Зпочатку я просто не сприймав таку можливість серйозно, потім це було наче гра, потім щось схоже на спорт, а зараз це стало вже зовсім реальним.

Від Партії Зелених України мене і ще декількох людей висунули в депутати міської та районних рад.

Ми всі йдемо командою, ми всі прийняли "зелену ідеологію", і маємо чисті наміри. Нам не платять за це гроші, не примушують - це наша особиста ініціатива. Ми молоді, енергійні, ініціативні, мрійливі і досі віримо, що світ можна змінити на краще. Тому майже всю свою енергію ми спрямовуємо саме на це.

Дуже прошу Вас підтримати мене, і найкращою підтримкою буде, якщо ви розповісте всім своїм знайомим та друзям - проголосувати за кандидатів від Партії Зелених в своєму районі та окрузі.  І перекажіть їм, щоб вони так само передали своїм друзям та знайомим.

Всю необхідну інформацію про нас, нашу діяльність, нашу програму розвитку Дніпропетровська та загальні цілі можна дізнатись або особисто у мене (чи так само у будь-якого іншого кандидату, до якого вам буде цікавіше звернутись), або через інформаційний портал K12.dp.ua

Ми відкриті та доступні для всіх.

Мої телефони для зв'язку: 099-075-05-07, 063-158-76-86.

Дякую всім за допомогу (-:

Як завжди, щиро Ваш, Микола Калакуцький.

Будьласка друзі, вислухайте і зрозумійте!
Я в понеділок їду в село , тому дуже вас прошу , не відправляйте мені фото і відео, і замітки теж, я просто не хочу приїхати і побачити що у мене 10000 НЕ прочитаних , сподіваюся що це прохання ви виконаєте, коли повернуся - зроблю ще одну замітку, тоді вже можете писати... І до наступної переписки друзі!, я сумуватиму! Їду приблизно на півтора місяці...

Вова....поверни вітю....хай схід заспокоїться.....

Я  не  хочу, щоб  бачив  ти  як  я, гортаючи  сторінки,

Ховаючись  плачу, зводячи  крапки  в  кінці.

Стискаю  серденько  від  болі  обома  руками

І  обмежуюся  майже  порожніми, але  дорогими  листами.

Я  не  хочу, щоб  бачив  ти  як  я, ламаючи  мости,

Відкинула  незабуті  почуття. Якщо  зможеш, прости.

Думки  обертом, бо  знаю  як  тобі  зараз  боляче.

Власними  словами  обом  причиняю  болі, говорячи.

Я  не  хочу, щоб  бачив  ти  як  я, втікаючи  від  себе,

Всією  душею, серцем  намагаюся  забути  тебе,

Але  нічого  не  виходить. Це  принесе  одні  страждання,

Самопожертвування, але  не  можу  інакше.

Я  не  хочу, щоб  бачив  ти  як я, розклеївшись  на  частки,

Впала  духом  і  пишу  надзвичайно  сумні  вірші.

Але, якщо  колись  випадково  прочитаєш  ці  рядки,

Прошу  тільки  про  одне, себе  ні  в  чому  не  вини.

Я  не  хочу, щоб  бачив  ти  як  я, закриваючі  очі,

Не  впізнаю  себе  і  жадаю  безкінечності  ночі,

Щоб  більше  не  прокинутися, бо  світ  потемнів,

Наче  жахливий  проклятий  сон — навіки  згорів.

Я  не  хочу, щоб  бачив  ти  як  я, дивлячись  сни,

Не  хочу  прокидатись, бо  бачу  тільки  очі  твої.

Почала  розуміти  настільки  тебе  не  вистачає

У  моєму  давно  забутому  і  порожньому  житті.

Я  не  хочу, щоб  бачив  ти  як  я, закресливши  списані

Нами  сторінки, відмовилась  від  всього  в  житті.

Не  жалкуючи  себе, я  зроблю  щось  неможливе —

Загадково  прокинусь  й  загадково  ж  і  загину…

Я  не  хочу, щоб  бачив  ти  як  я, не  встаючи  з  ліжка,

У  маренні  благатиму, щоб  тебе  побачити, і  зрідка,

Дійсно, покажеться  хтось  схожий  на  тебе.

І  я  повірю, кидаючись  в  марево  нестерпно.

Я  не  хочу, щоб  бачив  ти  як  я, в  останні  хвилини

Рушаю  туди, куди  не  слід  рушати  в  свої  роки.

Прошу, благаю, тільки  за  мною  не  йди!..

Я  сама..Я  сама  за  себе  постою, поки  стою…