Розминулися в часі Наші роки і дні, Бо на Зоряній трасі Ми були не одні. Чаклували над нами Чорні зорі згори. Засипали снігами Й не чекали пори. Били холодом в груди – Він дзвенів, мов кришталь! І плели пересуди В чорно – сіру вуаль. Півстоліття – не жарти! Тема ця – не нова. Чому так впали карти? Тут вже зайві слова....... [Приєднана картинка]

Віршований експромт з краплею гумору автору замітки rutzit http://blog.i.ua/user/2150423/2310939/"Почути спів у вишині..." Підрахувати в небі зорі...З коханою, що десь в дворі... від морозцю уся прозора, А обійняти не дає, і цілувати... - геть, не можна."Червоний місяць" угорі... вже закотивсь за огорожу,...

Читати далі...

[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]Нету звезд? -- тогда я подарю тебе месяц!

Щоб у космічній далі (лютневої зими),Не знаючи печалі, зустрілись[Приєднана картинка] знову ми.Lzarichna

гітарний ритму бій і стукіт кастан"єт -танцюй, коханий мій, в коханні завжди злет!гнучкий мов пломінь стан оманний наче митьі стиснуті вуста, між віями блакить,і шалу томний біль в коханні віч на віч,волосся темних хвиль серпанково у ніч,а тонкий вигін брів кордоном від зажурі не жалкує стріл у пристрастях Амур.Чумацький пилом путь у незліченність зір...забудь, усе забудь! і докір, і укір -послухай, любий мій, як рветься із тенетгітарний ритму бій під стукіт кастан"єт...[Приєднана...

Читати далі...

Які яскраві й неповторні зорі. Вони у вічності бездоннім морі Купаються щоночі до світання, Хоч кожна ніч для когось з них остання. Вони світлі гімни Творцеві складають І неустанно його прославляють. Одні більш яскраво, а інші тихіше, Та кожна із них в небі слід свій залишить. У нашому світі усе проминає, Та тільки безслідно ніщо не щезає. На Землю усі ми приходим, як зорі, - Яскраві і чисті, як небо прозоре. Невинна душа у світ цей приходить, А в...

Читати далі...

Тиша. Над степом красується величаве небо. Якийсь птах безшумно парить у вишині. Вні, здається, купається серед щедрого сонячного проміння у повітряних потоках піднебесся.- Но! Гей, но! - Баский кінь, ставши на диби, в мить полетів над матінкою землею, висікаючи багряні іскри. Розкішна грива розвивається на вітрі, могутні м`язи не знають втоми. Він мчить розтинаючи простір. У такт копитам коня б`ється серце вершника.- Агов! - Над степом розноситься всеосяжна луна. Вона іде далі, відбивається у...

Читати далі...