Попри все - руйнівний страх Голодомору на генному рівні залишився в кожному з українців. Я думаю що в майбутньому буде визначено, яким чином він (страх) себе проявляє у нашому повсякденному житті. Було багато пісень на цю тему - я пропоную послухати те. що мені сподобалось. Пісня "Свіча" у виконанні Оксани Білозір [Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] Горить свіча на столі… Так ніжно,рівно, гаряче… Від найменшого подиху здригається,майже гасне… А якщо піднести до її полум`я руку, стає тепло… потім – гаряче… а потім – зовсім пекуче… І ти прибираєш руку – щоб не обпектись… Потім думаєш: «Нащо я поліз до вогню?!!...» І гасиш свічу… Але,згасивши,ще досить довго бачиш її пекучий образ… Це ж треба, лише з твоєю появою можу порівнювати себе з вітром, сльозою,а...

Читати далі...