1.     Работники  кухни днепропетровской средней школы № 29 в 1976 году обнаружили у петуха…девять сердец и три печени. Все они были нормально развиты, все одинаковы. Ученые Днепропетровского медицинского института, куда повара передали свою находку, отметили, что подобных случаев еще не было зарегистрировано. Медицине известны факты, когда у людей или животных было по два сердца. Но такие организмы значительно отставали в развитии, оказывались вовсе не жизнеспособными: один орган мешал другому. У этого же петуха, выросшего на Новомосковском птицекомбинате, все сердца работали нормально.

«Диво-90» та Журнал “Здоровя тварин і ліки” №1, 2006

 

2.     Найважчий у світі півень на кличку “Чудо” у 1973 році важив 10 кг. Він був настільки агресивним, що покалічив собаку і убив двох кішок.

 

Журнал “Здоровя тварин і ліки” №1, 2006

А ви посадили хоча б одне дерево у своєму житті?

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 186/2008
Про проведення Весняної толоки з озеленення та благоустрою

З метою забезпечення збереження та примноження зелених насаджень у містах та інших населених пунктах, поліпшення естетичного, санітарного стану прибудинкових територій і об'єктів масового перебування та відпочинку населення, залучення громадськості, насамперед дітей і молоді, до вирішення цих завдань постановляю:

1. Провести в Україні з 5 березня до 20 квітня 2008 року Весняну толоку з озеленення та благоустрою.

2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям разом з органами місцевого самоврядування в рамках проведення Весняної толоки з озеленення та благоустрою забезпечити:

організацію та здійснення заходів із благоустрою та озеленення населених пунктів, зокрема створення в установленому порядку у кожному населеному пункті нових зелених зон, парків, скверів, висаджування саджанців дерев і чагарників;

впорядкування, в тому числі приведення до належного естетичного та санітарного стану, прибудинкових територій, дитячих та спортивних майданчиків, парків, скверів, інших об'єктів масового перебування та відпочинку населення, а також створення нових дитячих та спортивних майданчиків;

проведення у загальноосвітніх навчальних закладах акції «Посади дерево і збережи його»;

залучення до участі у зазначених заходах волонтерів, громадськості, насамперед учнівської та студентської молоді з відзначенням найбільш активних учасників Весняної толоки з їх числа.

3. Головам обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій поінформувати до 1 травня 2008 року про результати виконання цього Указу.

4. Державному комітету телебачення та радіомовлення України забезпечити широке висвітлення підготовки та проведення Весняної толоки з озеленення та благоустрою.

5. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 1 квітня 2005 року № 571 «Про Всеукраїнську акцію «Зелений паросток майбутнього».

6. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України Віктор ЮЩЕНКО

3 березня 2008 року

На Чорноморському побережжі Херсонської області виявлено масляну пляму розміром у декілька десятків кілометрів.

Як повідомило кореспонденту УНІАН джерело в обласному управлінні МНС, в районі від Чорноморського заповідника до села Більшовик місцевими жителями виявлено масляну пляму (можливо, мазут або дизпальне) в безпосередній близькості від самого берега.

На місце забруднення виїхала група фахівців МНС і представники обласної державної адміністрації, які вивчають ситуацію. За попередньою інформацією, на березі вже утворилася нафтова плівка до 3 см по всій протяжності забруднення. Точні розміри плями встановити поки що не вдалося у зв`язку з погодними умовами: на морі шторм.

Керівництво облМНС упродовж сьогоднішнього дня має намір закупити до п`яти тисяч спеціальних мішків, в які працівники МНС і добровольці з довколишніх населених пунктів збиратимуть забруднений прибережний пісок. Зразки забруднення вже зібрано і відправлено на експертизу для виявлення джерела і природи забруднення.

На думку джерела в облМНС, це забруднення пов`язане з торішніми аваріями суден у Азово-Чорноморському басейні, коли до акваторії морів потрапили тисячі тонн мазуту і дизпального. Судячи з усього, це забруднення – відгомін тої екологічної катастрофи, вважає співбесідник агентства. Нинішня поява пов`язана з підвищенням температури моря.

Джерело в облуправлінні МНС не виключає, що у зв`язку із забрудненням курортний сезон у районі такої відомої рекреаційної зони, як Залізний Порт, буде зірвано, і прийом відпочиваючих у цьому районі буде закрито.

УНІАН

Злочинна недбалість посадовців і злочинна самовпевненість певних бізнесменів вчергове призвела до тяжких наслідків для країни. Українцям, тепер вже вимушено, доведеться відпочивати деінде закордоном.

Хто понесе відповідальність за завдані численні матеріальні і моральні збитки країни і її мешканців? Та й не тільки – адже Крим є міжнародним курортом…  

Тихо шумит река, просыпаясь после зимней спячки. Голые деревья склонились вдоль берега над рекой, на некоторых из них даже стали проявляться почки листьев. Трава усердно пробивается сквозь почву, придавая земле чуть зеленый оттенок. Мягко-сырой запах торфа понемногу пьянил сидящего у берега парня. Тот кидает небольшие камешки в воду, смотря как теченье реки, не дает расходиться кругам вокруг их места падения.

Вдруг на том береге, между деревьев, начал мелькать рыжий окрас. Парень присмотрелся и увидел лису, которая вышла на охоту. Она двигалась очень аккуратно, на цыпочках, пытаясь не спугнуть зайца. Вот она приняла позу, готова была прыгнуть на него... Но заяц, почуяв неладное, заметил ее и устремился в лес. Хищница погналась за ним.

Парень тихо вздохнул, и продолжил кидать камешки в реку. Вокруг не было ни души, не с кем поговорить. Но отнюдь он не чувствовал себя одиноким, ведь не за этим сюда приехал. Ему просто захотелось отдохнуть от надоевшей суеты большого города, надышаться свежим воздухом, налюбоваться красотой просыпающейся природы.

Он просидел на берегу почти весь день, потом вернулся в свой дачный домик, собрал вещи и направился на остановку. Подъехал автобус, который повез его обратно в спешащий город. Город, который утопал в смоге заводов и выхлопов автомобилей, в котором было полно вечно недовольных своей жизнью людей.

За окном синичка тихо хмурит бровь, Глазки без ресничек, ротик без
зубов. Нету у синички ни ушей ни рук, И с тоской не птичей зрит она
вокруг. Холодно синичке. Снега до фига. Злая ты природа. И не добрая!!!!!

По моему природа сошла с ума!!!
Я такого ещё не встречал!
У нас в Киеве полным ходом идёт снег и только что несколько раз прогремел гром!!!

Знаешь, после разговора с тобой, я долго не мог уснуть. Ты меня заразила (или я тебя) фантазиями... В общем, после нашей беседы начала рисоваться интересная картинка, и я не смог удержатся от того, что бы не записать ее.

Ночь. Тихий шелест травы, которую колышет легкий ветерок. Небо настолько чистое, что можно рисовать звездную карту. Где-то в кустах сверчки поют свою песню. Из далека, доносится лай собак, но они где-то там, и это не пугает, а наоборот - дает какое-то особое спокойствие.

Мы с тобой прогуливаемся, задевая босыми ногами ту самую траву. Идем тихо и беззаботно, вроде мы только здесь. Странно, но почему-то ничего не происходит, хотя по закону жанра обязательно должен быть какой-то подвох.

И вот мы подошли к старому дубу, ему уже лет 60 наверно, если не больше. Ты говоришь, что немного устала, а дуб очень даже хорошо подходит для отдыха.

Я ложусь возле дуба, а ты ложишься мне на грудь, так что бы видеть звездное небо, между его ветвями. И я почему-то начинаю чувствовать себя самым счастливым человеком на земле (как Карлсон впрямь) . Такое странное ощущение, наверно словами этого не передать. Мы спокойно лежим, и общаемся... Общаемся обо всем, так захватывающе, и диалог наш так тяжело бы было чем-то остановить...

Вдруг ты поднимаешь голову, и нежно меня целуешь... Я начинаю ощущать какой-то жар внутри, будто бы во мне горит одна из звезд, которые засыпали небо. А твое неровное дыхание разжигает это пламя еще сильней. Такую страсть, наверное, очень тяжело описать словами, но я попробовал...

Знаешь, я никогда не любил, но мне вдруг захотелось испытать это чувство к тебе. Почему? Наверно у меня слишком бурная фантазия... Странно звучит, но вот такой сумбур ощущений я сейчас пережил... Для того, что бы воплотить их в жизнь, осталась всего малость... Полюбить, но я не умею... Научишь?

Тиша... Мій слух не уловлює жодного звуку... Здається, ніби час на хвильку зупинився аби допомогти мені насолодитися красою природи...

Тиша огортає мене... І в цей момент загострюються інші відчуття – я бачу, я ловлю кожен порух. Ледь помітний вітерець кружляє в безмолвнім хороводі міріади тендітних сніжинок, які легенькою пеленою оповивають землю: кожну гілочку, кожен камінчик, кожну билинку... Ось одна опускається мені на долоню і, сігріта теплом, перетворюється на дрібненьку сльозинку, яка посилає свої ніжні промені світу...

Тиша... І жоден звук не осмілиться потривожити цієї краси природи. Підіймаю голлову і мій погляд потопає в безкраїй блакиті. Жодної хмаринки, жодної плямки на прозорому зимовому небі, яке ген в далині обіймає в міцних обіймах замерзлу землю та зігріває її своїм теплим серденьком...

Тиша... Моя душа відпочиває. Я відчуваю, як вона тягнеться у височінь, летить в нестримнім пориві, ловить кожну мить... В такі моменти відчуваєш своє єднання з природою, розумієш, що ти невід’ємна її часточка, важлива ланочка в її бутті. Я ніби та безсмертна сніжинка-краплинка, яки помирає, щоб знову відродитись. А, може, я – легенький вітерець, що кружляє в веселім хороводі маленьких сніжинок і легенько опускає їх на землю. Напевно, я – земля, яка простягає своє змерзле тіло до небесного серденька...Чи небесна блакить, яка вкриває своїм легким прозорим мереживом стомлену твердиню... Хто ж я? Я – атом світу, я – життя, я безсмертна...

Тиша...