Ось так охарактеризував відомий російський блогер Ілля Варламов, який зараз знаходиться в Києві" ситуацію в Україні:
"Совершенно ясно только одно - люди вышли против Януковича.
На горящие баррикады пришли сотни людей, чтобы выплеснуть накопившуюся с годами злость и обиду. За беспредел ментов, за несправедливые суды, за коррупцию, за "золотые унитазы", за тупость и продажность чиновников."

Повна версія - http://zyalt.livejournal.com/982589.html

Земляки, Українці, Кияни... як це тепер гордо звучить. 

Присвячую 22-му січня – Дню Соборності України у 95-річчя дати, яке з грудня 2011 року згідно з Указом Президента України Віктора Януковича – святкується як День Соборності та Свободи України. А він ся забувся, то нагадаємо!



Не чекати, а діяти!

Чекати, як і терпіти, – можна до безкінечності. Звичайно, що всі нормальні люди хочуть миру, спокою, доброї роботи і гарного життя. Тому різні бунти-повстання та громадські безпорядки мало кому можуть подобатись, але погодьтесь, що подібне відбувається не від гарного життя, а якраз навпаки! Бунти, повстання і революції стаються тоді, коли жити давно вже погано і коли втрачено навіть надію, що своє життя можна буде поліпшити при такому суспільному стані справ. Втрата позитивної перспективи на власне життя, як і доброго майбутнього для своїх дітей ставить питання руба: далі так жити неможливо! Досить терпіти! Досить чекати! Настав час діяти! Всі на революцію!
Багато громадян України, серед яких і я, визнали і підкорились новообраній владі на чолі з Віктором Януковичем у 2010 році, як з причини чесної перемоги у змаганні за посаду Президента України, так і з причин надії на економічну стабілізацію і зростання в Україні, бо Янукович мав авторитет вольового господарника і згуртовану команду в поміч. Люди стомились від волюнтаризму та безкінечних внутрішніх чвар в так званій "помаранчевій" владі, що насправді виражалось у повному безвладді і безладді. В державі панував хаос і неконтрольована корупція, економіка розвалювалась, державний апарат розривали політичні угрупування тощо. Тому і тільки тому що люди хотіли хоч якогось порядку в державі, вони і визнали нову владу на чолі з Партією регіонів, яка до того перебувала в опозиції.
На жаль своєю внутрішньою політикою та економічною діяльністю влада Януковича-Азарова нас нічим не порадувала, але всі внутрішні негаразди влади перекривала несподівано вдала зовнішня політика в напрямку приєднання до Європейського Союзу. І нехай не брешуть чужі й свої політиканчики, що народ в Україні сподівався на якесь миттєве збагачення і ощасливлення від вступу до асоціації з ЄС – навпаки всі розуміли потребу важкої праці і терпіння, щоб досягти належного європейського рівня економічного розвитку і достатку. Просто сподівання на приєднання до загальноцивілізаційних норм життя давало надію в перспективі на покращення свого життя реально в майбутньому, без фальшивого "покращення вже сьогодні", а насправді! Також це відкривало широко двері в світ нашим дітям, як співчленам великої європейської родини, а не як жебракам перед зачиненими наглухо кордонами. Євроінтеграція давала нам ту можливість і надію, що в майбутньому наше життя стане кращим!
Різка зміна курсу владою на догоду ультимативним вимогам російського уряду і через його шалену економічну агресію проти України – з євроінтеграції на входження до Митного Союзу, зробило актуальними теми провальної економічної і політичної діяльності влади в середині держави. Зубожіння народу, зростання державних боргів, тотальна корупція, економічна стагнація і репресивна податкова система, судова і законодавча сваволя, як і згортання демократії в цілому призвели до ситуації, коли влада повинна піти вже сама, бо "верхи не можуть, а низи – не хочуть"! Ясно однозначно всім, що так далі жити неможливо! І тільки кардинальна зміна всієї провладної команди може врятувати ситуацію в країні від повного розвалу та катастрофи. Влада має піти, але не хоче, як і всяка влада. І правильно робить, що не хоче! А кому захочеться добровільно полишати такі ласі набутки та прибутки?! Нікому!
За тим і висновок: владу не віддають – владу відбирають! І тоді обирають нову владу! Відбирають в одних і дають іншим! Тим, кому вважають за потрібне. Самі обирають, самі дають і самі відбирають в разі потреби! І робить це народ! Своєю волею і своєю силою! В тому і є головна місія народу: бути найвищою владою в державі! Народ вищий за всі закони і навіть за Конституцію в своїй автентичній волі, а право народу на повстання – це є священне право! Тому що будь-яка влада і будь-які закони існують для народу і виключно для народу! Не навпаки! Народ має право не підчинятись владі та її законам, якщо вважає їх несправедливими та злочинними. І народу начхати, що думає про це влада: якісь там чмушні президенти, міністри, прокурори, судді, міліціонери і їм подібні службісти. Народ є гегемон! Народ, як господар, керує своїми слугами, а не навпаки! Як слуги нездалі – пішли геть! Ну і що, як наймано їх на довше? Таку нездаль геть гнати треба вже!
Коли наявна влада узурпує свої функції як незмінні і стає антинародною, і якщо подібна влада не йде добровільно  – таку владу знищують силою народу! Так і тільки так!
Варто також зазначити, що армія, міліція, внутрішні війська, прокуратура, СБУ і всі інші силові структури в державі покликані захищати виключно народ і тільки народ! Захищати народ, а не владу! Кожен силовик персонально є сам частиною народу, як і присягу він складав на вірність народу, а не своєму начальству і владі. Кожен силовик, як частина народу, як громадянин держави і суспільна одиниця, спроможний сам визначити кого і що він захищає. Антинародна узурпація владних і законодавчих, судових та всіх інших державних повноважень невеликою групою людей є злочином! Державним злочином! Захист злочинців робить злочинцем кожного з тих, хто ще є правоохоронецем. Кожен стає злочинцем, хто виступає з репресіями проти власного народу, бо народ ніколи не буває злочинцем – ніколи! Народ – найвища цінність і найвища справедливість! І саме тому: банду – геть!
Досить чекати – час діяти! Домовлятись з бандою безглуздо! Які можуть бути надії на дотримання домовленостей, коли це доконані та переконані брехуни? Жодних надій! Жодних сподівань! Жодної довіри! Банду – геть! Всі на Революцію!
З нами – Бог, за нами – Україна!

Богдан Гордасевич

ПМ (Післямова)
Був на Майдані в Києві в грудні 2013-го і поїхав додому виключно через застуду, але вже підлікувався і знову шукаю де себе долучити до активних дій. В тому і найвищій вишкіл Майдану: не чекати команди, а самому діяти! Бачиш потребу, можеш там щось зробити – сам берешся і робиш! Таку революцію не зупинити жодними репресіями!

ЗАКЛИК

Боротись хочу зі злобою
й мажорів наглості,
щоб жити в мирі з добротою
без війн і гадості.

Хотіти мало – щось роби!
Саме не зробиться!
Випрямлюй вікові горби –
душа де злобиться.

Не ний, не нудь і не кажи:
– А що я можу?
І не грози, а покажи,
як дати в рожу.

Та не сусіду чи менту –
вони не варті...
Набий ту гниду золоту
в державній варті.

І стань керманичем життя!
І стань людиною!
Щоби пишалася сім’я,
а ти – країною!

Час не повернеться назад –
чого чекати?!
Щоб було в світі все гаразд –
час повставати!

Жорж Дикий
30.04.2012 р.

Прогнозувати сьогодні події, справа дуже невдячна, оскільки, ситуація змінюється що години, і що хвилини, але є факти, які дають можливість, хоч і до поверхневого, але аналізу.

Янукович доводить, своїми рішеннями, що йому не потрібна підтримка Заходу, і для виборів у нього є адмін. ресурс, гроші РФ, і відповідне законодавство(особливо виборче). В горе-опозиції підтримка народу, заходу(після вчорашніх подій, вона для мене горе-опозиція).

Сьогодні день переговорів, я пишу думки в обід, а переговори будуть в вечері, тому стаття може втратити актуальність, ще до публікації.

Скоріше за все що переговори не відбудуться, або відбудеться формально, прийдуть потиснуть руки, декілька годин поговорять, в поки, що невідомому форматі і розійдуться радитися. Далі наступний день, виходять в публікацію закони «Про диктатуру», люди знову протестують, масові заворушення, знову парламентарі збираються. До речі зборів має  бути як мінімум 3, якщо не станеться нічого екстраординарного.

Далі, яка б опозиція не була слабка, але засудити за репресії нікого не повинні, бо для чого тоді опозиція, якщо влада, що хоче, те й робить?

Радикальний пакет опозиції:

 1. Негайні дострокові вибори президента та парламенту.

2. Зміни до закону про вибори президента (найболючіша норма - три члени дільничної комісії можуть підписати протокол і він стає легітимним ) та переформатування ЦВК.

3. Відставка Кабміну Азарова і формування перехідного уряду. Зміна Генпрокурора та спікера ВР.

4. Покарання Захарченка не лише відставкою.

5. Скасування усіх ручних законів та повна амністія усіх учасників революційного протистояння.

 

Зрозуміло, що вже перший пункт не задовольнить Януковича, а значить, це тільки підтверджує варіант розвитку подій з трьохденними переговорами.

Дуже шкода Київ, оскільки за цих три дні він перетвориться на поле бою, у людей увірвався терпець, жертви є, були і будуть, а значить пакет треба буде доповнювати на ходу.

Як на мене, то перший пункт, мав би бути переформатування ЦВК, бо останні довибори показали, що з грошима РФ, Янукович виграє будь-які вибори, а відтак плакали надії опозиції на президентські вибори.

Далі бажано, щоб після переформатування ЦВК провели одночасно і президентські і парламентські вибори, тоді більшість і президент будуть в «одній команді».

І ще одне дуже важливе але опозиція не має права на помилку, оскільки, тепер народ може перестати довіряти і їй також, і скоро революція буде дійсно без політиків.

          Беркутці, що били громадян під Києво-Святошинським рајсудом, 11.01.2014

    Привіт! Радиј вітати вас!
    Любі друзі, беркут (Aquila chrysaetos) — один з најбільших денних хижих птахів родини яструбових. Мало хто з українців бачили на волі цього вкрај рідкісного хижого птаха з розмахом крил до 2-х метрів. На сьогодні беркут повністю зник або став дуже рідкісним птахом у багатьох реґіјонах світу. Звісно сьогодні, громадяни України ј світу щоденно бачать і чують у ЗМІ не про цього рідкісного птаха, а про так званиј «Беркут» — спецпідрозділ міліції особливого призначення при обласних МВС України, якиј бере свіј родовід з тоталітарного минулого, коли 5 грудня 1988 року були створені загони міліції особливого призначення (ЗМОП). Сьогодні число беркутців у чорному в сотні разів перевищує популяцію гордих і величних птахів беркутів. Наказ про створення спецпідрозділу «Беркут» датовано 16 січня 1992 року. «Беркут» грубо паплюже ім’я однојменного рідкісного птаха, включеного до Червоної книги України. Саме ним проведено ганебну операцію з перешкоджання похорону Київського патріярха Володимира у Софіјському соборі в столиці 18 липня 1995 року. Саме ним кілька разів (о 6-ј ранку 25 листопада 2013 року, о 4-ј ранку 30 листопада 2013 року, о 1-ј ночі 11 грудня 2013 року, о 1-ј ночі 11 січня 2014 року) влада брутально протидіяла мирним демонстрантам в столиці за часів Европејської революції. Символічно, що в День горезвісного «Беркуту», підсобнику нелеґітимної влади в Україні, а саме 16 січня 2014 року о 12-ј год 38 хв, 22 роки по јого створенні, без обговорення реґіјонали ј комуністи ухвалили низку (12) скандальних Законів України, наступного дня підписані ґарантом Конституції. Ці закони знімають будь-яку відповідальність з силовиків за брутальні, незаконні дії, вчиненні ними проти мирних громадян. Влада робе вульгарниј наступ на демократію. Суспільство обурено пријнятими законами, що обмежують чинні права ј свободи громадян. До речі, голосування проходили в антизаконниј «парнокопитниј» спосіб — так ще у 2004–у році журналісти охрестили метод підняття рук замість користування електронними картками. Колись у такиј спосіб пријмали зміни до Конституції України. Тільки за Л. Кучми підняті руки бодај рахували, що зајмало деякиј час, а тут лічильна комісія встигала буквально за пару секунд — просто автоматично додавали кількість заявлених депутатів фракціј ПР (203) та КПУ (32), разом — щоразу 235. Зловіщо, що подібниј законопроект було внесено 16 січня 2013 року сумнозвісним ще по президентських виборах 2004 року «підрахуєм» С. Киваловим і того ж дня «розглянутим» у 7 профільних парламентських комітетах.
    Під час своєї промови на 7-у Нарідному Вічі «Україна без кортежів», що відбулося на Мајдані 12 січня 2014 року, п. Яценюк сказав, що опозиція вимагатиме від влади розформування спецпідрозділу МВС «Беркут». Так, «Беркут» — це не беркут і навіть не воркіт, а опудало з когута, він допомага реґіјоналам і комунякам вибудовувати жорстоку фашистську диктатуру, але скажіть, що та ліквідація дасть? Відкинемо емоції. Без зміни владної системи — нич не дасть! Чи не так? Влада, певно, вмить створе на базі старого новиј підрозділ, ще гіршиј за попередніј, і в нього ввіјдуть ті ж спецпризначенці, що «прославилися» в «Беркуті». Лише назва зміниться на якусь, либонь, схожу на росіянську. Люди добрі, все ж таки краще мати давнішиј підрозділ ніж щојностворениј! Це як наприклад: мати Державниј Славень України, якиј написано П. Чубинським 1862 року або ж — понівечениј Л. Кучмою 2003 року. Відчуваєте різницю? Звісно, краще мати давнішиј.
    Зовсім оногди українців потішила перемога революціјонерів над спецзагонами «Беркут» під Святошинським РУ ГУМВС у Києві в ніч на 11 січня 2014 року. Сталося це наступним чином. Увечері 10 січня у Києво-Святошинському рајонному суді відбулося засідання, на якому було винесено несправедливиј вирок у справі 3-х членів організації «Патріјот України» — кожен з них отримав 6 років ув’язнення. В цеј час біля суду люди зібралися на пікет. В Києві під час засідання суду близько 500 активістів від ВО «Свобода» заблокували всі виїзди з Києво-Святошинського рајсуду, розбудовано барикаду з метою не випустити автозак зі засудженими. Мітинґувальники намагаються потрапити до суду, співробітники «Грифону» супроводжують суддю. Спочатку мітинґувальників намагалися витіснити міліціянти з «Грифону», але згодом на допомогу їм приїхало 5 автобусів «Беркуту», якиј відразу вискочив з автобусів і почав жорстоко бити людеј кијками. Під судом сталися сутички. Ті, хто назива себе правоохоронцями (беркутці) били всіх, навіть жінок. Люди отримали травми голови, ніг та колін. Зокрема, кілька біјців лупили кијками 75-и річного пана, що приїхав зі Станиславова (Івано-Франківська). Коли один з міліціянтів спробував якось зупинити біјців, що били чоловіка, то теж отримав кијком по голові. «Слава Богу мене, а не когось молодого», — сказав дідусь, що стікав кров’ю. Також під Святошинським судом постраждали журналісти — фотокореспондент «LB.ua» Макс Левін, якому розбили фотокамеру та кілька разів вдарили кијками по ногах, та Олекса Чернишів. Побили ј двох нарідних депутатів-свободівців — Едуарда Леонова, якого повалили на землю та нестямно били ногами та Юрка Бублика. А одного хлопця притисли до металевого паркану, якиј своїми зубцями глибоко увіјшов јому в ногу. Відтак «Беркут» відтіснив мітинґувальників, утворивши «коридор» для автозаку.
    Згодом ці кілька автобусів з «Беркутом» підїхали під Святошинськиј РУ ГУМВС у столиці за адресою: проспект Перемоги 109. Буквально відразу прибули активісти Автомајдану і в них… зламалися автівки, заблокувавши автобуси спецпризначенців. Близько 12-ї ночі тут стояло понад сотню автомобілів. Також люди приїжджали громадським транспортом та на таксівках. Кияни блокували автобуси спецпідрозділу «Беркут», якиј кількома годинами раніше, застосовуючи грубу фізичну силу і використовуючи кијки, відтіснив людеј і депутатів від будівлі Києво-Святошинського рајсуду. Кияни оточували автобуси, вимагали добитися від «Беркуту» правди про їхні подальші дії, вимагали показати документи ј зняти маски. Швидко на місце події підіјшла ј група молодиків у масках, в касках, з палицями, цеглою в руках. В одного була навіть саперна лопатка. Час від часу ці хлопці намагалися бити вікна в автобусах та щось кидати в сторону біјців. Можливо, саме вони і прокололи колеса в автобусах. На зауваження інших учасників акції не робити цього відповідали досить грубо. Біјці стали бити людеј. Туди приїхало ще кілька автобусів з «Беркутом». Сутички почалися в кількох місцях, «Беркут», що підїхав, намагався прорватися до, заблокованих людьми, біјців і орудував кијками.
    До Юрка Луценка підіјшов начальник роти «Беркуту» мајор Добровольськиј. З’ясувалося, що јого з дружиною Іриною Луценчихою він добре зна. Показав посвідчення і сказав, що вони справді заблоковані, а колеса автобусів спущені протестувальниками, і запропонував јому пројти всередину одного з них. Вони зајшли, привіталися з біјцями. Ю. Луценко запитав: «Знаєте мене?» — «Знаємо». «Претензіј нема?» — «Нема». «Додому хочете?» — «Хочемо». Тоді він їм: «Є простиј вихід. Ось нарідниј депутат України і, відповідно до законів «Про міліцію» та «Про статус нарідного депутата», вона має право побачити ваші посвідчення. Покажіть їх їј, вона перепише прізвища, і я ґарантую вам вільниј проїзд». Вони у відповідь: «Ні, ми не покажемо. Вимоги законів знаємо, але не покажемо, оскільки це наша безпека». «Вони називали себе «кинутою 9-ю ротою». Вони говорили: «Нас знищать, нас здали, ми можемо тільки самі себе захистити, тому ми і в масках». Ще говорили, що «ми заручники між двох сил» і «нас кинули як гарматне м’ясо». Зрештою вони відмовилися показувати посвідчення, пояснюючи це в тому числі і побоюванням за свої родини. Вони говорили: «Нас порвуть».
    На початку 1-ї години ночі під час блокування людьми автобусів з «Беркутом» хтось почав штовхати один з них. У цеј момент раптом вискочили з автобусу біјці ј кілька хвилин били кијками тих, хто стояв поруч. Ю. Луценко як міністр внутрішніх справ став між людьми і беркутцями, щоб припинити кровопролиття. Хтось використав сльозогінниј газ. У беркутців полетіли якісь предмети. Хлопець у масці, що стояв недалеко від епіцентру подіј, кинув пляшку. Перед ним стояв ще один хлопець у камуфляжі ј з прикритим маскою обличчям, в руках тримав цеглину. Попри закриті масками обличчя, просили їх не фотографувати, а на питання, що це в них в руках і для чого, відповідали не надто ввічливо. В цеј час якијсь іншиј хлопець в масці встиг відібрати в одного з біјців щит. Дехто, кого ми називаємо час від часу «провокаторами», насправді такими себе не вважають. В своїх очах вони «герої», «вояки», «справжні» на відміну від «несправжніх» борців, українців тощо. У них своє право на правду. Поведінка цих людеј вкрај небезпечна. Вони завжди говорять, «якби не ми, хто б вас захистив», але їх захист ніколи не захища. Завжди навпаки. Десяток або декілька десятків хлопців у пов’язках наскакують, провокуючи беркутню на біјку, а потім розчиняються серед людеј, яких вони реально «підставляють». Серед натовпу, в якому вони зникають, реально неозброєні, неекіповані прості люди, жінки, старі, молодь, журналісти. Під рајвідділ прибули медики-волонтери. З’явились перші постраждалі: одному чоловікові розбили голову, ще один хлопець лежав без свідомості, у нього начебто тріщина хребта — отримав кијком по спині, а коли впав, то біјці ще ј пројшлися по ньому. В результаті зіткнення був нещадно побитиј п’ястуками та кијками (8 ударів) по голові до втрати свідомості Юрко Луценко, якого забрала «швидка» в реанімацію. Згодом дисциплінованою ходою сюди приїхали хлопці з самооборони Мајдану. Як і в «Межигірї» під час автопробігу до хатинки В. Януковича, хлопці стали щільною стіною між біјцями спецпідрозділу ј мітинґувальниками. Таким чином вони не допускали провокаціј та просто необдуманих діј деяких людеј, яким адреналін додавав куражу. Навпроти автобусів стояло најбільше людеј. У випадку, якби біјцям була дана команда всіх лупити — місце це вкрај незручне і небезпечне для мітинґувальників. За спинами — підземниј перехід, в якиј можна впасти за сильної тисняви, далі — паркан. Проходи — вузькі. Але на щастя, обіјшлося лише однією сутичкою. Приїхала Руслана, яка весь час заспокоювала людеј у масках, а також тих, хто був готовиј до занадто рішучих діј, намагалася теж не допустити провокаціј. Вона побачила біля автобусів — навколо купа незахищених людеј, а люди у масках б’ють беркутців по ногах, намагаються вдарити через голови людеј, лишаючись в недосяжності ј фактично прикриваючись людьми, ще ј провокують до біјки тих, хто тримається з останніх сил, щоб не лінчувати недолюдків в погонах.
    Активісти Автомајдану вимагали від взятих в облогу беркутців негајно зняти маски. Після цього акту агресії і побиття біјцями кількох мітинґувальників, до Святошинського РУ ГУМВС буквально протягом 20-и хвилин зїхалася велика кількість людеј. Почали приїжджати нарідні депутати, зокрема, Андріј Іллєнко, Володимир Яворівськиј та інші. Нардепи домовилися з керівництвом «Беркуту», що люди утворять «коридор» і пропустять біјців за умови, що ті знімуть маски ј шоломи. Люди скандували «Покажи ксіву — і вали додому!», «Не будь сцикуном — зніми шолом!», «Будь мужиком — зніми шолом!». Біјці не відразу прислухалися до висунутих вимог, але згодом все ж залишили заблоковані автобуси біля Святошинського РУ ГУМВС і зајшли до міліціјної дільниці. Вони виходили групами. Перші кілька біјців пројшли в РУ в шоломах, дехто з них зняв маску, дехто підняв забрало, дехто проігнорував вимоги людеј. Після того, як друга група пројшла, люди обурилися і заблокували прохід наступніј групі беркутців, що била Ю. Луценка. Вони не розступилися, доки беркутці не зняли маски. Люди кричали «Ганьба!», намагалися самі стягнути з біјців шоломи. Деякі з беркутців, оточених людьми, мали розгублениј вигляд, і якщо не видавалися наляканими, то засмученими і втомленими. Дехто навпаки активно проривався у рајвідділ, не знімаючи шоломів. Всіх їх було змушено відкрити свої обличчя. Всіх біјців, що вчинили побиття під судом, зафіксували десятки фотокамер і відеокамер. Всіх, під охороною активістів, було спроваджено цілими ј неушкодженими через «коридор» ганьби, від автобусів до РВВС. Тепер мета активістів — ідентифікувати біјців, що били людеј під судом, і притягти їх до відповідальності. Коли всі біјці опинилися на території рајвідділу, люди ще не розходилися. Але згодом, десь по 3-ї ранку, автомајданці почали потрохи розїжджатися по домівках, підбираючи тих, хто приїхав громадським транспортом чи на таксівках. Дівчина написала помадою на автобусі біјців «Не пробачу!!!». Хлопці у масках вилізли на дах автобусу, інші щось виводили чорною фарбою на боках транспорту. Цікаво, що якраз тоді вночі виповнився місяць з останнього протистояння активістів і беркутців на Мајдані, що відбулося в ніч на 11 грудня. Звичајно, перемога дісталася великою ціною, позаяк було побито багато революціјонерів, але з таких невеликих, локальних перемог складається велика перемога Еврореволюції.
    На жаль, українцями в Україні помикають як волами: геј (вперед), соб (ліворуч), цабе (праворуч). Що скаже влада, то ј вони виконують, навіть якщо то злочинні накази від Віктора Хведоровича пана Януковича. Але це ж вам, не соб-цабе, круторогі (це я до беркутян)! Все те мені нагадує фільм комедію-вестерн А. Сурикової «Людина з бульвару Капуцинів». Я дивився јого, здається, в кінотеатрі коли служив у СА СС. За тих часів подивитися кіна — було справжнє свято. Так от, усі події у фільмі розгортаються на початку XX ст. в містечці Санта Кароліна (Santa Carolina) на Дикому Заході, де несподівано з’являється місіјонер од кіна містер Ферст (Першиј), що під враженням продемонстрованих комедіј в німому кінотеатрі (синема) перетворює мешканців з пиятиків, бандитів на ґречних, мирних людеј. Але відразу після јого раптового відїзду за весільними дарунками для нареченої, јого порожнє місце зајма містер Секонд (Другиј) з іншим комплектом кінострічок: бојовиками, жахами. В результаті містечко знов кардинально змінюється на банду пияцтва, розпусти.
    Я веду до того, що в Україні коли змінюється влада тоді ј змінюється (пристосовується) суспільство (пристосуванці). Так не можна, шановні громадяни. Це огидно! Треба бути европејцями. Думаю, багатьох дратує, що т. з. меншість у парламенті керує т. з. більшістю. Це аж ніяк не демократія. Реґіјонали підкупили частину депутатів, іншу частину під загрозами приєднали до своєї фракції. В результаті комуно-реґіјональна меншість виявилася провладною більшістю в ВР. Подібне було за часів президентства В. Ющенка, якиј припинив ту практику та розпустив парламент. Тепер, на жаль, за В. Януковича, те саме відновилося. Банда реґіјоналів за суттю не українська, а значить не европејська, через те В. Янукович ніколи не підпише асоціяцію з Евроунією. І не вимагајте даремно це від нього. Потрібно просто заблокувати јого в барлозі і повалити јого нелеґітимну владу. Погодьтеся, коли під час походу Автомајдану до козлячого «Межигір’я» стоятиме міліція з перетятим «Камазами» шляхом, потрібно таким же методом відреагувати, забарикадувавши зі свого боку шлях з «Межигір’я» — приватної резиденції президента В. Януковича. Вони блокують і ми блокуємо. Все просто! Якщо їм можна, то чом нам не можна? Не впускати ј не випускати! Не пікетувати, а блокувати надовго! Українці — европејці, але влада — не европејська, через те вона не реагує на европејські мирні протести в европејськіј державі. Годі вже співати гімни ј махати прапорцями, потрібно діяти. Відаю, це буде најдієвіша акція Мајдану, якого влада вдає, що не добача. В. Янукович не реагує на голос народу. Відтак добаче та відреагує! Якщо з боку В. Януковича силовики підуть на силовиј сценаріј, то Захід повинен обов’язково застосувати санкції проти тієї паскудної банди. Будьте певні, вони програють, від В. Януковича відхиляться јого прихильники, зміниться парламентська більшість, і невдовзі потому будуть призначені перевибори до всіх гілок влади. Зокрема, насамперед треба зняти з посади М. Азарова, якиј каліче нашу мову або взагалі розмовля росіянською. Ця росіянська мова — посміховисько на весь світ. Візьміть до уваги хоча би слова: «виновный, всё, моё, никак, огурец, опёнок, пиво, побегушки, стегать, хлебец, шалить» і т. і. Не кращиј за прем’єра Д. Табачник — міністр освіти і науки, що фальсифікує історію України. А поглянте на В. Захарченка — міністра внутрішніх справ України, що наказує бити мирних демонстрантів у столиці. Загалом, Україна не ма жодного нормального міністра. Весь кабмін відправити в відставку! Ба звісно, вже новиј президент формуватиме новиј ур’яд, а В. Януковичові скажемо: «Вітю, чао!».

    Долучајтеся до Мајдану, краяни! Розумієте, в нашому місті робиться беззаконня. Посадник (мер) нашого міста реґіјонал Віталь Војцехівськиј оголошує, що встановлені великі штрафи 15-20 тис. гривень для тих громадян, хто був і повертаються від Мајдану. Цеј, дарујте на слові, злочинець пријняв політично вмотивоване рішення ј відмовив кандидату від опозиції Леоніду Даценку друкувати політичну рекламу в газеті «Златокрај», бо мовляв не можна друкувати будь-яку критику на адресу Президента В. Януковича, воєводи (голови облдержадміністрації) С. Тулуба та провладного кандидата по цьому округу (реґіјонала) В. Коржа. Проти все те Л. Даценко переміг з величезним відривом на повторних виборах нардепів України в нашому одномандатному виборчому окрузі №197 15 грудня 2013 року. Одначе, і по ціј перемозі в нас не знають, що на моє революціјне вітання «Слава Україні!» потрібно відповідати «Героям Слава!». Я таким чином намагаюся розворушити революціјних дух в містянах, через те зараз вітаюся лише так. Натомість знајомі і незнајомці не відають як відповідати і мовчать або відповідають «Слава Україні!» або питають мене, як вони мають відповідати. І таке невігластво відбувається за 155 км від Мајдану. Що ж в такому разі говорити про далекиј Крим, Донбас, либонь, туди революція діјде аж наступного року. Людеј треба розколошкати зараз, донести правду про Евромајдан, і вони готові вијти зі своїх хат, що були скраю. Очевидно, тоді бандитськіј владі не минеться: брехня, ліцемірство, цинізм, стусани, крев. Хіба мудре українське прислів’я даремно говоре: «В купі і беззубиј собака гавка»? Не здаватися! Позаду неволя, попереду воля — це дієві заходи заохочення для Евромајдану. Наші спільні дії — кожен в своєму місті, містечку, селищі, селі, хуторі — призведуть до перемоги Евромајдану. Будь ласка, не зневірюјтеся у перемозі, і сподівання справдяться. Десятки мільјонів українців загинуло за здобуття незалежності держави, а В. Янукович може враз перекреслити цеј здобуток, якщо надалі керуватиме Вкраїною. Не слід слухати тих, хто каже, мовляв революція не ма лідера, Мајдан завершується. То не є правда! Лідер є, їх аж 3: А. Яценюк, В. Кличко, О. Тягнибок; і великиј Мајдан стоїть! Ба навіть якщо там залишатиметься 1000 чоловік, це буде гострим шпичаком в боці зрадницької влади. А якщо спробують розігнати, відразу на Мајдан вијдуть сотні тисяч революціјонерів. Заздалегіть маємо скласти план діј, і скористатися нагодою та вразити ворога під саму зав’язку, по болючих місцях, щоб мало не здалося! Зрозуміјте, Евромајдан переможе, але він поступово виснажується точковими ударами влади по революціјонерах, в тој час коли влада все більше нахабніє. Чим далі чекати, тим більшими втратами обіјдеться перемога. Від опозиції вимагаю рішучих діј, поки є свіжі сили ј нараз, бо люди не зможуть стояти довіку вічність. Мајдан в любому разі надалі протистоятиме владі та триматиметься до перемоги, яка обов’язково станеться. Мајдан виконав свою первинну місію, він зробив з народу зрілу українську націю, спопуляризував її в усьому світі. Проте тепер настав час цієї нації довести своє право на нормальне існування. Пригадајмо актуальні в сьогодення слова з приспіва Українського Славня першої публікації у львівському часописі «Мета» за №4, 1863 року:
Душу, тіло ми положимъ
За свою свободу
И покажемъ, що ми браття
Козацького роду.
Гей-гей, браття миле,
Нумо братися за діло!
Гей-гей пора встати,
Пора волю добувати!
    І насамкінець хчу сказати: вчорашні ј сьогоднішні революціјні події 19-20 січня 2014 року в Україні, зокрема на вул. Грушевського в Києві, довели, що українці козацького роду на відміну від нерішучих діј лідерів опозиції. Вони можуть сміло протидіяти кримінально-олігархічному клану ПР, що узурпував усю владу. Відбулося так, що близько 10 тис. революціјонерів з 8-о Нарідного Віча «Ні — державному перевороту!» попрямували до Верховної Ради, аби пікетувати там проти нових законів Колесніченка-Оліјника про «узаконення диктатури». Злочинні дії ПР спровокували заворушення в Києві. Почалося з того, що людям перетнули шлях загони «Беркуту» з автобусами і вантажівками. Українці заслуговують на повагу бо ведуть боротьбу за свободу і не погоджуються зі скочуванням України до рівня Білоруси. Молодці! Так тримати! Ви герої України! Вами пишається вся Україна і захоплюється весь світ! А беркутці за використовування водометів за мінусової температури повітря, світло-шумових гранат з паралітичним сльозогінним газом, за шріт, за гумові та пластикові кулі невдовзі будуть відповідати перед українським народом.
    Любіть Україну! Тримајте порох сухим! Бережіть себе! Успіхів! На все добре вам!

    Що робити з «Беркутом» по перемозі Еврореволюції, на думку панства?

Після вчорашніх подій, які сталися у ВРУ стає ясно, що в Україні не відбулася революція, а відбулося повстання, яке швидко придушили, і тепер влада готова, до наступних подібних реакцій з нашої сторони.

Наше повстання(уже можна його так називати) не було ефективним, в тому плані, що ми не мали планів діяльності, рухалися в більшості випадків на осліп, і мали як це не дивно пасивних лідерів, які відверто не могли правильно зробити акценти на тій чи іншій діяльності.

В більшості випадків опозиція тільки констатувала факти, але не намагалися їм протистояти, в принципі вчора це теж відбулося.

Прийняті закони вказують на те, що події, 1-го грудня вже законні, а тому люди самі винні що вийшли на майдан(трактуючи закони влади).

Стало ясно, що влада свого не відпустить мирним шляхом, але заклики Луценка про штурм влади вважаю поспішними, і на даному етапі не допустимими. Якщо ми підемо на штурм, то влада з сьогоднішнього дня може приміняти зброю, а це значить, що необдумані вихідки можуть закінчитися криваво.

А від так, ні про який штурм не може йти мова, максимум це чергове віче, на якому має бути обговорений подальший план дій, і створення плану дій на найближчі півроку-рік, оскільки раніше змін не відбудеться. Вибори це тільки шанс, яким опозиція може і не скористатися, як це було з відставкою уряду, і іншими голосуваннями в ВРУ.

Але і це ще не все, сьогодні стало відомо що вбито регіонального керівника Уманської ПР. Як на мене, то скоро такі випадки не будуть поодинокі, якщо зробили це раз, зможуть і повторити, а тому регіонали мали б вести себе обачніше, оскільки, якщо проти людей приміняти зброю, то люди і самі можуть її примінити, а це вже громадянська війна, найгірше з усіх сценаріїв що могли бути.

Думаю, зараз необхідно шукати собі прибічників… у ПР, якщо Богословська вийшла то і інші члени ПР це зможуть. Такі міграції середині ПР, це буде локальна перемога, яка вплине на результат усієї компанії, яка вже триває дуже давно, але поки, стався тільки обмін Доній на Богословську.

Опозиція має за наступні дні зробити, щось екстраординарне, тільки для того, щоб змусити регіоналів засумніватися у своїх діях. Я не знаю, що саме, але потрібно щось робити, якщо страйк, то це має бути одночасно, і бажано щоб розпочалося з Києва і встали всі бюджетні підприємства. Тоді держава перестане виконувати свої функції, а це вже щось.

Але дивлячись на нашу трійцю, мене турбують великі сумніви, що щось станеться, скільки шансів втратити за останні 2 місяці вони за останні декілька років не мали, а тому перспективи так і залишаються у тумані.

          Веселих свят!, 30.12.2013

    Христос народився!
    Вітаю вельможне панство з најбільшими святами в України! Для всіх вас, у кого Мајдан в душі, гукаю: «Схід і Захід — разом!». І бажаю вам щастя, миру ј добра! Хочу аби цеј Новиј рік здіјснив всі ваші сподівання! Це незвичајні і најкращі Різдво та Новиј рік за всю історію непідлеглої України, за словами мајданців і гостеј Мајдану. Навіть проти те, що були сплановані акції влади на вимкнення системи опалення в Будинку профспілок 2 січня 2013 року, запобігання підвозу продуктів, дров, пального та інших необхідних речеј, перешкоджання вивезення сміття, відключення комунальниками вуличного освітлення Мајдану 6-7 січня 2013 року. Штаб націјнального спротиву розцінює такі плани влади як провокації та злочини, які підпадають під кримінальну відповідальність та створюють небезпеку для життя і здоров’я громадян, що у мирниј спосіб відстоюють на Мајдані свої права. Штаб вимага припинити такі дії.
    Мајдан підготував на 6-7 січня гарну святкову програму і запросив киян та гостеј столиці зустріти Різдво разом. Крім евроялинки та ялинки поставили Величезниј Дідух біля громадського сектору Евромајдану. Звичајно, проходили виступи фолклорних ансамблів, стояли вертепи на кожному розі, зокрема головниј з яких «Вертеп-2014, або ж Рiздво Народу, що прокинувся ј повстав». У ньому були задіяні дiјовi особи: Звiздар, чотири пастушки, козак, три Ангели, цар Iрод, вояки Ірода, Смерть. Ще 6 грудня прибічники екс-прем’єрки Вкраїни, лідерки партії Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» Юлії Тимошенко та активісти харківської «Батьківщини» зібралися біля ЦКЛ №5, Харків, де тимчасово перебувала ув’язнена Качанівської виправної колонії №54 у Харкові, яка проходе там курс лікування, щоб привітати її з Різдвом. Аматорськиј колектив виконував колядки та українські нарідні пісні. Люди підспівували ј танцювали, а в перервах між музичними номерами скандували «Юлю, з Різдвом!», «Юлю, ми з тобою!» і «Юлі — волю!». У відповідь екс-прем’єрка сигнале світлом.
    Протягом понеділка, 6 січня, зі сцени Мајдану виступили вертепи та церковні хори. На Святиј вечір гостеј Мајдану пригощали кутею, пампушками, узваром. Було приготовано традиціјне святкове меню з 12-и страв. Святкова програма розпочалася о 10-ј ранку з богослужіння. О 19:00 з привітаннями на сцену вијшли лідери опозиції. О 22:00 розпочалося Різдвяне богослужіння, а о 23:00 — пастирське слово від представників конфесіј.
    На Різдво, 7 січня, починаючи з 8-ї години ранку і до самої ночі на сцені Мајдану проходили богослужіння, а також виступали вертепи. О 13:00 Церкви Києва та інших міст провели святковиј передзвін, що був підтриманиј на Мајдані (організатори запрошували приходити на свято з маленькими дзвіночками). Після цього на сцені відбулося Різдвяне Богослужіння, були зачитані Різдвяні вітання до пастви від предстоятелів Церков. О 14:30 з привітанням з Різдвом Христовим виступили лідери опозиції. О 15:00 на Мајдані відбувався парад Різдвяних зірок, а о 16:00 — флешмоб, під час якого колективи вертепів запросили волонтерів разом привітати киян з Різдвом, а ввечері розпочався святковиј концерт.
    Відомі в усьому світі люди зробили Різдвяно-новорічні привітання з чудовими побажаннями для українців.
    Деякі вітання з Новим роком всім українцям у хронологічному порядку:

    Працівники сольства США на чолі зі слом Джеффрі Пајєттом привітали українців з Новим роком відеороликом «Веселі новорічні вітання від Посольства США в Україні» з віршами. На відео, представники диппредставництва читають віршовані вітання українською мовою та одягнуті в вишиванки на тлі ялинки. Джеффрі Пајєтт — сол США в Україні (відеозвернення), 30 грудня 2013 року: «Хај Новиј рік у вишиванці розбудить вас щасливими вранці. Принесе у вашу хату сміху та гостеј багато». Так само привітали інші співробітники сольства: Ґреґ — політичниј відділ, Так — відділ культури, Ендрю — відділ культури, Таммі — консульськиј відділ, Крис — економічниј відділ, Джејсон — відділ з питань оборони, Ярина — відділ преси, Елізабет — економічниј відділ, Бред — політичниј відділ. Окрім побажань щасливого Нового року, у віршах є і згадки про нинішні події в Україні. До речі, це чергове вітання від сольства Сполучених Штатів. Попереднє було «Музичне вітання до Дня Незалежності — Червона Рута» SaveFrom.net, 23 серпня 2013 року. Тоді співробітники сольства США в Україні привітали українськиј нарід з Днем незалежності, виконавши відому пісню Володимира Івасюка «Червона рута». У відеозверненні, розміщеному в Ют’юб (YouTube), перед початком пісні сол США в Україні Джеффрі Пајєтт у вишиванці звернувся до українців з привітанням українською мовою: «З нагоди 22-ї річниці незалежності України ми хочемо побажати вам чудового свята з музичним привітанням — від американського народу українському народові. З Днем незалежності, Україно!». Після привітання сла пішов відеоролик з піснею. Близько 15-и співробітників з різних відділів дипломатичної установи в українських вишиванках в музичному супроводі групи сольства США Дак енд Кавер (Duck and Cover) проникливо заспівали «Червону руту». Наприкінці виступу вони привітали українськиј нарід: «З Днем незалежності, Україно!». Відеоролик містить письмове пояснення: «Співробітники посольства вирішили заспівати одну зі своїх најулюбленіших українських пісень «Червона рута», щоб висловити свою повагу до української культури і відзначити це свято». «Червона рута» — пісня, виконана ансамблем «Смерічка», а пізніше Софією Ротару, на слова ј музику Володимира Івасюка, стала однією з најбільш знаменитих українських пісень у світі. В. Івасюк написав її в кінці 1960-х років.
    Знаменитиј німецькиј рок-гурт «Скорпіјонс» (Scorpions) висловив свою підтримку активістам Мајдану ј привітав українців з Новим роком. Клаус Мајне — вокаліст «Скорпіјонс» (відеозвернення), 31 грудня 2013 року: «Ми відвідували Україну. За останні 2 роки ми давали концерти в Качибеї (Одесі), Юзівці (Донецьку), Кодаку (Дніпропетровську) і, звичајно, в Києві. Сьогодні ми хочемо побажати всього најкращого вам, мирної демонстрації на Мајдані. І я сподіваюся, що українці у мирниј спосіб знајдуть шлях до єднання і до кращого мајбутнього вашої країни. Новиј рік за вікном. Бажаємо вам щасливого Нового року і всього најкращого у 2014-му. Ми любимо вас».
    Привітав українців з Новим роком і висловив своє захоплення Евромајданом Квінсі Джонс — американськиј композитор і продюсер, володар 27-и преміј Ґреммі (відеозвернення), 31 грудня 2013 року: «Цього вечора увесь світ збирається, щоб зустріти Новиј рік. Я хотів би скористатися моментом, щоб висловити своє захоплення та передати најкращі побажаннями всім, хто мирно зібрався на площі у Києві і по всіј Україні, щоб встати на захист демократії та свобід, які вона приносе. Нема більш благородної справи, ніж боротьба за справедливість і рівність. І коли ви продовжуватимете докладати зусиль у ціј боротьбі, знајте, що ви не самі і світ спостеріга за вами. Як сказав великиј американськиј борець за права людини Мартин Лютер Кінґ-молодшиј: «Наші життя починають закінчуватися в тој день, коли ми починаємо мовчати про те, що ма значення». Мирні акції українців будуть служити основою, з якої виросте демократична Україна. Я посилаю вам свої најщиріші благословення на успіх та безпеку в цеј Новиј рік, і знајте, що всі ви в моїх думках і молитвах».
    На своїј сторінці в «Фејсбук» (Facebook) Міхеїл Саакашвілі — 3-ј Президент Грузії зробив головною фотографією листівку з привітанням 3-а мовами, 31 грудня 2013 року. Крім грузинської та англіјської екс-президент віта весь світ українською мовою. (Інтерв’ю в етері телеканалу «112 Україна»), Новиј Јорк, 1 січня 2014 року: «Хочу побажати українцям гарного настрою, успіхів, перемоги. І тримајтеся! Ми всі сумуємо за Україною. Ви мешкаєте в приголомшливіј країні, з дуже розумним і працьовитим, дуже чесним і порядним народом. Ви будете европејською державою. Ви будете дуже успішними. Ми будемо за вас вболівати, тому що ваш успіх — це наш успіх, усіх колишніх радянських народів».
    Славімо Јого!

    Де панство святкувало Різдвяно-новорічні свята?

          ЕУ — Европејська Україна, 29.08.2013

          Площа Ринок, Львів, 28.11.2013

          Михајлівська площа, Київ, 01.12.2013

          Мајдан Незалежності, Київ, 09.12.2013

          О. Тягнибок, В. Кличко, А. Яценюк, Мајдан Незалежності, Київ, 11.12.2013

    Здоровенькі були!
    Шановне панство! Уявіть собі, я заздрю собі, заздрю через те, що мо’ хизуватися можливістю писати тут про революцію сьогодення. Я пишаюся тим, що мешкаю в европејськіј країні — Україні, а не в СНД! Відчуваю таке натхнення, піднесення, та ентузіязм, що јој і хчеться творити чудеса! В усьому цьому «винен» Евромајдан: антиколоніяльна, антикримінальна революція гідності. Мајдан надиха до праці ј плека надію на премогу! До речі, коли не помиляюся, то є третя революція сучасної України (1-а — Революція на граніті 1990 року, 2-а — Помаранчева революція 2004 року, 3-я — Европејська революція 2013 року). Цеј запис бажаю присвятити великим людям, їхнім висловлюванням стосовно Мајдану. Цитуя їх в своєму блоґу, хчу показати велич думки, шалену українську ј іноземну підтримку европејськіј і евроатлантичніј інтеґрації України, їхнє нејмовірне захоплення Україною та українським европејським нородом. Крім того, бажаю дещо підсумувати перед Новим роком, а саме деякі здобутки революції стосовно популяризації України у світі. До речі сказати, обов’язково приїздіть на новорічниј Мајдан, позаяк очікується велике святкування без спиртного ј насичена новорічна програма за участю українських (перша двадцятка рок-гуртів) та іноземних музгуртів, і не ігнорујте такі речі, про які не можна забувати в вирі революціјних подіј. Святкування почнеться в новорічну ніч вже від 21:00 з виступу Марічки Бурмаки, а о 22:00 продовжиться цікавим «зірковим» вертепом, участь в якому цього року візьме понад 20 політиків, громадських діячів, журналістів і музикантів. За допомогою активістів і волонтерів буде організовано новорічні поздоровлення, новорічниј марафон, святкове частування з революціјної кухні (салат Олів’є, салат з крабовими паличками, м’ясні страви, величезниј торт розміром 2 на 2 метри, менші торти і тисячі пляшок безалкогольного шампанського), подарункові сюрпризи за участю Святого Миколи  з евроялинкою  тощо, а најголовніше: о 23:50 буде побито рекорд Індії (6 травня 2013 року Книга рекордів Ґіннесса зафіксувала, як 121653 індіјці заспівали разом гімн у місті Лакнау), тобто буде одночасне виконання Державного Славня України з ліхтариками, ј доведено, що українці можуть співати разом у великіј кількості. Заявка вже зареєстрована в Книзі рекордів Ґіннесса. Очевидно, ваша участь в ньому ввіјде в історію. А 1-о числа святкування Нового року перетвориться в урочистості з нагоди відзначення 105-ї річниці від Уродин українського героя Степана Бандери — голови проводу ОУН-Б. Таке свято відбувається раз в житті або взагалі не бува. Будь ласка, прошу вас, не пропустіть цього діјства, подолајте зневіру і здобудьте віру, зробіть свіј власниј крок до зірок — пријдіть на святкування і принагідно приєднајтеся до лав Всеукраїнського нарідного об’єднання «Мајдан», щоби наблизити ту мить, коли ј українська зірочка засяє на прапорі об’єднаної Европи! Заповнивши анкету ј відтак долучившися до лав ВО «Мајдан», панство отрима посвідчення і значок учасника «Мајдану».
    Багато дипломатів, політиків, іноземних видань зробили певним чином заяви стосовно Мајдану. Вважаю за доцільне повідомити, що було неможливо представити їх товариству повними висловлюваннями, позаяк є цитати надто великі, а збірка з них потугнула би на цілу книжку.
    Деякі цитати про Евромајдани в хронологічному порядку:
    Юлія Тимошенко — екс-прем’єрка Вкраїни, лідерка партії Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» (письмове звернення), Харків, 29 листопада 2013 року: «Сьогодні ви зробили Евромајдан креативним, життєрадісним, красивим, абсолютно мирним. Таке враження, що ви своєю особливою мовою просили Божого Благословення, і воно зіјшло над Україною та надихнуло весь світ на нашу підтримку. Ви схожі на прибульців з інших щасливих світів, які сьогодні змінюють Україну, вихоплюють її із Середньовіччя. Ваше проевропејське повстання вже назавжди увіјде в історію України так само, як студентськиј страјк на асфальті в 90-х роках, як героїзм студентів під Крутами, як Помаранчева революція, як набуття Україною незалежності. Але деякі речі я все ж хотіла вам сказати».
    Польська газета «Ґазета Виборча» (Gazeta Wyborcza) оприлюднила звернення польською, англіјською і українською до «братів українців» зі закликом (на сајті газети), 4 грудня 2013 року: «Браття українці! Сьогодні весь світ дивиться на Київ з надією ј тривогою, захоплюючись українським суспільством, яке говорить своїм справжнім голосом. Виданню «Ґазета Виборча», що є дитям польської мирної революції, особливо близькі цінності, за які нині сміливо борються зібрані на «Евромајдані»: це свобода, демократія, Европа. Польща впродовж багатьох років є вільною ј демократичною країною в складі Европејського Союзу. Україна теж має на це право! Ми закликаємо вас, браття українці, як і в часи «Солідарності»: ходімте з нами! Ходімте з нами до Евросоюзу! Витримајте на вашому Мајдані, не піддајтеся, аби вас не знищили ј не розділили, будьте хоробрими ј обачними! Нехај вам усміхається доля! Нехај Бог зішле вам силу! Хај живе вільна, демократична ј справедлива Україна — в Евросоюзі! Слава Україні!».
    Польська газета «Жечпосполіта» (Rzeczpospolita), 5 грудня 2013 року: «Млява, соціяльна, сварлива, що рятується від своїх цінностеј, ослаблена кризою Европа ма унікальниј шанс довести, що вона все ще ма мужність пријмати важкі рішення, що як і раніше є силою, з якою не можна не рахуватися… Тестом здатності Европи сьогодні є її ставлення до Вкраїни. Члени ЕУ мають рішуче підтримати проевропејські прагнення громадян цієї країни. Якщо Европа не здасть цього іспиту, збитки, які ми всі понесемо, неможливо буде виправити. ЕУ втратить, закриється для Сходу і на багато років втратить довіру. Ми маємо вимагати від керівників ЕУ зробити рішучі кроки. Першою ма бути пријнята деклярація про скасування віз для українців. Ми маємо дати їм можливість легко подорожувати країнами ЕУ».
    Одна з најпопулярніших у Польщі газет — таблоїд «Факт Ґазета» (Fakt Gazeta) на знак солідарності та підтримки українського Евромајдану випустила цілиј номер українською мовою, 5 грудня 2013 року. За словами журналістів «Факт Ґазета»: «Для тих, що вже чимало днів бореться за демократію та намагаюється прокласти собі дорогу до Европи. Аби вони знали, що не самі, і що Польща їх підтримує». Журналісти «Факт Ґазета» також ініціювали доставку видання до України та власноруч роздавали україномовниј номер на київському Евромајдані.
    Валерія Новодворська — журналістка, засновниця і голова партії «Демократичниј Союз» (інтерв’ю «Gordonua.com»), 6 грудня 2013 року: «Зараз в України сприятлива в геополітичному сенсі ситуація для европејської інтеграції, і ви не повинні її упускати. Наступного року будуть вибори до Европарламенту і там почнуть зајматися собою. Треба јти до Европи саме зараз. Путин почне лаятися останніми словами, як вуличниј хлопчисько, але нічого іншого він не зможе зробити навіть в економічному плані, тому що він зірве олімпіяду, на яку викинуті дуже великі гроші. Тим, хто вијшов на вулиці, не потрібно здаватися і слід продовжувати боротьбу, потрібно вимагати від президента рішення про відставку ур’яду, не розраховуючи на Верховну Раду. Якщо Янукович відмовиться розпустити ур’яд, пропоную приступати до ефективних методів. Не можна јти з Мајдану. Потрібно зупинити метра, транспорт. Влаштувати загальниј політичниј страјк, кампанію громадянської непокори. Зупинити все, що не пов’язано з виживанням, службовці не јдуть до праці, студенти та викладачі кидають заняття. Працюють тільки лікарі ј продуктові крамниці. Природно, опозиція повинна піти з Ради, поки потрібне рішення не буде пријнято. Від Януковича потрібно вимагати негајного підписання угоди про асоціяцію з Европою. Хај він сам їздить всією Европою і домовляється. І Юлію нехај відпуска. Це ціна, яку Янукович ма заплатити за те, що доживе на своїй посаді до президентських виборів. Інакше јому раніше доведеться піти. Шлях до Европи легким не буде, але ж люди не за шматок ковбаси стоять, а за людську гідність. Дорога до процвітання хоча би на рівні Польщі зајме 5-10 років. А Путин дасть жалюгідну рибку, яку вистачить на один обід. Те, що Росія зможе запропонувати, через 10 років відгукнеться безвихідною ситуацією. А 10 років не розгинатися — для країни повна труна. Силове втручання Росії виключено. У такіј ситуації і «Беркут» буде проти ОМОНу. Европа цього не потерпить: це не 68-ј рік. Та ј газ партнерам Росія повинна прокачувати».
    Гејден Панеттьєр — американська акторка, співачка та модель, Київ, 7 грудня 2013 року: «Добриј вечір, друзі! Усе, що є в Україні — прекрасно! Це прекрасні краєвиди, культура, Церкви. Але најголовніше — прекрасна українська душа! Те, що тут відбувається — це шанс змінити все на краще. Ви маєте право на демократію. І хочу, щоб ви знали, світ почує вас. Я підтримую вас. Продовжујте боротися! Молодці!»
    Міхеїл Саакашвілі — 3-ј Президент Грузії, Київ, 7 грудня 2013 року: «Власне я почуваюся українцем, і я є українець, і я є грузин. Я українець, і я грузін, і отже я европеєць. Я завжди знав, що одного дня Україна буде прикладом успіху. Немає в мене сумнівів в тому, що ваша перемога змінить усіх нас і Росію. Вона змусить Росію відмовитися від імперіялізму та нарешті перетвориться на великонаціјональну державу, яка ма кордони, а не узбіччя, партнерів, а не рабів».
    Архієпископ-емерит Блаженнішиј патріярх Любомир кардинал Гузар — колишніј голова і святиј отець Української Греко-Католицької Церкви, Київ, 8 грудня 2013 року: «Ясно нам тут усім зібраним, що Україна потребує великих змін. Може, дехто питає себе, звідки пријдуть ті зміни? Може, хтось нам їх подарує чи виборе? Ні. Оці великі зміни, яких бажаємо, бо вони направду потрібні нашіј державі, народу, мусимо вибороти самі. Я пригадую одну приказку, яку вперше почув у Північніј Америці, пізніше — у різних державах, серед інших народів, а останнім часом і в Україні. Ця приказка простенька, але має глибокиј зміст: працюј так, якби все залежало від тебе, а молися до Господа, якби все залежало від Нього. Працювати для молодого покоління означає, насамперед, пізнати, що таке нормальна держава. А для старших поколінь — провести глибокиј аналіз ситуації, осмислити, що треба робити. Коли працюватимемо, то осягнемо те, що потрібно. Друга частина приказки — молися так, наче все залежить від Бога. Наша молитва — це не прохання до Бога, аби він щось змінював. Наша молитва до Бога — аби Він здіјснював те, що споконвіку належить нам. Молитва — це прохання до Бога здіјснити те, що він постановив, коли ми починали бути самостіјним народом. Молитися до Бога — для нас надзвичајно важливо. Без молитви нічого не осягнемо. Тому, шановна громадо, хочу благати вас… не тільки від себе, а ј від Ініціативної групи «Першого грудня»: працюјмо так, якби все залежало від нас, молімося так, як усе залежить від Господа».
    Арсеніј Яценюк — очільник фракції Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» у Верховніј Раді України, Київ, 8 грудня 2013 року: «Я думаю, що Ленін впав від заздрощів. Знаєте чому? Він зробив одну революцію, а Янукович дві».
    Джордж Клуні — голлівудськиј актор, режисер, продюсер та сценарист (відеозвернення по «Скајп» (Skype)), 9 грудня 2013 року: «Це моє послання до вас, хоробрих жителів України, які борються за мајбутнє, а не минуле! Американці схожі з вами в пошуку демократії. Через спроби і помилки ми засвоїли, що справжня демократія не існує без вільних, прозорих і чесних виборів. Не може бути демократії, коли арештовують і перешкоджають мирним демонстрантам. Точно не може бути справжньої демократії, коли беруть політув’язнених, таких, як Тимошенко, тому що просто не згодні з їх способами керування. Також, хочу сказати, що коли всі ви на Мајдані у Києві ј по всіј Україні дивитесь на Захід, знајте, що ј ми дивимось на вас з величезним захопленням. Ми бажаємо вам миру ј безпеки! Ми бажаємо вам ур’яду, якого хочете ви. І ми бажаємо вам сили продовжувати це. Щасти вам!».
    Жозе Мануель Баррозу — президент Европејської Комісії, Брюссель, 9 грудня 2013 року: «Лише подивіться на Україну. Ці молоді люди на вулицях України за мінусових температур пишуть нову історію Европи».
    Штефан Фюле — еврокомісар з питань розширення та Европејської політики сусідства, Брюссель, 10 грудня 2013 року: «Вільнюськиј саміт, як видається, продовжується на вулицях і на Мајданах Києва та інших українських міст. Масивна підтримка европејської інтеграції, яку показали українські громадяни за останні кілька тижнів, дає підстави вважати, що більша частина населення зробила свіј вибір щодо того, куди повинна јти Вкраїна, і що українці налаштовані мирно захищати свіј вибір. Їх вибір почули. Я вірю, що Вкраїна та ЕУ тісно пов’язані — безпрецедентно за своєю глибиною, широтою, силою і не тільки буквою, а ј духом цієї Угоди, яка може коштувати в мільјон разів дорожче, ніж простиј розчерк пера. Я захоплююся любов’ю українського народу до свободи і зрілостю її європејського духу. Вони шукають не компенсації від Европејської Унії, а шансу жити за европејськими цінностями».
    Мартин Ґор — гітарист легендарного гурту «Депеш Мод» (Depeche Mode) (ексклюзивне інтерв’ю «ТСН. Особливе»), Амстердам, 10 грудня 2013 року: «Хоча я і не стежу за новинами, проте про події в Україні знаю зі шпальт передових видань світу. Те, що ви вијшли на вулиці щоб приєднатися до Европејської Унії означа, що ви заслуговуєте бути јого частиною більше, ніж хто-небудь іншиј. Що зараз у вас відбувається?».
    Лія Ахеджакова — радянська ј росіянська акторка театру ј кіна (телефонне інтерв’ю ТСН), 11 грудня 2013 року: «Ми не відходимо від телеекранів. Я всією душею вболіваю за Мајдан. Ми так заздримо, так вдячні вам. Ну як же дорого дістається демократія. Як же дорого дістається боротьба з брехливою владою. Росії є чому повчитися в України. І на відміну від українців, росіяни при схожіј ситуації навряд чи вијшли б на Червону площу (слізно). Ну що нам робити з цією спадщиною радянської влади, я не знаю. Але я дуже пишаюся українцями. У нас в Росії це неможливо. У нас рівень цієї людської хоробрості нижче. Наш нарід можна ображати нескінченно. Громадянська свідомість нижче. Нехај вчиться Росія в України, як люди до останнього стоять».
    Вільнюськиј хор «Бельканто» (Bel Canto Choir) підтримав українців, що мітинґують на Евромајдані, ј зробив кліп на тлі українського ј европејського прапорів з титрами, виконавши українську щедрівку «Щедрик», Вільнюс, 12 грудня 2013 року: «Ми Вас підтримуємо, Українці! Ми з вами в Вашіј боротьбі за свої мрії ј ліпше мајбутнє! Любі Українці! Ми поділяємо Ваші мрії ј душею кожен з нас поруч Вас! Боріться за свої мрії! Ми завше будемо з Вами!».
    Адам Шифф — американськиј демократичниј конґресмен США, Вашинґтон, 13 грудня 2013 року: «Я сподіваюся, що Вкраїна зможе стати асоціјованим членом Европејської Унії, і це, очевидно, надія мільјонів українців. Це була дуже різка зміна курсу. Україна, яка попередньо домовилася про інтеґрацію з Европејською Унією, зокрема в економічніј сфері, в останню хвилину зробила раптовиј поворот під надзвичајним тиском з боку Росії. Очевидно, українці демонструють це своїми діями, јдучи на площі, вимагаючи зміни, вимагаючи від ур’яду подати у відставку, вимагаючи звільнення деяких політв’язнів. Я сподіваюся, що вони будуть успішними, і я сподіваюся, що це в інтересах народу Вкраїни, що інтеґруються з Европою. Економічно, це не легке завдання, але я розумію надзвичајні важелі, які Росія ма над економіками сусідніх країн, і це діјсно може змінити курс, і здається, так і сталося як у випадку України, так і раніше — Вірменії».
    Джон МакКејн республіканськиј сенатор США, Київ, 14 грудня 2013 року: «Ми віримо, що мајбутнє Вкраїни на Заході, а не на Сході. Питання про мораторіј на насильство, яке обговорили на круглому столі, є дуже важливим. Але не менш важливою для нас є потреба впевнитися, що Вкраїна буде з Европою».
    Кристофер Мерфі — демократичниј сенатор США, Київ, 15 грудня 2013 року: «Мајбутнє України знаходиться в об’єднанні з Европою, і США підтримують цеј ваш вибір. Як најбільш молодиј зі 100 сенаторів США, я маю особливе послання до молодих людеј, які зібралися тут: шлях до змін лежить через мирниј протест. І в Америці ми вітаємо те, що, незважаючи на насильство, яке сталося на Мајдані, ви стоїте за мирниј протест. Продовжујте боротьбу!».
    Джон МакКејн республіканськиј сенатор США, Київ, 15 грудня 2013 року: «Я пишаюся народом України і јого прагненням установлення демократії в країні. Ваш мирниј протест, ваша мирна боротьба надихають вашу країну на зміни. Ми тут… щоб підтримати право України змінити свою долю, вільно, мирно і демократично. І ваша доля знаходиться в об’єднаніј Европі. Вкраїна зробе Европу краще, а Европа зробе Вкраїну краще! Для всіх українців повідомляю: Америка разом з вами!». (Інтерв’ю «Українськіј правді»), того ж дня: «Я бачив чимало цікавих речеј у своєму житті. Але мені здається, що з тим явищем, яке я бачу зараз, навряд чи щось може зрівнятися. Ентузіязм і дисципліна сотень тисяч людеј нејмовірна, це вражає! За останні 3 тижні не було жодного серјозного інциденту, окрім того часу, коли ур’ядові сили атакували демонстрантів. Я прилетів сюди спеціяльно. Я бував в Україні багато разів і досить добре проінформованиј про те, що тут відбувається. Я хотів спеціяльно бути тут в цеј час, щоб отримати власне враження. А, крім того, хотів показати підтримку нашого Конгресу демонстрантам, які борються за демократію і свободу».
    Ребекка Гармс — очільниця фракції Зелених у Европарламенті, Київ, 15 грудня 2013 року: «Якщо ви чуєте якусь інформацію про те, що нібито угоду про асоціяцію заморожено, то це неправильна інтерпретація, оскільки існує єдиниј статус цієї угоди з Україною: ведуться переговори, і він (статус) залишається незмінним з часу проведення Вільнюського саміту ј до сьогодні. Особливо зараз ЕУ ма гарантувати, що рішення з приводу того, підписувати чи ні угоду про асоціяцію ма пријматися українським народом. Я відчуває гордість від того, що перебуваю поряд з людьми, які мітинґують на Мајдані у Києві, оскільки відчуваю відданість людеј европејським цінностям. Люди, які стоять на Мајдані Незалежності сьогодні, можуть бути впевнені, що більшість европејських громадян їх підтримують. Жителі ЕУ знають, що якщо є вибір між москвою і Брюсселем, то краще обрати друге, тож вони добре розуміють причини протестів в Україні. Так само, якщо жителі ЕУ бачать, як спецпідрозділи нападають на мирних протестувальників, то вони, природньо, стають на захист мирних протестувальників. З усіх учасників «Східного партнерства» Україна — најважливіша країна для Европејської Унії. Як розвиватиметься ця програма, значною мірою залежить від України. Це не лише најбільша країна по сусідству з нами, це також (я кажу про це з власного досвіду) најбільш демократична країна: її громадяни абсолютно віддані демократії, виборам, можливості змінити владу. Політично ця країна значить для Европи дуже багато. В Україні проблема з демократією стосується політичної еліти. Громадяни Вкраїни навпаки демонструють, що Вкраїна може незабаром стати істинно демократичною».
    Елмар Брок — голова комітету Европарламенту з міжнародних справ, Київ, 15 грудня 2013 року: «Европа залиша відкритими двері для Вкраїни. Я дуже сподіваюся, що уряд України скористається цією можливістю. На сьогодні Европа вимага від української влади звільнення всіх політв’язнів — як екс-прем’єра Юлії Тимошенко, так і людеј, які були затримані на Мајдані».
    Мамука Мамулашвілі — президент федерації змішаних єдиноборств Грузії, Баку, 18 грудня 2013 року: «Команда Націјональної федерації змішаних єдиноборств Грузії своє 3-є місце на фінальному турнірі кубка світу присвячує всім українцям Евромајдану! Ми з вами, ми переможемо! Мої рідні українці, не здајтеся, сьогодні ви боретеся і за нашу свободу! Не дајте лукавому зламати вас, ви останніј рубіж оборони! Слава Україні! Грузія з вами!».
    Сергіј Лојко — журналіст «Лос-Анджелес Тајмс» (Los Angeles Times), москва, 19 грудня 2013 року: «Шановниј пане Президенте, дозвольте, будь ласка вам задати… ой, только что вернулся из Киева, воздух свободы не выветрился», — так почав звернення до В. Путина на прес-конференції, задаючи питання про можливість введення росіянського віјська в Україну.
    Віра Фарміга — пластунка ј голлівудська зірка (відеозвернення), 20 грудня 2013 року: «Як американка, що пишається своїм українським походженням, я хочу висловити свою солідарність з українським народом. Окремо я хочу висловити глибоке занепокоєння у зв’язку із останніми подіями в Україні та із застосуванням сили проти мирного протесту. Ці мужні громадяни — діти, онуки, студенти, духовенство — продовжують стояти, одну ніч за іншою, на лютому холоді, сповнені рішучості жити у вільніј країні, у справжніј демократії. Мої дорогі співвітчизники, хочу, щоб ви знали: я — поруч з вами. Я підтримую боротьбу українців за свободу самовизначення гідності. Ті з нас, хто є від вільного світу, не повинні стояти мовчки осторонь».
    Даля Грибаускајте — президент Литви, Брюссель, 20 грудня 2013 року: «Українська влада втратила довіру Евроунії, але Европа залишається відкритою для українців. Европа є відкритою для українців, але не обов’язково для нинішньої української влади. Нинішня українська влада втратила довіру Евроунії, коли відмовилася підписувати угоду про асоціяцію на саміті у Вільнюсі. Українці самі мають визначати своє мајбутнє».
    Герман ван Ромпеј — голова Европејської ради, Брюссель, 20 грудня 2013 року: «Я вірю у ваше европејське мајбутнє. Рух України до Европи можна сповільнити, але не припинити».
    Карл Більдт — міністр закордонних справ Швеції (інтерв’ю «Українськіј правді»), 27 грудня 2013 року: «Я покладаю свої сподівання на те, що 2014 буде більш вдалим роком для Вкраїни, роком, коли країна зможе повернути довіру і віднајти свіј шлях вперед. Можливості безмежні. Цілеспрямованість протестувальників на Мајдані є достатнім доказом готовності країни до руху, якщо знајдеться тој, хто готовиј очолити цеј рух. Люди, які здатні тиждень за тижнем протестувати за мінусової температури, готові перенести болісні, проте необхідні економічні реформи. Нарід, якиј зібрався на најбільшу проевропејську демонстрацію всіх часів, гідниј того, щоб одного дня јого країна повністю долучилася до европејського співробітництва. Україна — европејська країна, і вона належить до европејської родини народів».
    Так само підтримали українців іноземні дипломати, переважна більшість з яких побували на Мајдані: Александер Квашьнєвськиј — член місіїї Европарламенту в Украіні; Ян Томбіньськиј — голова представництва Европејської Унії в Україні; Яцек Саріуш-Вольськиј — депутат Европарламенту, віце-президент Европејської нарідної партії; Бред Шерман — демократичниј конґресмен США; Вікторія Н’юланд — заступниця державного секретаря США; Вільям Гејґ — британськиј міністр закордонних справ; Кетрин Ештон — баронеса, верховна представниця ЕУ з питань політики ј політики безпеки; Мартин Шульц — Президент Европејського парламенту; Марцин Војцєховськиј — польськиј журналіст газети «Ґазета Виборча» ј режисер-документаліст; Пет Кокс — член місіїї Европарламенту в Украіні; Пітер Стано — речник еврокомісара Штефана Фюле та головниј речник Евроунії з питань «Східного партнерства»; Стивен Пајфер — бувшиј сол США в Україні; та багато інших.
    На Мајдані Незалежності за Помаранчевої революціїї 2004 року лунали заклики на кшталт: «За поняттями — ні!», «Ні, — брехні!», «Потрібні зміни!», «Разом нас багато!», «Ющенко — так!». Проте наразі за Европејської революції на Мајдані Незалежності, що перетворився на центральниј Евромајдан лунають заклики (гасла): «Разом до перемоги!», «Україна — це Европа!».
    Деякі наліпки з Евромајданів:
«Беркуте», ми стоїмо за мајбутнє ваших дітеј. * Я дихаю вільно. * Янукович — підарешт! * В Европу без Ялинковича! * Вимога №1: відставка Януковича * Від Межигір’я хај лишиться тільки пір’я. * Влада — це ми! * Всі на Київ! * ЕУ Так. * Іграшки не красти! Ти ж не Янукович!!! * Київе, вставај! * Луганщина — вольниця країни. * Мајданемо Януковича! * Нас б’ють за наші гроші. * Путяро, іди геть. * Свободу не спинити! * Так! Мені більше всіх треба! * Територія вільна від беркутушок!
    Деякі плакати з Евромајданів:
Або в кајдани… або на Мајдани! * Азіров! Ті запутілся! * Я јду за тих, хто зараз удома. * Я обираю ЕУ. * Я стою, щоб вони пішли геть. * Я українець, я европеєць. * Я хочу з ЕУ. * Я ціную свою СВОБОДУ!!! А ти? Якщо так — ставај поруч! * Яника на нари. * Януковичу, ми не бидло! * Януковича до суду! * Бајдужість убива. * Берегове! Вставај! Европејськиј вибір захищај. * Боже, Вкраїну збережи! * Брюссель, не здавај Україну. * Ванкувер з вами. * Вітю, не ганьби Донбас! Просто јди на хрін! * Вітю, не зли Троєщину. * Влада купається в нашіј крові. * Врятуј своє европејське мајбутнє. * Встань, не мовчи, захисти своє мајбутнє. * Геть з України, кате Украни. * Джон Траволта проти Януковича. * Діяспора з вами. * Діду Морозе, подаруј мені на Новиј рік відставку ур’яду. З любов’ю Евромајдан. * Дістали! Досить! * Дніпро за Европу! * До Европи без Янука! * Досить мовчати, час вирішувати! * Досить мріяти, пора діяти! * Европа — наше мајбутнє! * Европа починається з тебе! Студенти обирають ЕУ! * Европејське покоління. * ЕУ або відставка! * За Вкраїну до кінця!!! * Запрошуємо тебе до Европи — будемо дружити сім’ями! (В. Путину) * Зека — на јолку. ПР — на нари. Ур’яд — у відставку. ВР — на перевибори. Україну — до ЕУ. * Зека — на нари, тоді підемо на пари. * Китај! Януковичу не довіряј! * Клюїв — замовник кривавої јолки. * Ласкаво просимо до Києва. Правда переможе. Любов врятує Вкраїну. (Жіночиј миротворчиј патруль) * Лучани обирають ЕУ! * Маєш яјця — виходь на Мајдан. * Мај мужність — користујся розумом! * Мајдане! Я з тобою! Я — Сміла. * МедведЧУХАЈ геть із Закарпаття! * Ми в Европу, а ви? * Ми обираємо европејські цінності і европејські правила гри. * Милості не просим, віддајте наші гроші. * Міліціє, будь з народом. * На цвинтарі ілюзіј вже нема місця для могил. * Молдавани европејці! Одесити азіяти! * Наблизь Україну до Европи! * Нам набридло бути в попі, дајте нам пожить в Европі. * Наш дім Европа. * Наше мајбутнє — це Европа. * Не бијся — нас вијде мільјони! Не біјся — нас вијде мільјони. * Не зли Мајдан! * Не јди. Залишајся на Мајдані!!! * Не клюј ЗМІ. * Не мовчи! Виходь! Скажи Ні владі бандитів! * Не пробачимо кривавого розгону Мајдану. * Одеса за ЕУ. * Один за всіх, всі за одного! * Партія реґіјонів добігає до кінця. * Рабів до раю не беруть. * Разом до перемоги! * Рятујмо неньку Вкраїну! * Революція — це Мајдан. Мајдан — це ти!! * Реґіјонали продали Вкраїну Путину! * Ригіјони геть! Януковича геть! * Різдво без Януковича. * Свято наближається! * Свобода за евроінтеграцію. * Сильніші разом. Україна — це Европа. * Слава всім тим, хто прокинувся, хто пријшов. Слава Україні. * Слава нації. * Студент за студента. * Студенти за Европу! * Сьогодні у в’язниці опозиція — завтра весь нарід! * Тернопіль — це Европа. * У наших дітеј вкрали мајбутнє та ще ј б’ють. * Удавися своєю јолкою! * Україна — єдина родина. * Україна — частина Европи! * Україна без Янучари, Росія без Путяри. * Україна не стане на коліна! * Україно, вставај! * Україно, до бою, Україно, ми з тобою! * Українці! Виходьте на страјк! * Фашисти геть. Ґестапо геть. Київ наш. Геть з Києва. Київ вставај. * Хама на гілля! * Холодниј розум, сталеві нерви і гаряче серце. * Черкащина за европејську Вкраїну!* Чорні брови, карі очі — я за Путина не хочу! * EROR 404 Demokracy Not Found. (Київ) * Es geht um unsere freiheit. (Берлін) * Euromaidan in Paris. Ukraine = EU. (Париж) * Europe! We need your support! (Київ) * Get off sofa. Join Европа! (Київ) * London supports Euromaidan. (Лондон) * No alla violenza in Ucraina. (Рим) * No Putin, no cry. (Київ) * No Russia between Ukraine and EU. (Ванкувер) * Putin, go away and never come back. * Putin, kiss my EU. (Мельбурн) * Say NO to Violence in Ukraine. (Лондон) * Shame on the Government of Yanukovych! (Дублін) * The future of Ukraine is in Europe. (Осло) * Ukraine for European Union. (Мельбурн) * Ukraine Go West. (Відень) * Ukraine is Europe. (Відень) * Ukraine is not Putin's slave. (Чикаґо) * Viktor Yanukovych Lost Opportunity Ukraine. (Відень) * Yanukovych is not Ukraine. We do not forgive. (Варшава) * Yanukovich, we are fucking angry! (Київ)
    Деяке скандування з Евромајданів:
Банду геть. * Відставка! * Влада в Україні стоїть на Мајдані. * Ганьба. * Досить бити журналістів! Досить бити громадських активістів! * Клюєва на нари, Захарченка до пари! * Ми не забудемо * Міліція з народом. * Не бреши! * Не виконујте наказ. * Ні — політичним репресіям! * Пшонку на тушонку! * Разом — і до кінця. * Разом — сила! * Революція * Робиш — не біјся, боїшся — не роби. * Слава Україні! — Героям Слава! * Стоїмо! * Схід і Захід разом. Приєднујтесь до нас. (Жіночиј миротворчиј патруль) * Україна — це Европа!
    Як казав Михајло Грушевськиј — 1-ј Президент УНР: «Біда України в тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна». Зараз Україна просто необхідна Евромајдану, за неї борються мільјони. Головні заклики Евромајдану — збереження України, ототожнення себе з Европою, боротьба за свої права та істину. Еврореволюція в Україні дала світові нові слова, які увіјшли в світовиј лексикон, повсякденниј вжиток ЗМІ і Вікіпедії: Евромајдан (Euromaidan) і тітушки (titushky, titushkos). Зі святом вас! Бажаю єдності нації. Не журіться, тримајтеся! До перемоги!!! Хај Мајдан буде в серці кожного з нас!
    Бувајте здорові!

    Панства бачення щодо першини по перемозі Еврореволюції в Україні? (Ще треба було б у відповідях зазначити: «Вивід ЧФ з України», «Люстрація України», «Українізація України» та, як зазвичај, не вистачило місця.)

Момент істини

Сьогодні відбулося чергове «Народне Віче». Я вже збився, яке за ліком. Лунали палкі промови, сміливі заклики, чудові пропозиції. Створена нова організація-об`єднання «Майдан»…

Вже й склали т.зв. Керівний склад, до якого ввійшли всім знайомі люди. Що сказати? Буду відвертим: особисто мене це все задовбало. Гадаю, в глибині душі мене підтримає більшість навіть тих, хто зараз на Євромайдані, не кажучи вже про мільйони прихильників цього дійства по всій Україні.

Ви помітили, що Віче відбувалося виключно на Майдані. Вже немає несіння Державного прапора по київських вулицях, не видно емоційних вигуків та цілеспрямованих облич, ДУЖЕ помітно впав емоційних градус піднесення людей. Навіть телеканали транслюють Віче у вигляді онлайн-новин і тільки промови «лідерів». А ще 2-3 тижні тому все було по-іншому…

Якось швидко ми забули про те, що в пана Я-ка кидали яйцями у Львові, висловлюючи йому тим самим своє велике «фе»; щось різко затерлося та зникло повідомлення про розміри «хатинок» під Києвом, що невдовзі стануть гостинними домівками для пана Т-ка та його брата; ніхто не питався про те, а що власне, конкретно пропонує пан К-ко, що сплачує податки в Німеччині; різко підзабулося справжнє життя пана Т-ва, що в якості душ-пастира «проповідує» зовсім не християнські цінності… Перелік «достойних», насправді, можна продовжити, але там все буде однаковісіньким і дивно схожим між собою.

Наперед передуючи радісним вигукам противників України – я не беруся судити когось чи «виводити на чисту воду». Облишмо це. Нехай це лишиться на сумлінні тих,хто виступає від і мені та в ім.`я українського народу. Я про інше: а чого МИ досягли за цей період? Звільнення з-під варти побитих захисників Майдану та блокування трибуни у Верховній Раді – так, це важливо. Але де СПРАВЖНІ перемоги, де задекларовані відставки, голосування за дострокові вибори, імпічмент, створення врешті-решт хоч якоїсь «опозиційної» більшості? Чому «свята трійця» так і не спромоглася бодай на якісь помітні кроки чи зрушення в бік чого-небудь обіцяного народові привселюдно?

Невже ті, хто вже місяць мерзне на ЄвроМайдані, ті, хто стікав кров`ю, відстоюючи елементарне ПРАВО на свободу висловлення та прагнення європейських цінностей, ті, хто пожертвував вільним часом, відпусткою, а подекуди й роботою, ті, хто повірив і приїхав або вийшов на свій Майдан у своєму місті, незважаючи на репресії та залякування… невже ВСІ ВОНИ заслуговують лише на чергові обіцянки, щедрі посули та чарівні посмішки ситих, доглянутих, казково заможних і цинічно байдужих та брехливих «лідерів народного спротиву»??? І це все???...

Скільки ще потрібно Віче аби підійнялася ВСЯ Україна, ЩО потрібно пообіцяти-показати-зробити задля того, аби народ нарешті прокинувся і ВЕСЬ устав, підійнявся, змінив власноруч своє життя. Бо якщо не зараз, то коли? Знову жити від Майдану до Майдану!? Сподіваюсь, що ні в кого не виникає ілюзій, що в разі поразки, в нас вже не буде іншого ТАКОГО шансу. Влада і зараз почувається доволі впевнено, проводячи репресії та «зачистки», а що буде по зникненню Майдану, здогадуєтеся?..

Україні потрібен лідер. Справжній лідер, за яким, не вагаючись, підуть мільйони. Людина, що тільки своєю присутністю надихатиме народні маси на звершення та подвиги. Людина-оратор, людина-патріот, людина-вождь, що згуртує навколо себе розрізнені осередки спротиву, поодинокі вигуки та вже помітно гаснучий ЄвроМайдан.

Ви знаєте таких? Особисто я сподівався, що хвиля народного піднесення винесе на вершину якусь НОВУ креативну, незаангажовану особистість. Таку собі «свіжу кров», можливо, навіть із народу. Чомусь не сталося. Можливо варто звернути увагу на тих, кого ми вже знаємо, на тих, хто дійсно може ПІДНЯТИ Україну? Так, згоден, вони повинні будуть піти, бо революції роблять одні, а керують державою інші, але це потім, а зараз потрібні люди, що таки схилять шальки терезів на бік України та її подальшого європейського розвитку.

Зараз повсюди вже лунають провокативні заклики на кшталт: «Новий рік у колі родини», «Різдво вдома», «Розходьтеся по домівках», «Все одно нічого не зміниться», «все вирішимо на виборах»…

Настав переломний момент: АБО МИ, АБО НАС. У кожного в житті є свій МОМЕНТ ІСТИНИ, гадаю, для більшості та і для країни в цілому - зараз саме той момент. Або МИ вистоїмо і нарешті станемо цивілізованою європейською країною, де честь, гідність і самоповага буде лейтмотивом всієї зовнішньої та внутрішньої політики…або ми остаточно скотимося до первісно-феодального ладу і нас із головою накриє хвиля шаленої корупції, тотального зубожіння та знищення останніх залишків економіки, гідності та держави в кінцевому підсумку…