Теперь здесь есть и мой блог тоже! :)

В попередній замітці згадував про передачу «4 весілля». Так вирішив поговорити про це шоу. А чом би й ні?! Сам колись два рази був на весіллях — тож тема не така вже незнайома. Ну а про шо програма, якщо раптом хто не дивився і не чув? «4 весілля» — це шоу про чотирьох наречених, які змагаються за краще проведення весілля. Хто виграє — отримує туристичну подорож. А дотепний ведучий закадровим голосом все це прикольно коментує. Якшо чесно, навіть не міг уявити, що така програма мене зацікавить. Але коли спати не хочеться, а музика набридла — то можна послухати. Чого тільки варті іронічно-гурмористичні коментарі ведучого!

Послухати телевізор? Ну, так. «Плюси» чомусь ловить на FM-діапазоні. Тая що я «4 весілля» слухаю, а не дивлюся.Справа в тому, що програма так пізно виходить (з 22 до 23ї), що вмикати тєлік і будити батьків з сусідами якось не комільфо.  А так, тихесенько собі вклюсчив радіо. Або взагалі в навушниках.  Хоча одного разу таки дочекався програми і подивився по телевізору. Але шось слухати по радіо цікавіше.

Про невдалу спробу прогулятися по колишній державній дачі (Хрущова) на Лук'янівці я вже писав. І ось, друга спроба. Спеціально приїхав у будній день. І хоча й під час мого візиту, в сквері тривало прибирання, все ж вдалося пройти всередину.

Одна з двох будівель колишньої держдачі. З Межигір'ям не порівняти — набагато бідніше. Зате архітектура краща.


Сфоткав на смартфон, бо біля входу було багато людей і прибирали територію. А так непомітно клацнув.

[ Дивимось ще як там гарно... ]

А ви помітили... ні, я не про дівчат у міні-спідницях, що виставляють напоказ свої ніжки — так буває кожної весни. Я про інше — про ремонти на дорогах. І не лише на дорогах, а й на тротуарах. От таке явище не пригадую: щоб масово, всюди, ремонтували дороги. Цікаво, з чим це пов'язано? З грядущим «Євробаченням»?

Прикол у тому, що асфальтують не лише у столиці, а й у нашому місті. А у Києві взагалі ніде пройти. Ще тиждень тому не було оранжевих жилєток — а зараз всюди дорожники. Ремонтують і дороги, і тротуари. Чого раніше не ремонтували?

Навіть коли здається, що нічого не відбувається, подій і всіляких дрібниць вистачає. От наприклад, захворів новий кіт — тож довелося носити його до ветеринарної клініки. У нашій сім'ї це справжня пригода. І кіт же важкий, пручається (а кому ж приємно лікуватись?!). Поки туди, поки сюди — і півдня нема. Паралельно влаштували прибирання в хаті. Я просто підмів, вимів павука. А оскільки у нас аж двоє пухнастих кошаків, то прибирати можна хоч щодня. Та й інші справи теж накопичуються: прання, миття, готування їжі. А... ще ж пошуки роботи. Підготовка нових звітів. Є чим зайнятися. А коли буває нудно — можна почитати книгу. Та й в поліклініку не завадило б сходити, бо хрипи задовбали.

Зате почав робити зарядку! Не знаю на скільки вистачить ентузіазму (інколи буває лінь). Поки ще не набридло. Та й зігріває, коли холодно, і збадьорює.

Підмітаючи підлогу можна вимісти павука. За 2 роки це вже другий випрадок. А ще можна згадати, як наприкінці минулого року один спустився якраз перед монітором. Цікаво не тільки, звідки вони беруться, а ще й що їдять?

Цього разу вимів величезного павука. Як він міг вирости до таких розмірів?

Хотів подивитись колишню Хрущова на Лук'янівці. Там, окрім будинків, є і чудовий сквер. Але мене чекав облом. Вчора там проводили генеральне прибирання, тому хвіртки були зачинені. Тому довелося пофоткати через паркан (навіть дещо засняв). Однак все одно хотілося б там прогулятись. Може хтось знає, як він працює, в які дні?
І ще запитання: маєток закинутий, чи ні? Начебто в одному будинку медична клініка. А на другому будинку ніяких вивісок не побачив.

Походу, треба буде ще раз туди їхати. Або може хтось порадує фотками звідти. Треба десь з десяток знімків (і будинків, і скверу).

Нарешті збулася ще одна мрія! Таки побував в макеті шахти на колишньому ВДНГ. Враження просто неймовірні!
Звіт можна почитати ТУТ.

Чим більше проводжу часу вдома — тим більше стаю відлюдькуватим. Тому треба було хоча б десь прогулятися. Тож вирішив продовжити розвідувати ДОТи вздовж залізниці між Тарасівкою і Крюківщиною. Цього разу збирався дослідити нові ДОТи — №№235, 236, 239. І заодно полазити по ДОТу №230, в який не заліз під час першої прогулянки. Так що більше половини маршруту — вже знайомі стежки.

Нажаль, ні в один ДОТ не вдалося залізти (Чому не вдалося — почитаєте під врізкою). Можна сказати, вийшла прогулянка-розвідка.
Також засмутило те, що подряпав чоботи (Дивуюся як не зробив дірок на штанях. Може треба краще придивитись?).
А ще по дорозі натрапив на дохлу собаку (З етичних міркувань фотки не буде).

1. Розпочалася прогулянка від зупиночної платформи «Тарасівка». Навколо — смітник. Як можна гадити, де живеш?


Добре, що грязюка підсохла і хоча б можна було пройти по дорогам.
Ех, знав би які чигирі очікують попереду!

[ Продовження прогулянки... ]

Знову нудьга. Хоча, краще нудьга, ніж депресняк. Ну а щоб зовсім не заскучити, прогулююсь віртуально. Спасибі панорамам. Ну а власних поїздок поки нема. По-перше, куди сходиш? Були на  примітці декілька місць — але вони несподівано перетворилися на будівельні майданчики. А по-друге, нікуди і не хочеться. Так шо віртуальні подорожі — наше все. Ліки від нудьги. А коли втомлюєшся від компа — можна відсипатись.