Прізвища радивилівців, що вже забулися...
- 23.11.23, 09:57
Приблизно з 1909 року і до початку Першої світової війни (1914 року) в тоді прикордонному Радивилові (офіційна російська назва “Радзивилов”) дислокувався 12 Донський козачий полк. Ще 1904 року «вічним» шефом його призначили генерал-фельдмаршала Російської імперії князя Потьомкіна-Тавричеського, отож його ім’я навіть було приєднане до назви полку. Організаційно він входив у 2-у бригаду 11-ї кавалерійської дивізії 11-го армійського корпусу Київського військового округу. Перед війною полком командували: на 1909 рік – полковник Сулін Іван Іванович, з 30.05.1911 року – полковник Каледін Василь Максимович, рідний брат Олексія Каледіна, майбутнього донського отамана.
Спочатку слід пояснити особливості деяких звань. Осавул – таким був офіцерський чин у козачих військах; хорунжий – найнижчий офіцерський чин у козачих військах; сотник – офіцерський чин, вищий за чин хорунжого.
На 1 січня 1909 року офіцерський склад розквартированого в Радивилові полку був такий:
полковник, командир полку Сулін Іван Іванович, військові старшини Попов Євграф Іванович, Попов Віктор Федосійович, Раков Іван Іванович, осавули Крюков Семен Христофорович, Хорсов Григорій Іванович, Милованов Авдій Євграфович, Дронов Олексій Никифорович, Гнилорибов Іван Іванович, Желтухін Дмитро Петрович, Янченков Стефан Рафаїлович, Балабін Микола Юхимович, Пономарьов Олександр Васильович, під’єсаули Риковський Василь Костянтинович, Козин Іван Гаврилович, сотники Токарев Федір Васильович, Аврамов Василь Олексійович, хорунжі Анікін Герасим Олексійович, Духопельников Василь Кіндратович, Курапов Степан Олексійович, Красовский Михайло Васильович, Ханженков Василь Миколайович, Панфілов Олександр Іванович, Михайлушкін Олександр Ігнатович, Чернов Андрій Іванович, Крохін Григорій Панасович, Забазнов Іван Карпович, Глебездін Григорій Козьмич, Смоляков Лев Пантелеймонович, Мельников-Розведенков Степан Олексійович.
Отже, Радивилів того часу кишма кишів офіцерськими чинами, які тут, певна річ, не тільки служили, займалися щоденною муштрою, а й залицялися до місцевих молодиць, проводили вільний від службових обов’язків час по єврейських шинках і, поза сумнівом, влаштовували п’яні дебоші…
У романі Михайла Шолохова «Тихий Дон» головний герой Григорій Мелехов потрапив на службу в містечко «Радзивиллово». Одним із прототипів Григорія став Єрмаков Харлампій Васильович, якого призвали в 12-й козачий полк у січні 1913 року.
Ось як Шолохов описав прибуття свого героя в наше містечко:
«На полустанку, де вивантажувалися, юрмилися офіцери і якісь у сірих свитках голені люди, розмовляли чужою, незрозумілою мовою. Коней довго виводили з вагонів по риштованню, помічник ешелонів скомандував сідлання, повів триста з гаком козаків до ветеринарного лазарету. Довга процедура з оглядом коней. Розбивка по сотнях. Снують вахмістри і урядники. В першу сотню відбирали світло-гнідих коней; у другу – сірих і буланих; у третю – темно-гнідих; Григорія відбили в четверту, де підбиралися коні золотистої масті і просто гніді; у п’яту – світло-рудої і в шосту – вороної. Вахмістри розбили козаків повзводно і повели до сотень, розкиданим по маєтках і містечках».
З початком Першої світової війни 12-й козачий полк перебував на Південно-Західному фронті, воював проти австро-угорських військ. На третій день війни, 26 липня 1914 року, полк прийняв бойове хрещення. Козаки з боєм взяли містечко Лешнів (у Шолохова в романі «Тихий Дон» – «Лешнюв»).
Далі в автора роману дуже плутано говориться про бойових шлях:
«11-а кавалерійська дивізія після заняття Лешнюва з боєм пройшла через Станіславчик, Радзивиллов (цього разу чомусь не «Радзивиллово»), Броди і 15 серпня розгорнулася біля міста Каменська-Струмилово. Позаду йшла армія, зосереджувалися на важливих стратегічних ділянках піхотні частини, накопичувалися на вузлах штаби і обози. Від Балтики смертельним джгутом розтягувався фронт. У штабах розроблялися плани широкого наступу, над картами корпіли генерали, мчали, розвозячи бойові накази, ординарці, сотні тисяч солдатів йшли на смерть…»
Підготував Володимир ЯЩУК.
Бойовики так званої ДНР ухвалили сьогодні «закон про державний кордон» своєї псевдореспубліки, згідно з яким її межі поширюються на всю територію Донецької області.
У так званих Народних зборах ДНР заявили, що до моменту завершення конфлікту на Донбасі «кордони» псевдореспубліки проходитимуть по лінії зіткнення. Про це повідомляють ЗМІ сепаратистів.
«Спікер парламенту» сепаратистів Володимир Бідевка стверджує, це не суперечить Мінським домовленостям.
9 грудня в Парижі має відбутися зустріч лідерів країн «нормандської четвірки». Президент Франції Еммануль Макрон нещодавно заявив, що метою цього саміту буде імплементації Мінських домовленостей.
Нагадаємо, у лютому цього року в так званому «уряді ДНР» заявили, що окупований терористами регіон зазнає швидких темпів знелюднення. Там підрахували, що якщо ситуація не зміниться, через 75 років на тимчасово окупованих територіях ніхто не проживатиме.
Богдан Гордасевич: Чудово! Не ми, а вони самі визначають "зону соціального лиха" в Україні зі статусом вже існуючої Чорнобильської зони відчуження!
Україна повинна перетворити свій східний кордон на неприступну фортецю. Про це йдеться у привітанні секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександра Турчинова з Днем прикордонника, яке опубліковано на сайті РНБО.
"Для нас важливо сьогодні облаштувати державний кордон на заході за європейськими стандартами – зручний та надійний, а на сході – створити непереборну фортецю", – написав Турчинов.
Він також віддав данину пам'яті прикордонникам, які загинули, захищаючи батьківщину, та привітав усіх співробітників Держприкордонслужби зі святом.
Загальна протяжність сухопутних кордонів України становить 5638 км.
Після початку військового конфлікту з Росією Київ утратив контроль над більше ніж 400 км сухопутного кордону із РФ.
За дорученням Президента України Петра Порошенко розпочато спорудження фортифікаційних укріплень на кордоні з Росією в рамках проекту "Стіна". Про це повідомив прес-центр АТО.
Зокрема, розпочато підготовчі роботи фортифікаційного обладнання та встановлення систем інженерного загородження визначених рубежів. "Заплановано створити два оборонних рубежі, основним призначенням є недопущення проникнення на територію України противника", - заявили в штабі АТО.
Основний обсяг робіт становить близько 1,5 тис. км траншей та ходів сполучення, понад 8 тис. окопів для техніки, понад 4 тис. бліндажів та створення 60-ти кілометрового невибухового загородження.
Раніше проект "Стіни" презентував прем'єр Арсеній Яценюк. Відповідно до цього документу, кордон між Україною та Росією в межах Сумьскої, Харківської та Чернігівської областей планують облаштувати таким чином:
В той же час, найбільш проблемна ділянка кордону - в межах Луганської та Донецької областей, замість спостережних вишок, буде обладнана огорожею
А так виглядатимуть ділянки кордону, які проходять по річках
Проект "Стіна" також передбачає облаштування сухопутної і морської ділянки кордону з АР Крим, в першу чергу навпроти Маріуполя, Бердянська та Генічеська". Так, на сухопутній ділянці будуть суцільні рови шириною не менше 4 м і глибиною 2 м. Також будуть встановлені електронні системи контролю та різні фортифікаційні споруди. На морській ділянці встановлять єдину систему оптико-електронного спостереження і фортифікаційні споруди.
http://www.dsnews.ua/politics/yak-viglyadatime-stina-mizh-ukrayinoyu-ta-rosieyu-10092014143500
В суде можно услышать много интересного. Но самое интересное, что
о ходе дела, которое приобрело международную огласку, не сообщают ни
СМИ, ни общественность, ни милиция, ни СБУ, ни прокуратура. Обвиняемых, кстати, вскоре после задержания отпустили на свободу. Дело рассматривают тихо-тихо. Идет торможение скандала, как будто речь идет не о нарушении государственной границы, а о нарушениях в отношении
чьей-то частной собственности.
А между тем не все так просто: тоннель из Украины в Словакию рыли в элитном районе, на окраине Ужгорода, где по большей части живут работники СБУ — нынешние и бывшие. Запрещенные товары переправляли из подземного гаража, через вход в лаз из дома на участке, предоставленном ... управлением СБУ своему работнику.
«Туннель» нашли словаки на своей стороне. Была там какая-то частная
фирма, склады, стоял туалет, а под туалетом, точнее, его имитацией, и
открывался лаз подземной норы, ведущей из Украины. Длина тоннеля впечатляет. 480 метров тоннеля из общей его
протяженности пролегают на словацком стороне и заканчиваются в
промышленном районе между селами Вышне и Нижне Немецке. Внутри он сделан в виде трубы, зафиксированной современными
материалами, диаметром сантиметров 90. Товар
по туннелю перевозила вагонетка, такая, как в шахтах. Прицепов к ней
было 16. Работал подземный поезд на электричестве.
Словаки в тоннеле нашли 13 000 блоков сигарет, сразу сделали заявление, что эти сигареты шли по туннелю из Украины. Наступила пауза: украинская разведка никак не могла «найти» тоннель на нашей стороне. Приехала разведка из Словакии и помогла блуждающим коллегам найти. В «норе», уже украинской, нашли кокаин и пять паспортов афганцев-нелегалов. Специалисты утверждают, что паспорта подбросили сами же «эсбеушники» для того чтобы дело не забрали на расследование из Закарпатья в другую область. А словакам помогли немецкие разведчики, которые отслеживали путь контрабандных сигарет на рынке их страны.
Вы верите в то, что под границей, под самым носом всех
спецслужб несколько лет полноценно функционировал тоннель длиной 700
метров, такая себе бесплатная, безвизовая, никем
неконтролируемая дорога в соседнюю страну, а наши спецслужбы об этом не
знали? В мире заговорили о том, что к
функционированию подземного тоннеля под границей Украины причастны
генералы СБУ и прокуратуры — местные, закарпатские и столичные. Туннель нашли еще в июле прошлого года. На всех телеканалах и в
центральных газетах словацкая служба охраны государства, их министры в
подробностях рассказывали о «туннеле» в земле под границей Украины и
подсчитывали убытки, нанесенные контрабандистами их государству.
Когда забирали огороды у людей, тогда никто с Запорожской улицы не знал, что там, где еще вчера они сажали картофель, будут чинно ступать ботинки работников СБУ. Именно здесь, на огородах, в каких-то 100 метрах от государственной границы «эсбеушники» будут строить жилье. Сейчас под пограничной полосой не дома — виллы. Такие на зарплату госслужащего не построишь. Земельные участки работники СБУ получили здесь в 2004 году.
Вилла под номером 57 на нынешней Запорожской, а по старинке — Галагуры, на окраине Ужгорода. Огромный дом, под красной черепицей и с кованым забором, удовольствие не из дешевых. Участок, на котором стоит дом с красной крышей, получил господин Горбань, работник СБУ, от своего управления, так, как и получали остальные его коллеги, которые сейчас живут на этой улице. За домом — территория свободна, разве что граница, возле дома — пограничный столб. Горбань уже вроде бы не в спецподразделении. Хотя в данной структуре, говорят, бывших не бывает.
Итак, факт остается фактом: именно на участке работника СБУ, в гараже этого дома под 57 номером, и разместили начало «туннеля в Европу».
Словаки «туннель» транслировали, показывали с разных сторон и почти ежедневно отчитывались перед общественностью. Словацкая власть уважает свой народ. В Украине вместо этого журналистам, которые пытались показать людям «эсбэушную нору», — вырывали из рук микрофоны. Позже расследование стали вести все те же лица — работники службы безопасности и прокуратуры с Закарпатья. Кажется, прогноз скептиков верен: виновных не будет.
Одну из наициничнейших афер международного масштаба — прорытый под
государственной границей контрабандистский тоннель, в суд передали за
невиданно короткий срок — полгода. А задержанных в августе
контрабандистов отпустили на свободу без залога. Главными же в деле контрабандного тоннеля остаются — покойница и
какие-то старики. Но на кого из них оформлен дом, под которым начинался
туннель, суд установить не может. Очевидно и судей нужно пригласить из Словакии. Между прочим, ближайшие соседи тоннеля — работники СБУ действующие. Вызванная в суд нотариус пояснила «вашей чести», что не может без
разрешения своего «клиента» говорить. Кто «клиент», т.е. владелец дома,
судья у нотариуса почему-то не спросил. Почему не спросил и без суда ясно. Собак, которые охраняли «нору в Европу», — перестреляли. Правда, только двух. Овчарок. Третью, лайку, оставили в живых. Убили, потому что собаки пограничников, а это был четкий след, который мог вывести не
на тех подставных братьев-клоунов, а на настоящих владельцев
контрабандного туннеля. У пограничников каждая собака имеет свой паспорт
и номер.
Михаил Темнов, разведчик спецподразделения в прошлом, а ныне один из экспертов, уверен, что о туннеле на Запорожской, что неподалеку от аэропорта, было известно и СБУ, и прокуратуре давно и очень хорошо. Он сказал: "Пусть никто не рассказывает сказки, что не знали. Это нонсенс. Разведчики и контрразведчики отрабатывают все пограничные села и улицы до мельчайших мелочей. Там даже о новом гнезде птицы знают, а о туннеле в другое государство — нет? Пусть никого не смешат". Темнов говорит, что слишком долго он работал в «системе», чтобы не знать правду: однозначно функционирование этого тоннеля — это бизнес высоких чиновников. Это бизнес, на который был поставлен гриф «секретно — не трогать» генералами СБУ и прокурорами высоких рангов. Только на сигаретах тоннель зарабатывал своим владельцам миллионы долларов. «Товар» из Украины прибывал на подземном поезде, а на словацкой стороне его перегружали в грузовики, в которые помещалось по 15 000 блоков сигарет. Это — одна «ходка».
Министр внутренних дел Петер Казимир, министр финансов Словакии
предполагают, что контрабандисты могли нанести ущерб государству на 50
миллионов евро только из-за контрабандных сигарет. «Тоннель был построен
по новейшим профессиональным технологиям», — добавляет Тибор Гаспар,
начальник словацкой полиции.
Существует версия, что выявленный тоннель из Украину в Словакию —
«заготовка» еще прежнего руководства СБУ «образца» 2004 года (напомним,
тогда председателем Службы был Игорь Смешко). И тоннель этот — проект
российских спецслужб, реализованный с помощью
работников Службы безопасности Украины. Под благовидным предлогом — выделение и получение земли под застройку
— осуществлялось
строительство объекта на территории частной усадьбы. Согласно этой версии, контрабанда сигарет была лишь прикрытием,
легендой контрабандного предназначения тоннеля. На самом деле уникальный
тоннель использовался для перемещения через границу больших объемов
валюты, драгметаллов и ювелирных камней, а также разведчиков.
Участием в этом преступлении СБУ и объясняется замалчивание, торможение расследования, примитивная фальсификация уголовного дела и театрализованный суд над «фигурантами».