T.V. Ceasar
        Ті-Ві-Цісар

T.V. Ceasar Mighty Mouse
        Теле-Цісар Могутня Миша
Holds his court in every house
        влаштовує собі оглядини в кожній оселі,
Spied in every crack and corner
        шпигує в кожному куточку, заглядає в кожну шпарину,
Watch you eat your TV dinner
        дивись-з'їдай свій теле-обід.
Creeping in through eyes and ears
        Заповзає крізь очі й вуха,
Finding out your secret fears
        вивідує твої потаємні тривоги.
T.V. Ceasar Mighty Mouse
        Ті-Ві-Цісар Могутня Миша -
Shares the bed in every house
        з ним ділять постіль у кожному домі,
T.V. Ceasar Mighty Mouse
        Ті-Ві-Цісар Могутня Миша
Gets the news in every house
        несе новини в кожен дім:
Who's been doing what with who
        хто, що і з ким робив,
How they do it when they do
        як вони те роблять та коли,
Every saint and every sinner
        кожен праведник, кожен грішник,
Every fact and every figure
        кожен факт і кожна постать.
T.V. Ceasar Mighty Mouse
        Теле-Цісар Могутня Миша
Fights the flab in every house
        підкоряє кволе м'ясо в кожній хаті.
T.V. Ceasar Mighty Mouse
        Теле-Цісар Могутня Миша
Shares the bed in every house
        той, з ким ділять постіль в кожній хаті.
T.V. Ceasar Mighty Mouse
        Теле-Король Майті-Маус
Tops the pops in every house
        головніший за тата з мамою в кожній сім'ї.
Sandwiched in between the ads
        Поміж рекламою впихається
Something for the mums and dads
        щось для мами, щось для тата,
Great to have you on the show
        знаменитості, щоб ти прибув на шоу,
Sorry that you've go to go
        вибач, що ти маєш прийти, щоб піти.
T.V. Ceasar Mighty Mouse
        Ті-Ві-Цісар Могутня Миша
Gets the vote in every house
        має право голосу в кожному домі,
T.V. Ceasar Mighty Mouse
Shares the bed in every house
        ділить з вами постіль,
T.V. Ceasar Mighty Mouse
Fights the flab in every house
        підкорює собі мляві м'язи,
T.V. Ceasar Mighty Mouse
Gets the vote in every house
        має шанувальників в кожному домі.

                          06.07.2014
слухати

Новій Рік! Святковий стіл: смажені делікатеси, мариновані грибочки, олів`є, салати, оселедці, шуба… Фрукти до «Мартіні», вишукане вино, «Шампанське»! Свято в розпалі.

Напевно, кожен із нас може похвалитися своїм, неперевершеним зустрічанням Нового Року.

Але втіхи потребує не тільки тіло, але й мозок і ми вмикаємо телевізор. А там… Знаєте, останнім часом багато було сказано про Україну, її незалежність, розвиток культури, рух до європейських цінностей, самоповагу тощо…

Тримаючи в одній руці пульт від синьоокого друга, а в іншій – келих з мартіні, я вкотре переконався, що ми ще й досі залишаємося уламком країни Рад. Незважаючи на відчайдушні потуги свідомих українців, попри всі намагання небайдужих людей…

Це навіть не засилля, це – клоака «совковості» та шабаш «совдепії»! Це ще гірше, аніж у попередні роки. Я просто не побачив НІЧОГО українського на «українському» телебаченні. Таке враження, що я десь -  ні, не в Москві, і не в Пітері, а десь у Рязані, в дєрєвнє, де на кволу антену найближчий передавач ретранслює «слово із сталіци».

ЖОДНОГО українського слова, ЖОДНОЇ української пісні чи передачі. Жодного мюзиклу, бодай на кшталт «Сорочинського ярмарку» чи «Вечорів на хуторі поблизу Диканьки» - бодай таких, змішаних, але нібито й наших. Те вбоге кварталівське «творіння» із нібито «зірками» української естради, де нічого не має відношення України, важко назвати мистецтвом. Гадаю, його спіткає доля попереднього їхнього шедевру «про козаків».

Але менше з тим. Йдемо далі: «Новий Год на Шаболовкє», «Блакитний вогник», «Пєсні і пляскі народов СНГ», «Паздравлєнія уважаємих людей із сталіци»…

Фальшива радість мацковскіх звйозд і звйоздочек в останкінських павільйонах, розкішні вставні порцелянові зубки, дикий макіяж, потрясіння тєлєсами перед самим носом у глядачів, занадто бурхлива емоційність, «дружні» лобзання одне з одним… - третьосортний товар із нафталіновим душком, що його нам без перестанку тицяють на стіл, видаючи за високе мистецтво та інтелектуальну вершину естради…

ІНТЕР – Галкін, Кіркоров, Газманов, масквічі в залє, блазні;

ICTV – Кіркоров, Галкін, Лєщєнко, блазні, масквічі в студії;

НОВИЙ КАНАЛ – масквічі, блазні, дебільні другосортні передачки, недоречна фантастика;

СТБ – самозакохана Марченко з недолугими, нікому не потрібними «талантами»,

1+1 – підстаркуватий, давно набивший оскому квартал з відверто провокаційними жартами нижче пояса;

УКРАЇНА  - Галкін, Кіркоров, Газманов, блазні, масквічі;

ПЕРШИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ – це взагалі клінічний діагноз, що не піддається лікуванню;

НТН, ТОНІС, 2+2, К1, К2, СІТІ, КИЇВ – щось незрозуміле та маловажливе: обструкційний «Віталька», недоречний Камеді, давній «Розсміши коміка», нескінченні серіали з постійними бійками, чиїмись шмарклями та нудними повчаннями…

І крізь все бридке та неймовірно низькопробне «червоною ниткою» - ІРОНІЯ ДОЛІ, привітання бозна-ким всієї країни, насиліконені дівчатка та хлопчики «блакитного формату»…

Наостанок, контрольний постріл – ПРИВІТАННЯ ПРЕЗИДЕНТА. Нахабне, вбоге, цинічне, безсердечне читання мертвого тексту – звертання «баріна» до холопів з ідіотсько-хворобливо-зневажливою посмішкою на обличчі. Як то кажуть: буси для мешканців резервації…

Порадували ТВі та, особливо, 5 КАНАЛ – трансляція наживо Майдану Незалежності з Києва повернула мене із московської провінції до держави УКРАЇНА.

Я побачив УКРАЇНСЬКІ пісні, танці, естраду. Послухав УКРАЇНСЬКИХ митців, діячів, політиків, та що там – просто розумних, нормальних простих українців! Зустрів УКРАЇНСЬКИЙ Новий Рік.

Що ж, вже вкотре ми пересвідчуємося, що рупори громадської думки та чарівники людських настроїв знаходяться в руках ІСТИННИХ синів і дочок «совдепівської» системи та вправних московських лакеїв. Цього року вони перевершили самих себе в маразмі та тупості, слід віддати їм належне. Просто фантастичне рабське прогинання і повна відсутність смаку та елементарної національної самоповаги роблять їх жалюгідними на тлі підіймання з колін цілої країни.

Бог їм суддя! На щастя, в нас є тверезомислячі, адекватні люди, професіонали, що йдуть шляхом розбудови УКРАЇНСЬКОЇ держави. Сподіваюсь, що наступного Нового Року ми побачимо прямо протилежну картину.

Наразі, з Новим Роком, вас, шановні українці! 2013 рік довів, що ми – УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ! ВІТАЮ!

Торент телебачення -  по принципу біт-торента, більше народу дивиться, більше на роздачі онлайн-телебачення - краща якість. Усі прикольні канали без абонплати, багато в шд якості. Альтернатива платному кабельному тв і "тарілкам". З нас і так всі збагачуються, тож шукаймо альтернативи.

РЕКОМЕНДУЮ: http://torrent-tv.ru/

Цікаво почути думки блогерів сайту I.UA.

Для тих, кому відомо, що відбувається на ТВі, прокоментуйте, будь ласка, ті події під цією заміткою.

Що на вашу думку відбувається на телеканалі ТВі протягом останнього тижня?

Речь Эдварда Мэроу 15 октября 1958 года о телевидении: "Оно может учить и просвещать, и даже вдохновлять, но только до тех пор, пока люди будут использовать его соответствующим образом. В противном случае — это не более, чем ящик с проводами и лампочками".
Некоторые историки считают Мэроу одним из крупнейших фигур в истории журналистики.
http://www.turnoffyourtv.com/commentary/hiddenagenda/murrow.html

Майже рік у мене вдома не було нормального доступу до телебачення - зрухалася антена і не всі супутники ловили. Я не те, щоб дуже хвилювалася через це, слава Богу, крім телевізора маю чим зайнятися, але часом хотілося подивитися щось. І змушена була дивитися або російські, або польські канали, бо антена зрухалася саме так, що не показували саме українські.

Так от, за рік я досконало знала, що відбувається в Росії, позицію їхнього президента і прем'єра (які нині місцями міняються) стосовно всього на світі, я знала, які мультики дивляться польські діти і яку музику слухають тамтешні підлітки... І вже дуже чекала майстра, який би відремонтував мою антену і я б змогла дивитися наше, українське ТіВі. І нарешті це сталося... Тиждень тому мені відкрили доступ до вітчизняних каналів... Але я дуже розчарована... Глобальних змін не відбулося: ті самі російські програми, ті самі російські фільми та серіали, ті самі ведучі і та сама мова... У кращому випадку можна побачити адаптовану програму, а у найкращому - навіть почути україномовних ведучих...

Ау!!! Де щось нове? Де щось наше? Де ексклюзив? Де авторство? Не кажучи вже про мову...   Жах!!!!

Так, є авторське і є те, що не повторюється з російським телебаченням, але це в основному стосується політики. Так, можна почути українську мову, але це в основному стосується новин (і то не всіх) і ранкових програм. Так є програми так би мовити "свої", але вони в основному стосуються "жовтизни"... Невже цим живе наше суспільство? Невже хоче саме це і саме у такій подачі дивитися???  Якщо так, то це - повна деградація. Вибачте...

P.S. І незрозуміло чи то попит породжує пропозицію, чи пропозиція - попит...

26 февраля телеканал транслировал церемонию «Viva! Самые красивые - 2011». 

Жертвой редакторов телеканала в этот раз стала проникновенная речь Оксаны Марченко - победительницы конкурса. 

Она говорила о роли женщины, о важности простых и искренних чувств, о добре и понимании. Присутствующие в зале устроили Оксане громкую овацию. И именно та часть ее речи, которая на наш взгляд и вызвала эту овацию, не нашла место в эфире телеканала. 

«недостающий» фрагмент выступления самой красивой женщины Украины 2011 года: 

«Мне повезло видеть и знать настоящих красивых женщин. Это - моя мама и бабушка, которые дали мне жизнь и научили любить. Это - женщины, спасающие людей в больницах, женщины, выполняющие мужскую работу на заводах. Это многодетные матери, да и просто матери, растящие детей часто без мужского плеча. Это воспитатели и педагоги, выживающие на мизерную зарплату, но всей душой выполняющие свой долг. Женщины-инвалиды, часто живущие вопреки, а не благодаря. И это - женщины, которые борются за справедливость даже ценой своей свободы…». 

Забуті імена. Грабовський Борис Павлович

Культура і наука кожної нації належать людству. Але наш святий обов’язок знати свою історію, своїх світочів науки і культури. 17 грудня 1996 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 21 листопада Всесвітнім днем телебачення на честь дати проведення першого Всесвітнього телевізійного форуму в Організації Об’єднаних Націй. Державам було запропоновано відзначати цей День, обмінюючись телепередачами, присвяченими таким проблемам, як мир, безпека, економічний і соціальний розвиток і розширення культурного обміну. Ні кожен з нас пам’ятає ім’я винахідника телебачення. Згадаємо його разом…

Грабовський Борис Павлович(1901- 1966)

Кожного дня в нашому домі спалахує екран телевізора і ми спостерігаємо за подіями усіх континентів Землі. І це чудо називаємо звичайним словом телебачення. Нам здається, що воно було завжди. Проте люди старшого покоління пам’ятають часи, коли екранчики перших «КВН ів» спалахували в небагатьох квартирах, і дивитися телевізор збиралися усі сусіди. Телебачення – це пересилання на відстань зображень рухомих і нерухомих об’єктів за допомогою електричних сигналів, що поширюються каналами зв’язку.

Над ідеєю дальнобачення ( так називалося телебачення) працювало багато учених і радіо ентузіастів з усіх країн світу. Але створити повністю електронну систему передачі на відстань рухомого зображення і здійснити сім десятиліть тому практичну трансляцію за цією схемою вперше в світі пощастило лише Борису Павловичу Грабовському – сину видатного українського поета – демократа Павла Арсенійовича Грабовського.

Народився Борис Грабовський 26 травня 1901 р. у Тобольську, де в царському засланні перебував його батько. Після смерті Павла Грабовського (1902 р.) сім я переїхала до Одеси, потім до Харкова, а пізніше – вимушено в глуху тоді Середню Азію. На початку 1917 р. Грабовські оселилися в киргизькому селищі Токмак. У 20 –х роках Борис навчався у дворічній спеціальній школі в Ташкенті, куди його направили як талановитого хлопця. Згодом він поступив на підготовчий курс Середньоазіатського університету. У цьому закладі Борис Грановський одночасно працював лаборантом, займався дослідженнями з фізики. Тут він познайомився з професором Г. Поповим. В його науковій бібліотеці були праці Бориса Розина в галузі електронної телескопії, з якими ознайомився допитливий юнак. Ідея передачі зображення на відстань надзвичайно захопила Бориса. У 1924 р. він винайшов катодний комутатор, що став основою побудови передавальної телевізійної трубки, за що отримав премію. Подальша робота над винайденням електронного телебачення показала, що Б. Грабовському бракує знань. Він поїхав до Саратова, де мешкала його тітка. Вона познайомила винахідника з викладачами математики М. Піскуновим і фізики В. Поповим. Результатом їхньої спільної роботи став проект телеустановки, яку Б. Грабовський назвав «радіотелефот». А далі були експерименти, висновки

експертної комісії, і знову – робота над вдосконаленням телеобладнання. До роботи було залучено молодого дослідника – лаборанта І. Бєлянського із Середньоазіатської станції зв’язку. Це вперше у світі в природних умовах за допомогою електронного методу транслювалося рухоме зображення. І знову доля готувала Борисові нові випробування. Йому було запропоновано продемонструвати апаратуру в Москві. Після іїї пересилки виявилось, що вся вона розтрощена. Новий удар нанесли ідеологи механічної системи телебачення, які назвали «телефот» Б. Грабовського безперспективним. Після таких ударів долі Борис Павлович тяжко захворів, а одужавши, переїхав з родиною до Бішкеку, де мешкала його мати. Працював, закінчив університет, продовжував займатися винахідництвом. Побудував малолітражний гелікоптер, трикрилий планер, сконструював прилад для орієнтації сліпих, апарат для глухонімих. Запатентовану ним ідею отримання катодного променя було успішно використано в Інституті електрозварювання. Про це писав йому особисто директор Борис Патон. І все–таки визнання Бориса Грабовського як винахідника електронного телебачення сталося. 23 грудня 1963 р. Борис Грабовський дістав листа з Державного комітету з радіоелектроніки, в якому зазначалося : « Ваш пріоритет на одержання рухомого зображення за допомогою « Апарата для електронної телескопії» незаперечний, а факт видачі патенту юридично скріплює пріоритет за авторами винаходу» . Згодом прийшло і міжнародне визнання. Помер автор одного з найбільших відкриттів XX ст. у 1966 р. Його поховали у столиці Киргизії – Бішкеку. Телебачення стало одним з найбільш масовим засобом інформації, освіти, політичного і культурного виховання людства; також з основних засобів зв’язку. Згідно угоди Женева 2006, до 2015 року українське телебачення має перейти на винятково цифрове мовлення.

Використані Інтернет – ресурси:

• Творці фізики з України htt://www.chl.kiev.ua/bibliograf/fizika/04.htm
• Телебачення htt://uk.wikipedia.org/wiki
• http://wiki.ciit.zp.ua/index.php/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%96_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B0._%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87