Звернення Українського віртуального опору з приводу Дня Перемоги
- 07.05.11, 23:31
Дорогі брати і сестри! Сьогодні, коли Україна буде святкувати двадцятий рік незалежності України, а з часу завершення другої світової війни пройшло майже 66 років, в нашій державі панує розбрат і ворожнеча, страх і зневіра.
Наша українська бидлоеліта розтягуючи кожний день нашу країну, набиваючи свої кишені, їздить по Куршавелям та дивує цілий світ своїми статками та показною ганебною розкішшю в той час, коли половина українського народу знаходиться за межею бідності та ледь животіє. Нова більшість у Верховній раді України фактично є матеріалізацією та основою нової української дійсності, де немає місця Закону, нормам моралі, честі і гідності, опікуванню національними інтересами, а панує грабіжницька ідеологія, що продукує тотальну корупцію в усіх гілках влади, зневагу до простого люду, нищення духовності та української культури, історичної пам’яті та національної ідеї.
Обрання Президентом України Віктора Януковича тільки прискорило процес перетворення українського суспільства на кланово-олігархічне, де народу відведено місце укріпаченого злидарювання. Прикриваючись гарними гаслами сьогодні провладна система, маніпулючи національною свідомістю, продукує масовий психоз, розкручує вкрай розкольницькі для суспільства теми, щоб на тлі загальноукраїнського громадянського протистояння спокійно дерибанити бюджетну систему України та розтягувати національні багатства.
Десятки років, коли Україна перебувала в радянській окупації, призвели до неоднозначного сприйняття минулого та історичних подій, внаслідок чого суспільство роз’єднане, а примирення так і не відбулось. Сьогодні, як ніколи, всім нам потрібен цивілізований діалог, який дозволить знайти одне правильне рішення та всім разом почати розбудовувати країну. Але на жаль, нашими долями кермує 260 народних манкуртів, які не врахувавши складності сьогоднішньої ситуації примусили всю Україну стати на коліна, зобов’язавши всіх вішати червоні прапори.
Проживши 20 років в незалежній Україні, втративши десятки мільйонів наших братів та сестер під час радянської окупації, ми так і не змогли засудити злочини радянської влади та комуністичної партії, а тому радянська символіка до цього часу не заборонена в Україні, тому вирішення таких питань, як вивішування червоних прапорів, перебуває в компетенції тільки територіальних громад, але ж ніяк не кількох десятків людей. Спроба провладної більшості примусово нав’язати свою волю всій Україні та відновити хоча б частково легітимність радянських символів на кшталт червоного прапору є ознакою зародження культу в Україні та скочення в диктатуру.
Український віртуальний опір за сьогоднішнього громадського протистояння, коли день Перемоги занапастила і спаплюжила провладна більшість, а святкування перетворюється на відпрацювання нових технологій маніпулювання свідомістю, закликає до однозначного засудження рішення Верховної ради України щодо узаконення червоного прапору. Дійте за власними переконаннями і примусьте владу поважати вас, адже реалізація прийнятого рішення залежить від влади на місцях.
Разом з тим, ми схиляємось у доземному поклоні перед нині живими ветеранами, як Червоної Армії, так і Української повстанської армії, які через любов до своєї Батьківщини, до своєї рідної землі не шкодували життя. Сьогодні одні ветерани отримують копійки та намагаються відновити свої права в судах всіх рівнів, а інші взагалі не визнані своєю державою. Вічна вам Слава! Ганьба цій владі! Слава Україні! Слава перемозі!
Є прохання розповсюдити текст звернення.
77
Ви ніколи не замислювалися, чому радянський агітпрому 20 років не святкував перемогу над Третім Рейхом?
