Так, шановні читачі, сьогодні говоритимемо про інформацію. Благо - привід поважний - шостого червня святкуємо день журналістики. Як це банально не звучало б, але все ж спочатку було слово. І це слово було носієм інформації. Насправді, велика сила - розуміти один-одного. І ми - журналісти повинні полегшити вам - читачам процес розуміння глобальних речей. Саме тому нас дехто звик називати четвертою владою, або сторожовою собакою демократії. Особливо часто це згадувалося після Помаранчевої революції. Рівно як і поняття про свободу слова. От нещодавно один мій знайомий звернув увагу на те, що насправді навіть після згадуваної революції справжньої свободи ми так і не отримали. Насамперед варто зауважити про те, що ідея так званого громадського телебачення, так і залишилась лише ідеєю. А нас, журналістів, насамперед, цікавить власник того чи іншого засобу масової інформації. І серед цих засобів насправді дуже мало тих, які дійсно мають право називати себе незаангажованими. Як б там не було, а інформаційна сфера,  в якій ми всі постійно перебуваємо все ж викривлена. Аби скласти правильну думку, людині сучасній потрібно проаналізувати принаймні три протилежних джерела інформації. І тільки синтезувавши все це, ви можете приблизно уявити, що відбувається в нашій країні. Демократично? Цілком. Ви самі обираєте кому вірити. Але не кожен громадянин має доступ до отих класичних трьох джерел інформації, а якщо хтось і має, то не завжди схоче займатися перепрочитанням однієї і тієї ж новини в різних газетах чи на різних телеканалах. Тому і процвітають у нас різні “піари” чорні, білі та різнокольорові. Але й це ще не все. Інформація часто потрапляє до читача-глядача зовсім не в тому вигляді, в якому мала би потрапляти. Сьогодні вся газетна робота поділилася на два напрями: ньюзмейкерство та власне журналістика. Перший - це абстраговане подавання хронології подій. Часто у потрібному комусь ракурсі. Але цей напрям, який сповідує більшість українських газет, спільного зі справжньою журналістикою має дуже мало. Журналіст має не просто злапати сенсацію, зробити шкандль, епатувати, здивувати чи розвеселити читача, в нього набагато глибша, значущіша соціяльна роль. Він мусить помітити проблему і вказати на неї громадськості. Журналіст не може бути злим, як багато хто, навіть на тренах нашого регіону. Він мусить шукати добра у своїх матеріялах. Він не повинен бути налаштований на образу чи деструктив, свої дії він неодмінно повинен погоджувати з добрими намірами. Лише тоді він журналіст. У всіх інших випадках він піарщик, рекламіст, гуморист-астролог, для якого мета виправдовує засоби.

Але й читачі так само поділяються. Хтось любить читати анекдоти, а хтось серйозні матеріяли, які можуть допомогти розібратися в тому, що відбувається і прийняти правильне життєве рішення. Саме тому в газетній роботі надзвичайно важливий зворотній зв’язок. Ми повинні знати, як ви реагуєте на світ, на наші матеріяли. Ви можете лаяти нас, хвалити, ставитися до нас байдуже, але не мовчіть про це. Якщо вас щось турбує, не соромтесь, якщо ви маєте що сказати іншим - просимо дуже, для того ми й існуємо, щоб вам було легше жити.

Премьер России Владимир Путин выступает за укрепление гуманитарных контактов с Украиной. Об этом он заявил на заседании правительства РФ в четверг.

«Еще один вопрос повестки дня тоже хотел бы отметить. Речь идет об укреплении гуманитарных контактов с нашими партнерами     на Украине. Нам предстоит обсудить соглашение, которое будет укреплять правовую базу для работы информационно-культурных центров России на Украине и, соответственно, Украины в России», - заявил он, сообщает сайт правительства РФ.

«У нас большой объем торговых, экономических отношений, очень глубокая степень кооперации, но, как мы понимаем с вами, мы живем в условиях рынка, и каждая страна защищает свои интересы», - отметил Путин.

«Конечно, все это должно делаться и делается по-партнерски, но есть вещи гораздо более глубокие и важные – это наши исторические корни, это наша общая культура. И вот эти центры призваны как раз укреплять это направление нашего взаимодействия», - заявил премьер России. 

.По его словам, такое расширение взаимного гуманитарного, культурного присутствия, конечно же, позволит «обогатить палитру наших отношений с нашим важнейшим партнером, с нашей по-настоящему братской соседней республикой – Украиной».

Главком

  Почав працювати над функціоналом сайту по Історії - отож перше, що впало на думку це додавання кнопок соцмереж: Фейсбука, Твітера, ЖЖ, Вконтактє та інших.
  
 

В зв'язку з цим виникло питання на яке пропоную Вам відповісти:ЧИ КОРИСТУЄТЕСЬ ВИ СОЦІАЛЬНИМИ КНОПКАМИ на І.ЮА чи будь-якому іншому ресурсі?

  Також прошу допомоги - потрібен переклад на російську і англійську коротеньких статей на зразок цієї: http://blog.i.ua/community/2540/528639/ . Я не встигаю робити переклади - просто брак часу, тому кілька статей існують тільки в українському варіанті - перекласти на англійську і російську я зможу та зараз цейтнот повний із часом... А може хтось знає польську, чи німецьку, чи ще якусь мову? Якщо згодні допомогти залиште коментар (і про те з якою мовою;)) під нотаткою.

ДЯКУЮ!

          Наступна замітка буде, як завжди, прихильна до вакцинації загалом. Навіть посиланнячко причеплю, де науково обґрунтовують необхідність щепитися від грипу паралельно самі розумієте з чим.
          Всім, хто на підставі отриманої інформації, ухвалив для себе рішення щепитися від короновіруса, побажаю якмога скорше це зробити, і таким чином, увійти в категорію добровільно щеплених (треба ж якась пожива відповідному міфу).
          Всім, хто те саме рішення ухвалив на підставі "законодавства" про обов'язкове щеплення, квінтесенцією якого є ковід-сертифікат, побажаю зібрати в кулак свою гідність і особливо не засмучуватися. Переведення медицини до статусу ветеринарії, а вас - до статусу ковід-згвалтованих викликано цілком непереборними для вас обставинами. Тож ніхто не винен. А підписання цидулки безвідповідальності бонусом зараховує вас ще й у категорію відповідальних і свідомих громадян, яким не байдужа надмірна завантаженість лікарень і лікарів та загальний успіх медичної реформи.
          Тим же, хто на підставі всього вище названого добровільно ухвалив рішення не щепитися від ковід_19 і, таким чином, стати учасником експериментального квесту "Життя без ковід-сертифікату", я побажаю надійності гуманітарних тилів і успіхів у пошуку роботи, де основним законом все ще лишається національна конституція, а не ковід-сертифікат.
          Ну, а поки дві верхні категорії пішли на флешмоб у пункти вакцинації, остання категорія у своїх пунктах спостереження продовжує вивчати прогрес епідемій вірусів статистичної параної, стресу та атрофії здорового глузду.

          А з другого боку героями 100 % телесюжетів є оті 0,4 % тяжко хворих на ковід у світі. Тут вам і про лікарняні коридори зі штабелями пластикових мішків з трупами, і про щоденні "катастрофи "Боїнгів"
          Якщо людство колись і загнеться тотально, то раніше всякого метеориту чи охолодження сонця до червоного гіганта його загублять віруси брехні і маніпуляції.

http://betv.com.ua/online/majdan_lectures2/

Зранку чомусь не було :(