_-_-_-_-_-_-_-_---_-_---_-_-_-_-_-_-_-_

Світ складений із прожитих життів.

І ті, що є.., колись ми також будем...

У повісті, серед століть часів...

Поміж забутих снів колишніх буднів

---

Не вирвати із долі сивини...

Переписати також нам не вийде.

Залишимось сюжетом давнини,

А Сонце, як завжди, на сході зійде...

---

...

---                                                --------                                    ---

Доля мене викликає...

Доля тепер не чекає...

Доля спокути не знає,

А душа й не питає...

---

Ніч така темно тягуча

Бачу у снах сиві кручі...

В спіралях польоту щезаю,

А душа слів не має...

---

І спочинку не можу здобути,

І між знаками комі не бути,

І Тебе щось не можу забути...

Крізь роки недосяжно збагнути.

---

А десь птахи по світу кружляють,

В небесах творять наші думки.

Хтось із засідки в птахів стріляє,

Серце рвучи в криваві шматки.

---

Якби їх захистити від болю,

Якби кулі спинити в двобої,

Заховати від лютої смерті

І страждання із пам`яті стерти...

...картина от... 

вчора сказав начальству про те ж начальство і взагалі про ситуацію - вийшла нехила дискусія... 

а виявляється  пам`ятають мене ще з 13 років (на те і АМА )

...запустив проект обласного значення, справа на початковому етапі з десять тисяч баксів ( в кишені 20 гривень і до зарплати місяць)))

... знов отримав пропозицію майже одруження (і це при всіх моїх недоліках де ті жінки і беруться   - класні до речі))) 

... в автобусі сказав, що я - журналіст...  ... чогось повірили на слово і навіть наявність квитка не перевірили ...

зайшов у кафе і запросив продавщицю (симпатична дівчина ))) на побачення - але літом , миленько поговорили десь півхвилини... 

пройшов знов пішкароса 5 км. по снігу... зима, йолки, в розгарі 

зайшов у будинок благородних дівчат ... дав там кілька моральних настанов ... ну, випили ще по 5 грам якісної горілки, три рази   ...

...дома, знов подумав що непогано було б заскочити до сусідки і ... але ще подумав, що краще на " може-десь-колись-згодом" перенести... весна - куди діватись  

...такі, от, кілька епізодів вчорашнього дня... так і живу 

---

P.S.

...агась, серйозно шукаю сміливу напарницю для безкоштовної  (поки) соціальної (суспільної) роботи творчого характеру  

...

всім привіт! вітання з пасхальними святами)))

сьгодні весняне тепло таки здається прогнало прохолоду хоча б вдень, а вночі, вже по ходу, теж справи підуть налад. Приємно сьогодні перечитувати блоги, хороші замітки друзів у стрічці повідомлень (по змозі ще загляну у чим побільшу їх кількість)), гарне спілкування з людьми яких давно не бачив... і що ще треба для позитивного настрою;-)))

І взагалі - тиждень видався геть не нудним, весна триває!

а що метаморф?... - а це і є весь чудовий тиждень і враження від чудових жінок, з якими спілкувався)

Зичу всім класного настрою і тільки приємних хвилювань))

знаю багатьох, але не всіх...

вірю одному, але не іншим...

я з трьома іксами та не всі з трьома іксами - я...

i.ua не значитть ua, але все таки...

ми прорвемся, а не прорвемся - проб`ємся

...

весь час що не був в інтернеті згадував Вас - чесно... особливо дівчат, особливо одну... певно вже геть інтернетозалежний. Як лікуватись?

---

P.S.

вище і нижче згадані речі між собою не пов`язані

Як з того світу виліз... зі світу де нема комп`ютерів.

Бр-р-р.., але по порядку.

-------------------------------------

--------------

---

Тиждень тому, в суботу пізно увечері літню спеку розперезали електричні розряди блискавок і гарматні гуркоти грому. Біля села 6 озер довкола, тож над ними вирував справжній небесний салют, раз-по-раз вихоплюючи з темряви химерні тіні чудернацьких хмар. 

Хе, якраз таки я пропущу таке видовище. Незнаю чи справжній я мисливець за блискавками, чи не зовсім, але вхопив фотика (він якимось дивом саме цього вечора виявився зарядженим) і, взявши парасольку, подався у поле за село.

Вечір перебрався у ніч - 12 годин... чи 24, чи 00, то як кому до вподоби, однак мій самотній силует подекуди осявався світлом екрану фотоапарата і притягував всіляких нічних метеликів. Страшненько трохи було, мало яка барабака із ночі крім метеликів може вискочити з темряви. Є кілька напів-підпільних фактів зустрічі із "чупакаброю", але то таке.

В тім все обійшлось. Мозаїка блискавки притягувала сильніше ніж думки про жахики. Через півтори години клацання, передивляння, видаляння і знову клацання фот нарешті я вловив таки її, от, нате (зменшена, правда, копія))

Насолодившись досхочу процесом я повернувся додому. Наступного дня сповістив друзям про нічні походеньки, продемонструвавши і результат. Та головне почалося згодом...

Наступного ранку - у вівторок, потужний розряд громоблискавки сколихнув усе село. Величезний удар енергії вдарив прямо по нас...

Між сяйво і звуком грому часового проміжку не було, а це значить прямою наводкою... Миттєво усі прилади, все що в хатах було під`єднано до електромережі чи телефонної лінії перестало працювати.

Отже в 5 годин 20 хвилин (якраз проснувся за хвилину до того) ми втрапили у позацивілізаційну яму. В когось накрився холодильник, в когось телефон, в кого ще що... А я , як на те, залишив під`єднаний провід до модема. От тобі й блискавка, от тобі і мисливець...

В одної баби хвіст блискавки пробив стіну, вдарив по Іконі. Вона відлетіла у інший куток хати і згоріла у попіл на очах бабці повністю...

Кілька днів по селі що розмов то розмов - тема, як Ви здогадуєтесь одна...

Згорів коротше кажучи модем, згоріла плата Пінаклу, згоріла материнка, згорів DVD-room (чи як там його), про блок взагалі мовчу. Капці. 6 днів ремонту, біганини по магазинах (бо запчастин таких не випускають, то тре були з бувших у використанні), переустановки системи, покупка нових запчастин. Останні ночі вже кошмарики почали снитись. Все ж на інтернет кинуто було, а тут чи не повний триндець, грошви запасу нема.

Але все, нарешті я з Вами, нарешті цивілізація повернулась, Віват ТОвариству

і... не поспішайте фотографувати блискавки, хоча як у нас кажуть "вовка боятися..." продовження за вами  

--------------

P.S.

... а я то відтепер усі контактучі проводки з компом тепер, вимикаючи комп`ютер, від`єдную 

все таки трохи осилюю ту об`ємність звуку, хай і не все так швидко, але коли десь щось робити результат завжди знайдеться. особливо коли можна приємно поспілкуватися і найти взаємно відповіді на запитання.

здається не те хочу сказати та весь день просидів на клавішах фактично, голова гуде, навушники "киплять"...

тим паче Велике дякую iris s за змістовну розмову, завдяки якій справа зійшла з мертвої точки, муза, як кажуть, ожила і спонукала таки до нових подвигів. 

Основа музики старі горизонти ще з першої замітки, але помітно оновлені, чекаю з нетерпінням коментів щодо того чи скоряється мені потроху та "загадкова об`ємність" мелодійна.

до речі попорпався в чорновиках і надибав тамечки музичку про Хазяїна-С, коли цікаво можу викласти, коли дуже то навіть невдовзі.

а поки запрошую до інтро (вступу до альбому Sunny Day 2011 року має з`явитись по ходу)

скачати можна тут http://music.i.ua/user/965739/9631/138667/

Ще раз дякую iris s - приємна і незвичайна дівчина 

---

Чи є прогрес у об`ємності мелодії?

---

Іти крізь безліччя доріг,

Не дивлячись в пітьму,

Півшляху поки зміг...

А далі... чи піду?

---

Шляхи щораз ростуть

У напрямі розтічч...

Канати натягнув

У світі протиріч

---

Снаги витрата сил

І лише слід від крил...

Лиш юності здогАд

І шир стіни стократ...

---

Пробити чи пройти,

Угору чи назад..?

Безкрилість висоти

Здолаю я навряд...

---

І ось перед межі

Стою чи тільки марю?

Долоні враз пусті,

Хоч і вогнем палають

---

Простий наразі знак,

Таке в житті буває...

Я хочу цього? - ТАК!

І знаю і не знаю...

---                    --------------                 ---

З`явилась і щезла,

Махнувши крильми,

Мінлива поезія

Світу весни...

---

Всміхнулась привітно.

Душа ожила...

Закуталась в літо

І далі пішла...

---

За край горизонтів

Де сонце сідає...

З нектаром солодким

Там сон зустрічає...

---

В обійми задум

Про життя, про буття.

Де дитинство і юнь,

Де нема вороття...

---

Теплом своїм жаги

Розтопить лід байдужих слів.

Наповнить чашею снаги...

Я б все віддав за це... і жив...

---

З`явилась і щезла,

Махнувши крильми...

Мінлива поезія

З краю... весни...

----

Де й коли згаряють зорі?

Ще того ніхто не бачив,

Чи у небі, чи у морі...

Чи лише в словах гарячих

---

Де й коли щезають мрії?

Ще того ніхто незнає...

Чи коли бракує віри,

Чи як серце завмирає

---

Де і як любов зустріне,

Чи назавжди зцілить рани,

Чи вже скоро долю змінить 

Серце близьке і жадане...

---

Де й коли весна настане,

Сонце чи теплом віддячить,

Чи... зациклившись питанням,

хтось, в задумі, не побачить...