[Приєднана картинка]На все є в світі певний час, А нам його не вистачає. Вже стих жовтневий з листя вальс И ось листопад накрапає… Якийсь не звичний листопад З помірно-теплими вітрами Розносить кольори багать, Та потім гасить їх дощами. Дощі в цю пору вже рясні, Але чомусь ще досі теплі. Я, наче, у якомусь сні, Йду містом, без єдиних реплік. Тому й згадалася весна, Де сонце майорить привітне, Та з верби гілочка рясна... Вона в душі ще досі квітне. - Що маєш, осінь, на меті...

Читати далі...