все, что может и выше головы не прыгнет), но все равно на каждой по 4-6 человек. Подходит седьмой и начинает опять же матерно орать на весь магазин о том, что все плохо. У него в руках одна бутылка пива. И, видимо, этот супермаркет - единственное место в округе, где бутылку пива можно купить...


Я к чему. Идеала нет нигде, это понятно. Да, наверное, покупатель всегда прав. И тот, кто платит, тот и музыку заказывает. И, наверное, хамовитые продавцы встречаются гораздо чаще неадекватных покупателей. Но продавцов мы воспитываем. А кто воспитает покупателя?

Ты, отказался от российских товаров ?

Бойкот российских товаров очень эффективно действует

Я импортом занимаюсь 11 лет. Во-первых, говорю вам инфу из первых рук: бойкот российских товаров ОЧЕНЬ эффективно действует! Дистрибьюторы, оптовики, импортеры сейчас повально отказываются от российского товара!


Потому что продажи упали в разы. Да, первыми пострадали наши импортеры данного товара. Но сейчас волна пошла дальше. Наши товар-то с последних партий хоть со скрипом, но распродают, но главное – больше не хотят заказывать в России. И россияне уже почувствовали ответку от украинских потребителей. И уже стонут: нахрена было ввязываться с этим Крымом?


Второе. Если вы изучите тот товар, который вы повседневно покупаете в магазинах, то удивитесь, сколько у нас российского товара. Я например не предполагал, что корм kitekat – производится в России. Посмотрите внимательно на инфу на продукции дирол, орбит… Россия. Много российских магазинов одежды (огги, остин, карло пазолини, честер…), не мало сетей (эльдорадо, спортмастер).


А есть еще страховые компании. Я в апреле «спрыгиваю» с альфа страхование (росс группа Альфа) и перестрахую машину в другой компании, с французским капиталом, хоть и дороже. Есть российские банки…


Замену найти не сложно, всему есть альтернатива. Тот же kitekat – в АТБ рядом стоит венгерский аналог, он даже дешевле, кошка ест.


И вот еще важный момент. Я знаю многих бизнесменов, которые с успехом производят и продают продукцию в ЕС.


Когда обывателя пытаются этим ЕС пугать, мол мы вообще не готовы, у нас все ляжет и так далее – мне и смешно (потому что этот чушь) и грустно…


На самом деле это российская продукция не готова, потому что никто и не готовился, потому что есть такие классные безотказные рынки сбыта, как Казахстан, Белоруссия, Украина, где работы непочатый край, где можно управлять и манипулировать. Они взбеленились прежде всего потому, что покорный рынок начал от них ускользать.


Эта война во многом экономическая. И мы можем поддержать страну и выразить свою гражданскую и патриотическую позицию очень действенным на самом деле путем – своими деньгами и своим выбором в магазине.


Потому что под ружье и на баррикады пойдут конечно же не многие. А в магазины ходят все… Это может сделать каждый! А ТЫ?


http://kriminal.tv/news/bojkot-rossijskih-tovarov-ochen-effektivno-dejstvuet.html

 

Выгодный обмен электронных валют

Или зачем регистрироваться в Magnetic Exchange

Я редко рекомендую какие-то продукты или услуги, потому что в последнее время приходится перелопатить кучу говна, чтобы найти что-то стоящее. В эпоху потреблядства людей считают потребителями, избирателями, кем угодно только не людьми, человеческий сервис - редкость.

Первое что меня поразило в Magnetic Exchange это отзывы. На день написания поста там около 100000 отзывов, возможно уже больше, их можно долго смотреть, искать хоть один отрицательный, можете попробовать, я не нашёл.

Второе это низкие комиссии даже для самых малопопулярных платёжных систем, популярные же электронные валюты обмениваются по курсу практически 1:1.

Третье это скидки, к и без того смешным комиссиям предлагаются ещё и неплохие скидки на обмен, нужно только зарегистрироваться

И четвертый бонус рассчитанный на долговременное сотрудничество с обменником - это партнёрская программа. Сервис сам по себе настолько хорош, что 5% конверсиию обеспечивает собственной рекламой, нужно только поставить ссылки, если же снабдить ссылку небольшим описанием, результаты могут быть ошеломляющими.

Подробности с моей статье: Обмен электронных валют с Magnetic Exchange

Твиттер станет настоящим базаром

твиттер станет интернет магазином
Хотя "твиттерные революции" давно и надолго свергают правительства, рентабельность самого знаменитого ресурса до сих пор под большим сомнением.

Twitter ищет пути коммерциализации и надеется, что его фирменные 140-символьные твитты будут так же успешно продавать товары, как и совершать перевороты.

В этом плане оказался под раздачей интернет магазин fancy.com, на котором в пятницу был обнаружен рекод твиттера в коммерческий формат.

Была ли это попытка fancy.com лишний раз пропиариться или действительно между ресурсами замышляется тесное сотрудничество, остаётся загадкой, ибо сами виновники отказываются комментировать событие. :)

подробности

0%, 0 голосів

100%, 1 голос

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

«евромайдан» станет брендом в россии

26 ноября 2013 | 10:12
По информации «Известий», соответствующую заявку подал в Роспатент председатель украинской националистической партии «Свобода» Олег Тягнибок. Регистрация бренда «Евромайдан» подана сразу по четырем классам. В частности, на проведение культурно-массовых мероприятий, оказание услуг телохранителей и помощь в досудебном решении споров. Также под брендом хотят выпускать сувенирную продукцию. Интересно, что памятные подарки с символикой «Евромайдана» в виде зажимов для галстуков, запонок и нагрудных знаков планируется выпускать и из драгоценных металлов. Как сообщил генеральный директор «Первой патентной компании», которая занимается оформлением заявки, Анатолий Аронов, заявитель пока держится в тайне.

Російський план, осмислений і нещадний

У тому, що Росія йде в наступ, сьогодні вже не сумнівається ніхто. У тому, що тактична мета цього наступу — зрив підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, — теж. У щільній димовій завісі суперечливих повідомлень ЗМІ ведуться лише дискусії, як розцінювати перші залпи Москви, що це — сигнальні ракети чи вже розриваються бойові снаряди? 

Отримавши останні зведення від надійних джерел із лінії вогню, ми можемо стверджувати: Росія відкрила перший український фронт. Поки що перший. 

Як свідчать донесення розвідки DT.UA, ще донедавна Росія не розглядала економічну війну як основний засіб протидії зближенню України з ЄС та підписанню асоціації. Кремль був упевнений: перебування Тимошенко у в'язниці — найнадійніша запорука того, що Угоді не відбутися. У тому, що Тимошенко залишиться у в'язниці, Кремль також не сумнівався. І Москва дозволила собі розслабитися. Не так щоб зовсім заплющила очі на наші проєвропейські шури-мури, але, очевидно, вирішила: гаразд, хай нагуляються перед весіллям — з Митним союзом, звісно. 

Проте, стверджують наші джерела, на початку червня Москва отримала приголомшливу інформацію з Берліна: фрау Меркель уже не вважаєтюремне ув'язнення Ю.Тимошенко нездоланною перешкодою для асоціації з Україною і схиляється до підписання Угоди. Прокинулася Москва хутко і, як ви розумієте, не в найкращому гуморі. Негайно провели екстрену нараду, на якій, згідно з інформацією джерела DT.UA, Путін поставив завдання радникові президента РФ С.Глазьєву терміново розробити стратегію недопущення підписання Україною угоди з ЄС і втягування її в МС. 

Глазьєв покликав на допомогу Медведчука, що є не лише багатолітньою довіреною особою Путіна, а й, як стверджують втаємничені, вже рік виконує, на пропозицію… Януковича, роль "зв'язкового" Банкової з Кремлем. Річ у тому, що Віктор Федорович, перебравши на роль конфідента кілька кандидатур — від Льовочкіна і Бойка до Порошенка й Клюєва, — не задовольнився жодною з них. Путін і Янукович говорять "різними мовами", тому їм потрібен перекладач, роль якого інколи й виконує кум президента РФ.

Стратегію тиску на Україну було розроблено в стислий термін і покладено Путіну на стіл. Аналізуючи допущені помилки, в Москві дійшли висновку, що вони вперше програли інформаційну війну Україні. Провівши ретельний моніторинг українського телеефіру, російському лідеру не тільки продемонстрували вражаючу "нарізку" сюжетів основних українських телеканалів про те, який поганий Митний союз і як добре Україні буде після укладення асоціації з ЄС, а й додали список власників цих каналів, а також докладну інформацію про їхній бізнес та зовнішньоекономічну діяльність на 
російському напрямі: і про Пінчука з його трубами та ялтинськими європейськими ініціативами, і про Порошенка з цукерками та "Богданами", який особисто агітує з телеекрану за асоціацію, і про Коломойського, що нахабно поцупив "Укртатнафту", і про Льовочкіна, Фірташа, Ахметова, які наводнили Росію своєю продукцією, проте дозволяють своїм каналам очорняти Митний союз, і про Сім'ю, яка триндить про європейський вибір, але хоче заробити на російських нафтових потоках, — одне слово, про всіх, хто "жирує" за рахунок Росії й відплачує їй чорною невдячністю. 

Кремль був розлючений — не можна так безпардонно кусати руку годувальника. Україну необхідно поставити на відведене їй у МС місце, вдаривши по ряду її економічних стовпів. Б'ючи по найбільших українських товаровиробниках, які експортують продукцію в Росію, Москва має намір створити значні проблеми їхньому бізнесу, тим самим примусивши власників приструнити свої знахабнілі ЗМІ і вимагати від керівництва України відмовитися від асоціації з ЄС на користь Митного союзу. Але й без тиску олігархів українська влада, за задумом, невдовзі мала відчути подих війни навіть у глибокому тилу. 

За деякими оцінками, за сім місяців 2013-го український експорт знизився на 12%, у Росію — більш як на 20%. Якщо ця тенденція триватиме й від третирування українського імпорту РФ не відступиться, то на кінець року Україна може втратити від п'яти до восьми млрд дол. 

Проблеми з бізнесом у найбільших експортерів і платників податків, які формують значну частку як бюджету, так і ВВП, неминуче призведуть до зниження виробництва, зменшення надходжень до бюджету, невиплат зарплат або скорочення робочих місць і… що? Правильно — до зростання невдоволення електорату, який і так не особливо жалує нинішню владу. Одна з цілей Кремля — вибити електоральний ґрунт з-під ніг Януковича у східних та південних областях країни. Як показує російська соціологія, хазяїну Банкової різною мірою довіряє 21% громадян України, а хазяїну Кремля — 42%. Спираючись на ці цифри, в Москві розраховують, що в пошуках винного у різкому погіршенні соціально-економічної ситуації в країні та краху надій на відновлення дружби й любові з Росією кримчани й одесити, харків'яни й запоріжці, луганчани і донеччани вкажуть на того, кому довіряють менше, і в протистоянні Януковича та Путіна підтримають останнього.

Зведення 
з митного поля бою 

Зверстаній у червні стратегії підкорення України порохом припасти не дали. Її реалізацію розпочали негайно. Честь стати першими жертвами випала В.Пінчуку ("Інтерпайп") та С.Таруті (Індустріальний союз Донбасу): 16 липня прем'єр РФ Д.Медведєв оголосив про рішення російського уряду не продовжувати на друге півріччя квоти на безмитне ввезення українських труб. Наступним під згубний для українського шоколаду вогонь стратегічного партнера потрапили П.Порошенко та його "Рошен". 

Про масовану атаку на українських виробників-експортерів широка спільнота дізналася минулої середи. Федерація роботодавців України (ФРУ) повідомила, що з 14 серпня 2013 р. "у профіль ризику системи управління ризиками Федеральна митна служба РФ до перших чотирьох десятків підприємств, які потрапили туди в липні нинішнього року, додала всіх без винятку українських експортерів. При цьому заходи запобігання ризику ще більше посилені". За інформацією ФРУ, російська митниця піддає українські вантажі тотальній перевірці, включно з вивантаженням, перевантаженням та завантаженням їх назад у транспорт. "Усе це призводить до подовження термінів простою вагонів та інших транспортних засобів і, як наслідок, веде до подорожчання або зриву поставок товарів, псування продукції, підриває позиції українських виробників на ринку РФ. При цьому російський ринок для багатьох українських підприємств — критично важливий", — підкреслюють у ФРУ. За підрахунками Федерації, експорт українських товарів до РФ у другому півріччі прогнозувався на рівні 8,5 млрд дол. "Втрати України від описаних дій російської сторони можуть сягнути, залежно від розвитку подій, 2—2,5 млрд дол. тільки в другому півріччі поточного року", — підрахували у ФРУ.

Ситуація з продукцією українських підприємств, які переживають зараз труднощі у спілкуванні з митною службою Росії, трохи інакша, ніж у випадку з "Рошеном", якому офіційно оголосили про заборону на ввезення його продукції й навіть назвали якусь нібито причину. Раптову, небувало пильну увагу ФМС РФ до українського експорту ніхто офіційно ні Україні, ні її виробникам не пояснює.

Уряд РФ офіційно відхрестився від недружніх дій, пояснивши, що рішення про зупинення українського імпорту приймала російська митна служба, зрозуміло — "дикоростуча". У ФМС РФ заявили про розширення переліку необхідних документів і вперто перешкоджають потраплянню української продукції на російський ринок. За свідченнями представників багатьох вітчизняних компаній, чий товар не може пройти розмитнення в РФ, вартові російського митного кордону діють за шаблоном: повертівши в руках сертифікати походження товару СТ1, які дозволяють його безмитне ввезення в РФ у рамках зони вільної торгівлі СНД, висловлюють сумнів у справжності документа й вимагають ще якихось підтверджень, проведення експертизи. А доти пропонують залишити товар на терміналах митниці (на місяць-два), вручаючи прейскурант на послуги зберігання, розвантаження та завантаження. Не подобається такий варіант, треба терміново доставити товар покупцеві? Будь ласка, платіть мито, встановлене для європейських імпортерів (ви ж у Європу хочете, чи не так?) і проїжджайте. Подаватимете в суд? Та будь ласка! Через півроку він винесе рішення, тоді й приходьте. Продукцію деяких українських компаній, наприклад, тих, котрі поставляють у Росію овочі та фрукти, на кордоні з особливою прискіпливістю стали перевіряти й фітосанітарні служби. У деяких, як, наприклад, в "Метінвесту" митниця стала вимагати відбір проб, внаслідок якого порушується цілісність металопродукції. 

Знімальні групи деяких телеканалів мотаються по прикордонних пропускних пунктах, відстежуючи ситуацію. Не виявивши величезних черг із хур, заспокоюють телеглядачів: мовляв, поки що не все так зле. Але річ у тому, що багато великих виробників проводять розмитнення свого товару не на кордоні, а вже на території Росії на митних пунктах у місцях призначення товару. Може, хтось зазирне й туди? Що там відбувається?

І нібито формально нема до чого прискіпатися: росіяни діють відповідно до свого митного кодексу, суворо слідуючи букві, та й духу теж, кодексу та несподівано оголошених підзаконних актів. "Італійський страйк" та й годі: всі ретельно виконують свої обов'язки, чітко додержуються інструкцій, а справа, у нашому випадку — український експорт — стоїть. Ось і в Держдумі пояснюють: жодної політики, просто бюрократичні складнощі, адже Україна — не член Митного союзу, у МС їй було б простіше...

Багато українських експортерів, як, наприклад, "Оболонь", вирішили не випробовувати долі й узагалі призупинили свій експорт до РФ, вичікуючи, щоб подивитися, на які нові митні вигадки підуть росіяни. Чекати, можливо, доведеться довго, адже вигадок, і аж ніяк не тільки митних, у тих заготовлено чимало — ціла Стратегія. Її текст ми й публікуємо в цьому номері. Це наша інформдопомога вітчизняній владі, яка, можливо, зрозуміє, яку контрстратегію розробляти... Не бійтеся обсягу тексту. Прочитайте. Не пошкодуєте.

Чому проспали

А тепер одне з найголовніших запитань: чому Україна виявилася абсолютно не готовою до такого повороту подій? Кажуть, Микола Янович теж дуже нервово переймався ним на останньому засіданні Кабміну. Треба ж! А от за нашою інформацією, ще в лютому В.Януковича поінформували про можливі економічні "санкції" Росії; про те, що країни Митного союзу розробляють нові вимоги до якості продукції; попередили, що необхідно готуватися, у тому числі, й до можливої повномасштабної економічної блокади. Президент, як стверджують наші джерела, поділився інформацією з прем'єром, той нібито відмахнувся, мовляв, не турбуйтеся, усе вирішимо.

На тому, мабуть, обговорення "української стратегії", опрацювання розв'язків можливих економічних проблем із Росією й закінчилося. Хоча тривожні дзвіночки продовжували надходити. І від українських посольств, які свідчили про роботу росіян у країнах Європи зі створення складнощів для підписання Угоди про асоціацію та пропаганду Митного союзу. І від самої Росії, яка попереджала (правда, визнаємо, мляво), що в разі створення ЗВТ із ЄС Україна наразиться на економічні труднощі з боку МС. І від експертів, які не вірили, що Росія так просто "відпустить" Україну. І від бізнесу. До речі, процитована вище заява ФРУ — вже третя.

Проте на Банковій і Грушевського чомусь були спокійні — чи то обманувшись млявістю Росії в зимово-весняний період, чи то повіривши у власний антикризовий геній, чи то покладаючись на звичне "либонь пронесе".

Де були, чим займалися наші розвідка й контррозвідка, незрозуміло. Мабуть, угоду про те, щоб не вести специфічної роботи на території партнера, виконує тільки українська сторона... Куди дивилося наше посольство (посол, до речі, нині у відпустці, хоча, кажуть, перебуває у Москві), за ідеєю, покликане не тільки тримати руку на пульсі двосторонніх відносин, а й уловлювати його найменші зміни? Потужний викид адреналіну в Кремлі всі вони проґавили.

За нашою інформацією, уже в липні, коли в багатьох українських виробників почалися проблеми на митниці, голова ФРУ Д.Фірташ написав доповідну Януковичу, в якій навів витяги з документів Федеральної митної служби РФ, що містять список 49 "ризикованих" українських підприємств, і поінформував про труднощі, що виникли. У зв'язку з чим тільки минулого тижня (!) президент дав доручення РНБОУ координувати роботу з оцінки ситуації та її прогнозування, а також із підготовки заходів у відповідь, оскільки, напевно, нарешті усвідомив, що це питання національної безпеки, а не приватні проблеми приватного бізнесу, як про це привселюдно заявляв перший віце-прем'єр С.Арбузов.

Тільки зараз, мабуть, візьиуться створювати ситуаційну кімнату. Ще тільки в зародку плани відкриття в уряді гарячої лінії для українських експортерів, у яких виникли проблеми з поставками продукції в Росію. Тільки останніми днями департаменти Мінекономіки почали, причому досить мляво — мозковим штурмом це аж ніяк не назвеш, міркувати: а що ж з усім цим робити? І, нарешті, тільки вчора Азаров створив групу (на чолі з віце-прем'єром Ю.Бойком) із врегулювання ситуації. До групи навіть не ввійшов представник МЗС, зате був включений "постпред МС в Україні" В.Мунтіян.

А тим часом у Віктора Федоровича був іще один шанс спробувати запобігти проблемі, що насувалася, або, усвідомивши неминучість, спробувати підготуватися до її мінімізації. Тим більше що до моменту візиту Путіна на святкування Хрещення Русі перші підприємства зі списку "ризику" вже почали зазнавати труднощів. За інформацією наших джерел, жодного ігнорування Путіним Януковича (яке так смакували й вітчизняні, й російські ЗМІ) під час останнього приїзду ВВП до Києва не було. Так, перша їхня зустріч справді тривала 15 хвилин. А потім, як свідчать наші конфіденти, Путін нібито запропонував Януковичу: "А поїхали на круглий стіл до Медведчука". Той відмовився, пославшись на важливі міжнародні зустрічі. "Та й вам не раджу", — сказав Янукович Путіну. Проігнорувавши зауваження, пізніше Путін приїхав до Януковича в "Залісся" з десятком папок стосовно заявлених до переговорів питань. Спілкування двох президентів тривало близько чотирьох годин. Правда, як подейкують злі язики, провести його Віктор Федорович запропонував за... полюванням на куріпок. Тож серйозної бесіди про наболіле не вийшло. "Залісся" Володимир Володимирович покинув, збагатившись двома "новинами" — Янукович добре стріляє, і Тимошенко з в'язниці не вийде навіть після 2015 р.

За інформацією DT.UA, Путін розглядав можливість ще однієї 
своєї зустрічі з Януковичем на ці вихідні. Двом президентам 17—18 серпня компанію в Криму мав скласти казахстанський колега. Але Путіну потрібен був конкретний результат. Оскільки Київ білого прапора поки що не вивісив, візит скасували. Чекають.

У Києві ж намагаються активізувати мозкову діяльність, однак за гострого дефіциту мізків зробити це доволі проблематично. Ну, чому тільки вчора, через місяць (!) після перших тривожних повідомлень з Росії щодо "Рошена", українська делегація вирушила до Москви з'ясовувати стосунки з паном Онищенком? І наскільки професійна й широкопрофільна ця група "швидкого" реагування? Чому тільки минулого четверга свіжоспечений постпред України при Євразійській економічній комісії В.Суслов промимрив, що в п'ятницю, 16 серпня, в Суздалі, куди вилетіла делегація на чолі з віце-прем'єром Бойком, спробує (!) в робочому порядку включити до порядку денного ЄЕК питання про проблеми із проходженням українських товарів через митний кордон Росії. "Наскільки це вдасться зробити, сказати складно. Поки що на порядку денному це питання не стоїть", — "порадував" чиновник. Чому воно там уже не стоїть, якщо проблеми в наших експортерів почалися ще в середині липня?

Та тому, що владі це було не потрібно. Бо вона вважає, що це особисті проблеми пінчуків, тарут, порошенків, коломойських і інших великих грошових мішків. Бо досі Азаров і Арбузов, за нашою інформацією, віддавали вказівки міністрам "не підтримувати!", дуже вибірково допомагаючи лише тим, хто зміг зацікавити Сім'ю чи то часткою у бізнесі, чи то ще якимись "вагомими аргументами". Бо в Сім'ї лише два завдання — утримати ситуацію до виборів і зберегти власні доходи. 

Та тільки наші недалекоглядні й недалекі "пастухи" не розуміють, що слід не тільки пестити й плекати вгодовані отари українського бізнесу, які вони безбожно стрижуть і доять, а й захищати поголів'я від північних варягів. Інакше стригтимуть й доїтимуть їх інші.

Янукович ніяк не визнає, що головна небезпека для його влади й майна — не Тимошенко, а Росія. Прийшовши до влади й боячись втратити симпатії основного електорату, він загравав із Кремлем, замість навантажити найкращі мізки країни розробкою довгострокової стратегії відносин зі стратегічним сусідом. Цього не зробили навіть тоді, коли ці відносини стали розжарюватися. Хоча заради справедливості зазначимо: а кого навантажувати? Арбузова? Прасолова? Кожару? Смішно. Хоча, напевно, все-таки трагічно. Для країни, державна машина якої неефективна навіть у мирний час. Що вже казати про надзвичайний економічний стан.

Прокинувся — подумай, 
що ти зробив для України

Ці слова екс-президента РФ Б.Єльцина нині мають стосуватися кожного українського політика, чиновника, бізнесмена, журналіста й громадянина.

І все-таки, що Україна може зробити в ситуації, що склалася? Ось найелементарніше. 

— Негайно запустити ситуаційний центр, де групи експертів і юристів зможуть вести пошук рішень і напрацьовувати комплекс відповідних і превентивних заходів.

— Безумовно, нинішні українські проблеми мають стати предметом міжнародного розгляду. Як вважають багато експертів, Київ повинен звернутися до СОТ, членом якої є й Росія. Як свідчать наші європейські співрозмовники, Україна може розраховувати на солідну підтримку Євросоюзу в рамках організації. Здається, не залишаться осторонь і США, й інші члени СОТ, оскільки Росія — єдина за всю історію країна, яка почала порушувати правила організації (причому не тільки щодо України), не пробувши в її лавах навіть року. І хоча офіційно Росія поки що не пояснила своїх дій на українсько-російському митному кордоні, її методи — явне обмеження торгівлі, а відтак мають стати предметом розгляду СОТ.

— Слід попросити термінових консультацій і з Єврокомісією, адже це через своє прагнення підписати асоціацію з ЄС українська економіка опинилася в зоні російського прицільного вогню. Але одночасно слід максимально виконати пункти "списку Фюле", щоб до листопада не залишилося заборгованостей із "домашнього завдання".

— Варто звернутися й до Пітерського арбітражу зони вільної торгівлі СНД, адже вільною нашу торгівлю з Росією нині не назве ніхто.

На меморандумі, підписаному країнами-гарантами після відмови України від ядерної зброї, серйозно зупинятися не будемо, оскільки навіть у часи "газової війни" 2009-го ніхто не спробував скористатися його механізмами, до слова, доволі ефемерними.

— Ряд експертів вважає, що слід запроваджувати дзеркальні заходи щодо російських виробників, обмеживши їхній експорт в Україну. Так, від цього постраждають і українські підприємства, але на війні без втрат не буває. Тим більше на війні нервів. Насамкінець, грузинам вдалося ж вистояти...

— Чудовий об'єкт для пильної уваги — ЧФ РФ у Криму.

— А що, коли зупинити прокачування російського газу, наприклад, засумнівавшись у його російському походженні або визнавши його якість не відповідною українським стандартам? Євросоюз збуриться? Так треба ж виводити наші проблеми на міжнародний рівень. Гадаєте, жартуємо? Ні, почули цю пропозицію від досить серйозних людей. "На війні як на війні", — кажуть вони.

Ми ж вважаємо, що витримати цю "психічну атаку" можна тільки об'єднавшись. Повинні консолідуватися українські олігархи, адже очевидно, що час, коли проблеми можна було розв'язувати індивідуально, за принципом "кожен сам за себе", минув. Спільна загроза має згуртувати й спонукати до вироблення плану скоординованих дій.

Має мобілізуватися й українське суспільство. Так, Росія — наш сусід і партнер, який називається стратегічним. Але поводиться вона не по-сусідськи й вже тим більше не по-партнерськи. Невже для когось це все ще не очевидно? Українська інтернет-спільнота вже вибухнула закликами до співгромадян не купувати російських товарів. У нас для цього не менше підстав, ніж в американців і європейців, які демонстративно виливають останніми тижнями на асфальт російську горілку.

Росія навряд чи очікує від України дієвої відсічі. І тому, що не гірше за нас із вами знає ціну українській владі — її інтелекту, професіоналізму й патріотизму. І тому, що останні півтора десятка років Київ реагував на всі підступи Москви або жалюгідною посмішкою Ванюкіна, або злісним шипінням — не більше. Україна так і не сподобилася задіяти Меморандум про гарантії її безпеки, звернутися в Стокгольмський арбітраж, змарнувала можливість розв'язати багато своїх економічних проблем із Москвою в рамках СОТ на етапі вступу туди Росії.

У переддень Дня незалежності громадяни, влада, опозиція, журналісти, "третій сектор" мусять вирішити, яка Україна нам потрібна. "Подарункова" чи справжня. Яку треба заслужити і яку треба обстояти. 

http://gazeta.dt.ua/internal/rosiyskiy-plan-osmisleniy-i-neschadniy-_.html

Покупатели и колупатели (матюки)

Каждое утро, после того как я открываю магазин, я люблю выпить чашечку заварного вишневого кофе в спокойной обстановке, почитать что-то в интернете. 

Не всегда это удается. Обычно у людей, идущих на работу есть пять лишних минут, в течение которых они любят отнимать время у продавцов близлежащих магазинов. В рыболовном магазине это вообще контингент особенный. За утро наслушаешься хвастунов о последних рыбалках, умников, которые насмотрятся телеканал ОХОТА И РЫБАЛКА, и начинают меня учить как рыбу ловить.

Вот и сегодня утром зашел подросток с большим рюкзаком, большой головой в больших наушниках. Эдакое дитя фастфуда и чипсов. Вообщем, некрасивый ребенок, который бывает у некрасивых родителей. И у красивых бывают, правда, но реже.

Стоит рассматривает. Я думаю, когда ж ты уже уйдешь, да я кофе пойду куплю. Подхожу к двери, типа показываю, что мне закрыть магазин надо. И тут он выдает из себя:

- А мне нужен фидер и катушечку, чтобы по цене и качеству было нормально.

Ну, думаю, может стеснительный какой. Начал ему показывать девайсы, на мой взгляд оптимальные по цене и качеству. Через минут 20 скатились к демонстрации самого дешевого. 

Перебрали все спиннинги, все катушки.

- Ну спасибо, что показали. Может быть к вам приду.

И ушел. (как оказалось, он заходил в соседний магазин и тоже морочил голову).

Йобаный ты по голове Махмуд! Ну нахуя вот это людям ебать с утра мозги? Если тебе нехуй делать с утра, так, блять, иди погуляй по парку или прокатайся в метро, посмотри на людей, или просто книжку дома почитай. Подрочи, в конце концов!

Я знаю рационализаторское решение по отсеиванию колупателей. Нужно брать плату за вход, скажем 10 гривен. И при покупке их возвращать. Так можно избавиться от шароебщиков и мозгоебов. Оптимизация торговли, йоптыть.

22%, 2 голоси

67%, 6 голосів

11%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.