мав якусь дурну звичку, запитувати тебе - ти мене любиш? Вибач, то було дурне запитання. І мені не важливо. Важливо тільки те, що я люблю і буду любити тебе завжди. Кохаю тебе, моє щастячко! Ти найкраща в світі.

[Приєднана картинка]

КИТАЙСКИЕ МУДРОСТИ:1. Путешествие в тысячу ли начинается с одного шага. 2. Тот, кто указывает на твои недостатки, не всегда твой враг; тот, кто говорит о твоих достоинствах, не всегда твой друг. 3. Искушение сдаться будет особенно сильным незадолго до победы. 4. Не бойся медлить, бойся остановиться. 5. Хитрость жизни в том, чтобы умереть молодым, но как можно позже. 6. Не говорите, если это не изменяет тишину к лучшему. 7. Сильный преодолеет преграду, мудрый — весь путь...

Читати далі...

"Сезария Эвора (порт. Cesria vora; по прозвищу «босоногая дива»; 27 августа 1941, Минделу — 17 декабря 2011, Сан-Висенте) — певица с островов Зелёного Мыса, исполнительница морны, фаду и модиньи. Пела на кабовердийском креольском — диалекте португальского языка. Акустическое обрамление голосу составляли рояль, гавайская гитара, аккордеон, скрипки и кларнет. На сцену Эвора неизменно выходила босиком — это символическая дань бедности, в которой жили (и почти половина продолжают жить) её...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Краплями дощу заплаче небо восени і трави скошені. Лише мій голос ти почуй, моє запрошення, Згадай пісні, що я співав, для тебе навесні. Подих мій відчуй в падінні листя на траву. У кроках осені жовтогарячі кольори, То є улюблені твої, серед них знайди слова загублені. Приспів: Загублені слова шукаю там, де ще любов жива. Осіння ворожба, мої думки заплутує журба. Загублені слова знайде любов твоя. Знаю, що жива любов як пісня у серцях. Навік лишаються ті ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]  Невже залишишся в промінні...,в неясних тінях бурштинових,в піснях,що потаємно линутьдо мене,слів лиш не спростовуй...невже залишишся...мій спокійу вітрі ,що мене покине,невже... усе це тільки двобій,лише спокута тільки,милий...

...............сяйво твоє крізь віки й території всесвітом скрізь розливається повінню... .....грієш теплом свого серця з над обріїв .....погляд сплітаєш із сестрами-зорями... --- Вібрації нотних покликів Змішані разом з бажаннями, Стрічаються десь із думками, Десь поміж знаками оклику... --- Сніг чи то іній іронії В позиції понад абстрактності Не хочеться контрареакції, Позамобільної дальності --- Смутки потонуть у променях, Зложаться в стислі...

Читати далі...

_-_-_-_---_---_---_-_---_---_---_-_-_-_Це про нас - мене і людину, яка мені небайдужа... Вона одна із сотень, із тисяч... і тільки вона одна...)))---Говорим навколо,щоб вірити в здогад...Спіральному колуДаруєм думки...На волі гуляєМайбутнього спогад,Шукає любовіВ розливі ріки...---В очах твоїх смутокЧомусь уявляю...Несповнену пусткуЗігріти жадаю...---Загоїти рани,Зректися кайданів,З полону тумануТре йти і мені...---Збережені квітиРозквітнуть весноюЗ народжених літерСкладуться пісні...Від них не ...

Читати далі...

_-_-_-___---_---_---___-_-_-_Ти вся така... наче злива...Проймаєш мене прямо наскрізь)))Як повінь весною - красива,Відкрита для сонця ти настіж...---Загадками будиш уяву...Пісні всі співаю для тебе.ЯК в очі твої я загляну,То бачу уних чисте небо...---Мені знову надано крила...До тебе полинути прагну.Незвідана зваблює сила,І душу насичує спраглу---Ти вся така... наче злива...Проймаєш мене прямо наскрізь,Як повінь весною - красива...Солодкий і ніжний твій натиск...)))...

_-_-_-_-_-_---_-_-_-_-_-_-_-_-_---_-_-_-_-_-_Вітер тихо вимальовує рядкиЖовтим листям, він шепоче слово - "ТИ".Пригадаю поцілунок і вуста...Смак м`який і солодкий як весна----------Очі неба в погляді твоїм...Видно треба, видно так уже й хотів.Йшов, незнавши де ти є серед життя.Незабути, наче казка з майбуття-----------Щось сказати... зайві будуть всі слова.Малювати... тай не зовсім вмію я...)Дощ шепоче, про осінній зорепад,Знаю точно, знову мовлю не в попад-----------Розкриваю серце...

Читати далі...